Видаляємо аварійні дерева на території установи: покроковий алгоритм дій

Загальні процедурні питання

Процедура видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населених пунктів прописана в спеціальному документі — Порядку № 1045*. У цьому документі зібрано правила та вимоги щодо видалення зелених насаджень.

* Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджений постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045.

Тож коли саме установа має право проводити видалення зелених насаджень на своїй території? Вичерпний перелік таких випадків наведено в п. 2 Порядку № 1045.

Зокрема, такі роботи дозволено здійснювати у разі:

1) будівництва об’єкта архітектури з отриманням відповідних дозвільних документів;

2) знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш ніж 5 см;

3) ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;

4) відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, яке затіняється деревами;

5) проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції та розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

6) досягнення деревом вікової межі;

7) провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;

8) ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Як бачимо, серед зазначених випадків є знесення аварійних, сухостійних дерев. Отже, установа має всі підстави для видалення таких дерев. Головне — правильно документально оформити вчинення таких дій. Далі розглянемо покроковий порядок дій і перелік необхідних документів.

Крок 1. Обстеження зелених насаджень комісією

Передусім комісія, створена за наказом керівника установи, має зафіксувати фактичний стан зелених насаджень та потребу в їх видаленні. Для цього комісійно проводять обстеження всіх насаджень на території бюджетної установи та визначають, які з них потребують видалення.

За результатами проведеного обстеження комісія складає Акт обстеження зелених насаджень. Його оформлюють у довільній формі. Втім, при цьому можна орієнтуватися на форму Акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, яку наведено у додатку 1 до Методики № 127*.

* Методика визначення відновної вартості зелених насаджень, затверджена наказом Міністерства з питань ЖКГ від 12.05.2009 № 127.

Серед відомостей, які слід зазначити в цьому документі, зокрема, такі:

— вид та кількість дерев;

— місце їх розміщення;

— причини визнання дерев аварійними (трухлявість, нахил, сухостій, загроза падіння тощо);

— рекомендація щодо знесення.

Крок 2. Отримання дозволу на видалення дерев

Подання заяви до ОМС. За загальним правилом видалення зелених насаджень здійснюють на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі — компетентний орган). Для цього установі слід звернутися до компетентного органу з відповідною заявою про видалення зелених насаджень. Такі вимоги чітко прописано в п. 4 Порядку № 1045.

Зокрема, до такої заяви слід додати:

— Акт обстеження зелених насаджень;

— лист-пояснення з описом ситуації;

— схему розміщення дерев на території бюджетної установи.

Обстеження зелених насаджень. Для цього компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості. Призначена комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розміщених на окремій земельній ділянці, та їх відновну вартість.

Після проведеного обстеження зазначена комісія складає Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню (далі — Акт). Складають такий акт за формою, наведеною у додатку 1 до Методики № 127. У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з’ясовує причину набуття деревами такого стану, про що комісія зазначає в Акті.

Що стосується представників установи, на території якої розміщені зелені насадження, вони можуть виконувати лише роль спостерігачів (наприклад, при огляді зелених насаджень, які підлягають видаленню). Але жодних підписів чи записів до Акта вони не вносять.

Зауважте: у певних випадках Порядок № 1045 дозволяє оформлювати Акт вже після видалення зелених насаджень. Зокрема, цей документ можна скласти постфактум у разі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб.

Тож якщо в ситуації читача відсутні зазначені термінові причини для видалення зелених насаджень, спочатку слід подбати про документальне оформлення таких операції. А лише потім розпочинати роботи з видалення таких зелених насаджень.

Дозвіл на видалення дерев. Безпосередньо видалення дерев здійснюють на підставі спеціального дозвільного документа — ордера на видалення зелених насаджень (далі — ордер). Процедура розгляду та ухвалення рішення щодо видалення зелених насаджень прописана в п. 4 Порядку № 1045. А от форма такого ордера наведена в додатку 2 до Методики № 127 (ср. USER_SHOW_ID).

Зверніть увагу: компетентний орган має чітко зазначити дату відкриття та закриття такого ордера. Тобто установа має провести видалення зелених насаджень до зазначеної в ордері дати. Відповідно після спливу дати закриття ордера дозвіл на видалення відповідних насаджень доведеться отримувати знову.

Водночас органи місцевого самоврядування також можуть розробляти місцеві документи щодо видалення зелених насаджень на території відповідної територіальної громади. Тому комунальним установам варто поцікавитися наявністю та змістом такого місцевого документа, яким урегульовано це питання.

Коли дозвіл не потрібен? Порядком № 1045 передбачено низку випадків, коли дозволено не отримувати ордер.

У таблиці нижче перелічимо випадки, коли установі не потрібен такий ордер, а також наведемо документи, які будуть підставою для видалення дерев у такому разі.

Коли ордер для видалення зелених насаджень НЕ потрібен

Крок 3. Виконання робіт з видалення багаторічних насаджень

Після отримання дозволу роботи може виконувати спеціалізована організація (з дотриманням техніки безпеки) чи комунальна служба. Також установа може самостійно виконати такі роботи, якщо у штаті є відповідні працівники та обладнання.

У разі виконання робіт із видалення багаторічних насаджень сторонньою організацією слід оформити Акт виконаних робіт. Цей документ буде підтвердженням виконання таких робіт.

Крок 4. Списання видалених зелених насаджень з балансу

Після видалення зелених насаджень списуємо такі об’єкти з балансу і, зокрема, зменшуємо сальдо субрахунку 1017 «Тварини та багаторічні насадження». При цьому списуємо первісну вартість зелених насаджень та суму зносу таких об’єктів.

За фактом списання зелених насаджень слід оформити Акт списання основних засобів (часткової ліквідації) за типовою формою та внести відповідні записи до Інвентарної картки обліку тварин і багаторічних насаджень.