Неприбутковий звіт — 2026

Неприбутковий звіт: загальні правила заповнення

Неприбуткові організації та установи, які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ* та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, повинні щорічно звітувати про отримані доходи та їх використання протягом звітного податкового періоду. З цією метою вони формують та подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, або просто Неприбутковий звіт. Форма цього звіту затверджена наказом № 553**.

* Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

** Наказ Мінфіну «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 17.06.2016 № 553.

Без сумніву, вимога про згадане щорічне звітування поширюється на бюджетні установи, позаяк вони мають статус неприбуткових установ.

Зазвичай під час заповнення певної форми звітності бюджетні установи керуються відповідним порядком. Але щодо заповнення Неприбуткового звіту спеціального порядку, затвердженого на законодавчому рівні, не існує. Тож із цього приводу доводиться орієнтуватися безпосередньо на форму звіту, точніше, на назву рядків та окремі роз’яснення податківців (категорія ЗІР 102.04).

Отже, під час заповнення Неприбуткового звіту слід дотримуватися таких основних правил:

1) звіт заповнюємо наростаючим підсумком з початку календарного року у гривнях БЕЗ копійок (з округленням за загальноприйнятими правилами);

2) звіт повинен містити всі обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ПКУ. За відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий звіт втрачає статус податкової декларації;

3) зазначаємо всі передбачені показники. В разі відсутності показників відповідні рядки Неприбуткового звіту або додатків до нього залишаємо порожніми;

4) достовірність наведених у звіті даних підтверджують своїми підписами керівник (уповноважена особа) бюджетної установи та головний бухгалтер (особа, яка відповідає за ведення бухобліку) та скріплюють печаткою;

5) у разі заповнення рядків звіту, до яких передбачено подання додатків, не забувайте подати їх разом із таким звітом.

Неприбутковий звіт складається із трьох частин. Далі розповімо про кожну з цих частин детальніше.

Заголовна частина

У цій частині зазначаємо інформацію про вид Неприбуткового звіту та період подання. Також заповнюємо відповідні стандартні реквізити, характерні для податкової декларації (пп. 48.3 та 48.4 ПКУ).

Основна частина

Ця частина додатково поділена ще на 2 частини: доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації. Але бюджетні установи мають заповнювати обидві ці частини з урахуванням певних особливостей.

Так, у частині І Неприбуткового звіту розшифровуємо отримані доходи (ряд. 1.1 — 1.11) та здійснені витрати (ряд. 2.1 — 2.6), які мали місце протягом звітного періоду (тобто протягом 2025 року). Причому у цих рядках зазначаємо показники з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової установи відповідно до профільного закону, що регулює діяльність такої установи.

Відповідно заповнюємо лише ті показники, які відображають особливості діяльності певної установи. І, до речі, податківці не мають жодних заперечень щодо такого підходу до заповнення Неприбуткового звіту. Про це вони, зокрема, зазначили у своїй консультації (категорія ЗІР 102.04).

Про особливості відображення таких показників бюджетними установами розповімо далі.

Власне, бюджетні установи заповнюють лише частину І Неприбуткового звіту, звісно, за умови дотримання вимог п.п. 133.4.1 ПКУ та відсутності помилок.

Що стосується частини ІІ Неприбуткового звіту, то її заповнюють неприбутківці-порушники. Саме в цій частині їм доведеться розраховувати податок на прибуток та зазначити податкове зобов’язання, що підлягає сплаті.

Коригувальна частина

Частину «Виправлення помилок» заповнюємо у разі самостійного виявлення та виправлення помилок, допущених під час складання Неприбуткового звіту, відображаючи суми розрахованих штрафів та пені. У разі заповнення цієї частини звіту одночасно подаємо додаток ВП, де зазначаємо скориговані суми.

УВАГА! Додатки є невід’ємною частиною Неприбуткового звіту

Так, до цього звіту передбачено такі додатки:

• додаток ГД — подають установи, які протягом року отримували гуманітарну допомогу;
• додаток ВП — подають установи у разі самостійного виправлення помилки у поточному Неприбутковому звіті, тобто згідно з п.п. «б» п. 50.1 ПКУ;
• фінансова звітність.

Отримали доходи: основні правила відображення у Неприбутковому звіті

Показники доходів у Неприбутковому звіті відображаємо з урахуванням особливостей діяльності відповідної бюджетної установи. Тривалий час податківці наполягали, що формування таких показників у Неприбутковому звіті неприбуткові організації, у т. ч. й бюджетні установи, мають здійснювати за правилами бухобліку. Фактично це означало, що всі доходи слід відображати у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження коштів.

Таким чином, для бюджетників загальні правила формування показників доходів у Неприбутковому звіті не діють. Відповідно й порівнювати ці показники з даними, наведеними у фінзвітності (у ф. № 2-дс та № 3-дс), не доцільно.

Нагадаємо основні правила відображення інформації про доходи в Неприбутковому звіті, яких слід дотримуватися бюджетним установам.

Правило 1. Доходи = надходження загального фонду + надходження спецфонду

Як відомо, розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами. При цьому такі надходження складаються з доходів загального та спеціального фондів.

Інформацію про такі надходження слід зазначати в ряд. 1.1 та 1.3 Неприбуткового звіту відповідно.

До речі, на користь саме такого порядку заповнення Неприбуткового звіту свідчить і роз’яснення податківців, наведене в ІПК від 19.05.2021 № 1904/ІПК/99-00-21-02-02-06 (ср. 031233400).

Правило 2. Доходи — отримані, а не нараховані

Під час формування інформації про доходи для Неприбуткового звіту слід орієнтуватися на дані бюджетної звітності.

Так, у ряд. 1.1 Неприбуткового звіту показуємо доходи, отримані установою за загальним фондом. Тобто йдеться про кошти, які фактично надійшли на реєстраційні рахунки протягом звітного року. Інформацію про такі доходи формуємо з показників, наведених у Звіті про надходження та використання коштів загального фонду (ф. № 2д, № 2м) у гр. 7 «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

У ряд. 1.3 Неприбуткового звіту відображаємо доходи, отримані за спеціальним фондом, тобто кошти, які фактично надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки протягом року за мінусом повернених коштів. Інформацію про такі доходи формуємо на підставі звітів про надходження та використання коштів спецфонду, зазначених у графі «Надійшло коштів за звітний період (рік)».

Підсумуємо: до Неприбуткового звіту заносимо інформацію саме про отримані, а не нараховані доходи.

Доходи: де відображати у Неприбутковому звіті?

Узагальнимо правила відображення доходів у Неприбутковому звіті для бюджетних установ у таблиці нижче.

Порядок відображення доходів бюджетних установ у Неприбутковому звіті

Здійснили видатки: основні правила відображення у Неприбутковому звіті

Принцип відображення видатків у Неприбутковому звіті подібний до відображення доходів. Показники видатків, які наводять у цьому звіту бюджетні установи, мають ґрунтуватися на даних бюджетної звітності. Тобто загальні правила бухгалтерського обліку щодо формування таких показників у цій ситуації не працюють.

Тож, яких основних правил слід дотримуватися бюджетним установам під час відображення видатків у Неприбутковому звіті? Нагадаємо їх.

Правило 1. Видатки — лише передбачені кошторисом

Розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисами.

При цьому інформацію про такі видатки бюджетні установи зазначають в ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту.

До речі, на тому, що бюджетні установи заповнюють лише ці витратні рядки у Неприбутковому звіті, свого часу наголошували податківці в ІПК від 19.05.2021 № 1904/ІПК/99-00-21-02-02-06. Ба більше, у 2024 році вони ще раз підтвердили свою позицію щодо цього (див. категорія ЗІР 102.04).

УВАГА! Операції (платежі), здійснені розпорядниками, але не передбачені їх кошторисами, у Неприбутковому звіті НЕ наводимо

Згадку про такі операції містить п. 12 розд. I Порядку № 44*. Йдеться передусім про виплату так званих чорнобильських допомоги та компенсацій, виплату лікарняних за рахунок ПФУ, розрахунки за депонованою заробітною платою тощо. Далі розповімо про них детальніше. А зараз просто запам’ятайте, що інформація про такі операції у бюджетній звітності установи не відображається. Відповідно й до Неприбуткового звіту вони потрапити не повинні.

* Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 24.01.2012 № 44.

Правило 2. Видатки — касові, а не фактичні

У ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту установі слід зазначати касові видатки, проведені установою у 2025 році. Тобто йдеться про кошти, фактично використані за загальним і спеціальним фондами та перераховані з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків бюджетної установи.

Таким чином, ряд. 2.1 та 2.2 Неприбуткового звіту заповнюємо на підставі показників, наведених у Звіті про надходження і використання коштів загального фонду (форми № 2д, № 2м) та у звітах про надходження і використання коштів спецфонду в графі «Касові за звітний період (рік)».

Правило 3. Видатки = поточні + капітальні

Під час заповнення Неприбуткового звіту не потрібно розмежовувати видатки на поточні та капітальні. В цьому звіті слід наводити узагальнену інформацію про видатки:

• за загальним фондом — ряд. 2.1;
• за спеціальним фондом — ряд. 2.2.

Видатки: де відображати у Неприбутковому звіті?

Узагальнимо правила відображення видатків у Неприбутковому звіті для бюджетних установ у таблиці нижче.

Порядок відображення видатків бюджетних установ у Неприбутковому звіті

Особливості заповнення звіту бюджетними установами

Крім фінансування з бюджету за загальним фондом на утримання та здійснення основної діяльності, бюджетні установи додатково отримують власні надходження (у т. ч. надходження у натуральній формі). Такі надходження включаються до спеціального фонду. Ба більше, таким надходженням властивий не тільки особливий порядок відображення в бухобліку та фінзвітності, але й в Неприбутковому звіті.

Тож якщо установа отримала благодійну допомоги, плату за оренду майна чи кошти від продажу металобрухту, важливо розуміти, де показати такі надходження у звіті неприбутківця. Про нюанси відображення найбільш поширених видів власних надходжень бюджетних установ у Неприбутковому звіті читайте далі.

Благодійна допомога: в якому рядку показати?

Благодійна допомога, отримана бюджетною установою, належить до підгрупи 1 другої групи власних надходжень бюджетних установ — благодійні внески, гранти та дарунки. Це чорним по білому прописано в ч. 4 ст. 13 БКУ*.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

У разі отримання допомоги в натуральній формі бюджетні установи оформлюють Довідку про надходження в натуральній формі, яку подають до Казначейства не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Таким чином, органи Казначейства дізнаються про такі надходження та відповідним чином відображають їх у звітності про виконання бюджетів попри те, що фактично кошти на спеціальний реєстраційний рахунок установи не надходять.

З огляду на це, благодійну допомогу, отриману установою як у грошовій формі, так і в натуральній формі (як товари, роботи, послуги), слід показувати в рядку Неприбуткового звіту, призначеному для відображення доходів спецфонду. Маємо на увазі ряд. 1.3 — доходи, одержані бюджетною установою (організацією), що зараховані на рахунки спеціального фонду цієї установи (організації) згідно із затвердженим у встановленому порядку кошторисом.

ВАЖЛИВО! Благодійна допомога (грошові кошти, товари, роботи, послуги) — ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Саме до такого висновку щодо відображення міжнародної технічної допомоги дійшли податківці у своєму роз’ясненні, наведеному в ІПК від 18.03.2024 № 1429/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК.

А чи варто установі показувати отриману благодійну допомогу в ряд. 1.6.1 Неприбуткового звіту? На нашу думку, ні. Позаяк ряд. 1.3 спеціально призначений для відображення доходів спецфонду. До того ж податківці чітко пояснили, що ряд. 1.1 — 1.3 та 2.1 — 2.2 Неприбуткового звіту передбачені для відображення показників лише бюджетних установ (організацій).

Відповідно у ряд. 1.6.1 Неприбуткового звіту інформацію про отриману благодійну допомогу наводять інші неприбуткові організації (крім бюджетних установ).

Гуманітарна допомога: в якому рядку зазначати?

Правила відображення гуманітарної допомоги на рахунках бухобліку та у формах фінансової і бюджетної звітності подібні до порядку відображення благодійної допомоги.

Докладніше про особливості бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій і бюджетній звітності таких операцій читайте у публікаціях:

• «Отримали гуманітарну допомогу: як відзвітувати?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2026, № 1;
• «Генератор як гуманітарна допомога: відображаємо в бухобліку правильно» // «Бюджетна бухгалтерія», 2025, № 13;
• «Гуманітарна допомога: оприбутковуємо з ПДВ чи без?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 19;
• «Отримали гуманітарну допомогу: оприбутковувати чи ні?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 4.

Отже, у разі отримання гуманітарної допомоги бюджетна установа має показати збільшення власних надходжень бюджетних установ як складової спеціального фонду кошторису. Відповідно отриману гуманітарну допомогу слід відображати в Неприбутковому звіті подібно до благодійної допомоги. Тож, на нашу думку, це має бути все ж таки рядок 1.3.

Але думка податківців щодо цього з у 2025 році змінилася. Зокрема, згідно з роз’ясненням, наведеним в ІПК від 20.03.2025 № 1550/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, у разі отримання бюджетною установою гуманітарних вантажів, що визнаються гуманітарною допомогою згідно із законодавством про гуманітарну допомогу, інформація щодо операцій із такою гуманітарною допомогою підлягає відображенню у додатку ГД до Неприбуткового звіту. При цьому податківці наголосили, що такі операції слід переносити до відповідних рядків основної частини Неприбуткового звіту у встановленому порядку, у т. ч. до ряд. 1.6.2 ГД частини I такого Звіту.

Їх головний аргумент — для надходжень неприбуткової організації як гуманітарної допомоги передбачено окремий рядок у Неприбутковому звіті — ряд. 1.6.2 ГД частини I. Відповідно доходи у вигляді гуманітарної допомоги, наданої бюджетній установі, не відображаються такою установою у ряд. 1.3 частини I Неприбуткового звіту.

Отже, установі доведеться самостійно вирішити, в якому із рядків — 1.3 чи 1.6.2 — Неприбуткового звіту показати гуманітарну допомогу, отриману протягом 2025 року. Головне — така гуманітарна допомога не повинна потрапити одночасно до ряд. 1.3 та 1.6.2. Неприбуткового звіту.

Орендна плата: яку суму показати?

Доходи від оренди майна належать до підгрупи 3 першої групи власних надходжень бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду кошторису (ч. 4 ст. 13 БКУ).

Втім, надходження від оренди нерухомого майна установи залишають у своєму розпорядженні лише частково. Відповідно у Неприбутковому звіті показуємо лише ту частину орендної плати, яка після розподілу залишається у розпорядженні установи. Такі суми відображаємо в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту.

УВАГА!

Плата за оренду (після розподілу) → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Тепер щодо решти орендної плати. За загальним правилом її перераховують до доходів загального фонду бюджету, за рахунок коштів якого утримується установа. Закономірно, ці суми у Неприбутковому звіті не відображаємо.

Кошти від реалізації брухту: яку суму зазначити?

Кошти, отримані від реалізації брухту (у т. ч. брухту дорогоцінних металів), належать до підгрупи 4 першої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ).

У разі отримання таких надходжень дотримуємося загальних правил відображення доходів. Так, у Неприбутковому звіті відображаємо тільки ту частину доходів від реалізації металобрухту, яку установа залишає у своєму розпорядженні.

Тому головне — знати, брухт яких саме металів було реалізовано: чорних, кольорових чи дорогоцінних.

Почнемо з коштів, отриманих від продажу брухту чорних та кольорових металів (їх сплавів). Такі надходження установа залишає у своєму розпорядженні в повному обсязі. Тобто 100 % отриманих коштів — це власні надходження. Відповідно такі надходження в повному обсязі відображаємо в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту.

УВАГА! Надходження від продажу брухту чорних та кольорових металів → 100 % власні надходження → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Інша справа — якщо установа отримує надходження від продажу брухту дорогоцінних металів. Як відомо, частину таких коштів вона має перерахувати до бюджету, з якого отримує фінансування. Зокрема, складовою частиною доходів загального фонду бюджету є (п. 54 ч. 2 ст. 29, п. 42 ч. 1 ст. 64 БКУ):

— 80 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, а також дорогоцінне каміння, та

— 50 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

Ці кошти установа перераховує зі свого спеціального реєстраційного рахунку на рахунок з обліку надходжень загального фонду відповідного бюджету. Решта коштів — це 20 % та 50 % відповідно — залишається у розпорядженні установи.

ВАЖЛИВО! Надходження від продажу брухту та відходів дорогоцінних металів → власні надходження (20 % — за золото, платину, 50 % — за срібло) → ряд. 1.3 Неприбуткового звіту

Отже, саме ці суми й зазначаємо в ряд. 1.3 Неприбуткового звіту. Натомість 80 і 50 % отриманих коштів, які перераховуємо до доходу загального фонду бюджету, потрапити до цього звіту не повинні.

Кошти від продажу макулатури: яку суму показати?

Аналогічний підхід слід застосовувати й щодо відображення в Неприбутковому звіті доходів від продажу макулатури. Такі надходження установи залишають у своєму розпорядженні в повному обсязі, тобто 100 %.

Відповідно ці кошти відображаємо у Неприбутковому звіті в ряд. 1.3.

Операції, які НЕ відображають у Неприбутковому звіті?

Інформація про певні надходження бюджетних установ НЕ потрапить до Неприбуткового звіту взагалі. У чому ж причина? Річ у тім, що у результаті здійснення деяких операцій не виникають ані доходи, ані видатки, а відповідні кошти проходять через рахунки установи «транзитом».

Наведемо найпоширеніші з таких «нон ґрата» в Неприбутковому звіті операцій.

1. Отримані та виплачені лікарняні за рахунок ПФУ та «чорнобильські» виплати. Такі виплати не є видатками бюджетних установ. Бюджетні установи їх не планують у своїх кошторисах ані за загальним, ані за спеціальним фондом.

2. Штрафні санкції (штрафи, пеня), отримані за невиконання умов договору. Такі надходження також не є ані доходами, ані видатками установи. Тому вони проходять через рахунок установи «транзитом» і потрапляють прямісінько до бюджету. Докладніше про відображення в бухобліку таких надходжень ви можете прочитати у матеріалі «Пеня від постачальника: куди перерахувати та як обліковувати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 36).

3. Майно, отримане за операціями з внутрішнього переміщення в межах одного органу управління, в межах відповідного бюджету. У разі отримання такого майна жодних змін у складі доходів чи витрат для установи-отримувача не відбувається.

4. Забезпечення тендерної пропозиції, забезпечення виконання договору про закупівлю, які розпорядники бюджетних коштів — замовники отримують у тимчасове розпорядження. Установи не залишають такі кошти у своєму розпорядженні. Їх повертають учаснику-переможцю закупівлі у разі виникнення відповідних умов або перераховують у дохід відповідного бюджету.

Докладніше про такі надходження читайте в матеріалах:

• «Тендерне забезпечення: умови надання, обліку, повернення учаснику або перерахування до бюджету» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 33);
• «Тендерне забезпечення: як показати в обліку?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2023, № 39).

5. Забезпечувальний депозит за договором оренди. Такі надходження не визнаються доходами відповідного звітного періоду. За загальним правилом суми забезпечувального депозиту, отриманого установою-орендодавцем у тимчасове розпорядження, підлягають поверненню з настанням відповідних умов.

Крім того, не мають жодного стосунку до Неприбуткового звіту суми нарахованої амортизації. Адже цей звіт бюджетні установи заповнюють на підставі бюджетної звітності. Тож амортизації — не місце в Неприбутковому звіті бюджетної установи.

Додатки до Неприбуткового звіту: які форми подавати?

Неприбуткові установи та організації разом із Неприбутковим звітом обов’язково подають до контролюючих органів річну фінансову звітність.

ВАЖЛИВО! Річна фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Неприбуткового звіту

При цьому жодних винятків із цього правила для бюджетних установ ПКУ не містить. Тому разом із Неприбутковим звітом за 2025 рік бухгалтер повинен подати такі форми річної фінансової звітності, як:

• Баланс (ф. № 1-дс);
• Звіт про фінансові результати (ф. № 2-дс);
• Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3-дс);
• Звіт про власний капітал (ф. № 4-дс);
• Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс).

Що стосується додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (ф. № 6-дс), то його не потрібно подавати разом із Неприбутковим звітом, оскільки у формі Неприбуткового звіту немає жодної згадки про таку форму фінансової звітності. Ба більше, у звіті неприбутківця відсутні клітинки для відміток про подання згаданої форми.

Для підтвердження подання фінансової звітності разом із Неприбутковим звітом ставимо позначку «х» у Неприбутковому звіті у клітинці «ФЗ6» таблиці «Наявність додатків». Водночас у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності» робимо відповідні позначки «х» біля кожної форми фінансової звітності.

Строки подання Неприбуткового звіту — 2026

Бюджетні установи подають Неприбутковий звіт за річний (податковий) звітний період (п.п. 133.4.7 ПКУ). Це означає, що такий звіт слід подати протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

УВАГА! Граничний строк подання Неприбуткового звіту за 2025 рік — 2 березня 2026 року

Але в умовах воєнного стану виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подати Неприбутковий звіт за 2025 рік бюджетна установа має з огляду на умови, в яких вона перебуває.

Строки подання Неприбуткового звіту за 2025 рік

Майте на увазі: відсутність можливості своєчасно виконати свої податкові зобов’язання платник обов’язково повинен підтвердити з урахуванням вимог Порядку № 225*.

* Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.

Бюджетна установа ліквідована: як та коли подати Неприбутковий звіт?

Спочатку пояснимо, які відмітки у Неприбутковому звіті має проставити бюджетна установа, яка ліквідувалася протягом року.

Так, формою Неприбуткового звіту не передбачено проставлення відмітки про подання такого звіту за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації. Тому податківці у своєму роз’ясненні (категорія ЗІР 102.20.02) радять подавати такий Неприбутковий звіт у паперовій формі із самостійно проставленою відміткою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша), оскільки можливість подання такого звіту за останній податковий (звітний) період (рік) з проставленням відмітки «Ліквідаційний» в електронній формі наразі не реалізована.

При цьому свої дії бюджетна установа може пояснити шляхом подання доповнення до Неприбуткового звіту згідно з п. 46.4 ПКУ. Таке доповнення складають за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Неприбуткового звіту, та пояснюють мотиви його подання і проставлення відмітки «Ліквідаційний».

Тепер щодо строків подання такого Неприбуткового звіту. Подають останній (ліквідаційний) Неприбутковий звіт у загальні строки, встановлені для річного звітного періоду (60 календарних днів). Однак якщо бюджетна установа ліквідована в середині 2025 року, подати такий звіт можна і раніше граничного строку. Головне — зробити це не пізніше 02.03.2026.

Відповідальність за порушення порядку звітування

Неприбутковий звіт є податковою декларацією в розумінні ПКУ. Відповідно за порушення строку його подання порушникам загрожують штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ.

Відповідальність за порушення порядку подання Неприбуткового звіту

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X.

ВАЖЛИВО! Штрафи, передбачені п. 120.1 ПКУ, не скасовані на період дії воєнного стану та стягуються з порушників у повному розмірі

Висновки

• Бюджетні установи формують показники Неприбуткового звіту за даними бюджетної, а не фінансової звітності. Тому орієнтиром є фактичні надходження та касові видатки.
• Доходи у Неприбутковому звіті — це отримані установою кошти загального і спеціального фондів, тобто суми коштів, які фактично надійшли на рахунки установи.
• Видатки у Неприбутковому звіті показують лише в межах кошторису та за касовим методом. Тобто це суми коштів, фактично перераховані з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків установи.
• До складу доходів відносять власні надходження, які установа залишає у своєму розпорядженні.
• Не всі операції, здійснені розпорядниками, потрапляють до Неприбуткового звіту. Це не стосується сум, не передбачених кошторисами: лікарняні за рахунок ПФУ та «чорнобильські» виплати, тендерні забезпечення, депозити, штрафи, внутрішні переміщення майна.
• Граничний строк подання Неприбуткового звіту за 2025 рік — 2 березня 2026 року.
• Річна фінансова звітність є додатком та невід’ємною частиною Неприбуткового звіту. Порушення строків подання чи неподання додатків тягне за собою штрафи, які діють навіть у період воєнного стану.

Бюджетна бухгалтерія Лютий, 2026/№ 6