Виготовлення ПКД: як провести закупівлю?

Проведення капітального ремонту передбачає обов’язкову наявність проєктно-кошторисної документації (далі — ПКД). А тому, як не крути, а зекономити на виготовленні ПКД на капремонт точно не вийде.

За загальним правилом установи планують розроблення такої документації за тим же КЕКВ, що й оплату робіт такого ремонту. Але це має бути обумовлено кошторисом проведених робіт та включено до загальної вартості зазначених робіт. Таким є припис п.п. 3.1.2 Інструкції № 333*.

* Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Разом з тим роботи з капремонту та виготовлення ПКД для проведення такого ремонту замовники закуповують за окремими правилами. Пояснимо, що це за правила та як їх правильно застосовувати.

По-перше, виготовлення ПКД є різновидом робіт. І це чітко закріплено в п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922*.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Це означає, якщо вартість предмета закупівлі робіт не перевищує порогові обмеження, тобто становить менше 1,5 млн грн, замовник може їх закупити без застосування електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ). Як саме це правильно зробити, ми пояснимо дещо згодом.

По-друге, при закупівлі робіт предмет закупівлі визначаємо з урахуванням особливостей, передбачених Порядком № 708*. Так, предмет закупівлі робіт визначають за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013**.

* Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

** ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Мінрегіону від 05.07.2013 № 293.

Прикро, що й досі в Порядку № 708 є згадка про необхідність застосування ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 при визначенні предмета закупівлі робіт замовниками. Тоді як цей документ втратив чинність ще у 2021 році, а йому на зміну прийшли Кошторисні норми*.

* Кошторисні норми України у будівництві, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

До речі, Мінекономіки ще минулого року звертало увагу не таку невідповідність та запевняло*, що найближчим чином Порядок № 708 буде приведено у відповідність до вимог законодавства. Але, як-то кажуть, не було на молоці — не буде й на сироватці ☹.

* Лист Мінекономіки «Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв’язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України» від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06.

По-третє, капремонт об’єкта і виготовлення ПКД за об’єктом — це різні види робіт у розумінні Закону № 922. Відповідно це будуть різні предмети закупівель, хоча і визначаються за одним й тим же об’єктом будівництва.

Виходить, що код за ДК 021:2015* для таких робіт також буде різним, а саме:

* Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

— для предмета закупівлі капремонту — код 45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація»;

— для предмета закупівлі виготовлення ПКД — код 71320000-7 «Послуги з інженерного проектування».

І по-четверте, у випадку читача очікувана вартість виготовлення ПКД становить 187 тис. грн, що не перевищує встановлені постановою № 1178* вартісні межі для застосування відкритих торгів. Таким чином, замовник може укласти прямий договір без застосування ЕСЗ.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

При цьому необхідно:

1) додати таку закупівлю до річного плану. Таку інформацію оприлюднюємо протягом п’яти робочих днів із дня затвердження змін до річного плану;

2) дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, передбачених Законом № 922;

3) укласти прямий договір з виконавцем робіт;

4) оприлюднити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Зробити це слід протягом 10 робочих днів з дня укладання договору. А ось сам договір замовник оприлюднює в ЕСЗ за власним бажанням.

До речі, замовникам дозволено не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. Це стосується випадків, коли поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).