Інформація по темі "" | Публікації по тегу
07.03.13
1895 0
Друкувати
Обране

Налоговое администрирование обычных цен согласно статье 39 НКУ: вопросы доначисления и доказывания уровня обычных цен налоговиками; о проверках уровня обычных цен за налоговые периоды до 01.01.2013 г.

В первом абзаце п. 39.14 НКУ предусмотрено, что обязанность доказывания того, что цена договора (сделки) не соответствует уровню обычной цены, возлагается на орган государственной налоговой службы в порядке, установленном законом. (Собственно, подобная формулировка была и раньше — в п/п. 1.20.8 Закона О Прибыли,— вот только порядок теперь стал иной, о чем — ниже.) Кроме того, в следующем абзаце пункта 39.14 также указано, что при проведении проверки плательщика налога орган ГНС имеет право подать запрос, а плательщик налога обязан обосновать уровень договорных цен или сослаться на нормы абзаца первого данного пункта. Порядок подачи такого запроса выписан в п. 73.3 НКУ (см. основание в п/п. 2).




1. Обычная цена:

не так страшна, как ее малюют

Как мы уже отмечали, в п. 39.1 НКУ сформулирован главный обычноценовой постулат: обычная цена на товары (работы, услуги) совпадает с договорной ценой, если Налоговым кодексом не установлено иное и не доказано обратное.

В первом абзаце п. 39.14 НКУ предусмотрено, что обязанность доказывания того, что цена договора (сделки) не соответствует уровню обычной цены, возлагается на орган государственной налоговой службы в порядке, установленном законом. (Собственно, подобная формулировка была и раньше — в п/п. 1.20.8 Закона О Прибыли,— вот только порядок теперь стал иной, о чем — ниже.)

Кроме того, в следующем абзаце пункта 39.14 также указано, что при проведении проверки плательщика налога орган ГНС имеет право подать запрос, а плательщик налога обязан обосновать уровень договорных цен или сослаться на нормы абзаца первого данного пункта.

Порядок подачи такого запроса выписан в п. 73.3 НКУ (см. основание в п/п. 2).

Во-первых, такой запрос налоговики имеют право направить плательщику только во время проведения проверки*. То есть при отправке запроса до или после проверки плательщик может его спокойно проигнорировать, сославшись при этом на упомянутый п. 73.3 НКУ.

* Необходимо принять во внимание также следующее:

«Запрос считается врученным, если он направлен по почте письмом с уведомлением о вручении по налоговому адресу или подан под расписку плательщику налогов или другому субъекту информационных отношений либо его должностному лицу» (из 73.3).

Во-вторых, данная норма предоставляет плательщику в качестве предельного срока для ответа (насчет обоснования уровня цен) целый месяц со дня получения запроса!

Таким образом, если при проведении проверки плательщик и проверяющий не сойдутся во мнении относительно уровня договорных цен, то плательщик, получив запрос, может запросто потянуть месяц. Предоставляя же ответ на такой запрос налоговикам (что необходимо осуществить в письменной форме), плательщик может:

— либо привести нужное (и желательно — трудноопровержимое!) обоснование уровня своих договорных цен (такой вариант, на наш взгляд, наиболее благоприятен для плательщика),

— либо сослаться на первый абзац п. 39.14 НКУ, и тогда доказывать тот факт, что цена договора не соответствует уровню обычной цены — причем более чем на 20% (!), должен будет орган ГНС, проводящий проверку.

 

Напомним, что первый абзац п. 39.15 НКУ гласит:

«В случае отклонения договорных цен в налоговом учете плательщика налогов в сторону увеличения или уменьшения от обычных цен менее чем на 20 процентов, такое отклонение не может быть основанием для определения (начисления) налогового обязательства, корректировки отрицательного значения объекта налогообложения или других показателей налоговой отчетности».

То есть отклонения от обычных цен менее чем на 20% никаких налоговых последствий для плательщика иметь не должны, поэтому налоговиков будут интересовать только очень демпинговые операции. В «Бухгалтере» № 43’2012 на с. 38–39 и № 45’2012 на с. 49 мы писали, что этот 20%-ный ценовой зазор должен применяться не только в случаях, для которых это специально оговорено Кодексом (а отдельно это оговорено только в области налога на прибыль — в нормах п. 153.2 НКУ), но и во всех случаях применения обычных цен, предусмотренных в НКУ, в которых обычные цены должны сравниваться с договорными. Даже больше: если в норме речь идет не о сравнении, а об определении налогового обязательства/базы налогообложения именно по обычным ценам (как, например, в п/п. 135.5.4, п. 137.19, 184.7, 189.1, 190.2 и других нормах НКУ), то, на наш взгляд, и здесь налоговики должны при сравнении «своих» обычных цен с теми обычными, которые использовал плательщик для исчисления налога, использовать 20%-ный зазор — по аналогии. Хотя, скорее всего, налоговики на этот счет будут руководствоваться другой точкой зрения и подвергнут дискриминации любые отклонения — в том числе и более низкие, чем 20%-ные.

 

Обращаем внимание на то, что по тексту статьи 39 НКУ практически везде речь идет о сравнении с обычными ценами цен договорных. В то же время в НКУ, как уже упоминалось выше, имеется ряд норм, сразу предусматривающих применение обычных цен (без сравнения их с договорными — в том числе, когда договорные цены могут вообще отсутствовать).

В связи с чем отметим, что, по нашему мнению, порядок доказывания факта несоответствия цен, использованных плательщиком для налоговых расчетов, реальным обычным ценам для такихнедоговорных»*) случаев должен применяться тот же самый — согласно п. 39.15 НКУ (его схему — см. ниже).

* То есть когда не осуществляется сравнение обычных цен с договорными, а проверяется уровень использованных плательщиком обычных цен.

В отношении же порядка доказывания факта несоответствия цен обычным заметим, что он законом** достаточно четко не определен, в то же время его схему попытался изложить Вадсуд в своем информационном письме от 14.06.2012 г. № 1500/12/13-12 (см. «Бухгалтер» № 27’2012, с. 31–33).

** А п. 39.14, как мы уже упомянули выше, прямо говорит о порядке, установленном законом.

Мы к ней еще вернемся, а сейчас продолжим хронологичную цепочку событий: «проверка — запрос». Отметим, что факт получения на свой запрос от плательщика отписки со ссылкой на первый абзац п. 39.14 НКУ может не остановить проверяющих: они могут провести налоговые доначисления с применением обычных цен, определенных на свой вкус, и выслать плательщику на такое доначисление налоговое уведомление-решение. (Напомним, что на доначисление, связанное с применением обычных цен, должно выписываться отдельное уведомление-решение***, но по стандартным формам****.)

*** См. третий абзац п. 2.3 Порядка направления органами государственной налоговой службы налоговых уведомлений-решений плательщикам налогов, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 28.11.2012 г. № 1236.

**** Которые перечислены в п. 2.2 вышеупомянутого Порядка № 1236. (Специальная форма для «обычноценового» уведомления-решения пока еще не предусмотрена.)

В таком случае песенка плательщика еще совсем не спета, так как п. 39.15 НКУ содержит весьма прогрессивную норму. Приводим содержание второго и третьего абзацев этого пункта:

«Определенные с применением обычных цен база, объект налогообложения и другие показатели налогового учета используются органами государственной налоговой службы для проведения расчета налоговых обязательств, корректировки отрицательного значения объекта налогообложения или других показателей налоговой отчетности по результатам проведения проверки.

По результатам данной проверки принимается соответствующее налоговое уведомление-решение. В случае если плательщик налогов начинает процедуру обжалования данного налогового уведомления-решения или неуплаты соответствующей суммы, определенной в таком налоговом уведомлении-решении, в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, налоговое уведомление-решение считается отозванным. Руководитель органа государственной налоговой службы обязан обратиться в суд с иском о начислении и уплате налоговых обязательств, корректировке отрицательного значения объекта налогообложения или других показателей налоговой отчетности».

Итак, если налоговики по итогам проверки плательщика сделают ему доначисления исходя из обычных цен, определенных налоговиками по их усмотрению, но при этом плательщик не будет согласен с ГНС, то он может:

— или начать процедуру обжалования налогового уведомления-решения, принятого по результатам такой проверки;

— или же просто не уплатить(!) начисленную сумму в установленные НКУ сроки.

В любом из этих двух случаев налоговое уведомление-решение должно считаться отозванным. И тогда для налоговиков остается одна дорога — в суд с иском о начислении и уплате обычноценовых налоговых обязательств (корректировке отрицательного значения объекта налогообложения или других показателей налоговой отчетности).

Что касается первого случая — с обжалованием обычноценового уведомления-решения,— то не имеет значения, процедуру какого вида обжалования начнет плательщик — административного или судебного: при любом из вариантов налоговое уведомление-решение должно быть налоговиками отозвано.

В то же время норма п. 39.15 НКУ прописана так, что плательщик может и не городить огород с обжалованием, а прибегнуть именно ко второму случаю. Исходя из содержания третьего абзаца п. 39.15 плательщик может без возражений подписать акт проверки с обычноценовыми доначислениями, а затем — при получении от налоговиков уведомления-решения по данному акту — просто взять и не уплатить начисленную в нем сумму в установленный 10-дневный срок. И при этом уведомление-решение все равно должно считаться отозванным!

Возможно, в некоторых ситуациях для плательщика будет полезным письменно известить о такой неуплате налоговиков, прямо сославшись при этом на третий абзац п. 39.15 НКУ.

Зачастую акт проверки может содержать доначи-сления не только в связи с применением обычных цен, но и за другие налоговые прегрешения плательщика. При этом, как мы упоминали, налоговики обязаны по обычноценовым доначислениям оформлять отдельные уведомления-решения. В таком случае плательщику, принявшему решение не платить за свои обычноценовые прегрешения, нужно не забыть уплатить в срок вторую — «необычноценовую» — часть доначислений, а насчет неуплаченного обычноценового доначисления при необходимости просто уведомить налоговиков удобным способом.

Если же налоговики, «мягко» проигнорировав третий абзац п. 39.15, не оплаченное в срок свое обычноценовое уведомление-решение не отзовут* и у плательщика зависнет по его сумме недоимка (и, возможно, начнутся меры по ее взысканию, да еще и выписывание дополнительных штрафов по ст. 126 НКУ — за несвоевременное перечисление), то плательщику придется обращаться в суд, который в такой ситуации будет просто обязан встать на его сторону.

* Вдобавок — пришлют налоговое требование.

 

В одной из ГНИ нам заявили, что поскольку ни в статье 60 (п. 60.1) НКУ, ни в недавно вышедшем новом Порядке направления органами государственной налоговой службы налоговых уведомлений-решений плательщикам налогов ( 1236) такой случай отзыва уведомлений-решений прямо не прописан, то у налоговиков имеются формальные основания в подобных ситуациях налоговые уведомления-решения не отзывать.

 

На наш взгляд, это немножко волюнтаризм и ничего общего с законом не имеет. Надеемся, что такой подход на практике распространения не получит.

По нашему мнению, указания об отзыве уведомления-решения в п. 39.15 уже достаточно для исполнения данной нормы (скажем, в ст. 60 приведены основные случаи отзыва, а в 39.15специальный). Ну а при остром желании соблюсти формальность к «обычноценовым» ситуациям, в принципе, можно отнести случай, упомянутый в п/п. 60.1.2 НКУ («контролирующий орган отменяет ранее принятое налоговое уведомление-решение о начислении суммы денежного обязательства»).

Хотя, во избежание таких формальных подходов, законодателям следовало бы прописать такие процедурные моменты более конкретно.

Подводя итог, отметим, что порядок доказывания, каким его видит Вадсуд в своем информационном письме от 14.06.2012 г. № 1500/12/13-12, в хронологической последовательности примерно таков:

Начало проверки Письменный запросОтвет плательщика → Акт проверки → Уведомление-решение → Административное обжалование и/или Неуплата доначисленной суммы → Обращение органа ГНС в окружной административный суд (по местонахождению плательщика).**

** Естественно, при желании плательщика (например, плательщик соглашается с доначислением) эта цепочка на определенном этапе может прерваться.

Как мы уже упоминали, согласно п. 39.14 НКУ доказывать в суде факты несоответствия договорных цен обычным (на 20% и более) обязаны налоговики. Если же они это все-таки докажут, то после вынесения судом решения (принятого в пользу налоговиков) плательщик имеет право его обжаловать в суде апелляционной инстанции — в течение 10 дней с даты оглашения решения окружным административным судом. В случае обжалования исполнение судебного решения будет отсрочено (и уплачивать доначисленную сумму тогда не следует) — вплоть до принятия решения судом апелляционной инстанции (если, конечно, оно тоже будет не в пользу плательщика).

Если же обжалования не будет, то плательщик обязан уплатить доначисленную сумму, указанную в судебном решении (видимо, в течение 10 дней с даты его вынесения).

Как видим, с 01.01.2013 г. права налоговиков на обычноценовые доначисления значительно урезаны и схема того, как им доставать плательщика, весьма усложнена. В связи с этим, думаем, проблемы с незаконным поведением налоговиков в обычноценовой области не исключаются...


2. Дела давно минувших цен...

В связи с изложенным в предыдущем разделе возникает резонный вопрос:

а как быть с проверками обычных цен, которые проводятся налоговиками начиная с 01.01.2013 г., но за предшествующие этой дате налоговые периоды, в которых еще не действовали нормы ст. 39 НКУ?

Тот же вопрос возникает в отношении «переходящих» «обычноценовых» проверок — начатых до, а законченных после 01.01.2013 г. Какой порядок доказывания должен применяться налоговиками при проверках старого «обычноценового» законодательства, если проверка заканчивается после 01.01.2013 г. (то есть уже при действии статьи 39 НКУ) — новый или старый?

Старый порядок, напомним, развязывал налоговикам руки в плане обычноценовых доначислений, то есть не посылал налоговиков в суд, а позволял им осуществлять обычноценовые доначисления по общей процедуре: при неуплате обязательства по обычноценовому налоговому уведомлению-решению в срок — высылать на него налоговое требование и взыскивать его как налоговый долг (согласно главе 9 НКУ). Подробнее — см. об этом в упомянутом информационном письме ВАСУ от 14.06.2012 г. № 1500/12/13-12.

По нашему мнению, несмотря на то что проверки прошлых периодов должны проводиться с ориентиром на старые нормы, сейчас уже нет никаких оснований для применения по этим периодам прежнего порядка доказывания. Фактически это подтверждено и в упомянутом письме ВАСУ:

«Со вступлением в силу 1 января 2013 года статьи 39 Налогового кодекса Украины двойное принуждение к исполнению плательщиком налогов той же налоговой обязанности (двойной уплаты сумм, определенных вследствие того же нарушения правил применения обычных цен) является невозможным, поскольку в случае обжалования налогового уведомления-решения контролирующего органа, которое при этом выносится, [оно] является отозванным. Поэтому решение вопроса об определении суммы налогового обязательства в данном случае будет происходить только по результатам рассмотрения в суде иска налогового органа, предъявленного на основании подпункта 20.1.38 пункта 20.1 статьи 20 Налогового кодекса Украины».

Таким образом, ситуация в отношении обычноценовых доначислений за прошлые периоды тоже изменилась в нефискальную сторону, что следует плательщикам иметь в виду, чтобы их часом не провели при налоговых проверках периодов до 2013 года.

Еще раз отметим, что проверки прошлых периодов должны проводиться по старым нормам в отношении обычных цен, то есть здесь новые нормы и, в частности, установленный в статье 39 НКУ 20%-ный зазор применять нельзя*. Однако сама процедура доначисления должна осуществляться налоговиками по новым правилам, то есть с учетом норм ст. 39 НКУ.

* Разумеется, кроме случаев из п/п. 153.2.1 и 153.2.2 НКУ, при которых 20%-ный допуск применялся и ранее.


env_icon Отримуйте новини поштою!

Ми будемо надсилати вам найсвіжіші матеріали кожного тижня

Для цього вкажіть своє ім'я та електронну скриньку

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
(0)
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Ваше ім`я
Коментарі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
30
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×

 

Договір публічної оферти

Угода

про умови використання інформаційних ресурсів сайту

Ця Угода укладена між ТОВ «НВП «ФАКТОР» (далі - Компанія) і будь-яким Користувачем (далі загально названі - Сторони) веб-сайту (-ів) buhgalter.com.ua і / або budget.factor.ua, далі іменуються - Сайт.

Загальні положення

Наведені нижче умови є електронною формою документа, що визначає порядок використання, а саме, надання Користувачеві доступу до інформаційних ресурсів через Сайт.

Ця угода (Договір) носить характер публічної оферти, тобто є еквівалентом "усної угоди" і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу.

Сайт є об'єктом авторського права і як складного твору, а також "компіляції даних" ("бази даних") охороняється на території України, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Всі авторські майнові права на Сайт належать Компанії. Позначення «buhgalter», «Factor» є знаком для товарів і послуг (торговою маркою) і не може використовуватися Користувачем без отримання відповідної ліцензії.

Компанія докладає всіх зусиль щодо забезпечення достовірності і актуальності інформації, представленої на Сайті. Однак Компанія не бере на себе фінансової та іншої відповідальності за результати застосування цієї інформації.

Підписка - повний доступ до всіх матеріалів, розміщених на Сайті. Підписка надається за певну плату на певний строк відповідно до умов відповідного тарифу Підписки.

Автоподовження підписки - сервіс автоматичного продовження підписки.

 

 

1. Прийняття Угоди

 

1.1. Для того, щоб отримати право доступу до інформаційних ресурсів Сайту, Користувачеві необхідно спочатку висловити свою згоду з цією угодою. Користувач не має санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів Сайту, якщо він не прийняв або не згоден з умовами цієї угоди.

1.2 Згідно з умовами Договору Компанія надає Користувачам Передплату на платній основі з метою перегляду користувачами окремих матеріалів, розміщених на Сайті. Категорії платної інформації визначаються Товариством самостійно.

1.3. За згодою Користувача з умовами цієї угоди, Користувачеві надається доступ до інформаційних ресурсів Сайту. Інформаційні ресурси надаються «як є» і не припускають наступних доопрацювань.

1.4. Користувач має право припинити користуватися Сайтом в будь-який момент, без спеціального повідомлення Компанії про припинення користування Сайтом.

1.5. Для отримання доступу до ресурсів від Користувача може знадобитися надання інформації про себе (наприклад, відомості про особу, відомості про юридичну особу та інші контактні дані) з метою продовження користування Користувачем послугами Компанії.

1.6. Беручи до уваги безперервне впровадження нових розробок, Користувач визнає і погоджується з тим, що Компанія має право на власний розсуд припинити (тимчасово або остаточно) надання доступу до ресурсів Сайту (або будь-яких окремих функцій Сайту) всім користувачам взагалі або Користувачеві зокрема, без попереднього повідомлення.

1.7. Компанія на постійній основі впроваджує нові розробки для того, щоб надавати найкращі можливі послуги своїм користувачам. Користувач визнає і погоджується з тим, що форма і характер послуг (дизайн сайту, обсяг наданої інформації, тематика і ін.) можуть час від часу змінюватися без попереднього повідомлення Користувача.

 

 

2. Відповідальність сторін

 

2.1. Матеріали Сайту видаються без будь-яких гарантій, неявних або інших. Компанія не несе відповідальність за повноту і точність інформації, що міститься в матеріалах сайту, відповідність її вимогам Користувача.

2.2. Всі ризики, що виникають при використанні матеріалів (ресурсів) Сайту, несе Користувач. Компанія ні за яких умов не несе відповідальності за будь-які понесені Користувачем збитки, у чому б вони не виражалися, в тому числі, в разі якщо компанія була повідомлена про можливість заподіяння збитків.

2.3. Ризик настання негативних наслідків в результаті використання рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті, в повному обсязі несе Користувач. Компанія не гарантує і не підтверджує точність і достовірність, рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті.

2.4. Компанія не несе ніякої відповідальності за будь-які помилки, неточності, втрати часу, порушення в роботі обладнання і ліній комунікацій, проникнення комп'ютерних вірусів, втрати і зміни даних, виникнення дефектів в роботі програм. які виникли, незалежно від причин, в результаті використання Сайту.

2.5. У разі здійснення Користувачем дій, передбачених ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (порушення авторського права і суміжних прав), Компанія залишає за собою право, без попереднього повідомлення Користувача, за своїм вибором здійснювати дії щодо захисту немайнових і майнових авторських прав та суміжних прав в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

3. Порядок і умови оформлення Передплати

 

3.1 Для оформлення Передплати Користувачеві необхідно:

3.1.1 Авторизуватись або зареєструватися на сайті buhgalter.com.ua шляхом заповнення всіх необхідних полів реєстраційної форми

3.1.2 Уважно ознайомитися з умовами договору і прийняти його,

3.1.3 Ввести необхідні для оплати дані, якщо того вимагає Платіжна система; підтвердити оплату і оплатити.

3.2 Оплата доступу до сайту buhgalter.com.ua проводиться Користувачем на умовах 100% передплати.

3.3 Компанія попереджає користувачів, а Користувачі розуміють і погоджуються з тим, що Платіжна система може стягувати понад вартості послуг будь-якого роду комісії та збори, включаючи комісії мобільних операторів (за їх наявності), надаючи свої послуги тільки в разі, якщо такі комісії і збори будуть оплачені користувачем. Інформацію про такі комісії і збори (за їх наявності) Користувач самостійно може дізнатися в Платіжній системі. Комісії та збори не повертаються і не відшкодовуються Компанією. Користувач, який скористався послугами платіжної системи, вважається попередженим і згодним з їх умовами.

3.4 Компанія має право в односторонньому порядку і без попереднього повідомлення Користувача змінювати умови цього договору, наповнення пакетів Підписка, розміри тарифів і т.п. шляхом розміщення відповідного документа в новій редакції на сайті.

3.5 Зміни умов цього Договору набирають чинності з моменту опублікування на сайті buhgalter.com.ua

3.6 Зміни, що стосуються наповнення пакетів Підписка, розмірів тарифів застосовуються тільки для підписок, придбаних після такої зміни.

3.7 Відмова від послуг після оплати неможлива.

3.8 Користувач не має права:

3.8.1 реєструватися як інша особа; вводити в оману інших користувачів щодо своєї особи, використовуючи реєстраційні дані іншої людини; навмисне спотворювати уявлення про самого себе, свій вік або свої відносини з іншими особами або іншими організаціями; передавати реєстраційні дані, логін і пароль для доступу до системи іншим особам;

 

4. Автоподовження підписки

 

4.1 Учасники оплачують доступ до сайту buhgalter.com.ua щомісяця, надають згоду на послуги автоматичного регулярного продовження Підписки на новий термін (автоподовження Підписки). Після активації даної послуги оплата нового терміну Підписки здійснюється шляхом автоматичного безакцептного списання коштів з рахунку користувача. Послуга автоподовження Підписки надається до тих пір, поки Користувач не повідомить про її скасування в особистому кабінеті користувача, заповнивши необхідну форму.

4.2 Послуга вважається скасованою з наступного оплатного періоду.

4.3 Послуга активується при здійсненні першої або чергової оплати Підписки, що означає згоду користувача з тим, що після закінчення оплаченого строку дії Передплати Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на той же термін з автоматичним списанням вартості Передплати з рахунку Користувача

4.4 У разі недостатності коштів на рахунку користувача або неможливості проведення платежу Підписка на новий термін не надається, а послуга «автоподовження Підписки» відключається, до моменту появи коштів на рахунку користувача або заміни користувачем рахунку в особистому кабінеті).

4.5 При зміні Товариством тарифів на підписку автоподовження Підписка на черговий новий термін, наступний за періодом, протягом якого відбулася така зміна буде здійснено за новим тарифом.

 

5. Припинення відносин з Компанією. зміна угоди

 

5.1. Компанія і Користувач домовилися, що компанія має право припинити підтримувати Сайт (надавати доступ / надавати послуги) в будь-який час на власний розсуд.

5.2. Компанія залишає за собою право припинити доступ до Сайту, якщо: доступ до Сайту втрачений через відсутність зв'язку на маршруті від Користувача до Сайту; Користувачеві відмовлено в доступі до Сайту внаслідок порушення ним «Інтрукціі користування сайтом» (http://budget.factor.ua/faq.php) або перевищення обсягу прав на використання Сайту.

5.3. Компанія залишає за собою право за своїм вибором без попереднього повідомлення та / або роз'яснення причин: змінювати, виправляти, обмежувати, припиняти чи зупиняти дію Сайту і будь-яких його розділів (матеріалів, ресурсів, сервісів); відмовляти Користувачеві в доступі до користування Сайтом і / або будь-якого його розділу. Задоволення / розгляд потреб Користувача при використанні Сайту не є обов'язком Компанії.

 

6. Заключні положення

 

6.1. Сайт може містити посилання на інші Інтернет - сайти. Дані сайти не перебувають під контролем Компанії і Компанія не несе відповідальності за зміст даних сайтів та / або зміст сайтів, посилання на які знаходяться на даних сайтах. Посилання на інші сайти включені в Сайт тільки для зручності користувачів і не означають згоду Компанії та його посадових осіб з вмістом даних сайтів. Інші Інтернет - сайти можуть містити посилання на Сайт без спеціального дозволу Компанії.

6.2. У разі незгоди Користувача з будь-яким з умов цієї угоди він зобов'язаний негайно припинити використання Сайту і / або будь-якого з його розділів.

6.3. У разі якщо компетентними органами / особами частина цієї угоди буде визнана недійсною, такою, що суперечить законодавству і не підлягає застосуванню, це не тягне неможливість застосування інших положень цієї угоди. Ця угода діє повною мірою в рамках, встановлених чинним законодавством.

6.4. До відносин в рамках цієї Угоди застосовується право України. Користувач і Компанія домовилися підкорятися при виникненні будь-яких спорів, що виникають у зв'язку зі справжньою угодою (використанням Сайту), виключно юрисдикції судів України.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 30 грн