Штраф (пеня) за невиконання умов договору: як розпорядитися та обліковувати?
Штраф (пеня) - не власні надходження
Бюджетні установи будують відносини зі своїми контрагентами на підставі укладених договорів. З моменту укладання договору кожен із його учасників отримує певні зобов’язання: продавець зобов’язаний передати товар у строки та в порядку, установленому договором, а покупець має прийняти та оплатити відповідний товар у визначених обсягах та у відповідні строки.
У разі невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань до порушника застосовують певні санкції.
Так, згідно зі ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Стягнення неустойки, інших санкцій та їх розміри мають бути передбачені договорами або нормами чинного законодавства.
Такі кошти мають надійти на реєстраційний рахунок бюджетної установи.
Але чи означає це, що установа має право визнавати як дохід такі надходження та використовувати на власні потреби? Зовсім ні! І причиною цього є норми Бюджетного кодексу України, а саме його ст. 13, де визначено вичерпний перелік видів власних надходжень бюджетних установ.
Нагадаю, що згідно з п.п. 15 ч. 1 ст. 2 БКУ власні надходження бюджетних установ — це надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на групи та підгрупи, які можна використати на певні витрати. Дивіться цю інформацію у таблиці:
|
Група власних надходжень |
Підгрупа власних надходжень |
Напрями використання коштів |
|
Перша. Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством |
1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю |
На покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю |
|
2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності |
На організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ; На господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв |
|
|
3 - плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» |
На утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ |
|
|
4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) |
На ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти; На господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв |
|
|
Друга. Інші джерела власних надходжень бюджетних установ |
1 - благодійні внески, гранти та дарунки |
На організацію основної діяльності бюджетних установ |
|
2 - надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб |
На виконання відповідних цільових заходів |
|
|
3 - надходження, що отримують державні і комунальні заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право; надходження, що отримують державні і комунальні заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади культури як відсотки, нараховані на залишок коштів на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору для розміщення власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти |
На організацію основної діяльності бюджетних установ |
|
|
4 - 30 % дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які належать державним науковим установам (крім державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державним університетам, академіям, інститутам |
На організацію основної діяльності бюджетних установ |
Як бачите, серед цих видів надходжень будь-яких надходжень від покарань (неустойки, штрафів, пені) за невиконання умов договору немає.
З огляду на це, такі надходження аж ніяк не можуть бути власними надходженнями бюджетної установи. Саме тому бюджетна установа, яка отримала такі надходження, повинна перерахувати їх до відповідного бюджету.
Куди подіти кошти, які не належать до власних надходжень?
Якщо установа фінансується з держбюджету, то вона має перерахувати ці кошти саме до нього. Якщо ж установа фінансується із місцевого бюджету, то кошти підлягають перерахуванню до відповідного рівня місцевого бюджету.
В бюджетній класифікації не передбачено окремого коду доходів для зарахування санкцій, тому такі надходження слід перерахувати за кодом доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції». Це підтвердив Мінфін у своїх листах від 29.01.2018 № 35140-05/23-92/252 та від 03.08.2018 № 35140-05-10/20587.
Що в бухобліку?
Відобразити отримання та перераховування неустойки, штрафів, пені в бухобліку зовсім не складно. Правил тут декілька.
1. У разі надходження суми штрафних санкції на рахунок установи доходів не відображаємо. Відповідно для відображення цієї операції рахунки обліку доходів не застосовуємо.
2. Аналогічна ситуація і щодо перерахування штрафних санкції до бюджету — витрати не показуємо. Тобто такі кошти пройдуть через рахунок установи «транзитом» до бюджету.
3. Установа має відобразити заборгованість за розрахунками:
- з постачальником на субрахунку 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» (у т. ч. і в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором);
- з бюджетом на субрахунку 6312 «Інші розрахунки з бюджетом». За кредитом цього субрахунку відображаємо нарахування неустойки, штрафів, пені контрагенту за невиконання/неналежне виконання зобов’язань, за дебетом — перерахування коштів до відповідного бюджету.
Розглянемо умовний приклад.
Приклад. За порушення умов договору постачання бюджетна установа нарахувала постачальнику пеню в сумі 3000 грн. Постачальник сплатив пеню на рахунок установи. У свою чергу, установа спрямувала ці кошти до відповідного бюджету за кодом класифікації доходів 21081100.
|
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Кореспонденція субрахунків |
Сума, грн |
№ м/о |
|
|
дебет |
кредит |
||||
|
1 |
Нараховано заборгованість контрагента за невиконання умов договору, яка підлягає перерахуванню до бюджету (КЕКВ 0000) |
2117 |
6312 |
3000 |
4, 6 |
|
2 |
Отримано суму неустойки, штрафу, пені (КЕКВ 0000) |
2313 |
2117 |
3000 |
3, 4 |
|
3 |
Перераховано неустойку, штраф, пеню до доходу бюджету (КЕКВ 0000) |
6312 |
2313 |
3000 |
3, 6 |
Висновки:
- Штрафи та пеня не є власними надходженнями бюджетних установ.
Нараховані постачальнику штрафні санкції (пеня, неустойка) за порушення умов договору не належать до видів власних надходжень, визначених ст. 13 БКУ. Тому установа не має права використовувати ці кошти на власні потреби.
- Отримані кошти потрібно перерахувати до відповідного бюджету.
Якщо установа фінансується з державного бюджету — кошти перераховують до держбюджету, якщо з місцевого — до місцевого. Такі надходження зараховують за кодом класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
- У бухгалтерському обліку штрафні санкції відображаються як транзитні кошти.
Суми пені чи штрафів не визнаються доходом або витратами установи. Їх проводять через облік за субрахунками:
- 2117 «Інша поточна дебіторська заборгованість» — нарахування штрафу постачальнику;
- 6312 «Інші розрахунки з бюджетом» — зобов’язання з перерахування коштів до бюджету.
Отримання і подальше перерахування коштів здійснюється лише технічно, без впливу на фінансовий результат установи.
у Facebook
у Viber
у Telegram
