Як вчинити з договорами після скасування ГКУ: роз’яснення Мінекономіки
* Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.
** див. «Скасування Господарського кодексу: що слід врахувати замовникам?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2025, № 30.
*** Лист Мінекономіки «Щодо втрати чинності Господарського кодексу України» від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06.
Що робити з договорами, укладеними до 28.08.2025?
Насамперед почнемо з договорів, укладених замовниками до 28.08.2025.
Позаяк Закон № 4196* не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, укладених відповідно до норм ГКУ, Мінекономіки пояснило:
— по-перше, такі договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору;
— по–друге, чинні договори про закупівлю, укладені до 28.08.2025, виконуються в повному обсязі до закінчення строку дії такого договору. При цьому зміна істотних умов таких договорів здійснюється відповідно до п. 19 постанови № 1178** у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням зазначеної постанови;
— по-третє, якщо договір містить положення з посиланням на норми ГКУ, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. З моменту скасування ГКУ все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦКУ***.
*** Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV.
Таким чином, ані Мінекономіки, ані Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, позицію якого також викладено у згаданому листі, не наполягають, аби замовники вносили зміни до чинних договорів. Тобто замовники можуть не вилучати з таких договорів згадки та посилання на норми ГКУ та не замінювати їх на відповідні норми ЦКУ (якщо такі є). Водночас ніхто не забороняє вам це зробити.
Закупівлі, оголошені після 28.08.2025: що врахувати в закупівельних документах?
Інша справа — закупівельні документи, укладені замовниками після втрати чинності ГКУ.
Мінекономіки чітко зазначило, що тендерну документацію та проєкти договорів про закупівлю за процедурою відкритих торгів, оголошених після 28.08.2025, слід обов’язково перевірити.
Зокрема, варто ретельно перевірити тексти зазначених документів та:
1) проаналізувати всі пункти, які містять посилання на ГКУ;
2) видалити згадки та посилання на норми ГКУ;
3) замінити такі посилання на конкретні умови (формулювання) або на відповідні норми ЦКУ (якщо такі є) або інших спеціальних законів, які регулюють відповідні правовідносини.
Укладання договорів після 28.05.2025: які зміни врахувати?
Та особливу увагу у своєму листі Мінекономіки звернуло на положення щодо укладання договорів, відповідальність сторін та застосування санкцій, які слід врахувати замовникам після 28.05.2025.
Для наочності узагальнимо в таблиці нижче, якими нормами ЦКУ слід керуватися замовникам замість приписів скасованого ГКУ.
Укладання договорів після 28.05.2025: які норми ЦКУ врахувати
| Положення ГКУ |
Положення ЦКУ |
| Глава 20 «Господарські договори» |
Відносини, що є предметом регулювання цієї глави, повною мірою унормовані положеннями ЦКУ. Так, гл. 52 та 53 ЦКУ аналогічним чином визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни та розірвання |
| Глава 24 «Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин» |
Відносини, що є предметом регулювання цієї глави, повною мірою унормовані положеннями гл. 3, 47, 48, 51 ЦКУ. Так, ст. 13 — 14 гл. 2 ЦКУ визначають загальні засади здійснення цивільних прав та виконання обов’язків. Правові наслідки порушення зобов’язань прописані у гл. 51 ЦКУ, зокрема ст. 610 — 611. Натомість відносини щодо прострочення боржника врегульовані ст. 612, а прострочення кредитора — ст. 613 ЦКУ |
| Глава 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання» |
Відносини, що є предметом регулювання цієї глави, повною мірою унормовані положеннями гл. 22, 47, 48, 51 ЦКУ. Так, поняття збитків наведене у ст. 22 ЦКУ. При цьому ст. 623 ЦКУ врегульовано загальні засади відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, визначення розміру збитків. Відповідальності за порушення грошового зобов’язання присвячена ст. 625 ЦКУ |
| Глава 26 «Штрафні та оперативно-господарські санкції» |
Відносини, що є предметом регулювання цієї глави, повною мірою унормовані положеннями гл. 49, 52 та 53 ЦКУ. Так, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані ст. 549 — 552 ЦКУ. Співвідношення збитків та неустойки в разі порушення зобов’язань прописані у ст. 624 ЦКУ. Відповідно до положень ст. 236 — 237 ГКУ основним документом, який має визначати види та порядок застосування оперативно-господарських санкцій, є саме договір. При цьому юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями ст. 611, 615, 627, 628 ЦКУ щодо встановлення окремих видів забезпечень виконання зобов’язань |
| Глава 27 «Адміністративно-господарські санкції» |
Положення щодо адміністративно-господарських санкцій передбачено ст. 15 Закону № 4196 |
Решта положень скасованого ГКУ, які регулювали питання господарських договорів, визначено відповідними нормами ЦКУ та спеціальним законодавством. Детальніше з цього питання див. роз’яснення Мін’юсту.
Висновки
- Договори, укладені до 28.08.2025, залишаються чинними й виконуються на умовах, визначених у них, без необхідності обов’язкового внесення змін чи вилучення посилань на ГКУ.
- Із договорів і тендерної документації, що укладатимуться після 28.08.2025, слід повністю вилучити посилання на ГКУ та замінити їх конкретними формулюваннями або відповідними нормами ЦКУ чи інших спеціальних законів.
у Facebook
у Viber
у Telegram
