1. Визначаємо облікову політику на 2018 рік
Починаючи з 1 січня 2015 року всі бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік і складають бухгалтерську звітність на підставі принципів і методів обліку, зафіксованих в обліковій політиці.
Для того щоб правильно вести бухгалтерський облік, забезпечити відображення усіх проведених фінансово-господарських операцій, розпорядник бюджетних коштів повинен, передусім, побудувати систему, яка забезпечує дотримання єдиної методології ведення бухгалтерського обліку для своєї установи. Основним документом, що визначає такий порядок, є облікова політика, формування якої передбачене Методрекомендаціями ОП та НП(С)БО 125.
При визначенні облікової політики і складанні відповідного розпорядчого документа бюджетні установи, як суб’єкти державного сектору, керуються НП(С)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі.
Навряд чи варто говорити про те, що чітка та злагоджена робота бухгалтерської служби є запорукою успішної діяльності бюджетної установи. При цьому основою роботи бухгалтерської служби є наявність внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, які регулюють господарську діяльність установи.
Серед них важливу роль відіграють документи, що визначають діяльність бухгалтерської служби: наказ (положення) про облікову політику, положення (наказ) з організації бухгалтерського обліку, посадові інструкції тощо.
Розглянемо детально кожен із цих документів. Спочатку зупинимося на формуванні облікової політики бюджетних установ.
1.1. Що таке облікова політика
Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Облікова політика є елементом системи бухгалтерського обліку бюджетної установи. Тому організація бухгалтерського обліку полягає в розробці таких основних документів:
— наказ про облікову політику бюджетної установи;
— наказ про організацію бухгалтерського обліку бюджетної установи.
Отже, розпорядникові бюджетних коштів потрібно видати для організації бухгалтерського обліку два вищезгадані накази.
Чи дійсно наказ про облікову політику є обов’язковим для кожної бюджетної установи?
Варто знати, що чітко про обов’язкову наявність наказу про облікову політику йдеться в п. 4 розд. I НП(С)БО 125.
Так, облікова політика суб’єкта держсектору визначається розпорядчим документом, в якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, процедури, які повинен застосовувати суб’єкт держсектору і за якими нормативно-правовими актами з ведення бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.
Також і в інших НП(С)БО є безліч посилань на методи та підходи, які бюджетним установам варто передбачити в обліковій політиці.
Наприклад, у розд. II НП(С)БО 101 наведено такі вимоги до формування облікової політики:
«Облікова політика визначається на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі. Облікова політика суб’єкта державного сектора визначається в розпорядчому документі, в якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, види сегментів та їх пріоритетність і процедури, які повинен застосовувати суб’єкт державного сектора і за якими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.
Суб’єкт державного сектора повинен послідовно застосовувати облікову політику так, щоб фінансова звітність відповідала всім вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.
Якщо Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі передбачено застосування декількох методів оцінки, то суб’єкт державного сектора зобов’язаний обрати і послідовно застосовувати один з них».
До речі, основним документом, в якому передбачено правила формування облікової політики бюджетними установами, методи (варіанти) оцінки, підходи до складання розпорядчого документу є Методрекомендації ОП. При цьому правила розкриття інформації про зміни в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок визначено в НП(С)БО 125.
З огляду на це, нехтувати наказом про облікову політику не варто. До речі, при проведенні ревізій, аудиту контролюючі органи обов’язково вимагають такий наказ. Відсутність же такого документа тлумачать як порушення Закону № 996, пояснюючи це тим, що установа не сформувала свою облікову політику. Таке порушення загрожує накладенням адміністративного штрафу згідно зі ст. 1642 КУпАП у розмірі від 136 до 255 грн.
Важливо! При формуванні облікової політики розпорядник бюджетних коштів в обов’язковому порядку повинен взяти за основу вимоги головного розпорядника бюджетних коштів.
Для розпорядника бюджетних коштів важливим моментом є те, що в межах головного розпорядника повинні застосовуватися єдині підходи до облікової політики (п. 4 розд. 1 Методрекомендацій ОП). Для забезпечення такого підходу головний розпорядник бюджетних коштів повинен видати відповідний наказ (розпорядження), який встановлює єдині підходи до облікової політики всіх підлеглих установ.
Крім того, розпорядники нижчого рівня передають розпорядчий документ про облікову політику на погодження за відомчою підпорядкованістю розпоряднику коштів вищого рівня.
Таким чином, головний розпорядник бюджетних коштів реалізує свої права стосовно застосування принципу єдності бюджетної системи, який забезпечується єдністю порядку ведення бухгалтерського обліку (ст. 7 БКУ). Одночасно головний розпорядник здійснює методичне керівництво і контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухобліку, складання бюджетної і фінансової звітності бухгалтерською службою бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи. Підґрунтя для надання таких повноважень головному розпоряднику передбачено в п. 6 Типового положення № 59:
«Бухгалтерська служба бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи, здійснює методичне керівництво та контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку, складення фінансової та бюджетної звітності у таких установах».
Таким чином, самостійність ухвалення рішення з облікової політики розпорядника бюджетних коштів обмежена, і норми, що приймаються, повинні відповідати розпорядженням головного розпорядника бюджетних коштів або розпорядника бюджетних коштів вищого рівня.
1.2. Як підготувати наказ про облікову політику
Багато хто з бухгалтерів, приступаючи до формування облікової політики, ставлять запитання: а чи потрібно включати до такого наказу всі засади та методи обліку, описані у НП(С)БО? Ні, переписувати всі правила, закріплені у НП(С)БО до наказу про облікову політику, не потрібно.
Для такого наказу необхідно обрати один з варіантів, що пропонуються нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку. Тому ті одноваріантні та обов’язкові до застосування принципи, методи і процедури, які бюджетні установи застосовують для ведення бухобліку та складання звітності, включати до наказу про облікову політику не тільки недоцільно, але й невірно.
А ось якщо в нормативно-правовому акті передбачено декілька методів обліку та варіантів оцінки, тоді установа самостійно обирає той чи інший метод (принцип) і вказує його в наказі про облікову політику.
Так, наприклад, НП(С)БО 123 «Запаси» пропонує бюджетним установам використовувати три методи оцінки вибуття запасів. У цьому разі потрібно визначити, на підставі якого методу проводитиметься оцінка одиниці запасів при вибутті. Той варіант оцінки вибуття запасів, який буде обраний установою, саме й потрібно вказати в наказі про облікову політику. Що стосується особливостей ведення та організації бухгалтерського обліку, які характерні для бюджетних установ залежно від специфіки діяльності або галузевої приналежності (охорона здоров’я, освіта, наука, культура тощо), то їх доцільно відображати в окремому наказі — наказі про організацію бухгалтерського обліку в бюджетній організації.
Хто повинен займатися підготовкою такого розпорядчого документа? Безумовно, готувати проект цього документа має головний бухгалтер, оскільки згідно з п.п. 7 п. 13 Типового положення № 59саме на нього покладається обов’язок розробки пропозицій щодо визначення облікової політики.
Робота з опрацювання проекту наказу про облікову політику може мати такі етапи:
1. Вивчення НП(С)БО і методрекомендацій до них.
2. Вивчення розпорядчих документів головного розпорядника бюджетних коштів, галузевих методрекомендацій (за їх наявності) з визначенням установлених єдиних підходів усередині відомства.
3. За наявності раніше діючого наказу (Положення) про облікову політику після проведеного аналізу (пп. 1 і 2) оцінюється відповідність змісту цього документа встановленим нормативним і розпорядчим документам та наявність підстав для внесення змін до облікової політики.
4. Визначення об’єктів обліку бюджетної установи, за якими немає рішення розпорядчого органу головного розпорядника бюджетних коштів стосовно облікових оцінок і за якими установа може сама зробити вибір оцінки відповідно до своєї специфіки.
5. Подання керівникові проекту наказу (Положення) на розгляд і затвердження. При відображенні в обліковій політиці облікових оцінок, для встановлення яких відсутні галузеві методрекомендації і єдині підходи головного розпорядника бюджетних коштів, керівник повинен отримати від головного бухгалтера професійний висновок про законність установлення й обґрунтованість застосування таких облікових оцінок.
6. Затвердження керівником проекту наказу. Після цього такий наказ вважається офіційним документом і доводиться під розпис до відома всіх керівників структурних підрозділів, працівників бухгалтерської (фінансово-економічної) служби, матеріально-відповідальних осіб.
7. Затверджений наказ офіційно надсилають головному розпорядникові бюджетних коштів за відомчою підпорядкованістю для його узгодження (офіційне відправлення на узгодження для контролюючих органів свідчитиме при перевірках про те, що керівник виконує свої обов’язки щодо затвердження облікової політики).
1.3. Що включити до наказу про облікову політику
Далі наведемо, яку інформацію доцільно зазначити в наказі про облікову політику.
|
Елементи облікової політики |
Зміст елементів |
|
1 |
2 |
|
Основні засоби |
|
|
Строки корисного використання основних засобів |
Типові строки корисного використання основних засобів наведені в додатку 1 до Методрекомендацій ОП. Якщо суб’єкт державного сектору визначає строки корисного використання об’єкта основних засобів, які відрізняються від наведених у додатку 1 до Методрекомендацій ОП, у розпорядчому документі про облікову політику необхідно навести відповідне обґрунтування |
|
Визначення періоду нарахування амортизації |
Період нарахування амортизації повинен визначатися головним розпорядником бюджетних коштів. Якщо щодо періоду нарахування амортизації немає вимог вищого за рівнем розпорядника, то в обліковій політиці бюджетної установи обов’язково потрібно самостійно встановити таку норму. За рішенням керівника установи в наказі про облікову політику може бути передбачено нарахування амортизації на річну дату балансу. Тобто кожна установа визначає для себе періодичність нарахування амортизації (або щокварталу, або раз на рік) та зазначає про це в наказі про облікову політику |
|
Визначення ліквідаційної вартості активів |
Цей пункт не є обов’язковим елементом облікової політики. У разі вимоги вищого за рівнем розпорядника бюджетна установа визначає періоди, коли встановлюють ліквідаційну вартість активів. Установлення розміру ліквідаційної вартості може бути визначене наказом про облікову політику головного розпорядника бюджетних коштів. Наприклад, у відсотках від первісної вартості за окремими активами; у розмірі не менше вартості дорогоцінних металів і металобрухту, який міститься в активі; у розмірі залишкової вартості, визначеної нормативними документами відомства, або про недоцільність установлення такої вартості (при цьому вона приймається як така, що дорівнює нулю) |
|
Визначення порядку проведення переоцінки |
Визначення порядку проведення переоцінки основних засобів та інших активів і встановлення ознак суттєвості, при перевищенні яких бюджетна установа проводить переоцінку. Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів бюджетна установа погоджує з вищою за рівнем організацією. У разі ухвалення такого рішення переоцінку об’єктів основних засобів проводять на річну дату Балансу. Додамо, що об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт |
|
Запаси |
|
|
Визначення одиниці аналітичного обліку запасів |
Одиницею обліку запасів згідно з НП(С)БО 123 можуть бути: — найменування; — однорідна група (вид). Виходячи з особливостей бюджетної установи, може бути встановлено декілька підходів до визначення одиниць бухгалтерського обліку запасів. Наприклад, встановлюється одиниця бухгалтерського обліку — найменування для всіх запасів, окрім таких однорідних груп, як «дизпаливо», «автобензин» тощо. Також в обліковій політиці головного розпорядника бюджетних коштів можуть бути відображені вартісні оцінки запасів, які надходять у результаті їх внутрівідомчого переміщення. У разі якщо запаси безоплатно передано (отримано) в межах уповноваженого органу, то балансова вартість таких запасів до їх використання відображається в бухгалтерському обліку як збільшення дебіторської заборгованості (зобов’язань) за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів. Списання використаних запасів, отриманих безоплатно в межах уповноваженого органу, відображають у бухгалтерському обліку як зменшення балансової вартості цих запасів та зобов’язань за розрахунками з їх внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі). У бухгалтерському обліку бюджетної установи, що передала ці запаси, таке списання відображається як збільшення витрат та зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками з внутрішнього переміщення (внутрівідомчої безоплатної передачі) запасів на підставі акта списання, отриманого від суб’єкта державного сектору, що їх використав. Порядок оформлення таких операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку повинні визначатися головним розпорядником бюджетних коштів або обов’язково узгоджуватися з ним (для конкретної бюджетної установи за його клопотанням) |
|
Облік запасів за місцями зберігання |
Визначається порядок обліку запасів за місцями зберігання в матеріально-відповідальних осіб. Такий порядок обліку встановлюється бюджетною установою самостійно |
|
Вибір методу оцінки вибуття запасів |
Вибуття запасів оцінюють за одним з трьох методів: 1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів (у тому числі для активів, отриманих у результаті внутрівідомчої передачі); 2) середньозваженої собівартості; 3) собівартості перших за часом надходження запасів (метод ФІФО). Той чи інший метод оцінки вибуття запасів визначають згідно з рішенням головного розпорядника бюджетних коштів |
|
Облік транспортно-заготівельних витрат та їх розподіл |
Визначають порядок обліку транспортно-заготівельних витрат: 1) узагальнення на окремому субрахунку; 2) облік на окремому аналітичному субрахунку за окремими групами запасів (при доставці декількох найменувань, груп і видів запасів). Метод обліку і порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат у вартості запасів визначається головним розпорядником бюджетних коштів |
|
Інвестиційна нерухомість |
|
|
Критерії для розмежування інвестиційної нерухомості |
У разі наявності ознак, за якими об’єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної, і до інвестиційної нерухомості, бюджетна установа повинна розробити критерії для їх розмежування. У п. 1 розд. II Методрекомендацій ОЗ не згадується про такий критерій для розмежування операційної та інвестиційної нерухомості. Це визначено в п. 2 розд. V НП(С)БО 129 |
|
Доходи, витрати |
|
|
Визнання доходу від необмінних операцій |
Бюджетні установи можуть визначити підходи до визнання доходу від необмінних операцій на підставі вимог, визначених у НП(С)БО 124 |
|
Визнання доходу від надання послуг |
Бюджетні установи можуть визначити підходи до визнання доходу від надання послуг на підставі вимог, визначених у НП(С)БО 124 |
|
Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) |
Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) бюджетна установа встановлює за узгодженням з вищою за рівнем організацією залежно від своїх галузевих особливостей. Згідно з п. 1 розд. IV НП(С)БО 135 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати |
|
Додатки до наказу |
|
|
Робочий план субрахунків бухгалтерського обліку |
Робочий план субрахунків — це план, основи якого законодавчо визначено, доповнено і деталізовано залежно від вимог, специфіки діяльності бюджетної установи (вимоги вищої організації, керівника бюджетної установи тощо). Майте на увазі: до Робочого плану слід включати тільки ті субрахунки, які установа реально використовує у своїй діяльності. Саме в Робочому плані рахунків відображають введення нових субрахунків другого та третього порядку при збереженні кодів субрахунків, наведених у Плані рахунків. Повний Робочий план субрахунків з урахуванням нових субрахунків другого та третього порядків наводять у додатку до наказу. За необхідності протягом року до Робочого плану субрахунків установа може вносити зміни шляхом видання відповідних наказів керівником установи за клопотанням головного бухгалтера |
|
Порядок відкриття аналітичних рахунків |
Такий документ регламентує відкриття аналітичних рахунків до субрахунків Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку, а також встановлює правила їх кодування. Порядок спрямований на деталізацію в аналітичному обліку інформації про кошти, грошові документи, розрахунки (у тому числі, що виникають за внутрішньовідомчою передачею активів, придбаних за рахунок коштів загального чи спеціального фондів), доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у тому числі в іноземній валюті), витрати на оплату праці, амортизацію та матеріальні цінності з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства в розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами і видами коштів спеціального фонду) |
|
Робоча схема кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку |
Наводять тільки ту кореспонденцію субрахунків, яка стосується бюджетної установи, складену на підставі Типової кореспонденції. Недоцільно включати до цього документа кореспонденцію субрахунків, господарські операції за якою не стосуються бюджетної установи. Крім того, бюджетні установи в разі потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом і зобов’язаннями, яка не передбачена Типовою кореспонденцією, зі збереженням єдиних методологічних принципів, установлених НП(C)БО та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в держсекторі |
|
Увага: у разі застосування кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку, не передбаченої в Типовій кореспонденції, потрібно дотримуватися не лише методології обліку, але і сутності самої господарської операції (тобто виходити з принципу превалювання сутності над формою). У таких випадках кореспонденція субрахунків має бути узгоджена з головним розпорядником бюджетних коштів. Це необхідно зробити для збереження єдиних підходів до ведення бухгалтерського обліку всередині відомства |
|
|
Відомість типових строків корисного використання основних засобів і нематеріальних активів |
При застосуванні строків корисного використання основних засобів бюджетною установою, що відрізняються від Типових строків корисного використання основних засобів і Типових строків корисного використання нематеріальних активів (додатки 1 і 2 до Методрекомендацій ОП), у цьому документі обов’язково потрібно вказати відомчу нормативну базу, згідно з якою вони встановлені, або вказувати, що строк встановлений установою при введенні об’єкта в експлуатацію самостійно з відповідним обґрунтуванням такого рішення |
1.4. Які зміни до наказу врахувати у 2018 році
Якщо в минулому році ви вже сформували облікову політику, визначили в ній методи оцінки, обліку та процедури, які застосовуються установою для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, — це чудово. Але радимо саме зараз взяти свій наказ про облікову політику, уважно переглянути всі його пункти та врахувати зміни, які було внесено Мінфіном до нормативно-правових актів з питань ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в минулому році.
1. З 01.01.2018 р. набрало чинності Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 136 «Біологічні активи», затверджене наказом Мінфіну від 15.11.2017 р. № 943.
Тому якщо ваша установа має у складі основних засобів та запасів біологічні активи (тобто тварин або рослин, які в процесі біологічних перетворень здатні давати сільськогосподарську продукцію), то з цього року такі активи доведеться обліковувати за новими правилами. Про це необхідно зазначити в наказі про облікову політику установи, внести відповідні зміни до Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку та Робочої схеми кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку.
2. Доповнити Робочий план рахунків бухгалтерського обліку новими субрахунками, затвердженими наказом № 571.
Нагадаємо, що згідно з цим наказом план рахунків було доповнено новими субрахунками:
— 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;
— 7122 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі»;
— 7512 «Трансферти».
Наказ № 571 та детальний коментар до нього ви можете подивитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 28.
Напевно, багато хто з бухгалтерів у минулому році вже неодноразово складав бухгалтерські записи з використанням зазначених субрахунків, але не поспішали внести зміни до Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку та Робочої схеми кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку. Тому якщо це так, покваптеся внести такі зміни.
3. Доповнити Робочу схему кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку бухгалтерськими записами, внесеними наказом № 571 до Типової кореспонденції.
Наказ № 571 та детальний коментар до нього ви можете подивитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 28.
4. Відкоригувати порядок визнання списаної дебіторської та кредиторської заборгованості (якщо такий був визначений у наказі про облікову політику).
Нагадаємо, що при списанні кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, ми не збільшуємо доходи. Тому порядок визначення доходів від необмінних операції необхідно привести у відповідність до вимог наказу № 571.
Натомість при списанні заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності слід коригувати результат виконання кошторису минулих років.
Тобто непогашену протягом строку позовної давності дебіторську заборгованість списують з балансу на зменшення фінансового результату. Суми списаної кредиторської заборгованості відносять на збільшення фінрезультату попередніх звітних періодів. Такі зміни також внесені наказом № 571 та знайшли своє відображення в Типовій кореспонденції.
5. Бухгалтерські записи щодо безоплатно отриманих основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахування амортизації на такі активи слід привести у відповідність до пп. 1.11 і 1.17 Типової кореспонденції.
Детальніше про це ми розповідали в матеріалі «Безоплатне отримання основних засобів: як відобразити в обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 34).
6. Якщо установа здійснювала в минулому році видатки, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, варто додати до Робочої схеми кореспонденцій субрахунків бухгалтерського обліку відповідні бухгалтерські записи, які будуть відповідати пп. 9.14 і 9.15 Типової кореспонденції.
Детальніше про це ми розповідали в матеріалі «Передплата на 2018 рік: відповідаємо на ваші запитання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 42).
1.5. Який порядок узгодження наказу про облікову політику (змін до нього)
Бюджетна установа розробляє наказ про облікову політику самостійно (з обов’язковим урахуванням положень, визначених у розпорядчому документі головного розпорядника бюджетних коштів, і відомчих особливостей). Проект наказу узгоджують з вищою за рівнем організацією і після цього вводять його в дію. Аналогічний алгоритм використовується і в разі внесення змін до наказу.
Проект наказу ґрунтується на розпорядчих документах головного розпорядника бюджетних коштів (як варіант, на практиці можуть узгоджуватися з головним розпорядником бюджетних коштів уже підписані керівником накази з облікової політики, але в такій ситуації після зауважень головного розпорядника бюджетних коштів до виданого наказу вносяться зміни).
Наказ про облікову політику з урахуванням внесених до нього змін на вимогу вищого за рівнем розпорядника бюджетних коштів у вигляді додатка можна подати разом з річною фінансовою звітністю.
1.6. Як оформити зміни до облікової політики
За наявності будь-якої підстави для зміни облікової політики бюджетні установи можуть обрати один із варіантів внесення таких змін, а саме:
1) внести зміни та доповнення до діючого наказу про облікову політику;
2) видати новий наказ про облікову політику.
У такому наказі необхідно врахувати ті моменти, які не були відображені установою раніше або піддалися будь-яким змінам.
Який із цих варіантів обрати? Кожна установа має право обрати самостійно для себе свій варіант. Вважаємо, що у разі, якщо зміни до облікової політики за обсягом охоплюють більшу її частину або суттєво впливають на зміст, такий документ доцільно затвердити в новій редакції.
Про зміни до наказу про облікову політику головний бухгалтер (керівник бухгалтерської служби) доводить до відома працівників бухгалтерської служби та керівників структурних підрозділів установи. Зазвичай копію наказу про облікову політику (у тому числі й будь-які зміни) передають до бухгалтерії бюджетної установи (бухгалтерської служби).
1.7. В який термін внести зміни до облікової політики
Відповіді на це запитання немає в жодному нормативно-правовому акті з питань ведення бухгалтерського обліку: ні в Законі № 996, ні в НП(С)БО 125, ні в Методрекомендаціях ОП. До речі, це пояснюється тим, що в жодному із цих документів немає вимог про терміни і періодичність внесення змін до розпорядчого документа з облікової політики.
Напевно, зміни до облікової політики розпорядникам бюджетних коштів доцільно продумати наприкінці року і, відповідно, внести зміни на початку року (п. 2 розд. III Методрекомендацій ОП). Проте змінювати облікову політику установа може в будь-який момент за наявності однієї з підстав, визначених у п. 3 розд. III Методрекомендацій ОП, а не тільки з 1 січня нового бюджетного року.
Нагадаємо, що в п. 3 розд. III Методрекомендацій ОП зазначено таке:
«Облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:
— змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
— зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності».
Нижче наведено варіант наказу про облікову політику. Звичайно, за необхідності ви можете доповнити його своїми положеннями, а також врахувати при цьому вимоги облікової політики, узгоджені з головним розпорядником бюджетних коштів.
Про затвердження Положення про облікову політику
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV, Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — НП(С)БО), Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 11, Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про облікову політику, що додається.
2. Керівнику бухгалтерської служби (Савченко О. М.) довести цей наказ до відома працівників бухгалтерської служби та керівників структурних підрозділів установи.
3. Бухгалтерській службі установи прийняти цей наказ до виконання та забезпечити приведення документів, які регламентують питання бухгалтерського обліку, у відповідність до вимог цього Положення.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ «Про затвердження облікової політики на 2016 рік».
5. Цей наказ набирає чинності з дня його підписання та застосовується з 01.01.2018 р.
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
З наказом ознайомлені:
[Відмітки про ознайомлення з наказом]
Положення про облікову політику
Положення про облікову політику (далі — Положення) визначає методи оцінки, обліку і процедури, які застосовуються бюджетною установою для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової та бюджетної звітності, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV, які не визначені НП(С)БО або щодо яких передбачено більш ніж один їх варіант, а також строки корисного використання груп основних засобів та нематеріальних активів.
1. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів нараховується виходячи з Типових строків корисного використання основних засобів та нематеріальних активів, які встановлені в додатках 1 та 2 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб’єкта державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
Нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи проводиться 1 раз на рік перед складанням річної фінансової звітності. Нарахування амортизації здійснюється на амортизаційну вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) та ліквідаційною вартістю об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.
Для окремих видів основних засобів строк корисного використання визначається головним розпорядником бюджетних коштів. У таких випадках у Відомості строків корисного використання груп основних засобів визначаються підстави для їх встановлення (додаток 4).
2. Ліквідаційна вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається при введенні активів в експлуатацію, а для активів, які вже знаходяться в установі в експлуатації, — у момент досягнення 100 % розміру накопичувальної суми амортизації. Визначена сума ліквідаційної вартості додається до первісної вартості основного засобу. У подальшому амортизація на такі активи не нараховується.
Ліквідаційна вартість основних засобів не може бути менше, ніж вартість металобрухту, дорогоцінних металів, що містяться в активі, а також інших товарно-матеріальних цінностей (у тому числі вузлів, деталей та агрегатів, інших ТМЦ), які можуть бути отримані установою після ліквідації активу.
3. Проведення переоцінки основних засобів здійснюється в разі, коли розмір відхилення залишкової вартості основних засобів від їх справедливої вартості перевищує поріг суттєвості в розмірі 10 %. Підставою для проведення переоцінки є розпорядження головного розпорядника бюджетних коштів з визначенням порядку та строків її здійснення. Переоцінка проводиться за наказом керівника бюджетної установи інвентаризаційною комісією за видами основних засобів на річну дату Балансу.
4. Одиницею аналітичного обліку запасів визнається їх найменування, однорідна група.
5. У місцях зберігання запасів матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік руху запасів у книзі складського обліку запасів за найменуваннями та кількістю. Для однорідних груп кількісній облік ведеться за загальною кількістю запасів такої групи. Щокварталу на дату Балансу спеціаліст бухгалтерської служби, відповідальний за ведення обліку запасів, здійснює вибіркову звірку фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку.
У бухгалтерській службі облік запасів ведеться за найменуваннями в розрізі матеріально відповідальних осіб — в оборотних відомостях (за кожним субрахунком) та в книгах (картках) кількісно-сумового обліку в кількісному та сумарному вимірах.
6. Вибуття запасів у використання, виробництво, продаж, інше вибуття здійснюється за середньозваженою собівартістю, яка обчислюється на дату здійснення операції (оцінка проводиться шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції з їх вибуття). Для запасів, які були отримані в результаті внутрівідомчого постачання, вибуття здійснюється за ідентифікаційної вартістю, яка визначена постачальником у документах на їх отримання.
7. Транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з придбанням запасів, узагальнюються за окремими групами запасів на окремому аналітичному субрахунку. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому аналітичному субрахунку рахунків обліку запасів, пропорційно відноситься на суму запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Аналітичні субрахунки для обліку транспортно-заготівельних витрат визначаються шляхом додавання до основного аналітичного субрахунку групи запасів індексу «ТЗВ».
Додатки:
1. Законодавчі та нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється облікова політика комунального закладу охорони здоров’я.
2. Робочий план субрахунків бухгалтерського обліку комунального закладу охорони здоров’я.
3. Порядок відкриття аналітичних рахунків комунального закладу охорони здоров’я.
4. Робоча схема кореспонденції субрахунків комунального закладу охорони здоров’я*.
5. Відомість строків корисного використання груп основних засобів комунального закладу охорони здоров’я.*
* не наводяться.
Додаток 1
до наказу від 19.01.2018 р. № 15
Законодавчі та нормативно-правові акти, на підставі яких здійснюється облікова політика комунального закладу охорони здоров’я
1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
3. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оцінювальної діяльності в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІ.
4. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ», затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
5. Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59.
6. План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203.
7. Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
8. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.
9. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.
10. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.
11. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
13. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.
14. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
15. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 133 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну від 18.05.2012 р. № 568.
16. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
17. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіну від 29.12.2011 р. 1798.
18. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.
19. Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.
20. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
21. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
22. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
23. Методичні рекомендації щодо облікової політики суб’єктів державного сектору, затверджені наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 11.
24. Порядок заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 29.11.2017 р. № 976.
25. Наказ Мінфіну «Про затвердження типової форми № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» від 29.11.2017 р. № 977.
26. Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затверджений наказом Мінфіну від 07.02.2017 р. № 44.
27. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.
28. Методичні рекомендації ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров’я, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2014 р. № 635.
Додаток 2
до наказу від 19.01.2018 р. № 15
Робочий план субрахунків бухгалтерського обліку комунального закладу охорони здоров’я
|
Синтетичні рахунки |
Субрахунки 1-го рівня |
Субрахунки 2-го рівня* |
|||
|
Код |
Назва |
Код |
Назва |
Код |
Назва |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Розділ 1. Балансові рахунки |
|||||
|
Клас 1. Нефінансові активи |
|||||
|
10 |
Основні засоби |
||||
|
101 |
Основні засоби та інвестиційна нерухомість розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
1011 |
Земельні ділянки |
||||
|
1013 |
Будинки, споруди та передавальні пристрої |
||||
|
1014 |
Машини та обладнання |
|
|||
|
1015 |
Транспортні засоби |
||||
|
1016 |
Інструменти, прилади, інвентар |
||||
|
1018 |
Інші основні засоби |
||||
|
11 |
Інші необоротні матеріальні активи |
||||
|
111 |
Інші необоротні матеріальні активи розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
1112 |
Бібліотечні фонди |
||||
|
1113 |
Малоцінні необоротні матеріальні активи |
|
|
||
|
1114 |
Білизна, постільні речі, одяг та взуття |
||||
|
13 |
Капітальні інвестиції |
||||
|
131 |
Капітальні інвестиції розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
1311 |
Капітальні інвестиції в основні засоби |
||||
|
1312 |
Капітальні інвестиції в інші необоротні матеріальні активи |
||||
|
14 |
Знос (амортизація) необоротних активів |
||||
|
141 |
Знос (амортизація) необоротних активів розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
1411 |
Знос основних засобів |
||||
|
1412 |
Знос інших необоротних матеріальних активів |
||||
|
15 |
Виробничі запаси |
||||
|
151 |
Виробничі запаси розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
1511 |
Продукти харчування |
|
|
||
|
1512 |
Медикаменти та перев’язувальні матеріали |
||||
|
1513 |
Будівельні матеріали |
|
|
||
|
1514 |
Пально-мастильні матеріали |
|
|
||
|
1515 |
Запасні частини |
|
|
||
|
1516 |
Тара |
||||
|
18 |
Інші нефінансові активи |
||||
|
181 |
Інші нефінансові активи розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
1812 |
Малоцінні та швидкозношувані предмети |
|
|||
|
Клас 2. Фінансові активи |
|||||
|
21 |
Поточна дебіторська заборгованість |
||||
|
211 |
Поточна дебіторська заборгованість розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
2111 |
Поточна дебіторська заборгованість за розрахунками за товари, роботи, послуги |
||||
|
2114 |
Дебіторська заборгованість за розрахунками із соціального страхування |
||||
|
2117 |
Інша поточна дебіторська заборгованість |
||||
|
22 |
Готівкові кошти та їх еквіваленти |
||||
|
221 |
Готівкові кошти та їх еквіваленти розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
2211 |
Готівка у національній валюті |
||||
|
2213 |
Грошові документи у національній валюті |
||||
|
23 |
Грошові кошти на рахунках |
||||
|
231 |
Грошові кошти на рахунках розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
2313 |
Реєстраційні рахунки |
|
|||
|
2314 |
Інші рахунки в Казначействі |
||||
|
Клас 5. Капітал та фінансовий результат |
|||||
|
51 |
Внесений капітал |
||||
|
511 |
Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів |
||||
|
5111 |
Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів |
||||
|
53 |
Капітал у дооцінках |
||||
|
531 |
Капітал у дооцінках розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
5311 |
Дооцінка (уцінка) необоротних активів |
||||
|
5312 |
Дооцінка (уцінка) інших активів |
||||
|
54 |
Цільове фінансування |
||||
|
541 |
Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
5411 |
Цільове фінансування розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
55 |
Фінансовий результат |
||||
|
551 |
Фінансовий результат розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
5511 |
Фінансові результати виконання кошторису звітного періоду |
||||
|
5512 |
Накопичені фінансові результати виконання кошторису |
||||
|
Клас 6. Поточні зобов’язання |
|||||
|
62 |
Розрахунки за товари, роботи, послуги |
||||
|
621 |
Розрахунки за товари, роботи, послуги розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
6211 |
Розрахунки з постачальниками та підрядниками |
|
|
||
|
63 |
Розрахунки за податками і зборами |
||||
|
631 |
Розрахунки за податками і зборами розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
6311 |
Розрахунки з бюджетом за податками і зборами |
||||
|
6312 |
Інші розрахунки з бюджетом |
||||
|
6313 |
Розрахунки із загальнообов’язкового державного соціального страхування |
||||
|
64 |
Інші поточні зобов’язання |
||||
|
641 |
Інші поточні зобов’язання розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
6415 |
Розрахунки з іншими кредиторами |
||||
|
65 |
Розрахунки з оплати праці |
||||
|
651 |
Розрахунки з оплати праці розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
6511 |
Розрахунки із заробітної платі |
||||
|
6514 |
Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках |
||||
|
6516 |
Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків |
||||
|
6518 |
Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання |
||||
|
66 |
Зобов’язання за внутрішніми розрахунками |
||||
|
661 |
Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
6611 |
Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
Клас 7. Доходи |
|||||
|
70 |
Доходи за бюджетними асигнуваннями |
||||
|
701 |
Бюджетні асигнування розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
7011 |
Бюджетні асигнування |
||||
|
71 |
Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) |
||||
|
711 |
Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
7111 |
Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) |
||||
|
7112 |
Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі |
||||
|
72 |
Доходи від продажу активів |
||||
|
721 |
Доходи від продажу розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
7211 |
Дохід від реалізації активів |
||||
|
74 |
Інші доходи за обмінними операціями |
||||
|
741 |
Інші доходи за обмінними операціями розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
7411 |
Інші доходи за обмінними операціями |
||||
|
75 |
Доходи за необмінними операціями |
||||
|
751 |
Доходи за необмінними операціями розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
7511 |
Доходи за необмінними операціями |
||||
|
Клас 8. Витрати |
|||||
|
80 |
Витрати на виконання бюджетних програм |
||||
|
801 |
Витрати розпорядників бюджетних коштів на виконання бюджетних програм |
||||
|
8011 |
Витрати на оплату праці |
||||
|
8012 |
Відрахування на соціальні заходи |
||||
|
8013 |
Матеріальні витрати |
||||
|
8014 |
Амортизація |
||||
|
81 |
Витрати на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт) |
||||
|
811 |
Витрати розпорядників бюджетних коштів на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт) |
||||
|
8112 |
Відрахування на соціальні заходи |
||||
|
84 |
Інші витрати за обмінними операціями |
||||
|
841 |
Інші витрати за обмінними операціями розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
8411 |
Інші витрати за обмінними операціями |
||||
|
85 |
Витрати за необмінними операціями |
||||
|
851 |
Витрати за необмінними операціями розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
8511 |
Витрати за необмінними операціями |
||||
|
Клас 0. Позабалансові рахунки розпорядників бюджетних коштів та державних цільових фондів |
|||||
|
02 |
Активи на відповідальному зберіганні |
||||
|
021 |
Активи на відповідальному зберіганні розпорядників бюджетних коштів |
||||
|
08 |
Бланки документів суворої звітності |
||||
|
081 |
Бланки документів суворої звітності розпорядників бюджетних коштів |
||||
* Порядок відкриття аналітичних рахунків наведено у додатку 3 (див. нижче).
До кожного з субрахунків Робочого плану субрахунків кожна бюджетна установа повинна відкрити необхідні саме їй аналітичні рахунки.
Наприклад, якщо брати до уваги поради щодо відкриття аналітичних рахунків, наведені нижче, то вони можуть мати такий вигляд: 2313/2/1/1/0/0/0/2210.
Кредит такого субрахунку означає, що з:
— реєстраційного рахунку (перші чотири цифри — субрахунок 2313 «Реєстраційний рахунок»)
— в рахунок оплати за придбані предмети, матеріали, обладнання та інвентар (одинадцята — чотирнадцята цифри — КЕКВ 2210)
— сплачено коштами власних надходжень (п’ята цифра — 2),
— а саме першої групи власних надходжень (шоста цифра — 1)
— з розшифруванням, що це надходження від плати за послуги, що надаються згідно з законодавством (сьома цифра — 1).
Додаток 3
до наказу від 19.01.2018 р. № 15
Порядок відкриття аналітичних рахунків комунального закладу охорони здоров’я
1. Порядок відкриття аналітичних рахунків (далі — Порядок) регламентує відкриття на балансі комунального закладу охорони здоров’я (далі — заклад) аналітичних рахунків до субрахунків Робочого плану субрахунків бухгалтерського обліку закладу, а також встановлює правила їх кодування.
2. Порядок відкриття аналітичних рахунків базується на вимогах Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI (далі — БКУ), рішень про місцевий бюджет, Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2013 р. № 1203, та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, перелік яких наведено в додатку 1 до Положення, нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні.
Порядок спрямований на деталізацію в аналітичному обліку інформації про кошти, грошові документи, розрахунки (у тому числі, що виникають за внутрішньовідомчою передачею активів, придбаних за рахунок коштів загального чи спеціального фондів), доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у тому числі в іноземній валюті), витрати на оплату праці, амортизацію та матеріальні цінності з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства у розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами і видами коштів спеціального фонду).
3. Кодування аналітичних рахунків до субрахунків Робочого плану рахунків закладу проводиться в такому порядку.
3.1. Для ідентифікації груп витрат, здійснених закладом у процесі діяльності, груп доходів, отримуваних нею як джерел покриття цих витрат, аналітичним рахункам присвоюється п’ята цифракоду:
«1» — надходження загального фонду (бюджетні асигнування, отримані і використані згідно з кошторисом, які визнають доходами та витратами від обмінних операцій);
«2» — власні надходження спеціального фонду (доходи від надання послуг (виконання робіт));
«3» — інші надходження спеціального фонду (бюджетні асигнування, отримані і використані згідно з кошторисом, які визнають доходами та витратами від обмінних операцій).
3.2. Для ідентифікації груп власних надходжень спеціального фонду закладу, які отримують відповідно до Положення про комунальний заклад охорони здоров’я, затвердженого рішенням міської ради від 26 квітня 2015 р. № 159, аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється шоста цифра коду:
«1» — надходження від плати за послуги, що надаються закладом згідно із законодавством (перша група);
«2» — інші джерела власних надходжень бюджетних установ (друга група).
3.3. Для ідентифікації власних надходжень спеціального фонду за підгрупами у складі першої та другої груп аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється:
1) за підгрупами, які виділяються у складі першої групи та визнаються доходами за обмінними операціями, сьома цифра коду:
«1» — плата за послуги, що надаються закладом згідно з основною діяльністю (підгрупа 1);
«2» — надходження від додаткової (господарської) діяльності (підгрупа 2);
«3» — плата за оренду майна закладу (підгрупа 3); визнається іншими доходами за обмінними операціями;
«4» — надходження закладу від реалізації в установленому порядку майна, крім нерухомого майна (підгрупа 4; надходження визнаються іншими доходами за обмінними операціями). На цьому аналітичному рахунку також відображається інформація про суми відшкодування винними особами нестач і втрат від псування цінностей;
2) за підгрупами, які виділяються у складі другої групи та визнаються доходами за необмінними операціями як трансферти, восьма цифра коду:
«1» — благодійні внески, гранти та дарунки (підгрупа 1);
«2» — кошти, отримані від підприємств, організацій, фізичних осіб та від бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб (підгрупа 2). На цьому аналітичному рахунку також відображається інформація про товари (роботи, послуги), придбані головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рахунок видатків на централізовані заходи відповідно до програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм, що можуть бути передані бюджетним установам, які утримуються з інших місцевих бюджетів відповідно до ч. 3 ст. 85 БКУ.
3.4. Для ідентифікації внутрішньовідомчого переміщення активів і неврахування цієї інформації у доходах та витратах і відповідних формах фінансової та бюджетної звітності аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється дев’ята цифра коду:
«1» — активи, які були придбані за рахунок асигнувань загального фонду;
«2» — активи, які були придбані за рахунок власних надходжень спеціального фонду;
«3» — активи, які були придбані за рахунок інших надходжень спеціального фонду.
3.5. Для ідентифікації коштів бюджетів і внесення цієї інформації до доходів та витрат і відповідних форм фінансової та бюджетної звітності аналітичним рахункам з їх обліку присвоюється десята цифра коду:
«0» — активи, які були придбані за рахунок асигнувань державного бюджету;
«1» — активи, які були придбані за рахунок асигнувань місцевого бюджету.
3.6. Коди економічної класифікації видатків бюджету, затверджені наказом Мінфіну від 14.11.2011 р. № 11, вводяться до структури аналітичного рахунку 11 — 14-ма цифрами коду рахунків аналітичного обліку.
