Плануємо поточний ремонт: які документи оформити?
Ремонт об’єктів благоустрою: чим керуватися?
У цій ситуації читач має справу з ремонтом об’єктів благоустрою, а не безпосередньо будівлі. Проведення будь-яких ремонтних робіт на таких об’єктах вимагає належного документального оформлення.
Та насамперед пояснимо, на яку нормативку у сфері благоустрою населених пунктів слід звернути увагу установі.
Нагадаємо, що до об’єктів благоустрою належать:
— території загального користування;
— прибудинкові території;
— території будівель та споруд інженерного захисту території;
— території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору;
— інші території в межах населеного пункту.
Перелік таких об’єктів наведено в ст. 13 Закону № 2807*. Цей документ є дороговказом в цьому питання та визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів.
* Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV.
Утримання об’єктів благоустрою (їх частин) та прилеглих територій у належному стані — один із обов’язків бюджетних установ — балансоутримувачів. Про це чітко зазначено в ч. 2 ст. 18 Закону № 2807.
Крім того, питання благоустрою населених пунктів урегульовано низкою профільних нормативно-правових актів. Серед них варто звернути увагу на Порядок № 154*, який визначає правила проведення та визначення обсягів робіт з ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів.
Зауважте: вимоги цього документа обов’язкові для всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх відомчої належності та форм власності, які займаються ремонтом та утриманням об’єктів благоустрою населених пунктів.
Поточний ремонт об’єктів благоустрою: які документи складати?
Що є корисного в Порядку № 154 для нашого читача?
Зокрема, в розд. 3 цього Порядку визначено, яким чином установа-балансоутримувач має організовувати та виконувати роботи з ремонту об’єктів благоустрою.
Крок 1. Обстеження та ухвалення рішення про проведення ремонту
Перед виконанням поточного ремонту комісія установи складає дефектний акт. Про це чітко зазначено в п. 3.2 Порядку № 154.
Такий документ складають комісійно за результатами технічного обстеження майна, яке потребує ремонту. Тому до складу комісії доцільно включати фахівців, компетентних у цьому питанні та які мають відповідну кваліфікацію, як-то: інженер, завгосп та інші.
У цьому документі комісія установи фіксує фактичний стан та несправності (наявність дефектів) того чи іншого об’єкта та необхідність проведення ремонту. Саме в дефектному акті наводять перелік робіт, які необхідно виконати для виправлення дефектів, та потрібних для цього матеріалів.
ВАЖЛИВО!
Дефектний акт складають окремо для кожного об’єкта, який потребує ремонту
За якою формою складати цей документ? Наприклад, ви можете застосовувати універсальну форму дефектного акта, яку наведено в додатку 29 до настанови № 281*. Водночас установа може взяти цю форму за основу, доповнивши її на свій розсуд необхідними реквізитами. За таких умов форму цього документа доцільно затвердити та навести у розпорядчому документі про організацію бухобліку в установі.
* Кошторисні норми України у будівництві, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.
Під час оформлення дефектного акта серед інших реквізитів комісія має зазначити:
— найменування (опис) робіт і витрат: деталей, що потребують заміни, матеріалів, необхідних для ремонту тощо;
— одиниці виміру робіт, деталей, матеріалів;
— кількість робіт, деталей, матеріалів.
Також під час складання цього документа слід врахувати, зокрема, такі нюанси:
1) певні види ремонтних робіт доведеться проводити кілька разів. Наприклад, фарбування виконують декілька разів (у два шари). Тому в акті слід зазначити кратний обсяг таких робіт. Відповідно для правильного визначення кількості будівельних матеріалів необхідно їх обсяг помножити на коефіцієнт, що відповідає кратності виконання відповідних робіт (2, 3 або більше);
2) під час виконання більшості ремонтних робіт необхідні різні допоміжні матеріали (наприклад, для фарбування — пензлики, валики, ванночки для фарби, рукавички тощо). Тому вже на етапі планування робіт з поточного ремонту слід передбачити потребу в цих матеріалах.
Наведемо приклад оформлення дефектного акта.
Приклад. У бюджетній установі заплановано поточний ремонт — фарбування металевої огорожі та воріт. Комісія установи визначила площу фарбування, обсяг фарби та перелік необхідних будівельних матеріалів для виконання робіт. Висновки комісії відображено в дефектному акті.
Крок 2. Планування витрат на ремонт
Оформлення дефектного акта — це лише перший крок під час підготовки до проведення ремонтних робіт. Після цього на підставі дефектного акта складають кошторис на виконання робіт з поточного ремонту.
До речі, про необхідність складання кошторисної документації для проведення поточного ремонту чітко зазначено в п. 3.2 Порядку № 154 (ср. USER_SHOW_ID).
Далі з огляду на найменування та кількість необхідних будівельних матеріалів відповідно до переліку запланованих ремонтних робіт бухгалтер визначає їх вартість. А далі вже проводять закупівлю необхідних будівельних матеріалів.
Докладніше про документи, які потрібно оформити на кожному етапі виконання поточного ремонту господарським способом, читайте у матеріалі «Документальне оформлення ремонтних робіт» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2024, № 23).
Висновки
- У разі планування робіт з поточного ремонту об’єктів благоустрою обов’язково слід оформити дефектний акт. Такий документ складають комісійно за результатами технічного обстеження об’єктів, які потребують ремонту.
- Дефектний акт складають окремо для кожного об’єкта, що потребує ремонту.
- На підставі дефектного акта складають кошторис на виконання робіт з поточного ремонту.
Бюджетна бухгалтерія, травень, 2025/№ 19