Мінфін відповідає на актуальні питання попередньої оплати

1. Щодо прийняття положення про здійснення попередньої оплати

Виходячи із повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, встановлених Бюджетним кодексом України (далі - Кодекс), щодо управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання таких коштів, організацію та координацію роботи розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі (частина п'ята статті 22), постановою N 1070 доручено головним розпорядникам визначати розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених постановою N 1070, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.

Отже, постановою N 1070 не визначено норм стосовно розробки головними розпорядниками положення (як окремого документа) щодо попередньої оплати, а також стосовно форми визначення зазначених вище умов (рішення організаційно-розпорядчого характеру, листи (в цілому по системі головного розпорядника чи за кожним окремим розпорядником та одержувачем бюджетних коштів)), що містять:

• конкретний перелік товарів, робіт і послуг, під час закупівлі яких може здійснюватися попередня оплата з огляду на особливості виконання бюджетних програм;

• розмір попередньої оплати (від 1 % до 100 %);

• строк попередньої оплати (може бути менший строку, визначеного у постанові N 1070);

• кількість платежів з попередньої оплати (наприклад, у разі попередньої оплати у розмірі 30 % головний розпорядник може визначити, чи 30 % сплачується разово, чи двічі по 15 %, чи тричі по 10 % залежно від помісячного розподілу бюджетних асигнувань);

• обов'язковість поставки товару, виконання робіт і надання послуг у тому бюджетному періоді, коли здійснено попередню оплату, чи в наступному (матиме наслідком утворення дебіторської заборгованості, у тому числі на кінець поточного бюджетного періоду).

2. Щодо відповідальності головних розпорядників у разі неефективного використання бюджетних коштів при здійсненні попередньої оплати

Перелік порушень бюджетного законодавства, заходи впливу за порушення бюджетного законодавства та органи, що їх застосовують, визначено Кодексом (статті 116, 117, 118).

Зокрема, до порушень бюджетного законодавства віднесено порушення вимог Кодексу під час здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів і порушення порядку та термінів здійснення такої оплати (пункт 22 частини першої статті 116 Кодексу), а також інші випадки порушення бюджетного законодавства учасником бюджетного процесу (пункт 40 частини першої статті 116 Кодексу), що передбачає застосування попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань (пункти 1, 2, 3 частини першої статті 117 Кодексу).

На стадіях бюджетного процесу його учасники, у тому числі головні розпорядники, в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здійснюється на підставі даних моніторингу, аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм (частина шоста статті 20 Кодексу).

Головний розпорядник організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі (пункти 61, 7 частини п'ятої статті 22 Кодексу).

Крім того, відповідно до Кодексу контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, серед іншого, оцінку управління бюджетними коштами, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень, проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів, запобігання порушенням бюджетного законодавства (частина перша статті 26 Кодексу).

3. Щодо заборони головним розпорядником здійснювати попередню оплату

Відповідно до Кодексу розпорядник (одержувач) бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 Кодексу (частина перша статті 49 Кодексу).

Постановою N 1070 доручено головним розпорядникам визначати конкретні розмір, строк попередньої оплати в межах строків, визначених постановою N 1070, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду для розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.

Водночас головний розпорядник може прийняти рішення щодо здійснення розпорядниками нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів оплати товарів, робіт і послуг після їх отримання.

4. Щодо здійснення попередньої оплати головними розпорядниками

Головний розпорядник як учасник бюджетного процесу використовує бюджетні кошти із врахуванням, зокрема, положень частини першої статті 49 Кодексу, відповідно до яких після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник (одержувач) бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 Кодексу.

У випадку обґрунтованої необхідності проведення розрахунків із виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг на умовах попередньої оплати головний розпорядник керується бюджетним законодавством, зокрема, постановою N 1070, забезпечуючи при цьому ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

5. Щодо заборони перераховувати попередню оплату контрагенту-порушнику

З метою мінімізації ризиків порушень під час використання бюджетних коштів положенням постанови N 1070 головним розпорядникам доручено забезпечувати заходи щодо виявлення виконавців робіт, постачальників товарів і надавачів послуг, якими порушено умови договорів (далі - контрагент-порушник), укладених із розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, діяльність яких координується через них та які отримують бюджетні кошти на виконання бюджетних програм, щодо попередньої оплати.

Зокрема, розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів заборонено здійснювати платежі з попередньої оплати контрагентам-порушникам та рекомендовано укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням зазначеного.

Ураховуючи те, що порушення контрагентами-порушниками договорів із розпорядниками (одержувачами) бюджетним коштів є незворотними у часі, для недопущення надалі розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів порушень вимог Кодексу під час здійснення попередньої оплати, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати та зниження рівня фінансової дисципліни оплата контрагентам-порушникам має здійснюватися після отримання відповідних товарів, робіт, послуг.

6. Щодо питання видачі авансу на відрядження

Питання виплати працівникам коштів для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансу) регулюється Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59.

Зокрема, постанова N 1070 регулює питання здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, та умови передбачення такої оплати у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, і не визначає порядок забезпечення коштами працівників, які направляються у відрядження.