Зміни в закупівлях: позиція Мінекономіки

* Постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

** Лист Мінекономіки «Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану» від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06.

Закупівлі до 50 тис. грн

Таким закупівлям Мінекономіки приділило особливу увагу у своєму листі. Та й не дарма. Закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, дуже поширені серед замовників. А тому й запитань з приводу саме таких закупівель виникає чимало.

Насамперед Мінекономіки уточнило, що замовники можуть здійснювати закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, із застосуванням одного з таких двох способів.

Спосіб 1. Із використанням електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ).

Спосіб 2. Без використання ЕСЗ.

При застосуванні кожного з цих способів замовникам слід керуватись окремими документами та дотримуватись різних вимог і правил. Для наочності покажемо в таблиці, яких саме вимог потрібно дотримуватися замовникам та як оприлюднювати закупівельну інформацію в кожному з випадків.

Вимоги до закупівель, вартість яких не перевищує 50 тис. грн

Нова потреба = новий предмет закупівлі

Мінекономіки уточнилов, яким чином замовникам визначати предмет закупівлі при укладанні договору закупівлі згідно з постановою № 169.

По-перше, вартість закупівлі замовник визначає в момент її здійснення, виходячи з наявної поточної потреби. При цьому, як і мирний час, так і в період воєнного часу, при визначенні предмету закупівлі слід керуватися Порядком № 708***.

*** Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.

По-друге, предмет закупівлі за кожним договором, укладеним під час воєнного часу, замовник вважає новим предметом договору і новим предметом закупівель.

Це означає, що при проведенні закупівлі не потрібно сумувати закупівлі за одним кодом ДК. А отже, обирати закупівлю слід виходячи з вартісних меж кожного окремого договору, а не загальної річної потреби того чи іншого товару, роботи, послуг. При цьому кожного разу такий предмет закупівлі розглядаємо як новий предмет договору.

Переліки та обсяги закупівель: що включати?

Кожен замовник самостійно визначає перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг, на які поширюються вимоги постанови № 169. При цьому до такого документу лід включати всі закупівлі, у т. ч. й ті, вартість яких не перевищує 50 тис. грн. Саме на цьому акцентує увагу Мінекономіки у своєму листі.

І якщо ви досі не зробили цього, саме час поквапитись та внести відповідні зміни до свого розпорядчого документу. Для цього його можна оновити (викласти у новій редакції) або внести зміни до затвердженого раніше переліку та обсягів закупівель, на які поширюються вимоги постанови № 169.

Як визначити строк дії договору?

Строк дії договору — це істотна умова договору про закупівлю. Саме стосовно цієї умови у закупівельних договорах між сторонами виникає найбільше запитань. Тож не дивно, що в нинішніх умовах це суперечливе питання знов-таки випливло на поверхню.

В яких саме випадках сторони договору закупівлі можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин, які виникли до 28.02.2022, визначено абз. 7 п.п. 3 п. 1 постанови № 169 (ср. USER_SHOW_ID).

У свою чергу, Мінекономіки підкреслило: сторони можуть застосовувати у договорі про закупівлю механізм зворотної дії виключно щодо тих товарів, робіт та послуг, закупівлю яких замовник міг провести за відсутності конкуренції. При цьому прийняття такого рішення — це право замовника, а не його обов’язок. І приймає таке рішення він самостійно.

Детально про те, щодо яких відносин замовники можуть застосовувати механізм зворотної дії, передбачений ч. 3 ст. 631 ЦКУ, ми пояснювали в матеріалі «Закупівлі до 50 тисяч і не тільки: що змінив Кабмін?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 16). Тож перш ніж застосовувати такий механізм на практиці, радимо переглянути цю публікацію і переконатися, що така можливість дійсно поширюється на ваші правовідносини.

Яку інформацію і коли оприлюднити?

Мінекономіки поставило остаточну крапку в питаннях оприлюднення закупівельної інформації в ЕСЗ.

Отже, запам’ятайте:

1) оприлюднюємо інформацію про проведені закупівлі, вартість яких перевищує 50 тис. грн;

2) в ЕСЗ розміщуємо звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всі додатки до нього;

3) самостійно вирішуємо, коли оприлюднити зазначену інформацію про закупівлю в ЕСЗ. Отже, ви можете зробити це відразу після проведення закупівлі та укладання договору, не чекаючи моменту припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Утім, не буде порушенням, якщо зробити це пізніше. Але майте на увазі: граничний строк для оприлюднення інформації — не пізніше ніж через 20 днів із дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Як завершити закупівлі, розпочаті до війни?

Велика кількість закупівель, які замовники розпочали до війни, після 24.02.2022 зависли в повітрі. Про такі ситуації та варіанти їх вирішення ми розповідали в матеріалі «Закупівлі, розпочаті до війни: як завершити?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 13).

Свою позицію щодо завершення закупівель, розпочатих до війни, наразі висловило Мінекономіки у вищезгаданому листі. Як ми й зазначали, у такому разі доведеться визнати тендер таким, що не відбувся. Підстава — неможливість здійснення закупівлі внаслідок дії непереборної сили (ч. 5 ст. 32 Закону № 922). Таке рішення уповноважена особа оформлює протоколом.

При цьому у протоколі серед підстав для прийняття такого рішення можете зазначити таку, як: запровадження правового режиму надзвичайного стану відповідно до Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України» від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022.