Атестація після декрету: що слід урахувати?

Що дає атестація?

Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності. Таке визначення містить ч. 1 ст. 50 Закону про освіту¹.

¹ Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.

За результатами атестації визначаються відповідність педпрацівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються кваліфкатегорії та педагогічні звання.

Як проводиться атестація?

Атестація педпрацівників проводиться відповідно до вимог Типового положення № 930². Вона може бути черговою або позачерговою.

² Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 06.10.2010 № 930.

Чергова атестація здійснюється один раз на п’ять років.

Позачергова атестація проводиться з метою підвищення кваліфкатегорії (тарифного розряду) педагога. Вона може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої кваліфкатегорії за його заявою.

Контроль за додержанням порядку атестації педпрацівників здійснюють керівники навчальних та інших закладів, органів управління освітою, де створено атестаційні комісії. Про це чітко зазначено у п. 3.29 Типового положення № 930.

Кваліфкатегорія та педзвання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії. При цьому присвоєння кваліфкатегорій здійснюється послідовно (п. 4.7 Типового положення № 930).

Виняток — педагоги, які мають наукові ступені, вчені або почесні звання. Так, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, вони атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфкатегорій та строку проведення позачергової атестації.

Заяви педпрацівників про позачергову атестацію, як і списки тих, хто підлягає черговій атестації, формують керівники закладів освіти та подають до атестаційних комісій до 10 жовтня. Такі комісії до 20 жовтня затверджують графіки своєї роботи, а також списки педагогів, які атестуються. Педагогічну діяльність останніх атестаційні комісії вивчають відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня.

Тож процедура атестації педпрацівника, як чергова, так і позачергова, триває протягом року — з жовтня по квітень. А присвоєння кваліфкатегорії (педзвання) педпрацівнику атестаційною комісією є підсумком процедури атестації.

На період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку за педпрацівниками зберігаються кваліфкатегорії (тарифні розряди), педагогічні звання (п. 3.19. Типового положення № 930).

У ситуації, яка розглядається, вчителька атестувалася у 2018 році. Відповідно, у разі продовження її педагогічної діяльності, вона мала б пройти чергову атестацію протягом 2022-2023 навчального року й атестуватися у 2023 році.

Але з огляду на норму п. 3.19 Типового положення № 930, після виходу на роботу з декретної відпустки у вересні 2021 року черговий раз проходити атестацію вчителька має протягом 2025-2026 навчального року. Оскільки міжатестаційний період має бути продовжено на строк її відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до трьох років.

З метою присвоєння більш високої кваліфкатегорії, вчителька може подати заяву щодо її позачергової атестації раніше, зокрема, протягом 2022-2023 навчального року.

Чи потрібне підвищення кваліфікації?

Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педпрацівника. Про це чітко зазначено в ч. 4 ст. 59 Закону про освіту.

Педрада закладу освіти на основі пропозицій педпрацівників затверджує річний план підвищення його кваліфікації (з відривом чи без відриву від освітнього процесу). Таким є припис ч. 3 ст. 51 Закону № 463³.

³ Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX.

Педпрацівники мають право підвищувати кваліфікацію в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, або в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. При цьому вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації педпрацівник обирає самостійно.

Загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається законодавством.

Порядки підвищення кваліфікації педагогів, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджує Кабмін (ч. 6 ст. 59 Закону про освіту). На виконання цієї норми Уряд свого часу затвердив Порядок № 800⁴. Відповідно до п. 16 цього нормативного документа загальний обсяг підвищення кваліфікації педпрацівника ЗЗСО не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років.

⁴ Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800.

Аналогічну норму щодо обов’язкового проходження педагогами підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років містить п. 1.8 Типового положення № 930.

За результатами успішного навчання кожен суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати педпрацівникові документ про підвищення кваліфікації. Причому останній має містити, зокрема, опис досягнутих ним результатів навчання (ч. 4 ст. 51 Закону № 463).

Педпрацівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації, якщо їх діяльність за профілем збігається з присудженим науковим ступенем / ученим званням.

Майте на увазі: успішне проходження сертифікації зараховується педпрацівнику як проходження атестації, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфкатегорії та/або педзвання. За результатами успішного проходження сертифікації педпрацівнику видається сертифікат, який є дійсним протягом трьох років.