UA | RU
17.05.18

Безоплатне отримання ОЗ в межах одного розпорядника: який критерій застосовувати

Бюджетна установа на підставі рішення організації вищого рівня безоплатно отримала від іншої бюджетної організації основний засіб (пилосос), який обліковувався на субрахунку 1014. Ці установи підпорядковані одному розпоряднику бюджетних коштів. Передача майна оформлена Актом приймання-передачі основних засобів, у якому зазначено: первісна вартість пилососу — 3800 грн., сума нарахованого зносу — 1235 грн. У зв’язку з цим в установи, яка отримала майно, виникли запитання:
1. Чи можна обліковувати отриманий об’єкт у складі основних засобів, як це було у його попереднього власника?
2. Чи обов’язково встановлювати новий інвентарний номер на такий об’єкт?
3. За якою вартістю оприбуткувати такий об’єкт? Чи необхідно встановлювати на нього справедливу вартість?


1. Головне, що хвилює бухгалтера у цій ситуації, — який вартісний критерій необхідно брати до уваги при зарахуванні на баланс майна, яке установа безоплатно отримала від іншої бюджетної установи. 

Тож далі розберемося з цим питанням.

У цій ситуації установа, на балансі якої знаходилось таке майно, обліковувала його у складі основних засобів (далі — ОЗ). Це було пов’язано з тим, що на момент зарахування його на баланс установа керувалась тим вартісним критерієм, який діяв на той час.

Нагадаємо, що до 10.05.2016 р. бюджетні установи до ОЗ відносили об’єкти, вартість яких була більше 2500 грн. (без ПДВ) та строк використання яких перевищував один рік. При формуванні в бухгалтерському обліку інформації про ОЗ установи керувались Положенням з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженим наказом Мінфіну від 26.06.2013 р. № 611.

Тому цілком логічно, що установа при придбанні такого об’єкта (у нашому випадку — пилососа), первісна вартість якого склала 3800 грн., зарахувала його до складу ОЗ.

З часом з’явились законодавчі підстави для застосування нової вартісної межі для ОЗ — 6000 грн. (без ПДВ), яка діє і сьогодні. Такий вартісний критерій закріплено в п.п. 3.2.3 п. 3 розд. II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202 (далі — НП(С)БО 121).

При цьому установи, що придбали до 10.05.2016 р. ОЗ, вартість яких не перевищує 6000 грн. (без ПДВ), і досі продовжують обліковувати такі об’єкти на відповідних субрахунках рахунку 10 «Основні засоби». Це пов’язано з тим, що не існує законодавчих підстав для їх переведення до складу МНМА. До речі, на цей момент ми звертали увагу в матеріалі «Зміна вартості основного засобу: чи є підстави для перенесення на субрахунок 1113» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2018, № 7). Такі об’єкти установи продовжують обліковувати у складі ОЗ, поки вони не втратять свою первинну якість, стануть непридатними до подальшого використання з тієї чи іншої причини.

Тепер щодо установи, яка безоплатно отримала таке майно від іншої організації.

Оскільки у цьому випадку передача майна здійснена в межах одного органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності, вона розглядається як операція з внутрівідомчого переміщення.

Тобто передача-отримання майна між такими бюджетними установами на підставі рішення головного розпорядника не прирівнюються до його відчуження або придбання, тому рахунки доходів і витрат не беруть участь при відображенні цих операцій в обліку.

Отже, бюджетна установа, яка отримала таке майно, продовжує керуватися методологічними засадами формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, які визначені НП(С)БО 121 та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затвердженими наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11 (далі — Методрекомендації).

Виходить, що у цій ситуації операція з передачі-отримання майна є його переміщенням з балансу однієї установи на баланс іншої установи. При цьому будь-яких змін субрахунків бухобліку такого об’єкта не відбувається.

З урахуванням цього, таку операцію в бухобліку відображають записами, які складають згідно з пп. 1.12, 1.13 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219 (ср. 031233400).

Тобто, якщо об’єкт обліковувався на субрахунку 1014, установа, яка прийняла його на баланс, також зараховує його на цей субрахунок та продовжує обліковувати за загальними правилами. А це означає, що нарахування амортизації така установа здійснює у тому ж порядку, що застосовувався раніше до цього об’єкта.

Розглянемо на прикладі порядок відображення операцій з передачі-отримання майна в межах одного розпорядника бюджетних коштів.

Приклад. Бюджетна установа на підставі рішення головного розпорядника передала об’єкт ОЗ (пилосос) іншій бюджетній установі. Передача оформлена Актом приймання-передачі основних засобів від 28.03.2018 р.

На підставі даних бухгалтерського обліку в Акті зазначено, що первісна вартість такого об’єкта — 3800 грн., сума зносу — 1235 грн. (з них знос, нарахований до 01.01.2018 р., — 1140 грн.; знос, нарахований за I квартал 2018 р. — 95 грн.).

№ з/п

Зміст господарської операції

кореспонденції субрахунків

Сума, грн.

№ меморіального ордера

дебет

кредит

Установа, яка передала майно

1

Відображена вартість переданого об’єкта

5111

1014

3800

9

2

Списано суму зносу:

       

— нарахованого за I квартал 2018 року

1411

5511

95

9

— нарахованого у минулих роках

1411

5512

1140

9

Установа, яка прийняла майно

1

Оприбутковано ОЗ

1014

5111

3800

17*

2

Відображено суму нарахованого зносу

5511

1411

95

17*

5512

1411

1140

17*

Оскільки у цій ситуації установа, яка отримала пилосос, не відображає збільшення доходів від отримання активів, Довідку про надходження в натуральній формі подавати до органу Казначейства не потрібно.

* Для відображення операцій, що не фіксуються в меморіальних ордерах № 1 — 16, слід застосовувати меморіальний ордер № 17 за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 08.09.2017 р. № 755.

2. Тепер щодо наступного запитання, яке хвилює читача: чи обов’язково встановлювати новий інвентарний номер на такий об’єкт?

Дійсно, на об’єкт, який надійшов до бюджетної установи, необхідно встановити новий інвентарний номер.

Підтвердженням такого висновку є норми пп. 3 та 5 розд. ІІ Методрекомендацій:

«Кожному об’єкту основного засобу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єктам основних засобів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даного суб’єкта державного сектору».

Тож для того, щоб не виникло ситуації із задвоєнням інвентарних номерів на об’єкти, які раніше перебували на балансі, та які надійшли від іншої установи, потрібно дотримуватися загального правила — кожен об’єкт повинен мати свій унікальний інвентарний номер. І присвоює його саме та установа, яка прийняла об’єкт собі на баланс.

3. Тепер декілька слів щодо вартості, за якою установі необхідно оприбуткувати майно, отримане від іншої бюджетної установи.

Основні правила визначення вартості майна, отриманого безоплатно від іншої бюджетної установи, чітко визначено в п. 8 розд. II НП(С)БО 121.

Так, первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених п. 5 розд. II НП(С)БО 121, з наведенням нарахованої суми зносу.

У разі, якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, вона визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

Тому для достовірної оцінки майна, отриманого від суб’єктів державного сектору (іншої бюджетної установи), слід орієнтуватися на те, чи є в наявності достовірна інформація про вартість переданого майна або ж вона відсутня. Тобто чи передано на таке майно документи, які свідчать про його вартість та суму нарахованого зносу. Звичайно, добре, якщо такі документи є, оскільки ніяких проблем з визначенням вартості такого майна не виникне.

Інша справа, якщо такі документи з різних причин не було передано установі, тобто установі не відома ні первісна вартість, ні сума нарахованого зносу. Саме тоді установі доведеться оприбуткувати таке майно за справедливою вартістю. Зазвичай таке рішення приймає комісія установи, яка фіксує зазначену вартість в оформлених документах (наприклад, в Акті про встановлення справедливої вартості майна). І саме від цієї вартості залежатиме субрахунок, на якій буде зараховано майно: якщо вона більше 6000 грн., — то як об’єкт ОЗ, якщо менше — як малоцінний необоротний матеріальний актів на субрахунок 1113.

Автор : Матвєєва Вікторія, економіст-аналітик

БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ
Травень , 2018/№ 17

 

 
Газета «Бюджетна бухгалтерія»


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це

Коментарі (4)
МенІнБлек
17.05.2018
Гарна стаття. Все лаконічно та зрозуміло розписано.
яна
17.05.2018
якщо передають по1113 тоді 1113-5111; 5511-1412-50% зносу так?
Ольга
17.05.2018
При оприбуткуванні рахунки залишаемо старі, а підгрупи ?
Елена
17.05.2018
Только неправильные проводки!
Нужно 1411-8014 - нараховано суму зноса за 1 кв.
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі