Укриття в закладі освіти: як облаштувати?

Організаційні питання

Цьогоріч почати новий навчальний рік можуть лише ті заклади освіти, в яких будуть створені безпечні умови для перебування дітей, учнів, студентів і працівників. Для цього необхідно перевірити, чи готові захисні споруди цивільного захисту, розташовані в закладі, до використання за призначенням. Якщо ні — провести облаштування таких споруд (наприклад, виконати ремонтні роботи, закупити додаткове обладнання, інструменти, інвентар тощо).

Традиційно, ініціаторами проведення обстежень навчальних закладів перед початком навчального року, у т. ч. обстеження захисних споруд таких закладів, виступають їх головні розпорядники, тобто ОМС. Та оскільки літо вже в самому розпалі, більшість місцевих рад ще в червні видали відповідні розпорядження. І наразі роботи в закладах освіти вже йдуть повним ходом.

Так, місцеві ради, на території яких не ведуться активні воєнні (бойові) дії:

1) утворили комісії з проведення обстеження підвальних приміщень та захисних споруд цивільного захисту в закладах освіти, розташованих на території відповідних місцевих рад;

2) окреслили повноваження створених комісій та встановили строки проведення таких обстежень.

Нещодавно ДСНС розробили рекомендації* щодо організації укриття захисних споруд цивільного захисту для закладів освіти. Цей документ підготовлено з урахуванням вимог чинного законодавства та призначено для керівників закладів освіти всіх рівнів, відомчої належності та форм власності.

* Лист ДСНС «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти» від 14.06.2022 № 03-1870/162-2.

Чому саме для них? Річ у тім, що відповідальність за стан захисних споруд цивільного захисту населення, за підтримання укриття в належному стані покладено на балансоутримувача будівлі, тобто в нашому випадку — на директора закладу. Такі обов’язки чітко прописано в Порядку № 138**.

** Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою КМУ від 10.03.2017 № 138.

Основні підготовчі заходи, які мають вжити керівники закладів освіти

Як оцінити стан готовності укриття?

Щоб визначити, чи готові (придатні) захисні споруди до використання за призначенням, балансоутримувачі оцінюють стан їх готовності.

Під час оцінювання стану готовності перевіряють:

1) загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом);

2) двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв’язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність);

3) температуру і відносну вологість повітря всередині захисної споруди;

4) наявність і стан засобів пожежогасіння;

5) герметичність захисної споруди (експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин із перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції й фільтровентиляції).

За результатами оцінювання стану готовності захисну споруду може бути визнано:

— готовою до використання;

— обмежено готовою до використання;

— неготовою до використання за призначенням.

Як оцінюють стан споруди? Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності. Зазначені недоліки наведено в додатку 13 до Вимог № 579***. За відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

*** Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС від 09.07.2018 № 579.

З огляду на це, основні критерії готовність захисної споруди чи укриття виглядають так:

— належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції та захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття);

— надійна герметичність захисної споруди (для сховищ);

— справність і постійна готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, а також майна, потрібного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю;

— належний протипожежний і санітарний стан.

Документальне оформлення

За результатами обстеження комісія складає один із таких документів:

— або Акт оцінки об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття. Такий документ складають на будівлі (споруди, приміщення), які обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як найпростіші укриття. Форму цього документа передбачено в додатку 6 до Вимог № 579****;

— або Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Цей документ складають на будівлі (споруди, приміщення), які обстежуються з метою встановлення можливості їх використання для укриття населення як споруди подвійного призначення. Його форму наведено в додатку 11 до Вимог № 579.

**** Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС від 09.07.2018 № 579.

Також здійснюють розрахунок захисних властивостей огороджувальних конструкцій такої споруди з урахуванням методики, встановленої в ДБН В.2.2-5-97*****.

***** ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», затверджені наказом Держкоммістбудування від 08.07.97 № 106.

На кожну захисну споруду цивільного захисту з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами обов’язково оформлюють технічний паспорт. Такий документ складають на відповідний об’єкт нерухомого майна (його окрему частину) як на споруду подвійного призначення з використанням відомостей вищезазначених акта та розрахунку. Форму техпаспорта наведено в додатку 11 до Інструкції № 127******.

****** Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджена наказом Держбуду від 24.05.2001 № 127.

Після оформлення вищезазначених документів відомості щодо відповідних об’єктів фонду захисних споруд (найпростіших укриттів, споруд подвійного призначення) заносять до Книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів (додаток 7 до Вимог № 579). Але майте на увазі: таку Книгу ведуть не в закладі освіти, а в ОМС.

Які підготовчі заходи (роботи) плануємо?

З огляду на те, в якому стані перебуває захисна споруда та як оцінила її стан готовності комісія, завдання керівника — вжити відповідних заходів та привести захисні споруди в готовність і використання за призначенням. При вирішенні цього питання доцільно орієнтуватися на основні заходи з підготовки захисних споруд до використання за призначенням, визначені розд. VII Вимог № 579 (ср. USER_SHOW_ID). Звісно, залежно від стану готовності захисних споруд перелік таких робіт для кожного закладу освіти буде різним.

Для підготовки захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності, насамперед мають бути виконані такі підготовчі заходи (роботи).

Підготовчі роботи в укриттях (на захисних спорудах)

Тож, орієнтуючись на вищезазначені заходи, кожен керівник складає план приведення захисної споруди до використання за призначенням. Насамперед у такому документі передбачають, які роботи з підготовки захисної споруди необхідно провести. Також варто призначити відповідальних осіб і строки виконання таких робіт.

Якщо є потреба, визначають, яке майно (інвентар, обладнання, лікарські засоби тощо) необхідно додатково придбати. Розраховують потребу в такому майні виходячи з чисельності учнів і працівників, які підлягають укриттю. Для такого розрахунку варто скористатися Переліком майна, необхідного для укомплектування захисної споруди (додаток 20 до Вимог № 579). Окремо визначають потребу в лікарських засобах і медичних виробах (додаток 21 до Вимог № 579).

Для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням заклад планує в кошторисі видатки за відповідними КЕКВ. Як це правильно зробити з урахуванням вимог чинного законодавства, читайте в нашому окремому матеріалі.

Які існують вимоги до захисних споруд?

Основні правила розміщення та облаштування захисних споруд передбачено у Вимогах № 579. Утім, для закладів освіти ДСНС зібрала ключові вимоги стосовно захисних споруд, які навела в рекомендаціях. Зокрема, серед них такі:

— укриття мають розміщуватися в підвальному або цокольному поверхах, а за наявності огороджувальних будівельних конструкцій — на першому поверсі будівлі;

— укриття мають бути забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації, мати примусову або природну вентиляцію. За відсутності водопостачання та каналізації мають бути окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

— має бути не менш ніж два евакуаційні виходи, один з яких може бути аварійним. У споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю до 50 осіб допускається наявність одного евакуаційного виходу;

— через приміщення, призначені для перебування дітей, не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі;

— в укритті має бути рівна підлога, придатна для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;

— висота приміщень повинна становити не менше 2 м. Допускається не менше 1,8 м, якщо це було передбачено проєктною документацією;

— місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів визначається з розрахунку 0,6 кв. м площі основних приміщень на одну особу;

— обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них людей протягом щонайменше 48 годин;

— найпростіші укриття забезпечують місцями для сидіння або лежання, місткостями з питною водою, контейнерами для зберігання харчових продуктів, резервним штучним освітленням, первинними засобами пожежогасіння, засобами надання медичної допомоги, засобами зв’язку й оповіщення, шанцевим інструментом.

Водночас заклади освіти можуть використовувати як укриття приміщення інших суб’єктів господарювання. Однак такі захисні споруди повинні бути розміщені не далі ніж за 100 м від закладу освіти.