Як бюджетній установі списати авто?

1. Встановлення непридатності транспортного засобу

Наразі основним нормативним документом, який регулює механізм та процедуру списання об’єктів державної власності, є Порядок № 1314*. Тож у разі списання транспортних засобів (далі — ТЗ) керуватися слід насамперед цим Порядком.

* Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 № 1314.

Натомість списання автотранспорту, що перебуває у комунальній власності, бюджетні установи повинні здійснювати на підставі Положення про порядок списання майна комунальної власності відповідної територіальної громади, затвердженого на місцевому рівні. Втім, ні для кого не секрет, що під час розроблення і місцевих документів про порядок списання комунального майна за основу беруть норми Порядку № 1314. Тому далі у цій статті спиратимемося на приписи саме цього нормативного документа.

Звісно ж, для того щоб списати з балансу непридатне майно, зокрема, ТЗ, необхідно виконати певну підготовку. У чому полягає сутність таких заходів і хто уповноважений цим займатися, розглянемо далі.

Причини для списання ТЗ. Причини, через які бюджетні установи можуть списати з балансу такі об’єкти основних засобів (далі — ОЗ), як службовий автотранспорт, чітко прописані в п. 4 Порядку № 1314.

Так, серед цих причин, зокрема, такі, як:

1) моральне застарівання чи фізичний знос, непридатність до подальшого використання та економічна недоцільність відновлення;

2) руйнування (пошкодження / знищення) за умови економічної недоцільності чи неможливості відновлення

або

знищення / руйнування внаслідок аварії чи стихійного лиха, пожежі, воєнних дій або терористичних актів;

3) виявлення в результаті інвентаризації як нестача.

Встановлення непридатності ТЗ. Традиційно, встановлює непридатність для подальшого використання майна, у т. ч. й ТЗ, можливість та доцільність проведення ремонту, а також оформляє документи на списання комісія установи зі списання майна.

Наказ про створення постійно діючої комісії зі списання майна видають щорічно або за необхідності. Склад та повноваження такої комісії визначено пп. 9 — 13 Порядку № 1314.

До складу комісії зазвичай включають:

— заступника керівника або уповноважену особу (члена колегіального виконавчого органу, якому делеговані відповідні повноваження) — голова комісії;

— головного бухгалтера або його заступника (в установах та організаціях, де штатним розписом посаду головного бухгалтера не передбачено, — особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

— працівників інженерних, технічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб (відділів, управлінь) суб’єкта господарювання;

— інших осіб (за вимогою суб’єкта управління залучають його представників та інших фахівців).

Таким є припис п. 10 Порядку № 1314.

З огляду на це, для встановлення непридатності ТЗ до участі в роботі комісії зі списання доцільно залучити фахівця експертної служби МВС. Такий фахівець зазвичай підписує техніко-економічне обґрунтування необхідності списання автомобіля або надає технічний висновок, що додають до Акта списання ТЗ.

Алгоритм дій комісії зі списання майна. Тепер визначимо, яким має бути алгоритм дій комісії зі списання.

Так, у разі списання ТЗ через його непридатність для подальшої експлуатації комісія установи виконує повноваження, передбачені п. 13 Порядку № 1314, а саме:

1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, яке пропонується до списання. За її результатами комісія складає Акт інвентаризації об’єктів державної власності, що пропонуються до списання за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 1314;

2) проводить обстеження ТЗ, що підлягає списанню, визначає кількість проведених ремонтів. Для цього комісія використовує необхідну технічну документацію (технічний паспорт, дефектні відомості та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

3) визначає економічну (технічну) доцільність та недоцільність відновлення та подальшого використання майна в установі та вносить пропозиції щодо подальшої долі таких об’єктів;

4) встановлює конкретні причини списання ТЗ;

5) визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, агрегатів та матеріалів майна, що підлягає списанню, та проводить їх оцінку;

6) здійснює контроль за вилученням зі списаного ТЗ придатних вузлів, деталей, агрегатів та матеріалів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів з кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу. Також комісія контролює їх оприбуткування на відповідних балансових рахунках та здавання відповідним організаціям;

7) складає Акт списання ТЗ за типовою формою, затвердженою наказом № 818*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 № 818.

2. Отримання дозволу на списання авто

Загальна процедура. Перш ніж розпочати процедуру списання ТЗ, слід виконати головну вимогу, прописану в п. 5 Порядку № 1314. Зокрема, необхідно отримати дозвіл (згоду) органу, уповноваженого управляти майном, на проведення списання автівки.

Отже, списання майна, що перебуває в державній власності, бюджетні установи здійснюють після отримання згоди на списання майна. Таке рішення ухвалює відповідний орган управління об’єктами державної власності.

Аналогічна ситуація щодо списання комунального майна. Підставою для списання такого майна є дозвіл органу, уповноваженого управляти комунальним майном. Такий дозвіл оформляють відповідним розпорядчим документом (як правило, рішенням) органу місцевого самоврядування.

Зауважте: у певних випадках для списання майна Порядок № 1314 дозволяє обійтися без отримання дозволу від суб’єкта управління майном.

Так, без отримання згоди вищого керівництва можна списати повністю амортизовані ОЗ та інші необоротні матеріальні активи, первісна вартість яких не перевищує 50 тис. грн.

Тож якщо службова автівка, яку установа вирішила списати з балансу, відповідає зазначеним критеріям, тоді цілком на законних підставах ви можете обійтися без отримання дозволу свого суб’єкта управління. Для списання такого ТЗ рішення керівника вашої установи буде цілком достатньо.

Якщо ж це не ваш випадок і ваше службове авто не відповідає зазначеним вище критеріям, наприклад не є повністю зношеним або його первісна вартість перевищує 50 тис. грн, тоді списати його без дозволу суб’єкта управління не вийде.

Перелік документів для отримання дозволу. Для отримання згоди на списання майна бюджетна установа подає своєму суб’єкту управління низку документів. Їх перелік наведено в п. 6 Порядку № 1314.

Зокрема, для отримання згоди на списання ТЗ слід подати:

1) звернення про списання майна, підписане керівником бюджетної установи;

2) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, підписане керівником установи. В такому документі, зокрема, слід навести розрахунки, інформацію про очікуваний фінансовий результат списання майна, а також напрями використання коштів, які установа планує отримати в результаті списання такого ТЗ;

3) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва). Таку інформацію подаємо за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 1314;

4) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання. Такий акт складаємо за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 1314;

5) акт технічного стану майна, затверджений керівником бюджетної установи.

Такий документ складають у довільній формі. При цьому в зазначеному документі необхідно навести: рік випуску ТЗ, дату введення в експлуатацію, кількість та обсяг проведених ремонтів, стан основних частин, деталей та вузлів, конструктивних елементів, тощо;

6) відомості про наявність обтяжень або обмежень щодо розпорядження майном, яке пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами).

Зауважте: перевірити, чи перебуває авто під арештом, установа може за допомогою сервісу Опендатабот. На підтвердження наявності або відсутності запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна система сформує довідку, в якій і буде зазначено інформацію про наявність обтяження щодо конкретного авто.

Що стосується документів, які необхідно подати для отримання дозволу на списання майна, що перебуває в комунальній власності, то їх перелік слід шукати в Положенні про порядок списання комунального майна, затвердженому на місцевому рівні.

Будьте готові, що суб’єкт управління може вимагати подання додаткових документів, необхідних для ухвалення рішення про списання майна. Причому такі вимоги цілком законні та прямо прописані в абз. 16 п. 6 Порядку № 1314. Вичерпний перелік додаткових документів може бути наведено в розпорядчому документі такого суб’єкта управління.

Так, на практиці, крім документів, передбачених п. 6 Порядку № 1314, установам здебільшого доводиться подавати:

— наказ про створення постійно діючої комісії зі списання майна;

— копію Інвентарної картки обліку об’єкта ОЗ типової форми;

— копію технічного паспорта, свідоцтва про держреєстрацію ТЗ.

Строки надання дозволу на списання. Рішення про надання або відмову у наданні згоди на списання майна суб’єкт управління має ухвалити протягом 30 днів із дати надходження зазначених вище документів. Рішення про надання згоди на списання майна оформляють у формі розпорядчого документа, а про відмову у наданні такої згоди — у формі листа.

Урешті-решт, отриманий дозвіл (згода) на списання майна є підставою для підготовки до наступного етапу — узагальнення результатів огляду об’єкта, непридатного для подальшого використання.

3. Оформлення документів на списання авто

Після завершення підготовки комісія зі списання переходить до складання підсумкового документа — протоколу засідання комісії.

У цьому документі, зокрема, наводять пропозиції щодо шляхів використання майна (у нашому випадку — ТЗ), списання якого за висновками комісії є недоцільним, а також заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого.

Якщо хтось із членів комісії не згоден з ухваленим рішенням комісії, він має право викласти свою окрему думку в письмовій формі. Такий документ додають до протоколу засідання комісії.

Отже, за результатами своєї роботи комісія зі списання має оформити протокол засідання, до якого додають:

1) Акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) Акти технічного стану майна, що пропонується до списання;

3) Акт списання ТЗ;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновок відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності)).

Власне, майже всі ці документи установа мала підготувати та подати своєму суб’єкту управління ще на етапі отримання згоди на списання ТЗ. Але є виняток — Акт списання ТЗ. Так, цей документ комісія зі списання складає вже після отримання дозволу на списання. Адже такий Акт оформлюють на підтвердження самого факту списання відповідного ТЗ з балансу, а також для відображення результатів його розбирання.

Зокрема, в Акті списання ТЗ необхідно зазначити:

— назву ТЗ, що підлягає списанню;

— рік випуску;

— дату введення в експлуатацію;

— первісну (переоцінену) та ліквідаційну вартість, суму нарахованого зносу;

— пробіг ТЗ;

— кількість проведених капітальних ремонтів;

— номер паспорта (заводського), марку, модель тип, вантажопідйомність або ємність, номер або тип двигуна;

— технічну характеристику агрегатів та деталей ТЗ.

Також у зазначеному Акті комісія пояснює причини списання ТЗ, описує стан основних агрегатів та деталей, робить висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість його відновлення. За відсутності даних у відповідних графах слід ставити прочерки.

В окремому розділі Акта «Розрахунок результатів списання об’єкта» слід навести інформацію про витрати, пов’язані з ліквідацією ТЗ, а також матеріальні цінності, які надійшли від розбирання списаного ТЗ. У подальшому саме ця інформація є підставою для відображення в бухобліку вартості оприбуткованого металобрухту та запчастин, вилучених у результаті списання ТЗ.

Така вимога з’явилася нещодавно і прописана вона в новому абз. 11 п. 14 Порядку № 1314.

Так, у разі списання майна, зокрема і ТЗ, зруйнованого (пошкодженого / знищеного) внаслідок збройної агресії рф проти України, відновлення якого є економічно недоцільним або неможливим, до Акта списання ТЗ слід додати засвідчені копії таких документів, як:

— Акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією рф. Примірна форма цього Акта наведена у додатку до Порядку № 473*. Цей документ складає комісія, створена уповноваженим органом для попереднього обстеження зруйнованого чи пошкодженого майна;

— Звіт про оцінку збитків, завданих збройною агресією рф проти України, внаслідок знищення або пошкодження такого майна. Такий документ є результатом незалежної оцінки збитків, проведеної суб’єктом оціночної діяльності;

— рецензія на такий звіт про оцінку. Такий документ підтверджує, що збитки класифіковано за ознаками, передбаченими абз. 2 або 3 п. 67 Нацстандарту**. Складають його органи, зазначені в п. 11 Методики № 3904***. Зауважте: такі документи, як протокол засідання комісії, акт інвентаризації майна, що пропонується до списання, Акт списання ТЗ та акт технічного стану майна затверджує керівник бюджетної установи (п. 14 Порядку № 1314). І хоча Порядком № 1314 не передбачено будь-яких строків для затвердження цих документів, але зволікати з цим питанням точно не варто, позаяк щодо списаного ТЗ слід здійснити ще низку заходів.

* Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою КМУ від 19.04.2022 № 473.

** Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440.

*** Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена наказом Мінекономіки та ФДМУ від 18.10.2022 № 3904/1223.

4. Зняття транспортного засобу з обліку в МВС

Бюджетні установи, які списують автівку з балансу, зобов’язані зняти такий ТЗ з обліку в сервісному центрі МВС. Причому зняття автомобіля з обліку в МВС має передувати його утилізації.

Процедуру зняття ТЗ з обліку в органах МВС врегульовано Порядком № 1388* та Інструкцією № 379**.

* Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.98 № 1388.

** Інструкція про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затверджена наказом МВС від 11.08.2010 № 379.

Для зняття з обліку ТЗ, які вибраковують (списують) для повної утилізації, передбачено спрощений порядок. Так, у цьому разі огляд автомобіля не проводять (п. 45 Порядку № 1388, п. 5.5 Інструкції № 379). Ба більше, зняття з обліку у зв’язку з вибраковуванням не вимагає навіть фізичної наявності самого авто.

Такий ТЗ знімають з обліку в територіальному сервісному центрі МВС або в центрі надання адміністративних послуг на підставі затвердженого акта на вибраковування (йдеться про акт на списання, складений комісією зі списання майна).

Крім того, для зняття ТЗ з обліку в територіальному сервісному центрі МВС вас попросять заповнити заяву та надати такі документи*:

1) документ, що посвідчує особу уповноваженого;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків;

3) свідоцтво про держреєстрацію ТЗ.

* Детальніше див. за посиланням: hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/znyattya-z-obliku-transportnogo-zasobu/.

Так, у цьому разі сервісні центри МВС надають послугу вибракування транспортного засобу — зняття з реєстрації пошкодженого чи втраченого через війну авто.

Для вибракування таких ТЗ представник установи заповнює заяву та надає такий же пакет документів, що передбачений для зняття з реєстрації ТЗ*. Але будьте готові, що за відсутності номерних знаків або свідоцтва про держреєстрацію ТЗ доведеться подати ще: дозвіл на списання відповідного суб’єкта управління майном, наказ на призначення відповідальної особи, акт на вибракування (Акт списання ТЗ).

* Детальніше див. за посиланням: hsc.gov.ua/index/poslugi/poslugi-pov-yazani-z-avto/vibrakuvannya-transportnogo-zasobu/.

До речі, послуга з вибраковування ТЗ у будь-якому сервісному центрі МВС є безоплатною, а строк надання такої послуги — протягом одного робочого дня з моменту подання документів.

Після зняття ТЗ з обліку в сервісному центрі МВС номерні знаки та свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) такого ТЗ вилучають.

Зауважте: вивільнені після зняття з обліку ТЗ у зв’язку з їх вибракуванням (списанням) складові частини, які мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників. Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають довідку на вивільнені вузли та агрегати, яка має зберігатися протягом 10 років (пп. 5, 6 Інструкції № 379).

5. Розбирання та утилізація списаного авто

Загальні вимоги. За загальним правилом комісія зі списання майна має визначити можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів ТЗ, що підлягає списанню. І саме комісія зі списання має проконтролювати процес вилучення з майна придатних вузлів, деталей та агрегатів, а також здавання їх на склад та оприбуткування на відповідних рахунках бухобліку.

Це правило прописано в п. 21 Порядку № 1314. Винятком із нього є випадки пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха.

Таким чином, до моменту ухвалення суб’єктом управління рішення про надання дозволу на списання відповідного ТЗ (якщо отримання такого дозволу необхідне) проводити його розбирання заборонено.

При цьому усі матеріали, отримані в результаті списання ОЗ, мають бути оприбутковані з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів. Непридатні ж для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати слід зараховувати на баланс як вторинну сировину (металобрухт тощо). Такі вимоги передбачено п. 23 Порядку № 1314.

Ба більше, вимоги щодо обов’язкового оприбуткування матеріалів (у т. ч. й непридатних для використання), отриманих внаслідок списання необоротних активів, містить і п. 5 розд. VI НП(С)БО 121*.

* Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 12.10.2010 № 1202.

Проте варто об’єктивно оцінювати можливості використання та/або реалізації оприбуткованих матеріалів. Зараховуванню на баланс підлягають лише ті матеріали, які фактично відповідають критеріям визнання активом. Якщо ж їх реалізація та/або подальше використання неможливі, оприбутковувати такі матеріали немає підстав.

Традиційно, для розбирання та утилізації списаного ТЗ установи звертаються до спеціалізованого підприємства. Яким чином установа здійснює передачу списаного ТЗ стороннім фахівцям та якими документами необхідно оформити такі операції, розглянемо далі.

Документальне оформлення. Процес розбирання списаного ТЗ та подальша його утилізація відбуваються в такій послідовності.

Крок 1. Вилучення придатних запчастин

Насамперед доцільно вилучити вузли, деталі та агрегати списаного ТЗ, придатні для ремонту інших ТЗ чи для подальшого використання. Зазвичай з цим завданням цілком може впоратися водій або інший технічний працівник установи. Насамперед це стосується вилучення акумуляторної батареї, шин, автомагнітоли (за її наявності) тощо.

Операції з надходження таких запчастин на склад установи оформляють накладною (вимогою) типової форми. Ну і, звісно, установа має виконати згадані вище вимоги — такі матеріальні цінності підлягають оприбуткувати на баланс.

Крок 2. Вилучення та утилізація металобрухту

Для здійснення подальших операцій зі списаним ТЗ установі доведеться звернутися до сторонніх фахівців — спеціалізованих підприємств, які займаються розбиранням та утилізацією списаного ТЗ. Оскільки виконувати такі операції самотужки установа 100 % не має підстав.

Порядок здійснення операції з брухтом металів чітко регламентовано на законодавчому рівні. І в цьому питанні дороговказом є Закон № 619*.

* Закон України «Про металобрухт» від 05.05.99 № 619-XIV.

Нагадаємо: металобрухтом вважаються непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави. Також до металобрухту належать вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Безпосередньо передати списаний ТЗ для вилучення металобрухту та його утилізації установа може будь-якому суб’єкту господарювання, який здійснює заготівлю металобрухту та операції з металобрухтом. Вимоги до таких суб’єктів прописано в ст. 5 Закону № 619 (ср. USER_SHOW_ID).

Пояснимо, якими документами слід оформити такі операції.

По-перше, передачу списаного ТЗ для розбирання та вилучення металобрухту здійснюють договором про надання відповідних послуг. За фактом надання таких послуг надавач послуг має оформити та надати установі відповідний акт.

По-друге, на підтвердження результату розбирання списаного ТЗ та вилучення брухту чорних та кольорових металів спеціалізоване підприємство має надати акт вилучення брухту таких металів.

Цей документ вкрай важливий для установи. Адже саме цей документ підтверджує вид, кількість та вартість вилучених чорних та кольорових металів. Саме на підставі інформації, зазначеної в такому акті, установа оприбутковує вилучений металобрухт.

По-третє, передача металобрухту на переробку потребує додаткового документального оформлення. Для цього між установою та спеціалізованим підприємством має бути укладено договір на купівлю металобрухту.

Також обов’язково мають бути оформлені документи, які засвідчують набуття права власності на металобрухт, та акти приймання металобрухту. Причому акт приймання металобрухту зобов’язане оформити спеціалізоване підприємство (приймальний пункт). Така вимога чітко прописана в ч. 13 ст. 4 Закону № 619. Акт складають у довільній формі. В ньому зазначають найменування юрособи, кількість та джерела походження металобрухту.

Така вимога продиктована ч. 14 ст. 4 Закону № 619.

Отже, наявність саме цих документів допоможе бухгалтеру підтвердити факт реалізації металобрухту та правильно відобразити в бухобліку реалізацію (здавання) металобрухту й отримання доходу від такої операції.

6. Відображення списання авто в обліку

Порядок бухгалтерського обліку. За загальним правилом під час вибуття об’єкта ОЗ з балансу списують його первісну (переоцінену), балансову вартість та суму зносу. Такий порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання ОЗ передбачено п. 3 розд. VI НП(С)БО 121.

Безпосередньо для відображення таких операцій на рахунках бухобліку слід складати кореспонденцію субрахунків, передбачену пп. 1.31 та 1.32 Типової кореспонденції*.

* Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

Таким чином, суму накопиченого зносу списаного ТЗ слід відобразити за дебетом субрахунку 1411 «Знос основних засобів» та кредитом субрахунку 1015 «Транспортні засоби».

При цьому залишкову вартість такого об’єкта показуємо за дебетом субрахунку 8411 «Інші витрати за обмінними операціями» та кредитом субрахунку 1015 «Транспортні засоби». Звісно, якщо залишкова вартість списаного об’єкта дорівнює нулю, тоді такий запис робити не потрібно.

Водночас необхідно показати зменшення внесеного капіталу на суму первісної вартості списаного ТЗ за дебетом субрахунку 5111 «Внесений капітал розпорядникам бюджетних коштів» та кредитом субрахунку 5512 «Накопичені фінансові результати виконання кошторису».

Також пам’ятайте: у разі списання ТЗ, строк корисного використання якого ще не добіг кінця (об’єкт не повністю замортизований), потрібно нарахувати амортизацію в місяці його вибуття. Цього вимагає абз. 5 п. 5 розд. IV НП(С)БО 121.

І ще один важливий момент: витрати на демонтаж та розбирання списаних ТЗ, а також утилізацію відходів підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду за дебетом субрахунку 8013 «Матеріальні витрати».

А тепер про відображення в бухобліку матеріальних цінностей, вилучених у результаті розбирання списаного авто.

Нагадаємо: запаси, отримані у процесі ліквідації ОЗ, оприбутковують за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання. Останню визначають, виходячи з вартості подібних запасів за наявності їх на балансі та з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації. Якщо ж подібні запаси на балансі установи відсутні, варто виходити з припущення, скільки могли б коштувати такі матеріали у разі реалізації.

Вилучені під час ліквідації та розбирання ТЗ активи слід оприбутковувати на субрахунок:

— 1515 «Запасні частини» — якщо вилучені запчастини, деталі, вузли та агрегати будуть використані для потреб установи (для проведення ремонтів інших ТЗ);

— 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу» — якщо вилучені активи будуть реалізовані (наприклад, як металобрухт).

Крім того, на суму вартості активів, отриманих у результаті списання ТЗ, необхідно показати доходи за кредитом субрахунку:

— 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі» — якщо передбачається залишити вилучені активи для потреб установи;

— 7211 «Дохід від реалізації активів» — якщо заплановано продаж вилучених активів.

Нюанси бюджетного обліку. Вартість оприбуткованих матеріалів, отриманих у результаті ліквідації та розбирання ТЗ, визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору.

Зокрема, у разі оприбуткування матеріальних цінностей у результаті списання ТЗ слід показати збільшення власних надходжень бюджетних установ за кодом доходів:

— 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності» — на суму активів, залишених для власних потреб установи;

— 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)» — на суму активів, які планується реалізувати.

Такий підхід до класифікації надходжень пов’язаних з оприбуткуванням активів, отриманих у результаті списання майна, свого часу обґрунтували та підтвердили фахівці Мінфіну у своєму листі від 01.10.2019 № 35120-04-3/24616.

Та позаяк розпорядники бюджетних коштів здебільшого не планують такі надходження заздалегідь, на суму вартості оприбуткованих активів слід внести зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями. Це випливає з норм п. 49 Порядку № 228*.

* Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Це слід зробити не пізніше останнього робочого дня місяця. Подаємо таку Довідку у двох примірниках у паперовій або електронній формі. Цього вимагають п. 11.17 Порядку № 1407* та п. 12.7 Порядку 938**.

* Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407.

** Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

Зауважте: кошти від реалізації брухту чорних та кольорових металів, а також їх сплавів, залишаються у розпорядженні бюджетних установ у повному обсязі. Тоді як частину надходжень від здавання брухту срібла, золота, платини та дорогоцінних металів доведеться спрямувати до бюджету, з якого фінансується ваша установа.

Зокрема, до загального фонду бюджету необхідно перерахувати (п. 54 ч. 2 ст. 29, п. 42 ч. 1 ст. 64 БКУ*):

— 80 % коштів — за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння;

— 50 % коштів — за здане у вигляді брухту і відходів срібло.

* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.

Решту коштів зараховують на спеціальний реєстраційний рахунок та використовується за встановленими напрямками витрат.

До речі, про напрямки використання власних надходжень. Так, згідно з ч. 4 ст. 13 БКУ кошти, отримані від продажу майна (крім нерухомого), можна спрямувати на:

— ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей;

— покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;

— господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.

Числовий приклад зі списання авто. Для наочності розглянемо умовний числовий приклад зі списання службового автомобіля бюджетної установи.

Зразок заповнення Акта списання ТЗ типової форми наведено нижче. Під час заповнення Акта використано вихідні дані числового прикладу.

7. Звітування про списання транспортного засобу

Суб’єкти господарювання, на балансі яких перебувало списане майно, у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування зобов’язані подати суб’єкту управління звіт про списання майна. Цього вимагає п. 28 Порядку № 1314.

При цьому, на наш погляд, процедуру розбирання, демонтажу та оприбуткування можна вважати завершеною лише після реалізації вилучених у результаті списання ОЗ активів. Звісно, це стосується випадків, коли така реалізація взагалі планується.

Річ у тім, що сама форма звіту передбачає відображення не лише вартості оприбуткованих після списання активів, але й суми коштів, отриманих у результаті реалізації вилучених активів із зазначенням напрямків використання цих коштів. Тож заповнити цю частину звіту, не реалізувавши, наприклад, металобрухт, вилучений під час розбирання списаного авто, буде просто неможливо. Втім, радимо звернутися до свого суб’єкта управління для уточнення конкретних строків звітування за результатами списання майна.

До речі, форму вищезгаданого звіту для держмайна наведено у додатку 3 до Порядку № 1314.

Також майте на увазі: за наявності зауважень до звіту суб’єкт управління може повернути його суб’єктові господарювання для врахування зауважень. Для нового розгляду звіт слід подати протягом 10 робочих днів.

Процедура списання майна вважається завершеною саме з моменту подання звіту про списання майна. Проте не варто забувати про необхідність належним чином відобразити факт списання майна та результати його розбирання, демонтажу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Тож для бухгалтера установи на цьому все не завершується. Так, дохід від оприбуткування вилучених у результаті списання ТЗ активів потрібно показати у Звіті про фінансові результати (форма № 2-дс) за кодом рядка:

— 2020 — на суму активів, залишених для власних потреб установи (дохід відображено за субрахунком 7112);

— 2030 — на суму активів, оприбуткованих для подальшої реалізації (дохід відображено за субрахунком 7211).

Крім того, первісну вартість та суму зносу ТЗ, які вибули за звітний рік, необхідно показати у примітках до річної звітності, а саме, у графах 7 та 8 розділу І Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

Зокрема, інформація про вибуття ТЗ має знайти своє відображення за кодом рядка 060. Водночас суму таких ТЗ слід уключити до загальної вартості ОЗ, які вибули протягом звітного року внаслідок списання як непридатні, і показати за кодом рядка 185.