Отримали благодійну допомогу без вартості: інструкція для бухгалтера

Документи на благодійку є, а вартості немає: чи потрібно оприбутковувати?

Так, 100 %, безоплатно отримані активи підлягають обов’язковому оприбуткуванню та відображенню в бухгалтерському обліку. На цьому свого часу наголошував Мінфін у своєму листі від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479. Це правило № 1 для всіх установ-отримувачів гуманітарної та благодійної допомоги.

Але ж за якою вартістю оприбутковувати такі активи? Як їх правильно оцінити?

Відповідь на це запитання чітко прописано в нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку. Зокрема, порядок оцінки та відображення в бухобліку основних засобів (далі — ОЗ) та малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА), безоплатно отриманих від юридичних та фізичних осіб, визначено НП(С)БО 121*. Тож далі саме цей документ буде основним дороговказом у цьому питанні.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Як оцінити благодійну допомогу?

ОЗ та МНМА, отримані як благодійна допомога, слід оцінювати за справедливою вартістю. Саме така вартість і буде для цих активів первісною. Про це свідчать вимоги п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 121.

Звісно, ідеальний варіант — це коли надавач допомоги передав установі первинні документи із зазначенням вартості матеріальних цінностей. У такому разі саме за цією вартістю слід оприбутковувати отриману допомогу.

Інша справа, якщо у супровідних документів не зазначено вартість безоплатно переданих матеріальних цінностей, а лише їх найменування та кількість. За таких умов справедливу вартість отриманої допомоги доведеться визначити самостійно.

Нагадаємо, що справедлива вартість — це сума, яку могла б отримати установа, якби реалізувала аналогічний об’єкт на відкритому ринку на дату оцінки.

Для визначення справедливої вартості необхідно діяти так:

— проаналізувати ринкові ціни на подібні активи;

— використати дані про ціни на аналогічні активи з відкритих джерел (сайти виробників, прайс-листи постачальників).

Також слід обов’язково врахувати фізичний стан, ступінь зносу та технічні характеристики активів, отриманих установою як благодійна допомога. Відповідно з урахуванням цих показників коригуємо визначену середньоринкову вартість. Причому якщо йдеться про вживані речі, як у запитанні читача, окремо розраховувати та відображати в бухобліку суму зносу не потрібно.

І не забудьте включити до первісної вартості таких цінностей всі додаткові витрати. Вказівку на це містить абз. 1 п. 7 розд. ІІ НП(С)БО 121. До них зазвичай відносять витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження тощо.

Хто проводить оцінку?

Приймання та оцінку благодійної допомоги покладають на спеціально створену комісію установи. Таку комісію створюють за наказом керівника установи. До її складу обов’язково включають представника бухгалтерської служби. Про це свідчать вимоги абз. 4 п. 5 розд. ІІІ Методрекомендацій з обліку ОЗ*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Так, чинне законодавство не містить прямої вимоги щодо проведення незалежної оцінки безоплатно отриманих активів. Принаймні, в ситуації читача витрачати кошти на незалежну оцінку вживаних меблів точно не варто.

Результати оцінки комісія фіксує в Акті оцінки матеріальних цінностей. Такий документ складають у довільній формі.

Які документи оформити?

Та сама, створена за наказом керівника, комісія установи займається і документальним оформленням отриманої благодійної допомоги:

— по-перше, складає Акт приймання-передачі ОЗ за типовою формою, затвердженою наказом № 818*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818.

В акті зазначають інформацію про первісну (справедливу) вартість безоплатно отриманих об’єктів та їх коротку характеристику. Якщо ж благодійник не надав підтвердних документів щодо їх вартості, зазначаємо вартість виходячи з результатів оцінки, зафіксованої в акті оцінки.

Зазвичай Акт складають у двох примірниках для кожної зі сторін. Утім, комісія цілком може скласти такий Акт в одному примірнику. Та пам’ятайте: його обов’язково має затвердити керівник установи, що приймає цінності;

— по-друге, оформляє Акт введення в експлуатацію ОЗ за типовою формою.

Не сумнівайтесь: зазначений Акт застосовують не тільки для зарахування об’єктів незавершених капітальних інвестицій до складу ОЗ та МНМА. Також він призначений для оформлення операцій із введення в експлуатацію безоплатно отриманих ОЗ та МНМА.

До Акта вносимо інформацію про первісну вартість та коротку характеристику об’єктів, отриманих як благодійна допомога. Традиційно, затверджує такий Акт керівник установи — отримувача благодійної допомоги.

Крім того, для кожного об’єкта ОЗ та МНМА, отриманого як благодійна допомога, має бути встановлено:

1) інвентарний (номенклатурний) номер та відкрито Інвентарну картку обліку об’єктів ОЗ;

2) строк експлуатації.

Під час визначення строку корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ враховуйте:

— очікуване використання об’єкта ОЗ;

— фізичний знос (залежить від інтенсивності використання об’єкта);

— моральний знос.

Водночас комісія установи може орієнтуватися на Типові строки корисного використання основних засобів суб’єктів державного сектору, наведені в додатку 2 до Методрекомендацій щодо облікової політики*.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11.

Як показати в бюджетному обліку?

У разі отримання та оприбуткування благодійної допомоги в натуральній формі потрібно скласти і подати до Казначейства Довідку про надходження в натуральній формі. Складаємо таку довідку на вартість допомоги, визначену комісією установи. При цьому відображаємо надходження за кодом класифікації доходів 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки». Подати таку довідку слід не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Крім того, необхідно:

— внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями;

— подати розпоряднику вищого рівня копії довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями.

Як показати в бухгалтерському обліку?

Благодійну допомогу установа має оприбуткувати за загальними правилами. Нагадаємо основні з них.

1. Щоб правильно визначити субрахунок для обліку безоплатно отриманого майна, орієнтуйтеся на строк корисного використання та вартісні ознаки, встановлені установою для розмежування ОЗ та МНМА.

Наприклад, у ситуації читача бухгалтеру доведеться обирати між субрахунками 1016 «Інструменти, прилади, інвентар» та 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

2. Безоплатно отримані необоротні активи зараховуємо на рахунок 10 або 11, минаючи рахунок 13. Тобто вартість таких активів до складу капітальних інвестицій не включаємо і на рахунку 13 не відображаємо.

3. Всі додаткові витрати на доведення безоплатно отриманих об’єктів до стану, придатного для застосування у запланованих цілях (монтаж, налагодження тощо), включаємо до їх первісної вартості. Зазначені витрати накопичуємо за Дт рахунка 13. Після закінчення всіх робіт, пов’язаних з уведенням в експлуатацію безоплатно отриманих об’єктів, суму цих витрат відносимо на збільшення первісної вартості таких об’єктів.

4. Надходження благодійної допомоги передбачає збільшення доходів від безоплатно отриманих активів, послуг (робіт). Для узагальнення інформації про такі доходи застосовуємо субрахунок 7511 «Доходи за необмінними операціями». Одночасно відображаємо касові видатки: Дт 2117 — Кт 2313.

5. Під час визнання доходів від безоплатно отриманих необоротних активів водночас збільшуємо внесений капітал.

Для цього робимо запис: Дт 7511 — Кт 5111.

6. Амортизацію на ОЗ або МНМА, отримані як благодійна допомога, нараховуємо у загальному порядку.

При цьому робимо запис: Дт 8014, 8114 — Кт 1411, 1412. Одночасно визнаємо дохід на суму нарахованої амортизації та зменшуємо внесений капітал: Дт 5111 — Кт 7511.