Забезпечення на оплату відпусток: що зміниться після оновлення НП(С)БОДС 132

Допоки тривав активний експертний дискурс щодо звітування і сплати внеску, пов’язаного з виконанням нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, поза широкою увагою фахового середовища залишилися майбутні зміни до НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам».
Проєкт наказу про внесення відповідних змін був оприлюднений Міністерством фінансів 11 травня 2026 року. Станом на сьогодні вже оприлюдно наказ Міністерства фінансів України від 01 червня 2026 року № 292 “Про затвердження Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам»”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 червня 2026 року за № 867/46261.
Однією з ключових новел є спроба врегулювати питання обліку виплат за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню.
Що пропонується?
Основний текст запропонованої норми звучить так:
«Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, відображаються на позабалансових рахунках як інформація про забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат за виплатами працівникам».
Запропоновані зміни є кроком у правильному напрямку, хоча сам механізм регулювання викликає низку запитань.
Дискусійною залишається саме пропозиція вести такий облік на позабалансових рахунках, адже подібні зобов’язання за своєю природою мають балансовий характер, повинні систематично впливати на витрати та забезпечувати повноцінне застосування методу нарахування, передбаченого Законом про бухгалтерський облік.
Що таке забезпечення?
Забезпечення — це зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу.
Збільшення таких зобов’язань відповідно до балансового рівняння є витратами того періоду, у якому вони виникли.
Саме тут виникає головна проблема сприйняття: багато бухгалтерів традиційно пов’язують виникнення зобов’язань із фактом надання відпустки або її оплати, тоді як за методом нарахування все відбувається значно раніше.
Коли виникає зобов’язання щодо відпустки?
Зобов’язання з виплати відпускних виникає не після подання заяви, не за три дні до початку відпустки і не після шести місяців роботи.
Воно виникає щодня з моменту працевлаштування працівника.
Сума такого зобов’язання може бути оцінена та розрахована, а невизначеним залишається лише момент його погашення.
Простий приклад
Уявімо працівника, який був прийнятий на роботу з першого числа місяця і має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні.
Після повністю відпрацьованого місяця він фактично заробляє:
- заробітну плату за місяць;
- два календарні дні щорічної відпустки.
Отже, на кінець місяця роботодавець має два борги:
- Борг із виплати заробітної плати.
- Борг із оплати двох днів майбутньої відпустки.
Вартість цих двох днів можна розрахувати вже на цю дату.
Через три місяці працівник матиме право вже на шість днів відпустки, і вартість цього зобов’язання також може бути визначена.
Саме так працює метод нарахування.
Як оцінювати забезпечення?
Певні складнощі можуть виникати, коли працівник відпрацював понад 12 місяців, оскільки для розрахунку відпускних використовується середня заробітна плата за останні 12 календарних місяців.
Втім, логіка залишається простою.
Для оцінки зобов’язання достатньо уявити, що працівник буде звільнений у перший день наступного місяця.
У такому випадку необхідно:
- Розрахувати середньоденний заробіток за останні 12 місяців.
- Помножити його на кількість невикористаних днів відпустки.
Отримана сума і є оцінкою зобов’язання на відповідну дату.
Метод зобов’язань чи нормативний метод?
Описаний підхід відповідає методу зобов’язань, який використовується міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
Ми не розглядає так званий "нормативний метод" із застосуванням коефіцієнтів, оскільки навіть за його використанням на кожну дату балансу все одно необхідно проводити інвентаризацію та перерахунок забезпечення за методом зобов’язань.
Це створює додаткову і малоефективну роботу.
Не забуваємо про ЄСВ
До складу забезпечення включаються не лише майбутні відпускні виплати, а й нарахування єдиного соціального внеску.
Тобто розрахунок має охоплювати повну майбутню вартість виплати:
- суму нарахованих відпускних;
- суму ЄСВ, яка буде нарахована на такі виплати.
Як працює забезпечення після надання відпустки?
Після використання працівником відпустки розмір нарахованого забезпечення зменшується на суму відповідних виплат.
Одночасно зменшується кількість днів відпустки, які працівник накопичив.
Фактично формується своєрідний фонд майбутніх виплат, що дає можливість бачити реальну суму заборгованості перед працівниками на кожну дату балансу.
Для госпрозрахункових підприємств такий підхід є важливим інструментом планування собівартості.
Для бюджетних установ — додатковим інструментом фінансового планування.
Простий алгоритм розрахунку
На кожну дату балансу необхідно:
- Уявити, що всі працівники звільняються наступного дня.
- Розрахувати компенсацію за всі невикористані відпустки.
- Додати суму ЄСВ.
Отриманий результат і буде інформацією про забезпечення для відшкодування майбутніх витрат за виплатами працівникам.
Наукова думка
Запропоновані зміни загалом відповідають усталеній міжнародній практиці бухгалтерського обліку.
Разом із тим запропонований механізм, не містить достатньої практичної цінності, оскільки:
- не передбачає балансового відображення створення та використання резерву;
- не формує реального фонду, забезпеченого коштами;
- не впливає на планування бюджету;
- має виключно довідковий характер у складі звітності.
Тому, хоча сам напрямок змін оцінюється позитивно, запропонована форма їх реалізації потребує подальшого вдосконалення.
Матеріал підготовлено на основі авторських міркувань та професійної позиції Олексія Іваннікова щодо проєкту змін до НП(С)БОДС 132 «Виплати працівникам». Щиро дякуємо Олексію за активну участь у професійних обговореннях, готовність ділитися експертними знаннями та висловлювати власну фахову думку щодо актуальних змін у бухгалтерському обліку державного сектору.
Джерело: авторський допис Олексія Іваннікова в нашій групі у Фейсбук