Абонплата за комуналку: за яким КЕКВ проводити?

Насамперед зазначимо: нарахування плати за абонентське обслуговування передбачено Законом № 2189¹. А щодо водопостачання та водовідведення — ще й Правилами № 690².

¹ Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.

² Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені постановою КМУ від 05.07.2019 № 690.

Що ж таке абонплата? Відповідь на це запитання дає нам п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189.

Плата за абонентське обслуговування — платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання таких послуг, що включає витрати виконавця, пов’язані з укладенням договору, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а також за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за договором.

Інакше кажучи, плата за абонентське обслуговування — це витрати постачальників комунальних послуг на функції, пов’язані з обслуговуванням споживачів таких послуг.

До складу плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про її надання входять:

• плата за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

• плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений постановою № 808³.

³ Постанова КМУ «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» від 21.08.2019 № 808.

Це передбачено ч. 5 ст. 13 Закону № 2189.

Плату за абонентське обслуговування споживач сплачує виконавцеві в порядку та розмірах, визначених індивідуальним договором (п. 32 Порядку № 690).

Також важливий момент прописано у ч. 4 ст. 9 Закону № 2189 (ср. USER_SHOW_ID).

Зокрема, споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги, у т. ч. якщо вона складається з окремих складових.

При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів. Тобто у платіжці ви можете побачити абонплату окремо.

З огляду на те, що абонентська плата нараховується та стягується за умовами єдиного договору про надання комунальних послуг і споживач сплачує за комунпослуги однією сумую, то планувати та здійснювати видатки слід за одним кодом. А конкретно: у цьому разі варто застосовувати КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення».

До речі, у деяких випадках абонплата входить навіть до тарифу. Так, наприклад, щодо теплопостачання абонплата за одиницю теплового навантаження об’єктів теплопостачання на опалення є умовно-постійною частиною двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії. Це передбачено п.п. 27 п. 5 Порядку № 869⁴. А умовно-змінною частиною тарифу є вартість одиниці теплової енергії (п. 24 п. 5 Порядку № 869).

⁴ Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджений КМУ від 01.06.2011 № 869.

Ба більше, самою Інструкцією № 333 не передбачено проведення таких витрат, як абонентська плата за комунальні послуги, як і будь-яких витрат, пов’язаних з наданням саме комунальних послуг, за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». У свою чергу, це є вагомим аргументом на користь застосування КЕКВ 2272 (або ж КЕКВ 2271, 2273, 2274 тощо).

До того ж цю позицію підтвердила і Держказначейська служба в листі від 24.01.2022 № 15-08-08/1844 (див. «Щодо застосування КЕКВ» цього номера). Так, казначеї зазначили, що абонплата є складовою відповідних комунальних послуг (теплова енергія, гаряча вода, централізоване водопостачання тощо). Відтак зазначені видатки необхідно здійснювати за тим самим кодом, за яким поводиться основний платіж.

Ну що ж, сумнівів не лишилось — абонплату сплачуємо за КЕКВ основного платежу комунальних послуг.

І вкотре зауважимо: для відмови у проведенні платежів орган Держказначейської служби повинен мати вагомі аргументи.

Випадки, коли Казначейство може відмовити у прийнятті платіжки, чітко прописані у п. 10.8 Порядку № 938⁵ та п. 11.8 Порядку № 1407⁶. І в нормах обох цих нормативних документів, дійсно, є така підстава для відмови у прийнятті та виконанні платіжного доручення, як невідповідність зазначеного КЕКВ характеристиці платежу.

⁵ Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений постановою КМУ від 23.08.2012 № 938.

⁶ Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407.

Отже, неправильно визначений КЕКВ у платіжному дорученні може стати перешкодою для проведення платежу.

У такому разі орган Казначейства повертає без виконання платіжне доручення розпоряднику, від якого воно надійшло, не пізніше наступного робочого дня.

Це правило поширюється і на ті платіжки, які були подані до органу Казначейства в електронному вигляді.

Але ж у вашому випадку КЕКВ застосовано правильно! А значить, підстав для повернення платіжного доручення через невідповідність зазначеного КЕКВ економічній характеристиці платежу немає.