Благодійний капремонт: чи проводити експертизу кошторисної документації?

У разі реалізації проектів будівництва із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, незалежно від категорії складності об’єктів обов’язковій експертизі підлягає кошторисна частина проектної документації відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI і Порядку затвердження проектів будівництва та здійснення їх експертизи, затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 № 560.

Так, згідно із п.п. 3 п. 4 ст. 31 Закону № 3038 обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва об’єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тис. грн, - щодо кошторисної частини проектної документації. Це ж прописано і в п. 10 Порядку № 560, але з уточненням, що під час дії воєнного стану обов’язковій експертизі підлягають проекти будівництва щодо кошторисної частини, якщо їх кошторисна вартість перевищує 1 млн. грн.

Під терміном «проект будівництва» слід розуміти проектну документацію на будівництво об’єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект (п. 2 Порядку № 560).

Проекти будівництва, що реалізуються із залученням бюджетних коштів, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), за наявності відповідних рішень щодо їх залучення, затверджують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні і комунальні підприємства, установи та організації - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до 120 млн. грн.

Як визначено у п. 5 Порядку № 560 перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених ст. 31 Закону № 3038, проводиться експертиза проектів будівництва, а у випадках, визначених Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. № 1560-XII, — державна експертиза інвестиційного проекту, складовою якого є проект будівництва.

Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення та перевірка якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, допустимого відсотка забудови земельної ділянки, гранично допустимої висоти будівництва та щільності населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.

Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва.

Крім того, у п. 12 Порядку № 560 визначено, що замовником експертизи є:

— замовник будівництва;

— проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.

В описаному у запитанні випадку замовником є благодійник, а ні бюджетна установа.

Більш того, у цьому випадку бюджетні кошти не витрачаються на проведення робіт із капремонту, адже такі роботи фактично здійснюються за рахунок благодійника. До бюджетної установи передаються вже виконані роботи.

Тож у цьому випадку бюджетна установа як отримувач благодійної допомоги у вигляді робіт з капремонту не повинна проводити експертизи та складати декларації.

Передача ремонтних робіт від благодійника до бюджетної установи здійснюється на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт, до якого мають бути додані акти приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в).

При цьому акт приймання-передачі ремонтних робіт підписується уповноваженими особами бюджетної установи та благодійником. Щодо актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), то уповноважені особи бюджетної установи їх не підписують. Це пояснюється тим, що договір на виконання ремонтних робіт укладається представниками благодійника та підрядної організації без участі установи.