Плануєте роботи з будівництва? Застосовуйте нові Методрекомендації

* Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені наказом Мінекономіки від 22.11.2024 № 26335.

Методрекомендації стосуються будівництва і не тільки

Головна мета Методрекомендацій — встановлення єдиного підходу до підготовки та здійснення процедур закупівель замовниками під час закупівлі робіт з будівництва.

Причому під терміном «будівництво» нормотворці мають на увазі нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об’єкта будівництва.

Відповідно Методрекомендації поширюються на закупівлі робіт з:

• будівництва нових об’єктів;
• реконструкції;
• капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без необхідності розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі.

ВАЖЛИВО! Ці Методрекомендації не є обов’язковими для застосування замовниками

Тобто замовники мають право послуговуватися цим нормативним документом, але не зобов’язані це робити. Принаймні, саме до такого висновку дійшло Мінекономіки, відповідаючи на аналогічні запитання щодо обов’язковості застосування Методрекомендацій № 11712* та Примірної методики № 275**.

* Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712.

** Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275.

Закупівля робіт з будівництва: як визначити предмет?

Для застосування єдиного підходу та покращення можливостей подальшої аналітики закупівель робіт з будівництва під час розміщення в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) інформації про відповідний предмет закупівлі Мінекономіки рекомендує зазначати такі коди ДК 021:2015*:

— для нового будівництва — 45210000-2 «Будівництво будівель»;

— для реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель — 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація».

* Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

Як визначити очікувану вартість робіт з будівництва?

Мінекономіки акцентувало увагу замовників на основних правилах, яких варто дотримуватися під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі робіт з будівництва.

Так, для розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі робіт з будівництва використовують кошторисну вартість об’єкта будівництва, яку визначають у складі інвесторської кошторисної документації, котра є частиною затвердженої проєктної документації на будівництво. Визначають таку вартість з урахуванням вимог Порядку № 162* та Настанови № 281**.

* Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва, затверджений наказом Мінрозвитку громад та територій від 25.06.2021 № 162.

** Кошторисні норми України у будівництві, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

У свою чергу, повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги визначають шляхом зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати.

Такий зведений розрахунок складають на основі об’єктних кошторисів та/або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Крім того, під час такого розрахунку замовник повинен проаналізувати витрати, які не підлягають включенню до очікуваної вартості предмета закупівлі. Перелік таких витрат визначено в п. 4 підрозд. II розд. II Методрекомендацій.

До речі, у додатках 1 та 2 до Методрекомендацій наведено декілька прикладів документів, а саме:

• розрахунок очікуваної вартості робіт з будівництва на підставі зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва;
• примірна тендерна документація.

Зауважте: Мінекономіки рекомендує оприлюднювати розрахунок очікуваної вартості робіт з будівництва в ЕСЗ. Для цього такий документ замовник має завантажити до річного плану закупівель (документ буде відображено у річному плані закупівель за відповідний рік у полі «Документи замовника»).

Також зазначений розрахунок доцільно розмістити на власному сайті замовника (або на офіційному сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності) для обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі.

Разом з тим Мінекономіки рекомендує інформувати учасників процедури закупівлі про оприлюднення розрахунку в оголошенні про проведення процедури закупівлі в полі «Інформація про предмет закупівлі».

Яку процедуру закупівлі обрати?

Цікаво, що Мінекономіки рекомендує замовникам проводити закупівлі шляхом застосування конкурентних процедур закупівель, у т. ч. за наявності підстав для укладення договору без проведення закупівель у порядку, визначеному п. 10 постанови № 1178*. Винятки становлять закупівлі, які здійснюють на підставі пп. 5, 8, 13, 15, 21 та 22 п. 13 постанови № 1178.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

При цьому за наявності підстави для укладення прямого договору, визначеної п.п. 6 п. 13 постанови № 1178, замовнику доцільно провести додаткові ринкові консультації з метою визначення причин відсутності поданих пропозицій на оголошену процедуру закупівлі.

Як підготувати тендерну документацію?

Окремий розділ Методрекомендацій, а саме розд. III, присвячено питанням підготовки тендерної документації. Це й не дивно, що Мінекономіки приділило особливу увагу цьому моменту, адже під час його підготовки замовник має врахувати чимало нюансів.

Зокрема, це стосується:

1) врахування додаткової інформації до тендерної документації щодо предмета закупівлі;

2) вимог щодо забезпечення ступеня локалізації виробництва устаткування, що входить до складу технічного завдання (технічної специфікації) предмета закупівлі;

3) наявності сертифікатів, ліцензій та інших дозвільних документів;

4) надання забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення виконання договору про закупівлю;

5) застосування критеріїв оцінки тендерної пропозиції;

6) встановлення строку для подання тендерних пропозицій;

7) вимог щодо формування ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі;

8) визначення кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі;

9) вимог щодо змісту проєкту договору про закупівлю.

Для кожного із зазначених пунктів Мінекономіки навело детальні пояснення та обґрунтування.

Також замовникам рекомендовано враховувати практику органу оскарження під час підготовки тендерної документації та уникати встановлення вимог, які вже визнавалися дискримінаційними. Які це вимоги? Їх перелік наведено в п. 1 підрозд. X розд. III Методрекомендацій.

Як замовнику організувати роботу після подання оголошення?

Навіть коли процес підготовки до проведення процедури закупівлі вже позаду, замовнику в жодному разі не варто розслаблятися. Адже після подання оголошення розпочинається не менш важливий наступний етап — взаємодія з потенційними учасниками такої процедури закупівлі.

З цією метою Мінекономіки навів наочні рекомендації щодо дій замовників та порядку оприлюднення необхідної документації в ЕСЗ на цьому етапі в окремому розд. ІV Методрекомендацій.

Тож, як бачимо, фахівці Мінекономіки провели кропітку роботу та узагальнили ключові вимоги як закупівельного законодавства, так і законодавства у сфері будівництва. Тому радимо всім замовникам, які планують проведення робіт з будівництва, взяти до уваги ці Методрекомендації. Вони точно стануть вам у пригоді.

Вдалих вам закупівель!