Інформація по темі "" | Публікації по тегу
03.02.12
9681 0
Друкувати
Обране

Право хозяйственного ведения: новые возможности

В этой статье представлен комментарий к письму Министерства юстиции Украины от 24.10.2011 г. № 624-0-2-11/8.1. Текст письма приведен на с. 6 этого номера газеты «Строительная бухгалтерия».


ДОКУМЕНТЫ СТАТЬИ

ХКУ — Хозяйственный кодекс от 16.01.2003 г. № 436-IV.

Налоговый кодекс — Налоговый кодекс Украины от 02.12.2010 г. № 2755-VI.

Закон о собственности — Закон ВС УССР «О собственности» от 07.02.01 г. № 697-XII.

Письмо Минюста № 624-0-2-11/8.1 — письмо Министерства юстиции Украины от 24.10.2011 г. № 624-0-2-11/8.1 (текст письма приведен на с. 6).

 

«Право хозяйственного ведения и право оперативного управления составляют особую разновидность вещных прав, неизвестную развитому законодательству» Диаконов В. В. Гражданское право РФ (Общая часть): Учебное пособие. — М., 2003.

 

Может ли предприятие, являющееся собственником активов, передавать их другому предприятию на праве хозяйственного ведения? Запрещает ли закон использовать право хозяйственного ведения относительно имущества, не принадлежащего государству или территориальной громаде?

Ответы на эти, казалось бы, наивные вопросы, которые были заданы Минюсту, кажутся очевидными только студентам начальных курсов юридических вузов. Однако если задать эти вопросы рядовому украинскому юристу, он, скорее всего, не задумываясь, также ответит, что право хозяйственного ведения касается только имущества, находящегося в собственности государства или территориальных громад. И действительно, практика в настоящий момент складывается таким образом, что на праве хозяйственного ведения имуществом владеют почти исключительно государственные и коммунальные предприятия, которым это право предоставлено соответствующими органами государственной власти и местного самоуправления.

Однако некоторые правоведы, занимающиеся наукой, отмечают, что право хозяйственного ведения, как вещное право, может касаться не только государственного и коммунального имущества, но и имущества, находящегося в частной собственности. Собственно, именно к такому выводу и пришел Минюст в письме от 24.10.2011 г. № 624-0-2-11/8.1, отвечая на изложенные выше вопросы. Попытаемся разобраться, насколько правилен такой вывод.

 

Об определении термина «хозяйственное ведение»

В соответствии с ч. 1 ст. 136 ХКУ право хозяйственного ведения является вещным правом субъекта предпринимательства, который владеет, пользуется и распоряжается имуществом, закрепленным за ним собственником (уполномоченным им органом), с ограничением правомочия распоряжения по отдельным видам имущества с согласия собственника в случаях, предусмотренных этим Кодексом и другими законами».

Итак, субъект хозяйствования1, которому повезло получить имущество на праве хозяйственного ведения, имеет почти все правомочия собственника такого имущества: владеет, управляет и распоряжается имуществом. За маленьким исключением: право распоряжаться2имуществом ограничено собственником этого имущества. И только от собственника зависит степень этого ограничения. То ли это будет формальное ограничение, к примеру, «не продавать здание балансовой стоимостью 1 млн грн. дешевле, чем за 1 тыс. грн.». То ли собственник подойдет к этому вопросу серьезно и установит определенную процедуру возможного отчуждения имущества: предварительную экспертную оценку имущества, письменное предварительное согласование возможности распоряжения имуществом и т. п. Однако в любом случае право хозяйственного ведения — это не право собственности.

1 Следует обратить внимание, что Гражданский кодекс Украины «не знает» права хозяйственного ведения, поэтому будем исходить из того, что субъектом этого права может быть исключительно субъект хозяйствования (определение см. в ст. 55 ХКУ).

2 Заметим, что возможностью отчуждения (продажи, дарения и т. п.) право распоряжения не ограничивается. Передача в аренду, в лизинг, в управление, в ипотеку — это также распоряжение имуществом.

В этом месте целесообразно будет объяснить, чем право хозяйственного ведения может быть интересно широкой бухгалтерской общественности. Дело в том, что предоставление имущества на условиях хозяйственного ведения не предусматривает перехода права собственности на такое имущество. Если вспомнить новые правила определения даты возникновения дохода у плательщиков налога на прибыль (п. 137.1 Налогового кодекса), которая привязана к дате перехода права собственности, станет понятно, что передача имущества на условиях хозяйственного ведения открывает достаточно широкие перспективы для налоговой оптимизации. Ведь пока право собственности не перейдет, не возникнет и доход. Но о налоговой оптимизации — позднее.

 

О возможности предоставления права хозяйственного ведения на имущество, находящееся в частной собственности

Аргументов у противников возможности существования права негосударственного (некоммунального) только два:

1. «Право хозяйственного ведения является плодом неудачной мутации права собственности, возникшей в советское время, когда все принадлежало государству, но предприятия как-то должны были «владеть-управлять-распоряжаться» закрепленным за ними имуществом. Следовательно, по своей правовой природе право хозяйственного ведения может касаться исключительно государственного (и коммунального) имущества, а его субъектами могут быть только государственные (и коммунальные) предприятия».

По нашему мнению, это утверждение является чистейшей воды теоретизированием, ведь оно основывается на истории, а не на действующем законодательстве. Кроме того, с советских времен многое изменилось: утратил силу Закон о собственности, ст. 373которого устанавливала правовой режим имущества государственного предприятия именно через полное хозяйственное ведение, зато вступил в силу ХКУ. Последний, хотя и подвергается постоянной критике за свои ретроградные нормы, однако остается частью украинского законодательства, которую игнорировать невозможно.

3 Впоследствии трансформировалась в ст. 54 Закона о собственности.

2. «Все статьи ХКУ, касающиеся хозяйственного ведения, а их довольно много4, связывают право хозяйственного ведения с государственным и коммунальным имуществом».

4 См., например, ч. 5 ст. 22, ч. 1 ст. 24, ч. 3 ст. 55, ч. 3 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 3 ст. 78 ХКУ.

В действительности структура большинства норм ХКУ, в которых упоминается право хозяйственного ведения, имеет приблизительно следующий вид:

«Имущество государственного предприятия находится в государственной собственности и закрепляется за таким предприятием на праве хозяйственного ведения или праве оперативного управления».

На наш взгляд, такая формулировка позволяет сделать только один вывод: право хозяйственного ведения — это единственное право, которое может иметь государственное (коммунальное) предприятие относительно «своего» имущества, собственником которого в действительности является государство. Однако ни одна из норм ХКУ не содержит прямого запрета на возникновение права хозяйственного ведения на имущество, находящееся в частной собственности. Более того, именно ХКУ, как правильно заметил Минюст, предусматривает такую возможность, в частности:

— в ст. 136 ХКУ, содержащей определение права хозяйственного ведения и не содержащей ограничений по распространению этого права на частное имущество;

— в ч. 1 ст. 134 ХКУ, где предусматривается право любого собственника (государства, территориальной громады или частного лица) предоставить имущество другим субъектам для использования его на праве хозяйственного ведения;

— в ч. 5 ст. 112 ХКУ, согласно которой «предприятие объединения граждан, религиозной организации осуществляет свою деятельность на праве оперативного управления или хозяйственного ведения»;

— в соответствии с ч. 2 ст. 123 ХКУ имущество передается объединению предприятий его участниками в хозяйственное ведение либо в оперативное управление на основании учредительного договора или решения о создании объединения.

Таким образом, законодательные основания ограничивать применение права хозяйственного ведения только государственной (коммунальной) собственностью и субъектами хозяйствования государственного (коммунального) сектора экономики отсутствуют. Иначе говоря, любой частный собственник, как и государство, имеет возможность передать любому другому лицу принадлежащее ему имущество на праве хозяйственного ведения.

 

Об основаниях возникновения права хозяйственного ведения5

5 В этой статье мы обойдем вопрос порядка передачи права хозяйственного ведения на государственное или коммунальное имущество, а сосредоточимся только на имуществе, находящемся в частной собственности.

Общеизвестной является фраза: «Два юриста — три мнения». По отношению к основаниям возникновения права хозяйственного ведения это высказывание, как никогда, уместно. Ведь среди юристов сформировалось несколько «фракций», имеющих свое мнение по этому вопросу6:

— большинство специалистов считают, что возникновение права хозяйственного ведения на частное имущество возможно только в случаях, прямо предусмотренных законодательством: при создании объединения предприятий (ч. 2 ст. 123 ХКУ) и при создании предприятия объединения граждан (ч. 5 ст. 112 ХКУ);

— вторая группа юристов к указанным случаям также добавляет передачу имущества от головного предприятия дочернему предприятию и формирование уставного капитала частного предприятия;

— более, на наш взгляд, прогрессивная, но, к сожалению, немногочисленная часть законодателей считает, что право хозяйственного ведения может также быть взносом в уставный фонд любого хозяйственного общества. Такая позиция обоснована тем, что действующее законодательство предусматривает возможность формирования уставного капитала не только денежными средствами либо имуществом, но и имущественными правами, к которым право хозяйственного ведения, вне всякого сомнения, относится;

— четвертая категория специалистов представлена, по-видимому, исключительно автором этой статьи: возникновение права хозяйственного ведения возможно на основании договора. Однако подавляющее большинство опрошенных коллег исключают даже теоретически такую возможность вне рамок корпоративных правоотношений7, имеющих место в описанных выше ситуациях. Однако почему-то никто не может внятно объяснить, почему тогда в ч. 1 ст. 293 ХКУ, где содержится определение договора мены (бартера), предусмотрен вариант бартерного расчета путем передачи товара в полное хозяйственное ведение.

6 Из тех, кто поддерживает идею распространения права хозяйственного ведения не только на государственное (коммунальное) имущество.

7 Заметим: в этом месте законодатели, придерживающиеся консервативных взглядов, непременно указали бы автору, что приведенные примеры не являются корпоративными правоотношениями. Ведь корпоративное право в классическом виде — это право хозяйственных обществ и их учредителей (участников). А ни одна из описанных ситуаций к хозяйственным обществам отношения не имеет.

Итак, даже рискуя вызвать в свой адрес гневные опровержения со стороны коллег-юристов, позволим себе сделать следующие выводы:

1. Полностью поддерживаем позицию Минюста: право хозяйственного ведения может передаваться на имущество, находящееся в собственности разных субъектов права собственности. В том числе право хозяйственного ведения может возникать на частное имущество.

2. Право хозяйственного ведения на имущество может быть передано собственником имущества не только в рамках корпоративных отношений, но и на основании договора.

О перспективах использования этих выводов для оптимизации налогообложения — в следующем материале.

env_icon Наш сайт корисний для вас?

Отримуйте першими актуальні новини! env_icon

Підписатися на найактуальнішу розсилку для бухгалтера бюджетної установи

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
(0)
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Ваше ім`я
Коментарі
pw-image
Доступ до сайту за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
30
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
ic-acc-pay
×

 

Договір публічної оферти

Угода

про умови використання інформаційних ресурсів сайту

Ця Угода укладена між ТОВ «НВП «ФАКТОР» (далі - Компанія) і будь-яким Користувачем (далі загально названі - Сторони) веб-сайту (-ів) buhgalter.com.ua і / або budget.factor.ua, далі іменуються - Сайт.

Загальні положення

Наведені нижче умови є електронною формою документа, що визначає порядок використання, а саме, надання Користувачеві доступу до інформаційних ресурсів через Сайт.

Ця угода (Договір) носить характер публічної оферти, тобто є еквівалентом "усної угоди" і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу.

Сайт є об'єктом авторського права і як складного твору, а також "компіляції даних" ("бази даних") охороняється на території України, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Всі авторські майнові права на Сайт належать Компанії. Позначення «buhgalter», «Factor» є знаком для товарів і послуг (торговою маркою) і не може використовуватися Користувачем без отримання відповідної ліцензії.

Компанія докладає всіх зусиль щодо забезпечення достовірності і актуальності інформації, представленої на Сайті. Однак Компанія не бере на себе фінансової та іншої відповідальності за результати застосування цієї інформації.

Підписка - повний доступ до всіх матеріалів, розміщених на Сайті. Підписка надається за певну плату на певний строк відповідно до умов відповідного тарифу Підписки.

Автоподовження підписки - сервіс автоматичного продовження підписки.

 

 

1. Прийняття Угоди

 

1.1. Для того, щоб отримати право доступу до інформаційних ресурсів Сайту, Користувачеві необхідно спочатку висловити свою згоду з цією угодою. Користувач не має санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів Сайту, якщо він не прийняв або не згоден з умовами цієї угоди.

1.2 Згідно з умовами Договору Компанія надає Користувачам Передплату на платній основі з метою перегляду користувачами окремих матеріалів, розміщених на Сайті. Категорії платної інформації визначаються Товариством самостійно.

1.3. За згодою Користувача з умовами цієї угоди, Користувачеві надається доступ до інформаційних ресурсів Сайту. Інформаційні ресурси надаються «як є» і не припускають наступних доопрацювань.

1.4. Користувач має право припинити користуватися Сайтом в будь-який момент, без спеціального повідомлення Компанії про припинення користування Сайтом.

1.5. Для отримання доступу до ресурсів від Користувача може знадобитися надання інформації про себе (наприклад, відомості про особу, відомості про юридичну особу та інші контактні дані) з метою продовження користування Користувачем послугами Компанії.

1.6. Беручи до уваги безперервне впровадження нових розробок, Користувач визнає і погоджується з тим, що Компанія має право на власний розсуд припинити (тимчасово або остаточно) надання доступу до ресурсів Сайту (або будь-яких окремих функцій Сайту) всім користувачам взагалі або Користувачеві зокрема, без попереднього повідомлення.

1.7. Компанія на постійній основі впроваджує нові розробки для того, щоб надавати найкращі можливі послуги своїм користувачам. Користувач визнає і погоджується з тим, що форма і характер послуг (дизайн сайту, обсяг наданої інформації, тематика і ін.) можуть час від часу змінюватися без попереднього повідомлення Користувача.

 

 

2. Відповідальність сторін

 

2.1. Матеріали Сайту видаються без будь-яких гарантій, неявних або інших. Компанія не несе відповідальність за повноту і точність інформації, що міститься в матеріалах сайту, відповідність її вимогам Користувача.

2.2. Всі ризики, що виникають при використанні матеріалів (ресурсів) Сайту, несе Користувач. Компанія ні за яких умов не несе відповідальності за будь-які понесені Користувачем збитки, у чому б вони не виражалися, в тому числі, в разі якщо компанія була повідомлена про можливість заподіяння збитків.

2.3. Ризик настання негативних наслідків в результаті використання рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті, в повному обсязі несе Користувач. Компанія не гарантує і не підтверджує точність і достовірність, рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті.

2.4. Компанія не несе ніякої відповідальності за будь-які помилки, неточності, втрати часу, порушення в роботі обладнання і ліній комунікацій, проникнення комп'ютерних вірусів, втрати і зміни даних, виникнення дефектів в роботі програм. які виникли, незалежно від причин, в результаті використання Сайту.

2.5. У разі здійснення Користувачем дій, передбачених ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (порушення авторського права і суміжних прав), Компанія залишає за собою право, без попереднього повідомлення Користувача, за своїм вибором здійснювати дії щодо захисту немайнових і майнових авторських прав та суміжних прав в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

3. Порядок і умови оформлення Передплати

 

3.1 Для оформлення Передплати Користувачеві необхідно:

3.1.1 Авторизуватись або зареєструватися на сайті buhgalter.com.ua шляхом заповнення всіх необхідних полів реєстраційної форми

3.1.2 Уважно ознайомитися з умовами договору і прийняти його,

3.1.3 Ввести необхідні для оплати дані, якщо того вимагає Платіжна система; підтвердити оплату і оплатити.

3.2 Оплата доступу до сайту buhgalter.com.ua проводиться Користувачем на умовах 100% передплати.

3.3 Компанія попереджає користувачів, а Користувачі розуміють і погоджуються з тим, що Платіжна система може стягувати понад вартості послуг будь-якого роду комісії та збори, включаючи комісії мобільних операторів (за їх наявності), надаючи свої послуги тільки в разі, якщо такі комісії і збори будуть оплачені користувачем. Інформацію про такі комісії і збори (за їх наявності) Користувач самостійно може дізнатися в Платіжній системі. Комісії та збори не повертаються і не відшкодовуються Компанією. Користувач, який скористався послугами платіжної системи, вважається попередженим і згодним з їх умовами.

3.4 Компанія має право в односторонньому порядку і без попереднього повідомлення Користувача змінювати умови цього договору, наповнення пакетів Підписка, розміри тарифів і т.п. шляхом розміщення відповідного документа в новій редакції на сайті.

3.5 Зміни умов цього Договору набирають чинності з моменту опублікування на сайті buhgalter.com.ua

3.6 Зміни, що стосуються наповнення пакетів Підписка, розмірів тарифів застосовуються тільки для підписок, придбаних після такої зміни.

3.7 Відмова від послуг після оплати неможлива.

3.8 Користувач не має права:

3.8.1 реєструватися як інша особа; вводити в оману інших користувачів щодо своєї особи, використовуючи реєстраційні дані іншої людини; навмисне спотворювати уявлення про самого себе, свій вік або свої відносини з іншими особами або іншими організаціями; передавати реєстраційні дані, логін і пароль для доступу до системи іншим особам;

 

4. Автоподовження підписки

 

4.1 Учасники оплачують доступ до сайту buhgalter.com.ua щомісяця, надають згоду на послуги автоматичного регулярного продовження Підписки на новий термін (автоподовження Підписки). Після активації даної послуги оплата нового терміну Підписки здійснюється шляхом автоматичного безакцептного списання коштів з рахунку користувача. Послуга автоподовження Підписки надається до тих пір, поки Користувач не повідомить про її скасування в особистому кабінеті користувача, заповнивши необхідну форму.

4.2 Послуга вважається скасованою з наступного оплатного періоду.

4.3 Послуга активується при здійсненні першої або чергової оплати Підписки, що означає згоду користувача з тим, що після закінчення оплаченого строку дії Передплати Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на той же термін з автоматичним списанням вартості Передплати з рахунку Користувача

4.4 У разі недостатності коштів на рахунку користувача або неможливості проведення платежу Підписка на новий термін не надається, а послуга «автоподовження Підписки» відключається, до моменту появи коштів на рахунку користувача або заміни користувачем рахунку в особистому кабінеті).

4.5 При зміні Товариством тарифів на підписку автоподовження Підписка на черговий новий термін, наступний за періодом, протягом якого відбулася така зміна буде здійснено за новим тарифом.

 

5. Припинення відносин з Компанією. зміна угоди

 

5.1. Компанія і Користувач домовилися, що компанія має право припинити підтримувати Сайт (надавати доступ / надавати послуги) в будь-який час на власний розсуд.

5.2. Компанія залишає за собою право припинити доступ до Сайту, якщо: доступ до Сайту втрачений через відсутність зв'язку на маршруті від Користувача до Сайту; Користувачеві відмовлено в доступі до Сайту внаслідок порушення ним «Інтрукціі користування сайтом» (http://budget.factor.ua/faq.php) або перевищення обсягу прав на використання Сайту.

5.3. Компанія залишає за собою право за своїм вибором без попереднього повідомлення та / або роз'яснення причин: змінювати, виправляти, обмежувати, припиняти чи зупиняти дію Сайту і будь-яких його розділів (матеріалів, ресурсів, сервісів); відмовляти Користувачеві в доступі до користування Сайтом і / або будь-якого його розділу. Задоволення / розгляд потреб Користувача при використанні Сайту не є обов'язком Компанії.

 

6. Заключні положення

 

6.1. Сайт може містити посилання на інші Інтернет - сайти. Дані сайти не перебувають під контролем Компанії і Компанія не несе відповідальності за зміст даних сайтів та / або зміст сайтів, посилання на які знаходяться на даних сайтах. Посилання на інші сайти включені в Сайт тільки для зручності користувачів і не означають згоду Компанії та його посадових осіб з вмістом даних сайтів. Інші Інтернет - сайти можуть містити посилання на Сайт без спеціального дозволу Компанії.

6.2. У разі незгоди Користувача з будь-яким з умов цієї угоди він зобов'язаний негайно припинити використання Сайту і / або будь-якого з його розділів.

6.3. У разі якщо компетентними органами / особами частина цієї угоди буде визнана недійсною, такою, що суперечить законодавству і не підлягає застосуванню, це не тягне неможливість застосування інших положень цієї угоди. Ця угода діє повною мірою в рамках, встановлених чинним законодавством.

6.4. До відносин в рамках цієї Угоди застосовується право України. Користувач і Компанія домовилися підкорятися при виникненні будь-яких спорів, що виникають у зв'язку зі справжньою угодою (використанням Сайту), виключно юрисдикції судів України.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 30 грн