05.07.17

Поновлення звільненого працівника на держслужбі за рішенням суду

Як виконати рішення суду щодо поновлення на посаді незаконно звільненого працівника? Чи можливо виконати рішення суду та оформити поновлення на посаді незаконно звільненого працівника, якщо на його посаді вже працює інший? Які наслідки можуть настати у разі непоновлення посадовця на роботі? Чи передбачена відповідальність за невиконання рішення суду? Чи потрібно вимагати звернення працівника до держоргану з відповідною заявою про його поновлення? Відповіді на ці запитання ми пропонуємо розглянути у статті.

Тетяна БЕЗРУК, юрист



ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

КК — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

Закон № 1404 — Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІII.

Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58. 

 

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ


нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

<…>

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації «Про звільнення Калини М. М.» від 19.03.2015 р. № 13-к державного службовця звільнено з посади головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції апарату обласної державної адміністрації.

Калина М. М. звернувся до окружного адміністративним суду з позовом до державної обласної адміністрації про визнання протиправним і скасування розпорядження голови облдержадміністрації від 19.03.2015 р. № 13-к про його звільнення та просив суд зобов’язати облдержадміністрацію виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.03.2015 р., виходячи з середнього заробітку.

Окружним адміністративним судом 01.04.2016 р. прийнято постанову та вирішено поновити Калину М. М. на державній службі, на посаді головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції апарату обласної державної адміністрації, а також зобов’язано обласну державну адміністрацію виплатити Калині М. М. середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.03.2015 р. по дату поновлення на роботі. На зазначене рішення держорганом було подано апеляційну скаргу.

Згідно з ухвалою апеляційного адміністративного суду від 15.02.2017 р. апеляційну скаргу держоргану залишено без задоволення, постанову окружного адміністративного суду від 01.04.2016 р. залишено без змін.

<…>

 

Зазначена ухвала апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, тобто з 15.02.2017 р., а її повний текст отримано представником держоргану 21.02.2017 р. До сьогодні Калина М. М. не звернувся до держоргану з заявою про поновлення його на посаді.

Чи можливо виконати рішення суду та оформити поновлення на посаді незаконно звільненого працівника, якщо на його посаді вже працює інший? Які наслідки можуть настати у разі непоновлення посадовця на роботі? Чи передбачена відповідальність за невиконання рішення суду? Чи потрібно вимагати звернення працівника до держ­органу з відповідною заявою про його поновлення? На всі ці запитання спробуємо зараз знайти відповіді.

 

ОФОРМЛЕННЯ ПОНОВЛЕННЯ


Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 235 КЗпП рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Термін виконання рішення повинен міститися прямо в судовому рішенні, в якому буде зазначена саме фраза «підлягає негайному виконанню». Це означає, що роботодавець може добровільно виконати судове рішення, не очікуючи після винесення рішення судом звернення працівника щодо поновлення на посаді до роботодавця або до державної виконавчої служби.

Поновлення працівника на роботі потребує дотримання умов, передбачених трудовим законодавством. Отже, на що слід звернути увагу при виконанні судового рішення про поновлення на роботі, так це саме на порядок оформлення трудових відносин.

Одразу звертаємо увагу: якщо колишнього працівника необхідно поновити за рішенням суду на роботі, а на його посаді вже працює інший працівник, то судове рішення про поновлення все одно необхідно виконати.

У разі коли на посаді, на якій необхідно поновити посадовця за рішенням суду, вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу».

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ч. 1 ст 40 КЗпП).

 

Проте таке звільнення може відбуватися, лише якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП).

Таким чином, працівнику, який підлягає звільненню за п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП, обов’язково має бути запропоновано іншу роботу у цій же установі.

Так який же алгоритм оформлення поновлення на посаді незаконно звільненого працівника?

Частиною 2 ст. 65 Закону № 1404 встановлено, що судове рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Міністерство праці та соціальної політики України у листі «Щодо порядку поновлення працівника на роботі та звільнення працівника за власним бажанням» від 07.08.2007 р. № 205/06/187-07 зазначає, що питання, пов’язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до п. 2.10 Інструкції № 58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним (наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі»). Поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яке, відповідно до цього рішення, визнається недійсним.

Таким чином, питання щодо поновлення колишнього працівника на посаді в державному органі повинно вирішуватися відповідно до рішення суду, а саме:

1. Суб’єктом призначення видається розпорядження (наказ) про поновлення колишнього працівника на посаді державної служби в державному органі з дати його звільнення на підставі рішення суду.

 

Суб’єкт призначення —це державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 889)

 

У цьому розпорядженні (наказі) також слід зазначити, що розпорядження суб’єкта призначення про звільнення поновлюваного працівника скасовано на підставі рішення суду.

І не забудьте з цим розпорядженням чи наказом про поновлення ознайомити поновлюваного працівника під підпис.

2. Вносяться зміни до трудової книжки поновлюваного працівника відповідно до вимог, визначених абз. 2 — 5 п. 2.10 Інструкції № 58, зокрема:

— у розділі 1 проставляється наступний порядковий номер;

— у розділі 2 вказується дата внесення запису про поновлення працівника на роботі (Це буде дата розпорядження (наказу) про поновлення. При цьому не забувайте, що повний текст судового рішення від 15.02.2017 р. отримано представником держоргану 21.02.2017 р.);

— до розділу 3 вноситься запис: «Запис за № (вказати номер запису про звільнення) є недійсним. Поновлений на посаді головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції апарату обласної державної адміністрації»;

— у розділі 4 робиться посилання на розпорядження (наказ) про поновлення на роботі.

Виходячи з вищенаведеного запис про поновлення на роботі незаконно звільненого посадовця у трудовій книжці має виглядати приблизно таким чином:

№ запису

Дата

Відомості про прийом на роботу, переведення на іншу роботу та про звільнення (із зазначенням причин і з посиланням на статтю, пункт закону)

На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)

число

місяць

рік

1

2

3

4

<…>

<…>

<…>

<…>

<…>

<…>

11

21

02

2017

Запис № 10 є недійсним, поновлений на посаді головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції апарату обласної державної адміністрації

Розпорядження від 21.02.2017 р. № 123-к

 

Також слід додати, що за наявності у трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається «дублікат» трудової книжки без унесення до неї запису, визнаного недійсним (п. 2.10 Інструкції № 58).

При цьому не забувайте, що за таких обставин у правому верхньому кутку першої сторінки нової трудової книжки має бути здійснено напис «Дублікат» (п. 5.1 Інструкції № 58).

Отже, вважається, що звільнення не було.

Якщо ж після поновлення на посаді працівник уже не має наміру працювати в цьому держоргані, то в цьому разі він може подати заяву про звільнення за власним бажанням або за угодою сторін (ст. 38 «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника» та ст. 36 «Підстави припинення трудового договору» КЗпП, ст. 86 «Припинення державної служби за ініціативою державного службовця або за угодою сторін» Закону № 889).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


Чим же загрожує невиконання рішення суду щодо поновлення на посаді незаконно звільненого держслужбовця або перешкоджання в його виконанні?

Звертаємо увагу, що у разі невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі він має право подати виконавчого листа до органу державної виконавчої служби на примусове виконання рішення суду.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону № 1404 «Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень» примусове виконання рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

При цьому ч. 1 ст. 75 «Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі» Закону № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу у розмірі:

— на боржника — фізичну особу — 100 нмдг;

— на посадових осіб — 200 нмдг (тобто 3400 грн.);

— на боржника — юридичну особу — 300 нмдг (тобто 5100 грн.),

а також встановлює новий строк для виконання судового рішення.

У разі повторного невиконання рішення суду боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 75 Закону № 1404).

Отже, за повторне невиконання боржником без поважних причин рішення суду про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі, а саме:

— на боржника фізичну особу — 200 нмдг* (тобто 3400 грн.),

— на посадових осіб — 400 нмдг (тобто 6800 грн.),

— на боржника — юридичну особу — 600 нмдг (тобто 10200 грн.),

а також звертається до правоохоронних органів з повідомленням (поданням) про притягнення боржника вже до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 382 КК «Невиконання судового рішення».

Нижче у таблиці наведемо, яке покарання за умисне невиконання або перешкоджання виконанню рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника передбачено КК.

Стаття 382 КК «Невиконання судового рішення»

Диспозиція (склад злочину)

Санкція (покарання)

Ч. 1 ст. 382 КК

умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню

карається штрафом від 500 до 1000 нмдг (тобто від 8500 до 17000 грн.) або позбавленням волі на строк до трьох років

Ч. 2 ст. 382 КК

ті самі дії, вчинені службовою особою

караються штрафом від 750 до 1000 нмдг (тобто від 12750 до 17000 грн.) або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Ч. 3 ст. 382 КК

дії, передбачені ч. 1 або 2 ст. 382 КК, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений
ст. 382 КК, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Ч. 4 ст. 382 КК

умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК службовими особами, які займають відповідальне становище, зокрема, у ст. 382 КК, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364 КК, посади яких згідно із ст. 6 Закону № 889 належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у п. 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК службовими особами, зокрема, є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою організації, судом або законом.

Згідно з пп. 2 та 3 п. 3 примітки до ст. 368 КК службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст. 382 КК, зокрема, є:

— особи, посади яких згідно із ст. 6 Закону № 889 належать до категорії «А» (посади:

Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників; голів місцевих державних адміністрацій; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України);

— особи, посади яких згідно із ст. 14 Закону № 2493 віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування (перша категорія — посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови; друга категорія — посади Сімферопольського міського голови, міських (міст — обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови — секретаря Київської міської ради)

 Як правило, на практиці боржником у виконавчому провадженні є керівник державного органу, який і зобов’язаний поновити держслужбовця на посаді своїм наказом чи розпорядженням. Відповідно його дії, в разі тривалого та умисного невиконання без поважних причин або перешкоджання у виконанні судового рішення стосовно поновлення на посаді працівника буде кваліфіковано за ч. 3 ст. 382 КК. А це вже не штрафні санкції, це загрожує керівникові позбавленням волі від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, не варто чекати чи вимагати звернення працівника з відповідною заявою про поновлення на посаді до держоргану, бо можна дочекатися накладення штрафних санкцій та притягнення до кримінальної відповідальності. Своє бажання бути поновленим на роботі незаконно звільнений працівник висловив шляхом подання відповідної позовної заяви до суду. Оскільки незаконне звільнення не передбачало волевиявлення працівника, а поновлення має бути здійснене із дня незаконного звільнення, працівник не повинен подавати роботодавцеві заяву про поновлення. Поновлення оформляється на підставі рішення суду. Радимо негайно починати вживати заходів щодо виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі.

Статистика розгляду трудових спорів свідчить, що здебільшого суд стає на бік працівника. Тому бажаємо вам уважніше ставитися до процесів, пов’язаних безпосередньо зі звільненням працівників, та за можливістю не допускати трудових спорів або вирішувати їх на підставі взаємної угоди з працівником.

 
Журнал «Держслужбовець»


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це

Коментарі (4)
Тетяна
06.07.2017
А якщо відбулась реорганізація установи? До прикладу - було управління, а став відділ? А згідно судового рішення - поновити начальником відділу в управлінні? Які тоді дії? Фактично ж управління нема?
Оля Тетяна
07.07.2017
Поновити в управлынні та в той же день перевести у відділ
Коля
07.07.2017
Для того, щоб працівник не міг через суд поновити свої порушені трудові права, законодавством передбачена так звана "ліквідація" держустанов. "Ліквідація" держустанови полягає у тому, що держустанова після переобліку лише змінює код ЄДРПОУ. У процесі цієї "ліквідації" керівник держустанови може звільнити з роботи будь-якого працівника без згоди профспілки і без права поновлення на роботі.
Ольга
11.07.2017
Якби ж все так було просто! Якщо керівник центрального органу держаної влади не виконує рішення суду, але це не цікавить ні правоохоронні органи ні Кабінет Міністрів ні виконавчу службу, тоді ЯК? І це керівник Державної служби України з питань праці!!!! Що після цього?
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі