Перерозподіл видатків між КЕКВ: вносимо зміни до кошторису

31 грудня –точка неповернення 

Усі бюджетники в курсі, що не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у цьому періоді для виконання бюджету. Це передбачено ст. 57 БКУ.

На кінець року Казначейство зберігає залишки коштів для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді лише:

• на рахунках спецфонду держбюджету;
• на рахунках спецфонду місцевих бюджетів у вигляді субвенцій зі спецфонду держбюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення (у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спецфонду перераховуються до загального фонду держбюджету);
• на рахунках установ України, які функціонують за кордоном, а саме на рахунках, відкритих у банківських установах країн їх місцезнаходження;
• власних надходжень державних і комунальних закладів фахової передвищої та вищої освіти, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю;
• благодійних внесків та грантів, на поточних рахунках у банках державного сектору для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді відповідно до кошторисів.

Тобто якщо ваші фактичні залишки коштів на рахунках та ще не профінансовані, але очікувані асигнування не підпадають під ці критерії, потрібно перевірити фактичні потреби установи. Робити це потрібно обов’язково, аби наприкінці року не гадати, де брати кошти, яких бракує, або куди подіти утворені непотрібні залишки. Якщо є необхідність, то вам слід своєчасно надати пропозиції головному розпоряднику бюджетних коштів щодо внесення змін до кошторису установи з детальними розрахунками та обґрунтуванням необхідності внесення змін.

Враховуйте, що фактично розпорядники та одержувачі бюджетних коштів роблять останні платежі поточного року набагато раніше, ніж в останній день бюджетного періоду. Тому слід поквапитися зі внесенням змін до кошторису. 

Перерозподіл видатків між КЕКВ: основні правила 

У разі внесення змін до кошторису перш за все треба враховувати вимоги БКУ, яким визначено перелік захищених статей видатків (ст. 55).

Особливості внесення змін до розпису бюджету і кошторису, в тому числі в розрізі КЕКВ, визначено ст. 23 БКУ.

Із врахуванням цих положень при внесенні змін до кошторису заборонено:

• збільшувати оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків, а також видатки на функціонування органів держвлади (органів місцевого самоврядування) за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами — без внесення змін до закону про держбюджет (рішення місцевої ради);

• скорочувати обсяг видатків загального фонду бюджету, які ст. 55 БКУ віднесені до захищених. Зокрема, це видатки на оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на зарплату; придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо.

Якщо необхідно зробити перерозподіл видатків між КЕКВ, слід враховувати вимоги ч. 7 та 8 ст. 23 БКУ, а саме:

• перерозподіл бюджетних асигнувань в розрізі КЕКВ за бюджетною програмою у межах загального обсягу бюджетних призначень може здійснити Мінфін (місцевий фінорган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів;

• перерозподіл видатків бюджету у межах загального обсягу бюджетних

призначень головного розпорядника між бюджетними програмами і для збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків здійснюють за рішенням КМУ (місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом ВРУ з питань бюджету (відповідною комісією місцевої ради), у порядку, встановленому Порядком передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженим постановою КМУ від 12.01.2011 № 18.

До відома: складові частини витрат (видатків) розвитку та витрат (видатків) споживання затверджено наказом Мінфіну «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 № 11.

Майте на увазі, що зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану використання бюджетних коштів (крім одержувачів), помісячного плану використання бюджетних коштів вносять у разі, коли виникла потреба у перерозподілі бюджетних асигнувань між КЕКВ у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним і спеціальним фондами бюджету. Це передбачено п. 47 Порядку № 228.

Порядок внесення змін до розпису бюджету встановлено розд. 3 Інструкції № 57.

Ця Інструкція регулює порядок складання і виконання розпису державного бюджету, але форми планових документів, затверджені нею, використовують і під час складання та виконання місцевих бюджетів. Пунктом 5 наказу Мінфіну від 28.01.2002 р. № 57, яким її затверджено, зобов’язано місцеві фіноргани розробити власний порядок складання і виконання розпису відповідного бюджету з урахуванням вимог БКУ і Інструкції № 57.

Розпорядники бюджетних коштів, перерозподіляючи видатки в розрізі окремих КЕКВ, джерел надходження та місяців, складають довідки про зміни за формами, передбаченими зазначеною Інструкцією, а саме:

• Довідку про зміни до кошторису (додаток 11 до Інструкції № 57);
• Довідку про зміни до плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету (додаток 12 до Інструкції № 57);
• Довідку про зміни до плану спеціального фонду бюджету (за винятком власних

надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) (додаток 14 до Інструкції № 57).

Довідки затверджуються у такому ж порядку, що і сам кошторис та відповідні плани (п. 47 Порядку № 228).

При цьому самі кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду не перезатверджуються.

Але перш ніж надавати головному розпоряднику бюджетних коштів довідку на затвердження, потрібно провести додаткові розрахунки потреб установи за тими КЕКВ, в яких планується змінювати обсяг асигнувань.

Також потрібно врахувати, чи немає на момент внесення змін кредиторської заборгованості за цими КЕКВ. І вже після цього подавати для затвердження до головного розпорядника довідку про внесення змін, а також зроблений розрахунок та обґрунтування необхідності внесення відповідних змін до кошторису. 

Перерозподіл між КЕКВ: можливі варіанти 

Припустимо, що у проєкті кошторису установа запланувала першочергові та інші необхідні видатки для своєї діяльності із дотриманням режиму економії (абз. 2 п. 20 Порядку № 228). Кошторис було затверджено. Потім протягом року відбулися обставини, які не були передбачені установою, але вони потребують додаткових видатків, які раніше не планувалися у кошторисі. Збільшити кошторис видатків немає можливості.

Але якщо ці видатки є обов’язковими, тобто немає можливості їх не здійснювати, можна зробити перерозподіл бюджетних асигнувань у розрізі КЕКВ. При цьому залишитися у межах загального обсягу асигнувань.

Як це відбувається? 

Нагадаю, що затверджена форма кошторису та план використання бюджетних коштів містять розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету (п. 1 Порядку № 228).

А ось план асигнувань, помісячний план використання бюджетних коштів складаються за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету (п. 2 Порядку № 228).

У розписах державного і місцевих бюджетів і планах асигнувань загального фонду (в яких наведено помісячний розподіл асигнувань) виділяють такі КЕКВ:

• 2110 «Оплата праці»;
• 2120 «Нарахування на оплату праці»;
• 2220 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали»;
• 2230 «Продукти харчування»;
• 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»;
• 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації

державних (регіональних) програм»;

• 2282 «Окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних)

програмам, не віднесені до заходів розвитку»;

• 2700 «Соціальне забезпечення»;
• 5000 «Інші видатки».

При цьому код 5000 ― це технічний код, який об’єднує всі інші КЕКВ, окрім виділених у розписах державного і місцевих бюджетів. І саме в межах цього коду найчастіше й проводять зміни асигнувань між окремими КЕКВ з огляду на те, що усі інші вказані вище статті відносяться до захищених видатків.

На практиці найпоширеніші випадки перерозподілу видатків між КЕКВ — це коли бюджетна установа звертається до головного розпорядника з проханням:

1) збільшити (чи зменшити) видатки за певним КЕКВ. Головний розпорядник може це зробити у межах своїх призначень за бюджетною програмою, відповідно зменшуючи (збільшуючи) видатки за тим же КЕКВ іншому розпоряднику бюджетних коштів за тією ж бюджетною програмою;

2) перерозподілити асигнування за одним і тим же КЕКВ у розрізі окремих місяців без зміни загальної суми бюджетних асигнувань, затвердженої в кошторисі;

3) перерозподілити «інші» бюджетні асигнування у межах технічного коду 5000. 

Перерозподіл у межах КЕКВ 5000 «Інші видатки» 

Перерозподіл видатків у межах КЕКВ 5000 «Інші видатки» розглянемо на прикладі.