Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: адміністративно-господарські санкції — 2025

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII.

Перспективи змін

Спершу зауважимо, що 15 січня 2025 року ВРУ прийняла законопроєкт № 5344-д, що вносить суттєві зміни до Закону № 875. Серед них:

• перехід до щоквартального розрахунку нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю;
• встановлення спеціального розміру нормативу для окремих організацій (2 %);
• заміна штрафу за невиконання нормативу щоквартальним внеском (визначатиметься виходячи з середньомісячної зарплати працівників за квартал, а сплачуватиметься до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом);
• посилення відповідальності: за несплату або несвоєчасну сплату щоквартального внеску — у розмірі 20 % від несплаченої суми, а за донарахування внесків Пенсійним фондом — штраф 10 % за кожен квартал (але не більше 50 % від загальної суми) тощо.

Але попереджаємо: в разі ухвалення законопроєкту № 5344-д він почне діяти лише з 1 січня 2026 року. Тому за 2024 рік роботодавці, які не виконали інвалідний норматив, мають сплатити адміністративно-господарські санкції ще за «старими» правилами. Якими? Розповімо далі.

«Інвалідний» норматив

Хто зобов’язаний виконувати. Виконувати інвалідний норматив повинні всі роботодавці, за деякими винятками. А саме: підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю. Причому незалежно від їх форми власності та системи оподаткування.

Дотримуватися інвалідного нормативу мають і ФОП (див. роз’яснення ПСМУ Держпраці від 21.01.2025).

Не потрібно виконувати норматив лише:

• роботодавцям з кількістю найманих працівників до 8 осіб (тобто 7 осіб і менше);
• представництвам іноземних компаній, які не є юрособами (роз’яснення Фонду соцзахисту інвалідів від 17.04.2006 № 06ю-75/667).

Розмір нормативу. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлено у розмірі (ст. 19 Закону № 875):

• одне робоче місце — для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб;
• 4 % середньооблікової кількості штатних працівників (далі — СКШП) за рік — якщо кількість працівників перевищує 25 осіб (тобто 26 і більше).

Дивлячись на це розмежування, можемо подумати, що у роботодавця, в якого кількість працівників досягла 26 осіб (тобто більше ніж 25), інвалідний норматив становитиме вже два робочих місця. Проте це не так.

Навіть якщо у роботодавця працює 37 працівників, йому достатньо працевлаштувати одну особу з інвалідністю (4 % СКШП = 1,48). І тільки якщо кількість працівників досягне 38 осіб, тоді потрібно буде працевлаштовувати вже дві особи з інвалідністю (4 % СКШП = 1,52). Але це ще не всі нюанси.

Зауважте, роботодавці зобов’язані самостійно розрахувати кількість робочих місць для працевлаштування осіб із інвалідністю відповідно до нормативу.

Але для цього спершу потрібно визначити показник СКШП. Які категорії працівників до нього включаються, вам підкаже стаття «Кількість штатних працівників: рахуємо правильно» // «Оплата праці», 2022, № 21.

Зверніть увагу, що такий показник розраховують не на певну дату, а за конкретний період (місяць, квартал, рік). Так от, для обчислення інвалідного нормативу береться до уваги саме СКШП за рік.

Він розраховується просто: кількість штатних працівників, які включаються до розрахунку СКШП за кожен місяць року, ділять на кількість місяців у такому році (12 місяців).

Отриманий результат округлюють до цілого значення. Тобто якщо у ньому після коми буде стояти число 5 і більше, його округлюють у бік збільшення (наприклад, 0,5 ≈ 1 особа).

Звідси випливає наступна особливість: для виконання нормативу достатньо, щоб особа з інвалідністю була працевлаштована у роботодавця більше ніж пів року.

Наприклад, для виконання нормативу на рівні 1 робочого місця особа з інвалідністю повинна пропрацювати на підприємстві хоча б 6 місяців.

Умови зарахування у норматив. Зверніть увагу, що виконанням інвалідного нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю:

а) для яких місце роботи є основним. Відповідно сумісники до нормативу не враховуються (внутрішні сумісники зараховуються у виконання інвалідного нормативу лише за основним місцем роботи);

б) інвалідність яких підтверджена:

• або копією довідки до акта огляду МСЕК (форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 № 577; втратив чинність 01.01.2025) — якщо інвалідність працівнику встановлена до 01.01.2025;
• витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (форма затверджена наказом МОЗ від 10.12.2024 № 2067; набрав чинності 01.01.2025) — якщо інвалідність працівнику встановлена після 01.01.2025;
• копією пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

При цьому датою зарахування особи з інвалідністю до виконання інвалідного нормативу буде:

а) дата встановлення інвалідності — для осіб, які отримали інвалідність, перебуваючи у трудових відносинах із роботодавцем;

б) перший день роботи — для осіб, які приймаються на роботу.

Про це йшлося у листі Мінсоцполітики від 17.10.2019 № 17976/0/2-19/29.

Зауважте, що на зарахування до інвалідного нормативу не впливає:

• ані група інвалідності, яка встановлена особі;
• ані режим роботи такої особи на підприємстві (повний чи неповний робочий час).

Припустимо, що після розрахунків інвалідного нормативу за підсумками року виявилося, що підприємство цей норматив не виконало. Що тоді?

Якщо норматив не виконано

Про виконання / невиконання роботодавцем інвалідного нормативу обов’язково дізнається Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю.

Як? Від Пенсійного фонду. Адже саме від нього Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримує інформацію (ст. 19 Закону № 875):

• про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю — із ряд. 102 заголовної частини Об’єднаної звітності та додатків Д1, Д5 до неї;
• необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (показник СКШП) — із ряд. 101 заголовної частини Об’єднаної звітності.

Якщо отримана від Пенсійного фонду інформація свідчитиме про невиконання роботодавцем інвалідного нормативу, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю:

а) має звернутися до Держпраці для проведення позапланової перевірки. Хоча у період дії воєнного стану на проведення позапланових перевірок за цим питанням накладено обмеження (див. роз’яснення Держпраці від 22.06.2023);

б) створює розрахунки адміністративно-господарських санкцій* (далі — АГС) та передає їх ПФУ для розміщення на порталі ПФУ в електронних кабінетах роботодавців, які не виконали норматив (див. розділ «Мої документи» — вкладку «Адміністративно-господарські санкції»).

* Порядок надсилання розрахунку сум АГС, а також форма розрахунку затверджені постановою ПФУ від 10.03.2023 № 14-1 та наказом Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 № 17.

Виняток — підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (ст. 20 Закону № 875). Їм АГС не нараховують.

Розмір суми АГС, яку доведеться сплатити роботодавцям-порушникам, дорівнює розміру:

— середньорічної зарплати на відповідному підприємстві, в установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю (ст. 20 Закону № 875) — для роботодавців з чисельністю 15 і більше працівників;

— половини середньої річної заробітної плати — для роботодавців з чисельністю від 8 до 15 працівників.

Сплатити суму АГС роботодавці повинні до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу

Тобто граничний термін сплати АГС за 2024 рік — 14 квітня 2025 року.

Строк сплати санкції порушено? Доведеться сплатити ще й пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Тобто нарахування пені здійснюється з дня, що настає за граничним строком сплати АГС (тобто з 16 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) до дня сплати включно.

Ну й, звичайно, не забувайте про адмінвідповідальність. У разі невиконання інвалідного нормативу на посадових осіб підприємства-порушника (осіб, які мають право укладати та розривати трудові договори з працівниками), буде накладено адмінштраф у розмірі від 170 до 340 грн (ст. 188¹ КпАП).

Зверніть увагу на такий цікавий момент! Нещодавно (18.12.2024) Законом України від 21.08.2024 № 3911-IX було внесено зміни до ст. 19 Закону № 875, які передбачають, що розмір сум АГС, визначений Фондом за невиконання інвалідного нормативу, згодом може бути переглянутий.

Так, якщо до 31 березня показники у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену суму АГС, зміняться (в більшу чи меншу сторону), Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю повинен до 10 червня сформувати та надіслати роботодавцю уточнений розрахунок сум АГС, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням інвалідного нормативу за попередній рік. Тому не зайвим буде перевірити відповідну вкладку у кабінеті страхувальника також і на початку літа.

Висновки

• Виконувати інвалідний норматив повинні всі роботодавці.
• Розмір інвалідного нормативу становить 4 % середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік, а якщо кількість працюючих від 8 до 25 осіб — 1 робоче місце.
• Якщо за підсумками року інвалідний норматив виконано не буде, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю до 10 березня створить розрахунок АГС і розмістить його на порталі ПФУ в кабінеті страхувальника.
• Граничний термін сплати АГС за 2024 рік — 14 квітня 2025 року.
• Якщо до 31 березня показники у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену суму АГС, зміняться, Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю надішле роботодавцю уточнений розрахунок АГС.

"Оплата праці", 2025, № 3