Інформація по темі "" | Публікації по тегу
19.12.22
2346 0
Друкувати
Обране

Закупівлі за постановою № 1178: Мінекономіки відповідає на гарячі запитання

Уже два місяці замовники здійснюють закупівлі за новою постановою № 1178*. Але кількість запитань щодо її застосування лише зростає. І ось Мінекономіки вирішив зупинити цей потік запитань та узагальнити свою позицію в черговому листі**. Про головні висновки цього роз’яснення читайте у нашому матеріалі.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

** Лист Мінекономіки «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06.

Закупівлі на 2022 та 2023 роки: як планувати?

У цій частині листа Мінекономіки акцентувало увагу на одному з найбільш наболілих питань для замовників — плануванні закупівель. Тож головні висновки такі:

1) закупівлі за постановою № 1178 замовники здійснюють на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).

З огляду на це, замовник може визначати предмет закупівлі за такою потребою до кінця поточного 2022 року. Водночас планування на наступний 2023 рік необхідно здійснювати, виходячи з річної потреби. При цьому слід пам’ятати, що ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги або використання е-каталогу заборонено;

2) додаткова потреба в закупівлі товару, роботи чи послуги = новий предмет закупівлі. Головне — мати підтвердження факту того, що замовник не міг передбачити таку додаткову потребу на момент здійснення попередньої закупівлі за тотожним предметом закупівлі.

Тотожність предмета закупівлі визначаємо за показником відповідної цифри ДК 021:2015* з урахуванням вимог Порядку № 708**;

* Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

** Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

3) очікувана вартість додаткової закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена у поточному році.

У такому разі замовник здійснює додаткову закупівлю, виходячи з очікуваної вартості такої потреби та обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених постановою № 1178. Утім, планування закупівлі до кінця поточного року слід здійснювати з огляду на свої попередні закупівлі та з урахуванням законодавства, чинного у відповідний період.

УВАГА!

Усі закупівлі, заплановані за постановою № 1178, необхідно вносити до річного плану закупівель.

Закупівлі відокремленими підрозділами: як проводити?

Відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. Таку можливість передбачено п. 15 постанови № 1178. При цьому замовник повинен оформити відповідне рішення.

Тож у такому разі закупівлі здійснюють таким чином:

— предмет закупівлі для відокремленого підрозділу визначають окремо;

— вид закупівлі обирають залежно від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу;

— інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вносять до річного плану як відокремленого підрозділу, так і до плану замовника.

Запит ціни пропозиції: коли проводити?

Мінекономіки розглянуло три гарячі запитання замовників стосовно запиту цінових пропозицій та відкритих торгів.

По-перше, закупівлі товарів із застосуванням е-каталогу замовники здійснюють без обмеження граничних вартісних значень. Це пов’язано з тим, що постанова № 1178 не містить верхньої межі для використання е-каталогу. Власне, використання е-каталогу варто розглядати як альтернативу відкритим торгам.

Але пам’ятайте: якщо ви закуповуєте через е-каталог товар вартістю 100 тис. грн і більше, то відбір постачальника необхідно здійснювати шляхом запиту ціни пропозицій постачальників. Якщо ж вартість закупівлі є нижчою ніж 100 тис. грн, можна здійснити закупівлю через е-каталог шляхом прямого замовлення. Чому?

Саме такі вимоги щодо вибору постачальника при закупівлі товарів вартістю понад 100 тис. грн передбачено постановою № 1178. Та, незважаючи на те, що Порядок № 822* наразі є чинним, передусім необхідно орієнтуватися на вартісну межу, визначену постановою № 1178 (ср. USER_SHOW_ID).

* Порядок формування та використання електронного каталогу, затверджений постановою КМУ від 14.09.2020 № 822.

ВАЖЛИВО!

Порядок № 822 є чинним з урахуванням вимог постанови № 1178.

По-друге, якщо запит ціни пропозиції не відбувся або профіль товару містить тільки одну пропозицію постачальника, замовник обирає один із варіантів:

проводить повторно запит ціни пропозицій;

або

проводить відкриті торги.

Та головне — у такому разі право на прямий договір у замовника відсутнє.

По-третє, якщо відкриті торги відмінено через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), замовник має право укласти прямий договір. Таку можливість передбачено п.п. 6 п. 13 постанови № 1178.

Разом з тим при укладанні такого прямого договору замовник не повинен змінювати:

— предмет закупівлі;

— технічні, кількісні та якісні характеристики предмета закупівлі;

— вимоги до учасника процедури закупівлі (вони не повинні відрізнятися від вимог, визначених замовником у тендерній документації).

При цьому сума договору про закупівлю НЕ може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.

Ціна тендерної пропозиції > очікуваної вартості предмета закупівлі: коли можливо?

Замовник може прийняти до розгляду тендерну пропозицію, ціна якої вища, ніж очікувана вартість предмета закупівлі. Але якщо замовник прийме рішення скористатися такою можливістю, йому необхідно виконати умови, передбачені п. 28 постанови № 1178. Серед них такі, як:

1) про таку можливість необхідно обов’язково зазначити в тендерній документації;

2) в тендерній документації потрібно навести прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної в оголошенні;

3) прийнятний відсоток перевищення слід розраховувати самостійно, тобто жодних обмежень щодо цього постановою № 1178 не передбачено. Але при визначенні такого відсотка слід ураховувати можливості для здійснення подальшої оплати за придбані товари, роботи чи послуги (наприклад, виділення додаткових коштів або перерозподіл зекономлених коштів тощо).

Але як бути, якщо замовник не виконав вищезазначені умови, а учасник уже подав тендерну пропозицію зі своєю ціною?

ЦІННА ПОРАДА!

Відхиліть тендерну пропозицію такого учасника.

Підставою для відхилення буде норма абз. 5 п.п. 2 п. 41 постанови № 1178.

Кваліфікаційні критерії до учасників: коли можна не застосовувати?

Мінекономіки акцентувало увагу на випадках, коли замовники при проведенні відкритих торгів можуть не застосовувати кваліфікаційні критерії до учасників, передбачені ст. 16 Закону № 922. Що це за випадки?

Насамперед це стосується закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії.

Таким чином, при закупівлі зазначених товарів замовник не встановлює та не вимагає від учасників процедури закупівлі виконання таких критеріїв, як:

1) наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.

Разом з тим замовник може застосовувати до учасників інші кваліфікаційні критерії (один або обидва), а саме:

1) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

2) наявність фінансової спроможності, підтвердженої фінансовою звітністю.

Тож якщо ви прийняли рішення про застосовування згаданих кваліфікаційних критеріїв, не забутьте зазначити про це в тендерній документації.

Які документи вимагати від учасників /переможців?

Почнемо з учасників. Під час подання тендерної пропозиції замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі подання документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених у ст. 17 (за винятком п. 13 ч. 1) Закону № 922. Таку інформацію учасник самостійно декларує в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) при поданні тендерної пропозиції.

А ось щодо переможців п. 44 постанови № 1178 передбачено інші правила. Так, переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в ЕСЗ документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених пп. 3, 5, 6 і 12 ч. 1 ст. 17 Закону № 922. Граничний строк подання таких документів — чотири дні з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

При цьому замовник не вимагає підтвердження, якщо інформація міститься у відкритих реєстрах чи в формі відкритих даних. Водночас такий порядок не застосовується, якщо на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів доступ до такої інформації обмежено.

Договори за постановою № 1178: на який строк укладати?

З цього приводу позиція Мінекономіки чітка і зрозуміла: строк дії договору, укладеного за постановою № 1178, замовники встановлюють самостійно.

ВАЖЛИВО!

Наразі строк дії закупівельного договору не пов’язаний зі строком дії воєнного стану.

Також це стосується і строку виконання зобов’язань за договором. У цьому питанні замовникам слід дотримуватися бюджетного та господарського законодавства.

Закупівлі менше 50 тис. грн: чи звітувати?

На думку Мінекономіки, замовникам не обов’язково оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ щодо закупівель вартістю 50 тис. грн і нижче. Пояснення такої позиції досить просте — наразі такий обов’язок не передбачено ані Законом № 992, ані постановою № 1178.

Втім, замовник може прийняти рішення про оприлюднення такого звіту в ЕСЗ. У такому разі звіт варто оприлюднювати не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення договору.

Прямий договір: коли можна укласти?

Постановою № 1178 передбачено кілька випадків, коли замовники мають право укласти прямий договір без застосування відкритих торгів та е-каталогу. І Мінекономіки у своєму листі звернув увагу на випадки, наведені, зокрема, в п. 13 постанови № 1178.

Так, одна із підстав для укладення прямого договору — відміна відкритих торгів через відсутність учасника (учасників) процедури закупівлі, у т. ч. за лотом (п.п. 6 п. 13 постанови № 1178).

Втім, на думку Мінекономіки, ця підстава стосується ситуації, коли відбулася відміна відкритих торгів, проведених відповідно до вимог Закону № 992. Але цей виняток не стосується ситуації, якщо не відбулася спрощена закупівля, яку замовник проводив згідно з постановою КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

Отже, замовник має ретельно перевіряти, чи дійсно він може застосовувати ту чи іншу підставу, передбачену п. 13 постанови № 1178.

У будь-якому разі для прийняття рішення про укладання прямого договору необхідно мати належне обґрунтування. Для цього уповноважена особа повинна скласти відповідний протокол.

Про всі випадки, передбачені п. 13 постанови № 1178, та умови укладання таких договорів, дізнавайтесь зі статті «Закупівлі понад вартісні межі: коли можна укласти прямий договір?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 41).

Бюджетна бухгалтерія, грудень, 2022/№ 47

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі