Закупівля за рахунок двох джерел фінансування: скільки договорів укладати?

Чи зазначати джерело фінансування закупівлі?

Наразі закупівельне законодавство не вимагає від замовника інформувати про джерело фінансування закупівлі. Зокрема, серед інформації, яку замовник повинен зазначати в оголошенні про проведення відкритих торгів, немає згадки про джерело фінансування. Нагадаємо: перелік обов’язкової інформації, яка має бути наведена в оголошенні, визначено ст. 21 Закону № 922*. Водночас в оголошенні про проведення відкритих торгів може бути зазначена й інша інформація.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Втім, під час заповнення інформації про закупівлю в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) замовнику все одно доведеться зазначити джерело фінансування закупівлі. Цього вимагає функціонал ЕСЗ.

З огляду на це, ще на етапі планування закупівлі замовник зазначає джерело фінансування закупівлі. Тобто це відбувається під час створення річного плану певної закупівлі. Відповідно у подальших формах документів, які створюватиме замовник в ЕСЗ щодо такої закупівлі (оголошення про закупівлю, звіт про виконання договору), інформація про джерела фінансування буде підтягуватись автоматично.

Тому якщо замовник планує здійснити закупівлю певного обладнання за рахунок різних джерел фінансування, інформацію про це необхідно обов’язково зазначити під час створення річного плану щодо такої закупівлі. У подальшому така інформація буде продубльована в ЕСЗ в оприлюднених документах. Лише за таких умов до замовника не буде жодних запитань ані з боку учасників, ані з боку органів контролю.

Як визначити предмет закупівлі?

В описаній ситуації під час визначення предмета закупівлі обладнання для їдальні слід керуватися загальними приписами Порядку № 708*. Так, визначаючи предмет закупівлі для товарів, замовник має орієнтуватися на показник четвертої цифри ДК 021:2015**.

* Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

** Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

Зауважте: на етапі планування такої закупівлі замовник визначає один предмет закупівлі, з огляду на його очікувану вартість.

Після цього замовник традиційно обирає вид закупівлі, орієнтуючись на очікувану вартість такого предмета закупівлі. Із запитання зрозуміло, що вартість такого товару (обладнання) перевищує 100 тис. грн, а тому замовник обрав процедуру відкритих торгів.

Такі дії замовника цілком відповідають вимогам як Порядку № 708, так і постанови № 1178*.

* Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

До речі, саме цим правилом замовник керується й під час визначення виду закупівлі. Тож кількість джерел фінансування жодним чином не впливає на ухвалення рішення щодо вибору того чи іншого виду закупівлі.

Як вчинити з договором?

Без жодного сумніву, в описаній ситуації замовник має укласти один договір закупівлі з постачальником обладнання. За загальним правилом в такому договорі сторони зазначають загальну вартість укладеного договору та іншу необхідну інформацію.

Також у цьому договорі доцільно прописати, яка частина вартості предмета договору буде оплачена за рахунок допомоги, отриманої від ЮНІСЕФ, а яка — за рахунок коштів місцевого бюджету.

І пам’ятайте: предмет договору — єдиний. Поділ його вартості на частини залежно від джерела фінансування здійснювати не потрібно.