Бронювання сумісників: зміни за змінами

Про кого мова?

Перш за все чітко визначимося, кого Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі — Порядок № 76), відносить до сумісників. Це працівники, які мають декілька місць роботи на підставі трудового договору.

Наприклад, на підприємстві працевлаштований працівник за основним місцем роботи. Крім того, він працює за сумісництвом на іншому підприємстві. На обох підприємства до цього працівника мають застосовуватися норми щодо сумісників, які визначені Порядком № 76 та про які говоритимемо нижче.

Що відбулося?

Починаючи з 3 липня 2026 року у загальній кількості військовозобов’язаних працівників, яку обчислюємо для цілей бронювання, враховуються лише за одним місцем роботи:

• військовозобов’язані працівники, яким надано відстрочку з інших причин, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII;
• працівники, які працюють за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві, в критично важливій установі.

Як це працює?

Якщо працівник має двох чи більше роботодавців, і:

• критичним є лише один з них, то у загальній кількості військовозобов’язаних працівника враховує критичний роботодавець;
• критичними є всі чи декілька, то в загальній кількості військовозобов’язаних працівника має врахувати лише той критичний роботодавець, із яким трудові відносини з працівником тривають довше.

Працівник враховується в загальну кількість військовозобов’язаних працівників підприємством «А», яке має критичність.

Працівник враховується в загальну кількість військовозобов’язаних працівників того підприємства, на якому працює довше.

Не має значення, за основним місцем роботи чи за сумісництвом працює на критичному підприємстві працівник, який має декілька місць роботи. Важливим є лише строк його трудових відносин

Тож цілком можлива така ситуація, коли працівник, який має двох критичних роботодавців, буде враховуватися у того, в якого він працевлаштований за сумісництвом, и не враховуватися в основного роботодавця. Чому? Бо за основним місцем роботи період трудових відносин менший, ніж за сумісництвом.

Як бути, якщо періоди трудових відносин на критичних підприємствах збігаються? На це запитання відповіді Порядок № 76, на жаль, не дає.

Увага! Якщо військовозобов’язаний працівник має відстрочку з інших причин, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (не бронювання), то він завжди враховується у того роботодавця, де працює найдовше. Навіть якщо такий роботодавець не має критичності.

Це випливає з формального прочитання положень абзацу третього п. 12 Порядку № 76.

Надлишкове бронювання

Пункт 9² Порядку № 76 зобов’язує керівників критично важливих підприємств / установ анулювати бронювання працівників понад дозволену кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню. Це слід зробити протягом 10 робочих днів з дня перевищення, подавши відповідну заяву через портал Дія.

Як зазначено вище, зміни щодо особливостей врахування працівників, які мають декілька місць роботи, набрали чинності з 03.07.2026. Тож вважаємо, що у критичних роботодавців є 10 робочих днів із цієї дати, щоб:

1) визначити кількість військовозобов’язаних з урахуванням змін;

2) визначити кількість осіб, яких дозволено забронювати;

3) розбронювати зайвих за потреби.

Чи можна залишити бронювання у працівника-сумісника, якого роботодавець має виключити із загальної кількості військовозобов’язаних працівників?

На наш погляд, ні. Пояснимо чому.

Роботодавець має можливість забронювати на порталі Дія лише тих працівників, які є в нього в загальній кількості військовозобов’язаних працівників. Якщо працівник виключається із такої загальної кількості, то логічно припустити, що підприємство втрачає право на його бронювання. Його може забронювати той роботодавець, який обліковує цього працівника в загальній кількості військовозобов’язаних працівників.

Алгоритм дій зараз

Звісно, що було б супер, якби нововведення, про які сьогодні говоримо, вже відображалися на порталі Дія. Це максимально спростило б роботу роботодавцям. Проте розуміємо, що дива може не статися. Та й інколи відомості на порталі щодо кількості військовозобов’язаних не відповідають дійсності. Саме тому пропонуємо такий алгоритм дій.

Крок 1. Проводимо опитування всіх військовозобов’язаних працівників (як основних, так і сумісників) щодо наявності в них інших місць роботи на підставі трудового договору. Задля підтвердження можемо попросити надати, наприклад, відомості про трудову діяльність з порталу ПФУ.

Крок 2. Якщо працівник має інших роботодавців, уточнюємо у нього, чи є у таких роботодавців критичність. Якщо:

1. немає, то залишаємо працівника в загальній кількості військовозобов’язаних. Звісно, для підтвердження можна попросити, щоб працівник надав довідки з інших місць роботи про некритичність роботодавця;
2. є критичність, переходимо до наступного кроку.

Крок 3. Якщо працівник має інших критичних роботодавців, з’ясовуємо та порівнюємо періоди роботи у них та на вашому підприємстві. У разі коли у вас працівник працює довше, залишаємо його в загальній кількості військовозобов’язаних.

Якщо ви «програли», то виключаєте працівника із загальної кількості військовозобов’язаних. У випадку, коли цей працівник мав бронювання на вашому підприємстві, то, на наш погляд, його слід розбронювати. Аргументи — вище.

Крок 4. Визначаєте загальну кількість військовозобов’язаних працівників та відсоток бронювання. Анулюєте бронювання у працівників, заброньованих понад норму.

Із 03.07.2026 скасували обмеження щодо можливості анулювання бронювання за поданням керівника не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів

Тож тепер розбронювання можна здійснювати хоч щодня.

А що буде, якщо не розбронювати надлишок? Говоримо про це далі.

Якщо залишити переліміт

Перевищення критичним роботодавцем обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, є підставою для скасування йому статусу критично важливого. Це стосується роботодавців, для яких ці ліміти встановлені та які визнані:

• критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
• критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період.

Наведене вище зазначено в п. 17 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76.

Тобто перевищення навіть на одну «бронь» може призвести до скасування критичності всього підприємства та втрату бронювання всіма його працівниками.

Висновки

• Із 3 липня 2026 року працівника, який має кілька місць роботи, враховують у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи — у критичного роботодавця, а якщо критичних роботодавців кілька, то там, де трудові відносини тривають найдовше.
• Для визначення місця обліку не має значення, чи є робота основною або за сумісництвом. Вирішальним критерієм є тривалість трудових відносин.
• Критично важливим роботодавцям слід протягом 10 робочих днів із 03.07.2026 переглянути загальну кількість військовозобов’язаних, перерахувати ліміт бронювання та за потреби анулювати надлишкові бронювання через портал Дія.
• Доцільно перевірити у всіх військовозобов’язаних працівників наявність інших місць роботи, статус критичності інших роботодавців і тривалість трудових відносин, щоб правильно визначити, кого враховувати для цілей бронювання.
• Не можна допускати перевищення встановленого ліміту бронювання, адже це може стати підставою для втрати підприємством статусу критично важливого та скасування бронювання всіх заброньованих працівників.

Податки & бухоблік Липень, 2026/№ 55