Крот Юлія, експерт з фінансових питань
БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ СЕРПЕНЬ, 2020/№ 30
Одразу відповімо на перше запитання: теоретично так, практично ні. Тобто формально це можливо, але грати у такі ігри на практиці не варто. Далі детальніше пояснимо, що й до чого.
Так, усі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи, мають право на відпустку. Це право закріплено у ст. 2 Закону про відпустки1. Окрім того, пряму вказівку на це містить і ст. 74 КЗпП.
1 Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Таким чином, відпусткою вважається час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи та заробітної плати.
У період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, передбачену трудовим договором, та не повинен дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку.
Важливо! Свого часу Мінсоцполітики у листі від 17.10.2016 р. № 376/06/186-16 наголосило на неможливості виконання головним бухгалтером посадових обов’язків у період відпустки.
Обґрунтовуючи свою позицію, фахівці держоргану зазначають, що відпустка є формою відпочинку, гарантованою усім працівникам ст. 45 Конституції України. Ба більше, під час відпустки працівник не може бути притягнений до відповідальності за неналежне виконання своїх обов’язків. Відтак його повноваження на цей період мають бути припинені.
Власне, все справедливо й цілком логічно. Годі й сперечатися. До того ж «трудові подвиги» працівника під час його законного відпочинку можуть зацікавити інспекторів праці. У такому разі роботодавцю загрожує штраф у розмірі мінзарплати за порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
А безпосередньо посадові особи можуть притягатися до адміністративної відповідальності. Конкретно за таке правопорушення ч. 1 ст. 41 КпАП2 передбачено адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн.
2 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.
Також контролери, натрапивши на платіжні документи, підписані «відпускником», нерідко лякають кримінальною відповідальністю. Здебільшого вони натякають на підробку документів, посилаючись на ст. 200 ККУ3. Щоправда, факт підробки треба ще довести.
3 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.
До речі, при розгляді справ, пов’язаних із підписанням документів працівниками у відпустці, служителі Феміди час від часу стають на бік роботодавців. Наприклад, цікавого висновку дійшла колегія суддів в ухвалі Харківського апеляційного адмінсуду від 18.01.2017 р. у справі № 820/5671/16 (ср. 025069200). Зокрема, на її думку, вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи, по-перше, не заборонено вимогами закону, а по-друге, додатково не обліковується.