Як відновити пошкоджене майно: оформлення та облік

Як визначити вид пошкоджень?

Майно установ, яке зазнало пошкоджень унаслідок військових дій, потребує ретельного обстеження та оцінки характеру ушкоджень. Частково цим питанням займається інвентаризаційна комісія установи, але ключова роль з організації та координації невідкладних робіт належить виконавчим органам місцевих рад, а за їх відсутності — військовим адміністраціям. Також до такого обстеження залучають сертифікованих фахівців або підприємства, установи та організації, у складі яких є такі виконавці.

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів складається звіт. Також до зазначеного звіту додається акт обстеження, який містить інформацію щодо визначеної за результатами обстеження категорії пошкоджень об’єкта.

Зокрема, ці документи повинні містити:

— висновок про технічний стан об’єкта, який зазнав ушкоджень;

— рекомендації щодо подальшої експлуатації (у т. ч. щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації) відповідного об’єкта;

— відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень) будівлі;

— рекомендації щодо відновлення (підсилення) пошкоджених (зруйнованих) конструкцій будівлі.

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

Звісно, нас цікавлять висновки експертів про категорію пошкодження об’єкта. Пояснення наведено в таблиці нижче.

Категорії пошкоджень об’єктів нерухомості

Маючи на руках результати обстеження, керівник установи отримає рекомендації щодо подальшої експлуатації пошкодженого майна та характеру відновлювальних робіт. Для цього комісія з обстеження складає перелік першочергових робіт із відновлення пошкодженого об’єкта залежно від їх обсягу та характеру. Лише після цього бухгалтер зможе визначити економічну сутність відновлювальних робіт та перейти до документального оформлення таких операцій.

Які документи слід оформити?

Підказки щодо документального оформлення будь-яких господарських операцій (у т. ч. й відновлювальних робіт) доцільно шукати в Методрекомендаціях № 68¹.

¹ Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів, затверджені наказом Держказначейської служби від 29.04.2013 № 68.

Також у цьому питанні варто врахувати рекомендації щодо документального оформлення відновлювальних робіт, які навів Мінрегіон у своєму роз’ясненні². І виглядають вони ось так.

² Роз’яснення Мінрегіону «Щодо фіксації руйнувань для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану» від 27.04.2022.

У разі поточного ремонту

Якщо за результатами обстеження визначено, що пошкоджений об’єкт має незначні пошкодження, його може бути відновлено шляхом поточного ремонту. У такому разі першочергові роботи з відновлення відображають у дефектному акті. Форму останнього наведено в додатку 29 до Настанови³.

³ КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281.

Після цього необхідно скласти кошторис на виконання робіт з поточного ремонту. При цьому вартість поточного ремонту визначаємо на підставі обґрунтованих трудових і матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої за поточним рівнем цін. Разом із тим для визначення вартості таких робіт можна скористатися положеннями Настанови (у разі прийняття такого рішення).

У разі капітального ремонту

Якщо необхідний капітальний ремонт пошкодженого об’єкта, перелік документів буде таким:

— дефектний акт (визначають фізичні обсяги робіт);

— пояснювальна записка (зазначають умови виконання робіт);

— кошторисна документація (розробляють відповідно до Настанови).

При цьому рішення щодо обсягу проєктної документації (щодо можливості розроблення проєкту будівництва у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймає головний архітектор проєкту та/або головний інженер проєкту. Таке рішення погоджують із замовником, про що необхідно зазначити в завданні на проєктування.

Звісно, перелік документів, які доведеться скласти, може змінюватись залежно від виду робіт, їх складності та обсягу, способу виконання, а також порядку розрахунку з контрагентом. Крім того, бухгалтеру власноруч доведеться оформити низку документів, пов’язаних із передачею об’єкта для проведення ремонту та повернення після ремонту. Але про це дещо згодом.

Плануємо видатки: за рахунок яких джерел?

Наразі для бюджетних установ основним джерелом фінансування таких видатків є кошти резервного фонду держбюджету.

За рахунок коштів держбюджету розпорядники зможуть закуповувати будівельні матеріали і невідкладно проводити першочергові аварійно-ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених унаслідок збройної агресії РФ.

Наприклад, Кабміном було виділено кошти для Харківської області⁴ та м. Києва⁵ на такі цілі, як:

— проведення робіт з обстеження пошкоджених об’єктів;

— ремонт і заміна заповнення віконних та дверних прорізів (поточний ремонт);

— капітальний ремонт конструкцій дахів та покрівель;

— поточний ремонт покриття покрівлі;

— ремонт конструкцій фасадів;

— ліквідація вибоїн покриттів вулиць і автомобільних доріг міст та інших населених пунктів;

— ремонт зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж та систем, зокрема систем теплопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, електричних мереж;

— розбирання зруйнованих конструкцій;

— прибирання розбитої воєнної та цивільної техніки (з доріг та прибудинкових територій);

— прибирання вулиць та прибудинкових територій.

⁴ Розпорядження КМУ «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для ліквідації наслідків бойових дій в Харківській області» від 26.04.2022 № 340-р.

⁵ Розпорядження КМУ «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для ліквідації наслідків бойових дій в м. Києві» від 31.05.2022 № 433-р.

Вочевидь, що зазначені видатки за своєю економічною сутністю мають як поточний, так і капітальний характер. А тому бухгалтеру для правильного їх планування в кошторисі доведеться застосовувати Інструкцію № 333⁶.

⁶ Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Разом із тим планувати видатки на проведення робіт, пов’язаних із відновленням пошкодженого майна, бухгалтер має виходячи з категорії пошкоджень майна. Адже саме від цього залежить характер запланованих відновлювальних робіт (поточний, капітальний ремонт чи реконструкція) та застосування КЕКВ для кожного виду робіт. Натомість для класифікації ремонтних робіт і, зокрема, визначення виду ремонту (капітальний чи поточний) варто скористатися Переліком № 150⁷. У свою чергу, характерні риси робіт із реконструкції будівель визначено спеціальним документом — ДБН А.2.2-3-2014⁸.

⁷ Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

⁸ ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджені наказом Мінрегіону від 04.06.2014. № 163.

Закупівельні питання

В умовах воєнного стану замовники можуть провести закупівлю робіт, пов’язаних із відновленням пошкодженого майна, як на підставі Закону № 922⁹, так і за спрощеним механізмом, передбаченим постановою № 169¹⁰.

⁹ Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

¹⁰ Постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

Якому документу віддати перевагу? У цій ситуації не існує універсального підходу для всіх закупівельних потреб замовників. Про це ми розповідали в матеріалі «Закупівлі згідно із Законом № 922: чи можливо?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 19) та пояснювали на прикладі в публікації «Закупівлі за грантові кошти: як проводити?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 21).

Так, наприклад, замовник збирається провести закупівлю будівельних матеріалів для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об’єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій.

Вочевидь, що таку закупівлю ви можете провести, керуючись постановою № 169. При цьому слід дотримуватися таких умов:

1) вносимо такі роботи та їх обсяг до переліку закупівель, які проводимо за постановою № 169;

2) не включаємо таку закупівлю до річного плану закупівель;

3) укладаємо договір про закупівлю відповідно до норм ЦКУ та ГКУ;

4) за результатами укладеного договору оприлюднюємо в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. Але ви можете зробити це відразу після проведення укладання договору, не чекаючи моменту припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Утім, не буде порушенням, якщо зробити це пізніше. Але майте на увазі: граничний строк для оприлюднення інформації — протягом 20 днів із дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Інша річ, якщо замовник планує провести закупівлю робіт, пов’язаних із відновленням пошкодженого майна, строки виконання яких не обмежуються воєнним часом. У такому разі варто підійти до цієї справи досить відповідально та віддати перевагу Закону № 922.

Облікові питання

Звісно, бухгалтеру слід подбати про належне документальне оформлення та відображення в бухобліку відновлювальних робіт. Як це зробити правильно залежно від виду робіт, покажемо в таблиці нижче.

Роботи з відновлення: КЕКВ + документи + бухоблік