Закупівлі за одним кодом ДК: один предмет закупівлі чи ні?

Додаткова потреба = нова закупівля

Як у мирний час, так і в період війни, замовникам не уникнути ситуацій із додатковими закупівлями тих чи інших товарів, робіт або послуг. Але хвилюватись не варто. Адже загальний підхід до визначення предмета закупівлі при здійсненні закупівель згідно з постановою № 169* особливо не відрізняється від того, що діяв у мирний час.

* Постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

Це означає, що вартість закупівлі замовник визначає в момент її здійснення виходячи з наявної поточної потреби в закупівлі товару, роботи чи послуги. Для визначення предмета закупівлі керуємось загальними правилами, прописаними в Порядку № 708**.

** Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

І не сумнівайтеся: такий предмет закупівлі замовник 100-відсотково має право вважати новим предметом договору і новим предметом закупівель. Це підтвердило і Мінекономрозвитку у своєму листі***.

*** Лист Мінекономіки «Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану» від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06.

Так, у випадку нашого читача установі необхідно додатково закупити товар (бензин) у травні 2022 року. Вартість такої закупівлі становить 45 тис. грн.

Здійснити додаткову закупівлю замовник може виходячи з вартості такої потреби у травні. При виборі варіантів закупівлі, передбачених постановою № 169 (до 50 тис. грн та більше 50 тис. грн), варто орієнтуватися на суму кожного договору окремо. При цьому щоразу такий предмет закупівлі замовник розглядає як новий предмет договору.

На думку Мінекономіки, закупівлі за одним кодом ДК підсумовувати не потрібно. А тому у травні 2022 року установа укладає новий закупівельний договір з урахуванням вимог постанови № 169 на суму 45 тис. грн. І робить це незважаючи на той факт, що такий товар установа вже придбавала у квітні поточного року.

Отже, якщо установа-замовник неодноразово здійснює закупівлі товарів, робіт та послуг за одним і тим же кодом ДК відповідно до постанови № 169, їй варто знати:

— таку закупівлю не додають до річного плану;

— при визначенні очікуваної вартості такої закупівлі не сумують обсяги закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені в поточному році;

— укладають договір.

Які є ризики для замовників?

Звісно, для замовників завжди важлива думка Мінекономіки. Але так уже повелось, що замовники, з одного боку, уважно прислухаються до позиції Мінекономіки, а з іншого — приймають таке рішення, яке захистить їх від притягнення до відповідальності за порушення закупівельного законодавства. І не кривитимемо душею, частіше за все саме останній момент є вирішальним для замовника у прийнятті того чи іншого рішення.

З огляду на це, у разі проведення повторних закупівель товарів, робіт чи послуг під час воєнного часу замовники можуть обрати один із таких варіантів:

1) предмет закупівлі, визначений для потреб воєнного стану згідно з постановою № 169, вважають новим предметом окремого договору про закупівлю і новим предметом закупівель.

У такому разі орієнтуємось на позицію Мінекономіки, викладену в листі. І якщо вартість нової закупівлі не перевищує 50 тис. грн, проводимо її за правилами, визначеними абз. 2 п.п. 1 п. 1 постанови № 169 (ср. USER_SHOW_ID). За таких умов замовник не підсумовує предмети закупівлі за одним кодом ДК.

При цьому не потрібно стежити за тим, аби загальна вартість укладених договорів за певним кодом не перевищувала межу 50 тис. грн. Відповідно, при такому варіанті інформацію про наступні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, оприлюднювати в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) не треба;

2) предмет закупівлі також вважають новим предметом окремого договору про закупівлю, але вартість договорів, укладених за кожним кодом ДК, підсумовують. І якщо загальна вартість за відповідним кодом ДК перевищує 50 тис. грн, інформацію про таку закупівлю оприлюднюють в ЕСЗ. Ідеться про опублікування таких документів, як: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього.

Які є ризики для замовника при застосуванні першого варіанта? Наразі ніхто не може передбачити, як у майбутньому, наприклад через декілька місяців або ж після закінчення воєнного часу, Мінекономіки та перевіряючі тлумачитимуть такі дії. Відповідно, ніхто не може гарантувати, що замовника не буде притягнуто до відповідальності за порушення закупівельного законодавства.

Нагадаємо: за неоприлюднення інформації про закупівлі (ст. 164¹⁴ КУпАП) передбачено накладання штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника в розмірі 1700 грн. А за повторні дії протягом року загрожує подвійний штраф — 3400 грн.

Для цього рекомендуємо замовникам вести окремий облік закупівель товарів, робіт і послуг, здійснених за постановою № 169. При цьому можна взяти за орієнтир затверджений перелік та обсяги закупівель, на які поширюються вимоги цієї постанови.

Наприклад, такий облік можна вести в таблиці формату Еxсel. Для цього в таблиці варто підсумувати всі закупівлі, здійснені за окремим кодом ДК, та головне — стежити за тим, коли загальна вартість закупівель за відповідним кодом перевищить 50 тис. грн.

Тільки-но це станеться, інформацію про таку закупівлю та відповідні документи необхідно оприлюднити в ЕСЗ. Зробити це можна або відразу після закупівлі, або протягом 20 днів із дня припинення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.