За яким кодом доходів відображати лишки ТМЦ?

Відповідно до п. 4 розд. IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879, виявлені у результаті інвентаризації лишки слід відносити на збільшення доходів спеціального фонду бюджетної установи. І на практиці такі доходи дійсно здебільшого прирівнювали до надходжень від реалізації в установленому порядку майна. Це четверта підгрупа першої групи власних надходжень (ч. 4 ст. 13 БКУ) з кодом доходів бюджету 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

Але нормами БКУ чітко не визначено, як саме слід класифікувати такі доходи.

Свого часу Мінфін у листі від 10.08.2016  № 31-11420-07-10/23346 запропонував використовувати код класифікації доходів бюджету 25020200 «Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб». Однак такий код не відповідає суті цих надходжень. Адже у разі оприбуткування лишків не йдеться про жодні надходження від сторонніх осіб, та й до цільових заходів лишки не мають ніякого відношення. Тож, пропозиція Мінфіну не прижилася.

Також існувала інша точка зору щодо класифікації таких доходів – застосовувати у цьому випадку коду доходів 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

Тож, як бачимо, думки з цього приводу були різні, аж доки в остаточне вирішення цього питання ще раз не втрутився Мінфін.

Як правильно обліковувати та класифікувати доходи від оприбуткування раніше не врахованих у балансі активів, фахівці Мінфіну пояснили у листі від 01.10.2019 № 35120-04-3/24616 . Тож з 2019 року маємо офіційне роз’яснення Мінфіну, яким і слід керуватися.

Але перш ніж нагадати вам його, пригадаємо основні норми законодавства щодо порядку обліку таких операцій.

Так, виявлені у результаті інвентаризації лишки слід відносити на збільшення доходів спеціального фонду бюджетної установи.

Разом з тим сума оприбуткованих активів, отриманих від ліквідації та розбирання необоротних активів, які залишені для ремонту та інших потреб установи, також визнається доходом спеціального фонду суб’єкта державного сектору. Це зафіксовано в абз. 4 п. 5 розд VI Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.2010 р. № 1202.

Відображати такі доходи слід на субрахунку 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі». Адже саме цей субрахунок призначено для обліку доходів від оприбуткування активів, виявлених у результаті інвентаризації (як лишки), отриманих внаслідок демонтажу, списання майна тощо та які будуть використовуватись для потреб установи.

При цьому Мінфін у згаданому листі особливо наголосив на необхідності розмежування в бухобліку зазначених доходів та доходів від реалізації. Останні слід обліковувати на окремому субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів».

На цей момент слід звернути увагу передусім у випадку оприбуткування активів, одержаних у результаті списання необоротних активів. У цьому разі необхідно чітко визначитися з планами подальшого використання вилучених активів. Зокрема, якщо ви збираєтеся використовувати ці активи для потреб установи, тоді відображайте доходи за субрахунком 7112. Якщо ж ви оприбутковуєте матеріальні цінності, заздалегідь знаючи, що будете їх продавати, тоді слід показати дохід за субрахунком 7211.

Безпосередньо порядок відображення операцій з оприбуткування раніше не врахованих на балансі активів визначено пп. 1.18, 2.9 та 3.11 Типової кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Мінфіну від 29.12.2015  № 1219.

Також пам’ятайте про необхідність подання Довідки про надходження у натуральній формі. Адже органи Держказначейської служби без неї не матимуть підстав для відображення таких доходів в обліку. Зробити це слід не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Це передбачено п. 11.17 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 № 1407, та п. 12.7 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938.

Увага: при заповненні Довідки про надходження у натуральній формі доходи від оприбуткування активів, раніше не врахованих у балансі, які не передбачаються для реалізації, а будуть використовуватися для потреб установи, слід відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25010200 «Надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності».

Саме цей код відповідає зазначеному виду надходжень та саме його рекомендують застосовувати фахівці Мінфіну у вищезгаданому листі.

Тож, у ситуації, яка викладена у запитанні, що розглядається, дохід від оприбуткування чайника слід відображати за кодом доходів 25010200.

Зазначені надходження належать до підгрупи 2 першої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ). У свою чергу, це визначає порядок використання таких коштів. Так, ці надходження можуть бути спрямовані на:

• організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ;

• господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.

При цьому, що саме варто розуміти під додатковою (господарською) діяльністю бюджетних установ та які конкретно витрати пов’язані з нею не зовсім зрозуміло. Адже чинне законодавство (у тому числі й бюджетне) не містить чіткого і конкретного тлумачення цього терміна. А ось із господарськими потребами непорозумінь нема - це будь-які матеріальні витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності бюджетної установи. До того ж у випадку, який ми розглядаємо, йдеться не про грошові надходження, а про натуральні. Тож цілком логічно припустити, що такі матеріальні цінності будуть використовуватися саме на господарські потреби установи.

Також нагадуємо про необхідність внесення змін до кошторису установи у частині доходів спецфонду за власними надходженнями та, відповідно, видатків. Цього вимагає п. 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002  № 228.

Така необхідність пояснюється тим, що такі надходження не мають постійного характеру. Відповідно розпорядники бюджетних коштів не планують такі доходи у свої кошторисах. Отже, у разі фактичного оприбуткування лишків, матеріальних цінностей, одержаних від списання необоротних активів чи зарахування на баланс установи безхазяйного майна, слід подати розпоряднику вищого рівня копії довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями. Ці довідки обов’язково повинні бути завірені відповідним органом Держказначейської служби.