Неприбутковий звіт — 2025

Загальні правила заповнення Неприбуткового звіту

Законодавці зобов’язали неприбуткові організації та установи, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ* та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, щорічно звітувати про отримані доходи та їх використання протягом звітного податкового періоду. З цією метою вони формують та подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, або просто Неприбутковий звіт. Форма цього звіту затверджена наказом № 553**.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

** Наказ Мінфіну «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 17.06.2016 № 553.

І звісно ж, вимога про щорічне звітування поширюється на бюджетні установи, позаяк вони мають статус неприбуткових установ.

Зазвичай під час заповнення певної форми звітності бюджетні установи керуються відповідним порядком. Але для заповнення Неприбуткового звіту такий спеціальний порядок годі й шукати. У цьому питанні доводиться орієнтуватися безпосередньо на форму цього звіту, точніше, на назву рядків та окремі роз’яснення податківців (категорія ЗІР 102.04).

Під час складання Неприбуткового звіту слід дотримуватися таких основних правил:

1) звіт заповнюємо наростаючим підсумком з початку календарного року у гривнях БЕЗ копійок (з округленням за загальноприйнятими правилами);

2) звіт повинен містити всі обов’язкові реквізити, зазначені в пп. 48.3 та 48.4 ПКУ. Без наявності обов’язкових реквізитів такий звіт втратить статус податкової декларації;

3) зазначаємо всі передбачені показники. За відсутності показників відповідні рядки Неприбуткового звіту або додатків до нього залишаємо порожніми;

4) достовірність наведених у звіті даних підтверджують своїми підписами керівник (уповноважена особа) бюджетної установи та головний бухгалтер (особа, яка відповідає за ведення бухобліку) та скріплюють печаткою;

5) у разі заповнення рядків звіту, до яких передбачено подання додатків, не забувайте подати їх разом із таким звітом.

Неприбутковий звіт складається із трьох частин.

Заголовна частина

У цій частині зазначаємо інформацію про вид Неприбуткового звіту та період подання. Також заповнюємо відповідні стандартні реквізити, характерні для податкової декларації (пп. 48.3 та 48.4 ПКУ).

Основна частина

У свою чергу, ця частина додатково поділена ще на 2 частини. Але заповнювати ці обидві частини необхідно не всім неприбутківцям. Далі пояснимо.

Так, у частині І Неприбуткового звіту розшифровуємо отримані доходи (ряд. 1.1 — 1.11) та здійснені витрати (ряд. 2.1 — 2.6), які мали місце у звітному періоді (тобто у 2024 році). Причому у цих рядках зазначаємо показники з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової установи відповідно до закону, що регулює діяльність такої установи.

Відповідно заповнюємо лише ті показники, які відображають особливості діяльності певної установи. І, до речі, податківці не мають жодних заперечень щодо такого підходу до заповнення Неприбуткового звіту.

Про особливості відображення таких показників бюджетними установами розповімо далі.

Власне, бюджетні установи заповнюють лише частину І Неприбуткового звіту, звісно, за умови дотримання вимог п.п. 133.4.1 ПКУ та відсутності помилок.

А ось неприбутківцям-порушникам доведеться заповнювати ще й частину ІІ Неприбуткового звіту. Тут вони розраховують податок на прибуток і зазначають податкове зобов’язання, що підлягає сплаті.

Коригувальна частина

Частину «Виправлення помилок» заповнюємо у разі самостійного виявлення та виправлення помилок, допущених під час складання Неприбуткового звіту, а також суму розрахованих штрафів та пені. У разі заповнення цієї частини звіту одночасно подаємо додаток ВП, де зазначаємо скориговані суми.

УВАГА! Додатки є невід’ємною частиною Неприбуткового звіту

До їх складу входять:

• додаток ГД — подають установи, які протягом року отримували гуманітарну допомогу;
• додаток ВП — подають установи у разі самостійного виправлення помилки у поточному Неприбутковому звіті, тобто згідно з п.п. «б» п. 50.1 ПКУ;
• фінансова звітність.

Отримали доходи: відображаємо у Неприбутковому звіті

Показники доходів у Неприбутковому звіті відображаємо з урахуванням особливостей діяльності відповідної бюджетної установи. Тривалий час податківці наполягали, що формування таких показників у Неприбутковому звіті неприбуткові організації, у т. ч. й бюджетні установи, мають здійснювати за правилами бухобліку. Фактично це означало, що всі доходи слід відображати у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження коштів.

Утім, з часом податківці змінили свою думку. Так, в ІПК від 07.05.2019 № 2001/6/99-99-15-02-01-15/ІПК фахівці ДПС дійшли висновку, що враховуючи особливості звітування бюджетних організацій щодо виконання Державного бюджету України, формою звіту передбачено для таких організацій окремі показники, які заповнюються лише бюджетними установами та на підставі даних бюджетної звітності.

Таким чином, для бюджетників загальні правила формування показників доходів у Неприбутковому звіті не діють. Відповідно й порівнювати ці показники з даними, наведеними у фінзвітності (ф. № 2-дс та № 3-дс), не варто.

Наведемо основні правила відображення інформації про доходи в Неприбутковому звіті, яких слід дотримуватися бюджетним установам.

Правило 1. Доходи = надходження загального фонду + надходження спецфонду

Як відомо, розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами. При цьому такі надходження складаються з доходів загального та спеціального фондів.

Інформацію про такі надходження слід зазначати в ряд. 1.1 та 1.3 Неприбуткового звіту відповідно.

До речі, з таким порядком заповнення Неприбуткового звіту погодилися і податківці у своєму роз’ясненні, наведеному в ІПК від 19.05.2021 № 1904/ІПК/99-00-21-02-02-06.

Правило 2. Доходи — отримані, а не нараховані

Під час формування даних про доходи для Неприбуткового звіту слід орієнтуватися на дані бюджетної звітності.

Так, у ряд. 1.1 Неприбуткового звіту показуємо доходи, отримані установою за загальним фондом. Тобто йдеться про кошти, які фактично надійшли на реєстраційні рахунки протягом звітного року. Інформацію про такі доходи формуємо з показників, наведених у Звіті про надходження та використання коштів загального фонду (ф. № 2д, № 2м) у гр. 7 «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

У ряд. 1.3 Неприбуткового звіту відображаємо доходи, отримані за спеціальним фондом, тобто кошти, які фактично надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки протягом року за мінусом повернених коштів. Інформацію про такі доходи беремо зі звітів про надходження та використання коштів спецфонду, зазначених у гр. «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

Підсумуємо: до Неприбуткового звіту заносимо інформацію саме про отримані, а не нараховані доходи.

Доходи: де відображати у Неприбутковому звіті?

Узагальнимо правила відображення доходів у Неприбутковому звіті для бюджетних установ в таблиці нижче.

Порядок відображення доходів у Неприбутковому звіті бюджетними установами

Здійснили видатки: показуємо у Неприбутковому звіті

Принцип відображення видатків у Неприбутковому звіті такий самий, як і стосовно доходів. Показники видатків, які показують саме бюджетні установи, мають ґрунтуватися на даних бюджетної звітності. Тобто загальні правила бухгалтерського обліку щодо формування таких показників тут не працюють.

А яких саме правил слід дотримуватися бюджетним установам під час відображення видатків у Неприбутковому звіті, зараз розповімо.

Правило 1. Лише передбачені кошторисом видатки

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисами.

При цьому інформацію про такі видатки бюджетні установи зазначають в ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту.

До речі, на тому, що бюджетні установи заповнюють лише ці витратні рядки у Неприбутковому звіті, податківці свого часу наголошували в ІПК від 19.05.2021 № 1904/ІПК/99-00-21-02-02-06. Ба більше, у 2024 році вони підтвердили свою позицію щодо цього в роз’ясненні (категорія ЗІР 102.04).

УВАГА! Операції (платежі), здійснені розпорядниками, але не передбачені їх кошторисами, у Неприбутковому звіті НЕ наводимо

Зокрема, згадку про такі операції містить п. 12 розд. I Порядку № 44*. Йдеться передусім про виплату так званих чорнобильських допомоги та компенсацій, виплату лікарняних за рахунок ПФУ, розрахунки за депонованою заробітною платою. Далі розповімо про них детальніше. А зараз просто запам’ятайте, що інформація про такі операції у бюджетній звітності установи не відображається. Відповідно й до Неприбуткового звіту вони потрапити не повинні.

* Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44.

Правило 2. Видатки — касові, а не фактичні

У ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту установі слід зазначати касові видатки, проведені установою у 2024 році. Тобто йдеться про кошти, фактично використані за загальним і спеціальним фондами та перераховані з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків бюджетної установи.

Таким чином, ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту заповнюємо на підставі показників, наведених у Звіті про надходження і використання коштів загального фонду (форми № 2д, № 2м) та у звітах про надходження і використання коштів спецфонду в графі «Касові за звітний період (рік)».

Правило 3. Видатки = поточні + капітальні

Під час заповнення Неприбуткового звіту не потрібно розмежовувати видатки на поточні та капітальні. В цьому звіті слід наводити узагальнену інформацію про видатки:

• за загальним фондом — ряд. 2.1;
• за спеціальним фондом — ряд. 2.2.

Видатки: де відображати у Неприбутковому звіті?

Узагальнимо правила відображення видатків у Неприбутковому звіті для бюджетних установ у таблиці нижче.

Порядок відображення видатків у Неприбутковому звіті бюджетними установами

Бюджетні особливості заповнення Неприбуткового звіту

Не секрет, що крім фінансування з бюджету за загальним фондом на утримання та здійснення основної діяльності, бюджетні установи додатково отримують власні надходження (у т. ч. надходження у натуральній формі). Такі надходження включаються до спеціального фонду. При цьому для них характерний особливий порядок відображення не лише в бухобліку та фінзвітності, але й в Неприбутковому звіті.

Отримали благодійну допомоги, плату за оренду майна чи кошти від продажу металобрухту і сумніваєтеся, де показати такі надходження в звіті неприбутківця? Про тонкощі відображення найбільш поширених видів власних надходжень бюджетних установ у Неприбутковому звіті читайте далі.

Благодійна допомога: в якому рядку показати?

Благодійна та гуманітарна допомога, отримана бюджетною установою, належить до підгрупи 1 другої групи власних надходжень бюджетних установ — благодійні внески, гранти та дарунки. Таким є припис ч. 4 ст. 13 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

У разі отримання допомоги в натуральній формі бюджетні установи оформлюють Довідку про надходження в натуральній формі, яку подають до Казначейства не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Таким чином, органи Казначейства дізнаються про такі надходження та відповідним чином відображають їх у звітності про виконання бюджетів попри те, що фактично кошти на спеціальний реєстраційний рахунок установи не надходять.

З огляду на це, благодійну допомогу, отриману установою як у грошовій формі, так і в натуральній формі (як товари, роботи, послуги), слід показувати в рядку Неприбуткового звіту, призначеному для доходів спецфонду. Маємо на увазі ряд. 1.3 — доходи, одержані бюджетною установою (організацією), що зараховані на рахунки спеціального фонду цієї установи (організації) згідно із затвердженим у встановленому порядку кошторисом.

ВАЖЛИВО! Благодійна допомога (грошові кошти, товари, роботи, послуги) → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Саме до такого висновку щодо відображення міжнародної технічної допомоги дійшли податківці у своєму роз’ясненні, наведеному в ІПК від 18.03.2024 № 1429/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК (ср. 031233400).

А чи варто установі показувати отриману благодійну допомогу в ряд. 1.6.1 Неприбуткового звіту? На нашу думку, ні. Позаяк ряд. 1.3 все ж таки спеціально призначений для відображення доходів спецфонду. До того ж податківці чітко пояснили, що ряд. 1.1 — 1.3 та 2.1 — 2.2 Неприбуткового звіту передбачені для відображення показників лише бюджетних установ (організацій).

Відповідно у ряд. 1.6.1 Неприбуткового звіту інформацію про отриману благодійну допомогу наводять інші неприбуткові організації (крім бюджетних установ).

Плата за оренду: яку суму показати?

Доходи від оренди майна належать до підгрупи 3 першої групи власних надходжень бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду кошторису (ч. 4 ст. 13 БКУ).

Втім, надходження від оренди нерухомого майна установи залишають у своєму розпорядженні лише частково. Відповідно лише та частина орендної плати, яку установа залишає у своєму розпорядженні, є її власними надходженнями.

Таким чином, у Неприбутковому звіті показуємо лише ту частину орендної плати, яка після розподілу залишається у розпорядженні установи. Такі суми відображаємо в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту.

УВАГА! Плата за оренду (після розподілу) → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

А як щодо решти орендної плати? Її перераховуємо до доходів загального фонду бюджету, за рахунок коштів якого утримується установа. І звісно ж, такі суми у Неприбутковому звіті не відображаємо.

Кошти від реалізації брухту: яку суму зазначити?

Кошти, отримані від реалізації брухту (у т. ч. брухту дорогоцінних металів), належать до підгрупи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ).

У разі отримання таких надходжень керуємося загальними правилами відображення доходів. Так, у Неприбутковому звіті відображаємо тільки ту частину доходів від реалізації металобрухту, яку установа залишає у своєму розпорядженні.

Тому головне — знати, брухт яких саме металів було реалізовано: чорних, кольорових чи дорогоцінних.

Почнемо з коштів, отриманих від продажу брухту чорних та кольорових металів (їх сплавів). Такі надходження установа залишає у своєму розпорядженні в повному обсязі. Тобто 100 % отриманих коштів — це власні надходження. Відповідно такі надходження в повному обсязі відображаємо в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту.

УВАГА! Надходження від продажу брухту чорних та кольорових металів → 100 % власні надходження → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Інша справа — якщо установа отримує надходження від продажу брухту дорогоцінних металів. Як відомо, частину таких коштів вона має віддати до бюджету, з якого отримує фінансування. Зокрема, складовою частиною доходів загального фонду бюджету є (п. 54 ч. 2 ст. 29, п. 42 ч. 1 ст. 64 БКУ):

• 80 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, а також дорогоцінне каміння, та
• 50 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Ці кошти установа перераховує зі свого спеціального реєстраційного рахунку на рахунок з обліку надходжень загального фонду бюджету. Решта коштів — це 20 % та 50 % відповідно — залишається у розпорядженні установи.

ВАЖЛИВО! Надходження від продажу брухту та відходів дорогоцінних металів → власні надходження (20 % — за золото, платину, 50 % — за срібло) → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Отже, саме ці суми й зазначаємо в рядку 1.3 Неприбуткового звіту. Натомість 80 і 50 % отриманих коштів, які перераховуємо до доходу загального фонду бюджету, до цього звіту не потраплять.

Кошти від продажу макулатури: яку суму зазначати?

Аналогічний підхід слід застосовувати до відображення в Неприбутковому звіті доходів від продажу макулатури. Такі надходження установи залишають у своєму розпорядженні в повному обсязі, тобто 100 %.

Відповідно ці кошти відображаємо у Неприбутковому звіті в ряд. 1.3.

Що НЕ потрапить до Неприбуткового звіту?

Інформація про певні надходження та платежі бюджетних установ НЕ потрапить до Неприбуткового звіту взагалі. В чому ж причина? Річ у тім, що у результаті здійснення деяких операцій не виникають ані доходи, ані видатки, а відповідні кошти проходять через рахунки установи «транзитом».

Наведемо найпоширеніші з таких «нон ґрата» в Неприбутковому звіті операцій.

1. Отримані та виплачені лікарняні за рахунок ПФУ та «чорнобильські» виплати. Такі виплати не є видатками бюджетних установ. Бюджетні установи їх не планують у своїх кошторисах ані за загальним, ані за спеціальним фондом.

2. Штрафні санкції (штрафи, пеня), отримані за невиконання умов договору. Такі надходження також не є ані доходами, ані видатками установи. Тому вони проходять через рахунок установи «транзитом» і потрапляють прямісінько до бюджету. Докладніше про відображення в бухобліку таких надходжень ви можете прочитати у матеріалі «Пеня від постачальника: куди перерахувати та як обліковувати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 36).

3. Майно, отримане за операціями з внутрішнього переміщення в межах одного органу управління, в межах відповідного бюджету. У разі отримання такого майна жодних змін у складі доходів чи витрат для установи-отримувача не відбувається.

4. Забезпечення тендерної пропозиції, забезпечення виконання договору про закупівлю, які розпорядники бюджетних коштів — замовники отримують у тимчасове розпорядження. Такі кошти установа не залишає у своєму розпорядженні. Їх повертають учаснику-переможцю закупівлі у разі виникнення відповідних умов або перераховують у дохід відповідного бюджету. Більше про такі надходження читайте в матеріалах «Тендерне забезпечення: умови надання, обліку, повернення учаснику або перерахування до бюджету» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 33) та «Тендерне забезпечення: як показати в обліку?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 39).

5. Забезпечувальний депозит за договором оренди. Такі надходження не визнаються доходами відповідного звітного періоду. У загальному випадку суми забезпечувального депозиту, отриманого установою-орендодавцем у тимчасове розпорядження, підлягають поверненню із настанням відповідних умов.

Крім того, не мають жодного стосунку до Неприбуткового звіту суми нарахованої амортизації. Адже цей звіт бюджетні установи заповнюють на підставі бюджетної звітності. Тож амортизації — не місце в Неприбутковому звіті бюджетної установи.

Додатки до Неприбуткового звіту: які заповнюємо?

Неприбуткові установи та організації разом із Неприбутковим звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність.

ВАЖЛИВО! Річна фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Неприбуткового звіту

При цьому жодних винятків із цього правила для бюджетних установ ПКУ не містить. Тому разом із Неприбутковим звітом за 2024 рік бухгалтер повинен подати повний комплект річної фінансової звітності:

• Баланс (ф. № 1-дс);
• Звіт про фінансові результати (ф. № 2-дс);
• Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3-дс);
• Звіт про власний капітал (ф. № 4-дс);
• Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс).

Для підтвердження подання фінансової звітності разом із Неприбутковим звітом ставимо позначку «х» у Неприбутковому звіті у клітинці «ФЗ6» таблиці «Наявність додатків». Водночас у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності» біля кожної форми фінансової звітності робимо відповідні позначки «х».

Строки подання Неприбуткового звіту — 2025

Бюджетні установи подають Неприбутковий звіт за річний (податковий) звітний період (п.п. 133.4.7 ПКУ). Це означає, що такий звіт слід подати протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

УВАГА!

Граничний строк подання Неприбуткового звіту за 2024 рік — 3 березня 2025 року

Але в умовах воєнного стану виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подати Неприбутковий звіт за 2024 рік бюджетна установа має з огляду на умови, в яких вона перебуває.

Строки подання Неприбуткового звіту за 2024 рік

Майте на увазі: відсутність можливості своєчасно виконати свої податкові зобов’язання платник обов’язково повинен підтвердити з урахуванням вимог Порядку № 225*.

* Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.

Відповідальність за незвітування

Неприбутковий звіт є податковою декларацією в розумінні ПКУ. Відповідно за порушення строку його подання порушникам загрожують штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ.

Відповідальність за неподання Неприбуткового звіту

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.

ВАЖЛИВО!

Штрафи, передбачені п. 120.1 ПКУ, не скасовані на період дії воєнного стану та стягуються з порушників у повному розмірі

Висновки

• Бюджетні установи відображають доходи та видатки у Неприбутковому звіті на підставі даних бюджетної звітності.
• До Неприбуткового звіту мають потрапити доходи, отримані установою, — суми коштів, які фактично надійшли на рахунок установи.
• До складу доходів відносять надходження, які установа залишає у своєму розпорядженні.
• Серед видатків у Неприбутковому звіті показуємо суми коштів, фактично використаних за загальним та спеціальним фондами та перераховані з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків установи.
• Операції (платежі), здійснені розпорядниками, але не передбачені їх кошторисами, у Неприбутковому звіті НЕ відображаються.
• Річна фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Неприбуткового звіту.
• Граничний строк подання Неприбуткового звіту за 2024 рік — 3 березня 2025 року.
• Штрафи за неподання Неприбуткового звіту, у т. ч. фінансової звітності, не скасовані на період дії воєнного стану та стягуються з порушників у повному розмірі.

Бюджетна бухгалтерія Лютий, 2025/№ 5