Преміювання в бюджеті: стисло про головне
Оплата праці працівників бюджетних установ здійснюється на підставі актів Кабміну в межах бюджетних асигнувань (ст. 13 Закону про оплату праці). На виконання цієї норми розроблено нормативні документи, що регулюють умови оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери. Ними визначено загальні оплатні умови, у тому числі питання преміювання працівників.
А ось конкретні умови, показники та розміри преміювання визначаються у Положенні про преміювання. Про порядок його складання коротко поговоримо далі.
Положення про преміювання
На нормативному рівні порядок складання Положення про преміювання врегульовано тільки для державних службовців. Для складання відповідного Положення у держоргані використовують Типове положення № 6461.
1 Типове положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затверджене наказом Мінсоцполітики від 13.06.2016 р. № 646.
Для усіх інших галузей бюджетної сфери у цьому питанні є певна свобода.
Проте у будь-якому випадку «преміювальне» Положення потрібно складати з дотриманням норм чинного законодавства. Зокрема, у ньому потрібно визначити порядок, показники та умови преміювання, розміри та види премій.
Порядок преміювання. У Положенні бажано прописати, яким чином здійснюється преміювання. Зокрема, варто зазначити термін виплати премій, наприклад, «не пізніше терміну виплати зарплати за місяць, у якому нараховано премію».
Також слід навести інформацію про підставу для прийняття рішення щодо виплати премії. Наприклад, керівник структурного підрозділу надає на розгляд керівника установи службову записку із переліком працівників — претендентів на преміювання. Не завадить зазначити у записці підстави та показники для преміювання. Керівник установи, у свою чергу, з урахуванням коштів на преміювання приймає рішення про виплату працівникам премії шляхом видання відповідного наказу.
Показники (умови) преміювання. Кожна установа обирає показники та умови преміювання залежно від специфіки своєї діяльності.
Основними показниками для преміювання працівників можуть бути:
• бездоганне виконання службових обов’язків;
• якість та результативність роботи;
• виконання Правил внутрішнього трудового розпорядку, наказів керівника;
• висока виконавська дисципліна;
• ініціативність та результативність у роботі.
У Положенні, як варіант, можна прописати таке: «якщо протягом періоду, за який виплачується премія, працівник виконав показники і повністю відпрацював робочий час, то премія йому виплачується повністю».
Розмір премій. Розмір премії можна обчислювати будь-яким методом. Наприклад, установлювати її у відсотковому відношенні до посадового окладу або у фіксованому розмірі.
Якщо ви обрали «відсотковий» варіант нарахування премій (у відсотках від розміру окладу), тоді слід відштовхуватися від фактично відпрацьованого часу протягом місяця, за який провадиться преміювання. Це означає, що за періоди відпусток, тимчасової непрацездатності та в інших випадках, коли згідно із законодавством виплати проводяться з розрахунку «середньої», премії працівникам не нараховуємо.
Зауважимо: можливе нарахування премії на посадовий оклад з урахуванням надбавок та доплат, встановлених працівнику. Перелік виплат, на які нараховується «відсоткова» премія, обов’язково потрібно конкретизувати у Положенні.
Також не забудьте тут чітко прописати і період, за який виплачується премія. Наприклад: у поточному місяці за попередній місяць або місяць у місяць.
Види премій. Працівникам можна установлювати такі види премій:
а) премії, що мають систематичний характер:
• за виконання основних показників роботи (виробничі премії). Періодичність їх виплати (місяць, квартал) має бути передбачена в «преміювальному» Положенні;
б) премії, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер:
• премії за підсумками роботи за рік (за результатами щорічного оцінювання);
• премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;
• одноразові премії, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, премії до ювілейних дат, державних та професійних свят).
Премії звільненим/новоприйнятим працівникам. Чинне законодавство не містить обмежень щодо виплати премій працівникам, які звільняються. Це підтвердили і фахівці Мінекономіки (див. лист від 27.04.2020 р. № 3511-06/26978-07).
Тому порядок виплати премії в місяці звільнення працівника краще прописати у Положенні про преміювання. Так, наприклад, у ньому можна зазначити: «працівникам, які звільнилися у звітному місяці за власним бажанням, премія виплачується на загальних підставах». Або ж зазначаємо, що такі працівники не мають права на отримання премії у місяці звільнення.
Тепер щодо працівників-«новачків». Для них можна передбачити нарахування виробничої премії пропорційно відпрацьованому часу, починаючи з дати прийняття до установи. Втім, ніщо не заважає вам прописати в Положенні, що премія у місяці прийняття на роботу взагалі не нараховується.
Зменшення/позбавлення премії. У Положенні про преміювання потрібно визначити упущення і недоліки в роботі, за які працівника позбавляють премії повністю чи частково. Наприклад, однією з причин депреміювання може бути порушення працівником трудової дисципліни (запізнення на роботу, недотримання техніки безпеки тощо). Звісно, у «преміювальному» Положенні мають бути чітко обумовлені розміри і терміни зменшення (позбавлення) премії.
Враховуйте: позбавлення працівника виробничої премії відповідно до Положення може провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено відповідне порушення. Свого часу на цьому наголошували і фахівці Мінпраці (див. лист від 21.09.2009 р. № 10712/0/14-09/13). При цьому рішення про позбавлення (зменшення розмiру) премії керівник установи вправі прийняти одноосібно.
Далі поговоримо про особливості виплати премій у окремих галузях бюджетної сфери.
Галузеві «преміювальні» тонкощі
Бюджетні установи здійснюють видатки на зарплату, включаючи видатки на преміювання, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах (ч. 1 ст. 51 БКУ). Саме ця умова була врахована при розробленні преміювальних норм у галузевій «працеоплатній» нормативці. Проаналізуємо найпоширеніші категорії працівників-бюджетників.
ЄТС. Установи з оплатою праці за ЄТС (заклади освіти, спорту, установи соцзахисту тощо) у питаннях преміювання працівників передусім мають орієнтуватися на норми постанови № 12982.
2 Постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.
І тут діє загальне правило. Премія працівника-ЄТСника напряму залежить від його особистого внеску у результати діяльності установи. Звісно, нарахування та виплата премій здійснюється виключно у межах коштів на оплату праці (п. 4 постанови № 1298). Натомість премію керівнику установи призначають за рішенням установи вищого рівня. Ці умови слід врахувати при формуванні «преміювального» Положення.
Рішення керівника установи про преміювання конкретних працівників і в конкретному розмірі має бути зафіксовано у відповідному наказі (розпорядженні) керівника установи. Приклад оформлення такого наказу наведено вижче.
ОМС. Посадові особи та службовці. Керівникам ОМС надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи. Крім того, дозволено призначати та виплачувати премії таким працівникам з нагоди державних і професійних свят, ювілейних дат (п.п. 2 п. 2 постанови № 2683).
3 Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.
При цьому виплату зазначених премій проводять у межах фонду преміювання. Останній утворюють у розмірі не менше 10 % посадових окладів і економії фонду оплати праці. Зазначена економія може виникнути, зокрема, за наявності вільних вакансій, у разі перебування працівників на лікарняному та у відпустках без збереження зарплати тощо.
Складаючи Положення про преміювання в ОМС, у розділі «Джерела преміювання» можна зазначити наступне: «фонд преміювання працівників ОМС утворюється в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі установи, та з урахуванням економії коштів на оплату праці. На створення річного фонду преміювання спрямовуються кошти, передбачені кошторисом, у розмірі не менше 10 % посадових окладів та економії фонду оплати праці, що утворилася з початку поточного року».
Голова ради. Рішення про виплату премії голові місцевої ради приймає відповідна рада. Тобто голова ради не може сам собі установити премію. Ба більше, він навіть не має права голосувати за це питання.
При цьому слід враховувати, що нормами чинного законодавства не встановлено періодичність прийняття рішення ради про преміювання голови (щомісяця чи під час затвердження місцевого бюджету на рік). Такі строки доцільно визначати в такому локальному нормативно-правовому документі ОМС, як регламент ради (див. лист Мінсоцполітики від 30.01.2015 р. № 85/13/84-15).
Обслуговуючі робітники. Для робітників, які обслуговують ОМС, у питаннях преміювання слід орієнтуватися на наказ № 774. Так, керівник ОМС має право визначати робітникам розмір премії в межах установленого фонду оплати праці та граничної чисельності працівників, а також залежно від їх вкладу в кінцеві результати роботи. Це передбачено п.п. «ж» п. 2 вищезгаданого наказу. Але у цій нормі йдеться про можливість виплати лише виробничих премій.
4 Наказ Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77.
А ось виплату «святкових» премій робітникам ОМС на нормативному рівні не передбачено. Тож якщо керівник ОМС має намір преміювати робітників до професійного свята (ювілею), то цілком можна виплатити їм виробничу премію у підвищеному розмірі. Жодного порушення у цьому немає. Однак таку можливість слід прописати у Положенні про преміювання (див. лист Мінсоцполітики від 28.12.2017 р. № 3000/0/101-17).
Держслужба. Для держслужбовців установлено такі види премій:
1) за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
2) місячна/квартальна згідно з особистим вкладом у загальний результат роботи держоргану (виробничі премії);
3) місячна/квартальна за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі його укладення).
При виплаті премій держслужбовцям слід враховувати обмеження5, встановлені у ч. 3 ст. 50 та ч. 7 ст. 52 Закону про держслужбу:
5 Як обійти ці обмеження, читайте у журналі «Оплата праці», 2019, № 19, с. 6.
• загальний розмір премій, які може отримати держслужбовець за рік, не може перевищувати 30 % річного фонду його посадового окладу;
• фонд преміювання держоргану встановлюють у розмірі 20 % загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці.
Будз Володимир
Бюджетна бухгалтерія, квітень, 2021/№ 13