Інформація по темі "" | Публікації по тегу
06.06.22
2072 1
Друкувати
Обране

Закупівлі за грантові кошти: як проводити?

Заклад освіти отримав грантові кошти для придбання обладнання та навчальних матеріалів на заміну пошкодженим через бойові дії. Кошти надійшли в межах проєкту надання допомоги закладам середньої освіти, які постраждали від війни та окупації. Чи може наш заклад закупити таке обладнання та навчальні матеріали на підставі постанови № 169?

Отримувач грантів — повноцінний замовник

Пошук та отримання грантових коштів — справа нелегка та відповідальна. Детально про це ми розповідали в матеріалі «Гранти: отримуємо та обліковуємо» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 19). Але отримати гранти — це лише пів справи. Адже при використанні таких коштів установі-отримувачу доведеться дотримуватись вимог не лише бюджетного, а й закупівельного законодавства.

Пояснимо чому.

По-перше, грантами вважаються фінансові ресурси, які надає донор (надавач) реципієнту (отримувачу) на безповоротній основі. Разом із тим гранти є різновидом власних надходжень бюджетних установ. При цьому гранти належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень. Пряму вказівку на це містить ч. 4 ст. 13 БКУ.

За загальним правилом, прописаним у тій же ст. 13 БКУ, витрачати такі надходження можна на організацію основної діяльності бюджетних установ. При цьому гранти мають цільове призначення. Відповідно, спрямовувати їх слід на цілі, визначені донором.

Отже, головна особливість грантів — ці кошти підлягають спрямуванню на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранта, проєктом міжнародної технічної допомоги тощо. Наприклад, у нашій ситуації установа-отримувач повинна використати кошти на закупівлю обладнання та навчальних матеріалів на заміну тих, які були пошкоджені через бойові дії. А тому використати їх на інші цілі така установа не має права.

Грантові кошти не мають постійного характеру. Такі надходження установи-отримувачі планують лише в разі, якщо вони попередньо обумовлені рішеннями КМУ, укладеними договорами, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Традиційно після надходження грантових коштів на реєстраційні рахунки розпорядник вносить зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями.

Отже, установа-отримувач використовує грантові кошти з урахуванням вимог бюджетного законодавства, керуючись насамперед вимогами БКУ, Порядку № 228*.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

По-друге, установа-отримувач є звичайним замовником у разі придбання товарів, робіт та послуг, оплата за які здійснюватиметься за рахунок грантових коштів. Адже вона 100-відсотково відповідає поняттю «замовник», наведеному в п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 922**. Тим, хто має сумніви щодо цього, радимо переглянути роз’яснення Мінекономіки в листі «Щодо визначення замовників» від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 (ср. USER_SHOW_ID). Також це роз’яснення допоможе визначити, до якої категорії замовників належить саме ваша установа.

** Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Та головне — для закупівельного законодавства не має значення, за рахунок яких джерел замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт та послуг. А тому під дію Закону № 922 потрапляють закупівлі, які розпорядник здійснює за рахунок як бюджетних асигнувань, так і власних надходжень.

З огляду на це, під час здійснення закупівель установа-отримувач повинна керуватись чинними документами у сфері закупівель. Наразі такими документами є постанова № 169*** та Закон № 922.

*** Постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

Коли застосовувати постанову № 169?

Цим документом доцільно керуватися в разі закупівлі товарів, робіт та послуг, які є вкрай необхідними для установи в цей складний воєнний період. Наразі заклад освіти може мати різні термінові потреби, наприклад потреби в закупівлі продуктів харчування для приготування страв тимчасово переміщеним особам або військовослужбовцям тощо. Звісно, йдеться про випадки, коли заклад освіти є виконавцем відповідної цільової програми з підтримки зазначених категорій громадян.

Ось у такому разі заклад освіти, дійсно, може закупити необхідні товари чи послуги відповідно до постанови № 169. Але пам’ятайте: такі закупівлі неодмінно мають бути пов’язані з потребами воєнного стану.

Натомість закупівля таких товарів, як обладнання та навчальні матеріали, не може вважатися терміновою потребою в умовах воєнного стану. Принаймні якщо придбати зазначені товари заклад планує на початку літа. А тому не радимо замовникам здійснювати закупівлю таких товарів, керуючись постановою № 169.

Таким чином, у нашій ситуації установі-замовнику доцільно орієнтуватися передусім на норми Закону № 922. Так, визначати предмет закупівлі та обирати процедуру (скорочена закупівля чи відкриті торги) необхідно виходячи з суми отриманих грантових коштів. Ба більше, замовникам, які здійснюватимуть закупівлі за Законом № 922, варто прорахувати ризики, пов’язані з укладенням закупівельного договору. Детально про це читайте в матеріалі «Закупівлі згідно із Законом № 922: чи можливо?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 19).

Бюджетна бухгалтерія, червень, 2022/№ 21

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
1
Наталія
08.09.2023
Написали багато, а як вирішити питання - ні слова. Як "обійти" Постанову № 590 при закупівлі за грантові кошти?!
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі