Консервуємо пошкоджене майно: оформлення + облік

* Про порядок відновлення пошкодженого майна дізнавайтеся із статті «Як відновити пошкоджене майно: оформлення та облік» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 22. Також читайте про особливості інвентаризації пошкодженого/зруйнованого майна читайте у матеріалі «Інвентаризація зруйнованого та пошкодженого майна» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 22).

Консервація майна: що за операція?

Бюджетні установи вкрай рідко вдаються до такої маніпуляції, як консервація необоротних активів. А тому й запитань щодо застосування цієї процедури виникає чимало. Пояснимо, в чому полягає її сутність та як відбувається така операція.

Основним орієнтиром у цьому питанні є Положення № 1183**. Саме в цьому документі закріплено організаційні основи та прописано єдиний порядок підготовки до консервації, консервації, а також повернення ОЗ з консервації.

** Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затверджене постановою КМУ від 28.10.97 № 1183.

Так, консервація ОЗ — це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання ОЗ у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Причому процедура консервації ОЗ передбачає:

1) проведення цілого комплексу консерваційних заходів, метою яких є підготовка об’єктів до тривалого зберігання з тим, аби запобігти втраті їх працездатності;

2) довгострокове припинення їх експлуатації (але не більше як три роки);

3) заборону використання законсервованих ОЗ протягом усього строку їх консервації. Утім, за потреби такі об’єкти можуть бути розконсервовані достроково;

4) покладення відповідальності на керівника установи за збереження законсервованих об’єктів ОЗ.

Майте на увазі: Положення № 1183 є обов’язковим лише для двох категорій суб’єктів господарювання. Це ті, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності, крім підприємств та установ Державної кримінально-виконавчої служби. І хоча в самому документі відсутня пряма вказівка щодо обов’язковості його застосування бюджетними установами, але з огляду на прив’язку до державної власності, вважаємо за доцільне використання норм Положення № 1183 бюджетними установами. Адже останні належать саме до суб’єктів державного сектору.

Як підготувати майно на консервацію?

Підставою для консервації ОЗ є рішення керівництва установи. Але ми радимо обов’язково погодити це питання з головним розпорядником (органом управління майном). Власне, для цього слід отримати від нього підтвердження надання згоди на проведення консервації відповідних об’єктів ОЗ.

І хоча в Положенні № 1183 з цього приводу немає жодних вимог, загалом процедура консервації (а точніше — прийняття рішення про консервацію) досить подібна до порядку списання ОЗ. Як і у випадку зі списанням, комісія установи має підготувати всі необхідні документи і передати їх на розгляд та затвердження головному розпоряднику. Лише маючи на руках рішення вищої за рівнем установи, можна безпосередньо проводити підготовчі роботи до консервації. На користь цього також свідчить і п. 6 Положення № 1183.

Загалом процедура консервації та її оформлення передбачає проходження низки складних і трудомістких етапів. Наведемо покроковий алгоритм у таблиці нижче.

Алгоритм дій при консервації ОЗ

Як показати в обліку та звітності?

ОЗ, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, мають деякі облікові особливості.

По-перше, після того як ОЗ передані на консервацію, такі об’єкти продовжують визнаватися активом. Підстав для їх вибуття (списання з балансу) немає.

Нагадаємо: об’єкт ОЗ перестає визнаватися активом у разі:

— ліквідації;

— вибуття внаслідок продажу,

— безоплатної передачі;

— нестачі або невідповідності критеріям визнання активом.

А тому ОЗ, передані на консервацію, продовжуємо обліковувати у складі ОЗ на субрахунку 1013 «Будинки та споруди». Водночас у межах цього субрахунку доцільно відкрити аналітичні рахунки для обліку законсервованих ОЗ. Причому ввести окремі аналітичні рахунки треба і до субрахунку 1411 «Знос основних засобів».

Наприклад, можна застосовувати такі аналітичні рахунки, як-то:

— 1013/консервація «Будинки та споруди, що перебувають на консервації»;

— 1411/консервація «Знос основних засобів, що перебувають на консервації.

Завдяки цьому вам буде нескладно визначити вартість об’єктів, які тимчасово не використовуються та передані на консервацію. У свою чергу, це допоможе розкрити інформацію про них у Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс) на виконання вимоги п.п. 2.3 розд. VІІ НП(С)БО 121.

Зауважте: у Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс) у розд. I «Основні засоби» наводимо інформацію про залишкову вартість ОЗ, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція тощо), за кодом рядка 191.

Водночас інформацію про первісну вартість та суму нарахованого зносу таких об’єктів відображаємо у формах фінансової звітності за загальними правилами. Тобто їх вартість та знос показуємо у складі відповідних статей Балансу (ф. № 1-дс) та Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5-дс).

По-друге, на період консервації ОЗ слід призупинити нарахування амортизації на відповідні об’єкти. Цього вимагає п. 3 розд. IV НП(С)БО 121.

У такому разі нарахування амортизації «ставимо на паузу» починаючи з місяця, наступного за місяцем переведення об’єкта ОЗ на консервацію. Підстава для припинення нарахування амортизації — Акт про тимчасове виведення ОЗ з експлуатації та їх консервацію.

Поновлюємо нарахування амортизації з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт ОЗ розконсервовано. Зрозуміло, що для цього доведеться пройти процедуру розконсервації ОЗ та оформити низку документів.

По-третє, витрати, пов’язані з консервацією ОЗ, слід визнавати витратами звітного періоду. Адже вони спрямовані на підтримання майбутніх економічних вигід чи потенціалу корисності на первісно оціненому рівні продуктивності об’єкта. Планувати та здійснювати такі видатки доцільно за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)».