Відсутній дозвіл на твердопаливний котел: яка відповідальність?

Дозвіл на викиди: чи обов’язково отримувати?

Опалювальний котел є стаціонарним джерелом забруднення, оскільки здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Тож перш ніж починати експлуатацію такого джерела забруднення, установа має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин (далі — дозвіл). Про це чорним по білому зазначено в ч. 5 ст. 11 Закону № 2707*.

* Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 № 2707-XII.

Безпосередньо механізм отримання зазначеного дозволу передбачено Порядком № 302*. Так, для отримання дозволу на викиди необхідно:

1) подати до дозвільного органу або через центр надання адмінпослуг у письмовій та/або в електронній формі:

— заяву про отримання дозволу;

— пакет документів із обґрунтуванням обсягів викидів. Перелік таких документів наведено в ст. 11¹ Закону № 2707;

2) розмістити в місцевих друкованих ЗМІ повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадськості щодо дозволу. Перелік інформації, яку необхідно навести у такому повідомленні, визначено п. 16 Порядку № 302.

* Порядок проведення робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затверджений постановою КМУ від 13.03.2002 № 302.

Дозвіл на викиди видають протягом 20 робочих днів після отримання заяви та пакета документів (за відсутності підстав для відмови). Строк дії такого дозволу — 10 років для котлів, віднесених до другої групи, та необмежений — для котлів третьої групи (ст. 11 Закону № 2707).

Зауважте: на період воєнного стану запроваджено послаблення лише для установ — користувачів стаціонарних генераторів. Зокрема, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, дозволено експлуатувати генератори без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин. Про це чітко зазначено у п. 1² розд. IX Закону № 2707 (ср. USER_SHOW_ID).

Втім, для експлуатації твердопаливного котла як стаціонарного джерела забруднення установа має отримати дозвіл на загальних підставах.

Сплата екоподатку без отримання дозволу: чи можливо?

Так, це цілком можливо.

Річ у тім, що установа, яка встановила твердопаливний котел, забруднює атмосферне повітря. Відповідно така установа 100 % є платником екоподатку.

Обчислення екоподатку установа-платник здійснює самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку за формулою, наведеною, в п. 249.3 ПКУ*.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Ті платники екоподатку, хто отримав дозвіл на викиди, без проблем можуть дізнатися, скільки та яких саме забруднюючих речовин викидає їх котел щокварталу. Ця інформація зазвичай зазначена у дозволі. Та як бути тим, хто не оформив дозвіл?

На цьому наголошують податківці у своєму роз’ясненні (див. категорію 117.03 ЗІР). У такому разі установі доведеться самостійно визначати обсяги викидів та ставки екоподатку.

Викиди без дозволу: яку відповідальність передбачено?

А тепер найцікавіше: які наслідки передбачено чинним законодавством для установи в разі використання твердопаливного котла без отримання дозволу? Така відповідальність передбачена законодавством в галузі охорони атмосферного повітря. Які саме штрафи загрожують порушникам, показано в таблиці нижче.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.

** Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Міндовкілля від 28.04.2020 № 277.

*** Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III.