Ремонт двигуна без «капітальних» сюрпризів: як класифікувати роботи, оформити документи та правильно застосувати КЕКВ

Капітальний чи поточний?

Насамперед з’ясуємо, до якого виду ремонту належать роботи з ремонту двигуна легкового автомобіля. Для цього звернемося до документа, який регламентує порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів, а саме Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.98 № 102.

Зокрема, цим нормативним актом визначено, що капітальний ремонт — це ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових.

Відповідно до п.п. 3.16 п. 3 Положення № 102 до капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.

До базових агрегатів транспортного засобу належать: двигун з картером зчеплення у зборі; коробка передач, роздавальна коробка; гідромеханічна передача; задній міст (вісь); середній міст (вісь); передня вісь (міст); рульове керування; кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля; кузов автобуса; рама; підйомне обладнання платформи автомобіля-самоскида (додаток Г до Положення № 102).

Натомість, ремонт, виконаний для забезпечення або відновлення роботоздатності транспортного засобу і такий, що полягає в заміні та (або) відновленні окремих його частин, вважається поточним.

Отже, беручи до уваги вищезазначене, ремонт двигуна автомобіля і навіть повна його заміна мають розглядатися як поточний ремонт відповідного транспортного засобу. 

Документальне оформлення ремонту

Що ж стосується документального оформлення ремонту автомобіля, то визначальним моментом при цьому є те, в який спосіб проводяться ремонтні роботи: власними силами бюджетної установи чи з залученням підрядної організації.

Але визнаємо той факт, що на практиці ремонтні роботи подібної складності виконуються здебільшого сторонніми організаціями.

Взаємовідносини між замовником – бюджетною установою і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів (КТЗ), їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 28.11.2014 № 615.

Згідно з п. 2 розд. III цих Правил послуги надаються замовнику за умови пред’явлення ним:

• паспорта або посвідчення водія, а також довіреності для уповноваженого представника замовника;
• реєстраційного документа на колісний транспортний засіб.

Послуги з технічного обслуговування і ремонту КТЗ чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Договір про технічне обслуговування і ремонт КТЗ повинен містити істотні умови відповідно до ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, а саме:

• найменування та місце розташування сторін за цим договором;
• перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання;
• вартість робіт та порядок розрахунків;
• перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;
• перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

У разі прийому автомобіля на ремонт виконавцем оформляється Акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 2 до Правил № 615). Акт складається у двох примірниках, підписується власником КТЗ та особою, відповідальною за прийняття КТЗ до ремонту, і скріплюється печаткою виконавця (за наявності).

Відповідно до п. 7 розд.V Правил № 615 документами, що підтверджують надання послуги, є:

• Акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 3 до Правил № 615);
• наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки  виконавця (за наявності)) та замовником;
• документ, що підтверджує оплату послуг;
• рахунок-фактура;
• податкова накладна (для бюджетних установ — платників ПДВ).

Після закінчення ремонтних робіт виконавець надає замовнику такі документи:

• рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію тощо (окремо пов’язані з виконанням технічного обслуговування (крім гарантійного) та окремо пов’язані з виконанням ремонту);
• гарантійний талон в одному примірнику (додаток 5 до Правил № 615);
• додатки до експлуатаційної документації у передбачених випадках;
• довідку-рахунок на складові частини, придбані й установлені виконавцем на КТЗ;
• довідку про колір (основний колір) КТЗ, якщо цей колір змінено під час ремонту;
• приймально-здавальний акт виконавця, який має право на випробування систем живлення КТЗ з газобалонного обладнання і виконав ці випробування.

Також не забудьте перед початком ремонту службового авто оформити Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів.

А ось після завершення таких робіт потрібно скласти Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Типові форми цих актів затверджено наказом Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818. 

Чи вносити інформацію про ремонт до Інвентарної картки?

Зверніть увагу, що робити відмітки про здійснення ремонту в Інвентарній картці відповідного автомобіля не потрібно, оскільки згідно з наказом № 818 до такої картки вносяться записи лише у разі якщо відбулись зміни у вартості об’єкта основних засобів, зміни в характеристиці об’єкта основних засобів після проведення робіт з реконструкції (реставрації), модернізації, добудови, дообладнання тощо. 

Витрати на ремонт – до витрат звітного періоду

Слід також мати на увазі, що яким би не був ремонт автомобіля, — поточним чи капітальним, — все одно витрати на його проведення відносять на витрати звітного періоду (п. 4 розд. VI Методрекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11). 

КЕКВ

Ну і нарешті щодо застосування КЕКВ у випадку, що розглядається. Згідно з положеннями Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333, оплата послуг з поточного ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів незалежно від їх вартості здійснюється за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)». 

Висновки

• Ремонт двигуна легкового автомобіля (у т.ч. його повна заміна) належить до поточного ремонту.
• Ключовим критерієм для визначення виду ремонту є не вартість робіт, а їх зміст, тобто кількість і склад базових агрегатів, що замінюються або відновлюються.
• Документальне оформлення ремонту залежить від способу його виконання, але у разі залучення СТО обов’язковими є:

- договір (або наряд-замовлення),
- акти передавання-приймання автомобіля до та після ремонту,
- первинні документи, що підтверджують виконання робіт і їх оплату,
- документи, передбачені Правилами № 615.

• Для цілей бухобліку перед початком та після завершення ремонту слід застосовувати типові форми актів, затверджені наказом Мінфіну № 818.
• Інформацію про проведений ремонт до Інвентарної картки автомобіля не вносять,
• Витрати на ремонт автомобіля незалежно від його виду визнаються витратами звітного періоду та не капіталізуються.
• Оплату послуг з ремонту двигуна здійснюють за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» незалежно від суми таких витрат.