Трудові відносини, працевлаштування осіб з інвалідністю, лікарняні, індексація: зміни 2025/2026

Зміни до загального трудового законодавства

Відрядження дистанційника чи надомника. З 02.05.2025 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 27.03.2025 № 4339-IX до ст. 60¹, 60² та ст. 121 КЗпП. Ними було врегульовано питання направлення у відрядження працівників, з якими укладено трудові договори про дистанційну чи надомну роботу.

Зафіксовано, що особливості направлення у відрядження працівників, які виконують надомну або дистанційну роботу, мають бути встановлені трудовим договором про надомну / дистанційну роботу.

У випадку коли у відрядження направляється дистанційник, у тому числі при його відрядженні до місцезнаходженням роботодавця:

1) такий працівник повідомляє роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом;

2) пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.

Єдиний реєстр кваліфікацій. Законом України від 15.04.2025 № 4353-IX (далі — Закон № 4353), який набрав чинності 02.05.2025, запроваджено Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій (див. ст. 4¹ КЗпП).

Мета цих змін — впорядкувати систему кваліфікації та створити Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх диджиталізації та синхронізації з іншими базами даних.

Форма № 3-ПН. Законом № 4353

скасовано обов’язок подання до центру зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії)

З 02.05.2025 вона подається за бажанням роботодавця (див. п. 11 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI).

Зауважимо, що й раніше (до 02.05.2025), незважаючи на обов’язковий статус такої форми, штрафів за її неподання передбачено не було. Тож якщо роботодавець ігнорував форму № 3-ПН, то ніяких негативних наслідків від такого рішення не отримував.

Професійна практика студентів. З 12.09.2025 набрав чинності новий Закон України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 № 4574-IX. Разом з цим відбулися зміни в організації та оплаті практики студентів закладів професійної освіти (професійних коледжів, навчальних центрів, військових закладів профосвіти тощо).

Якщо студент-практикант буде отримувати винагороду за свою працю під час практики, підприємство — база практики має укласти з ним студентський трудовий договір (ч. 6 ст. 21 КЗпП). Строк його дії не може перевищувати строку навчання.

Про нюанси, на які слід звернути увагу роботодавцям у зв’язку з запровадженням таких студентських трудових договорів, розповідалося у статті «Професійна практика на підприємстві: є зміни» // «Податки & бухоблік», 2025, № 75.

Скорочений робочий час для осіб з інвалідністю. З 01.01.2026 запрацює норма, яка дозволить роботодавцям за рахунок власних коштів встановлювати скорочену тривалість робочого часу для осіб з інвалідністю. Відповідні зміни будуть внесені до ч. 4 ст. 51 КЗпП.

При скороченій тривалості робочого часу час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки, скорочується, але оплата його праці здійснюється у розмірі повної тарифної ставки / окладу. Тобто, по суті, недопрацьований працівником час підприємство оплачує, скажімо так, зі своєї кишені.

Варто зауважити, що

встановлення для осіб з інвалідністю скороченої тривалості робочого часу — це право, а не обов’язок підприємства

Якщо роботодавець вирішить скористатися таким правом, то він також має визначити тривалість скороченого робочого часу для таких осіб. Адже законодавством поки що вона не встановлена.

Паперові трудові книжки. Наразі 10 червня 2026 року — є кінцевим терміном п’ятирічного періоду, визначеного п. 2 розд. ІІ Закону України від 05.02.2021 № 1217-IX, для подання роботодавцями або безпосередньо працівниками до ПФУ відомостей про трудову діяльність працівників, зазначених в паперових трудових книжках. Відомості можна подати одним з таких способів:

• у вигляді кольорових сканкопій трудової книжки працівника;
• в оцифрованому вигляді — шляхом створення відповідного електронного запису в кабінеті страхувальника, до якого додаєте скановані копії трудової книжки.

Водночас на сайті ВРУ зареєстровано законопроєкт від 27.11.2025 № 14257, яким пропонується продовжити строк подання відомостей з трудових книжок до закінчення третього року з дати завершення воєнного стану.

Компенсації за працевлаштування ВПО. Протягом 2025 року КМУ двічі коригував Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 331. Серед іншого:

1) для роботодавців, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, було збільшено загальну тривалість надання компенсації витрат з 3 до 6 місяців з дня працевлаштування особи з числа внутрішньо переміщених осіб;

2) було уточнено, що для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат роботодавець подає заяву про компенсацію витрат до центру зайнятості за місцем провадження своєї діяльності.

Відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях. Законом України від 19.06.2025 № 4514-IX впорядковано надання відпустки для підготовки та участі у спортивних змаганнях. Уточнено, що тривалість такої відпустки, порядок, умови її надання та оплати для підготовки та участі у спортивних змаганнях, що надається:

• спортсменам, включеним до складу національної збірної команди, спортивним суддям, визначаються Порядком, затвердженим постановою КМУ від 01.06.2011 № 565;
• іншим працівникам — трудовим та/або колективним договором.

Відповідні зміни були внесені до ст. 77¹ КЗпП та ст. 16¹ Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР та набрали чинності з 12.10.2025.

Строки звернення до суду за трудовими спорами

Цей розділ важливий для працівників та роботодавців, які збираються звертатися до суду щодо трудових спорів.

Як у 2025 році? З 11.12.2025 строк у 3 місяці для звернення працівника до суду щодо стягнення з роботодавця зарплати та інших належних такому працівникові платежів (ч. 1 ст. 233 КЗпП) визнано КСУ* неконституційним. Тобто з 11.12.2025 для таких позовів строк звернення працівників до суду не обмежено. Проте для певних ситуацій є нюанси (наприклад, коли ситуація з невиплаченою зарплатою виникла до 11.12.2025). Тож радимо ознайомитися з деталями у статті «Строк для стягнення зарплати через суд: що вирішив Конституційний Суд» // «Податки & бухоблік», 2025, № 101.

* Конституційний Суд України.

Зверніть увагу: інші строки, визначені у ст. 233 КЗпП, продовжують діяти. Актуальні строки звернення до суду щодо трудових спорів розмістимо у табл. 1 далі.

Таблиця 1. Строки для звернення до суду щодо трудових спорів

І ще один важливий нюанс: зазначені строки на період воєнного стану не призупиняються. Проте якщо вони пропущені, то позивач (роботодавець або працівник) може посилатися на поважні причини пропуску строку (ч. 1 ст. 127 ЦПКУ). Остаточне рішення щодо розгляду такого позову прийматиме суд.

Як у 2026 році? Поки строки звернення до суду лишаються такими, які ми зазначили вище.

Трудові відносини під час воєнного стану

Звільнення за прогул. З 14.06.2025 запрацювала нова ч. 3 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Нею

на період воєнного стану введена заборона на звільнення за прогул без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) працівників, робоче місце яких розташоване на території активних бойових дій

Час відсутності на роботі таких працівників не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Документообіг. Частиною 1 ст. 7 Закону № 2136 передбачено, що у період дії воєнного стану роботодавцем самостійно визначається порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів на територіях активних, а з 14.06.2025 також можливих бойових дій. Головне — забезпечити ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та витрат на оплату праці.

Комунікація між працівником та роботодавцем. З 14.06.2025 запроваджені нові правила комунікації між працівниками та роботодавцем. Кожна зі сторін трудового договору зобов’язана невідкладно (у строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних: адреси, електронної пошти (за наявності), номерів телефону тощо.

Виконання цього обов’язку забезпечується:

роботодавцем — шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР);

працівником — шляхом направлення інформації на адресу місцезнаходження роботодавця або адресу його електронної пошти, зазначені в ЄДР, а за відсутності такої можливості — шляхом надсилання SMS на мобільний телефон роботодавця (за наявності).

Призупинення трудового договору. З 14.06.2025 викладено в новій редакції ч. 1 ст. 13 Закону № 2136, яка визначає порядок призупинення дії трудового договору.

Установлено, що:

1) за період призупинення дії трудового договору роботодавець не зобов’язаний:

— виплачувати працівнику зарплату, здійснювати гарантійні та компенсаційні виплати (крім сум, які належали працівнику на день призупинення);

— забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, надавати, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, допомогу по тимчасовій непрацездатності, подавати відповідні заяви-розрахунки, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) призупинення дії трудового договору не позбавляє його сторони права припинити трудовий договір на підставах, визначених законом;

3) дія трудового договору може бути відновлена роботодавцем до дати, зазначеної в його наказі, або до припинення воєнного стану. У такому разі роботодавець має за 14 календарних днів (до 14.06.2025 — за 10 календарних днів) до дати відновлення повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

З 14.03.2026 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 дозволятиме призупиняти дію трудового договору за ініціативи однієї із сторін сукупно на строк не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану (враховуючи строки його продовження)

Якщо ж строк призупинення, визначений наказом роботодавця, перевищує наведений граничний строк, то такий наказ втрачає чинність наступного дня після закінчення граничного строку, визначеного Законом № 2136, крім випадку його продовження за домовленістю сторін.

Звільнення під час або після призупинення. З 14.06.2025 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136 визначено, що в разі коли трудовий договір припиняється під час або відразу після закінчення строку призупинення його дії, роботодавець зобов’язаний провести розрахунок із працівником, а також видати трудову книжку (за умови зберігання трудової книжки у роботодавця) не пізніше наступного робочого дня після пред’явлення звільненим працівником письмової вимоги.

Зупинення положень колективного договору. З 13.09.2025 викладена в новій редакції ст. 11 Закону № 2136. За її формального прочитання можна дійти висновку, що з наведеної дати роботодавець може ініціювати зупинення дії лише тих положень колдоговору, які також урегульовані Законом № 2136 і розходяться з ним. Наприклад, щодо строку повідомлення про зміну істотних умов праці або розміру оплати праці.

Причому дія таких положень може бути зупинена тільки за взаємною згодою сторін колективного договору у порядку, визначеному цим колективним договором.

Зауважимо, що раніше (до 13.09.2025) ця норма дозволяла роботодавцю в односторонньому порядку вирішувати питання про зупинення дії тих положень колективного договору, які він не мав змоги виконувати, наприклад, у зв’язку з бойовими діями.

Якщо роботодавець до 13.09.2025 за власним рішенням зупинив дію окремих положень колдоговору на період воєнного стану, то

до 13.12.2025 сторони колективного договору зобов’язані були розпочати переговори щодо можливості та строків поновлення дії таких положень

Якщо рішення про поновлення дії зупинених раніше положень буде ухвалене, на роботодавця покладається обов’язок повідомити про це орган, який здійснив повідомну реєстрацію колдоговору, у тижневий строк.

Перевірки Держпраці. Починаючи з 01.10.2025 у Держпраці з’явилося право здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю з питань вчинення мобінгу (цькування). Такі заходи не можуть здійснюватися одночасно з позаплановими заходами державного нагляду (контролю) з будь-яких інших питань (див. ч. 1 ст. 16 Закону № 2136).

Військовозобов’язані-порушники. Починаючи з 04.12.2025 підприємства, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань та критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, отримали можливість укладати трудові договори з військовозобов’язаними, які:

• не мають військово-облікових документів (ВОД) або мають неналежним чином оформлені ВОД;
• не перебувають на військовому обліку;
• не уточнили персональні дані, зазначені в п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону України від 11.04.2024 № 3633-ІХ;
• перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Основна «фішка» тут — це можливість забронювати таких працівників на строк, що не перевищує 45 календарних днів з дати укладення трудового договору. Детально про нововведення — у статті «Військовозобов’язані-порушники: прийняття на роботу, бронювання та звільнення» // «Податки & бухоблік», 2025, № 85.

Водночас перед працевлаштуванням цих працівників рекомендуємо уточнити, наприклад, у службі підтримки застосунку «Дія», чи реалізована технічна можливість бронювання прийнятих на роботу військовозобов’язаних-порушників.

Працевлаштування осіб з інвалідністю

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. З 01.01.2026 кардинально змінюються правила обчислення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок врахування таких осіб у виконання цього нормативу. Крім того, запроваджується звітність та штрафи за невиконання нормативу. Розповідаємо.

Йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 № 4219-ІХ, який вносить зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-ХІІ (далі — Закон № 4219 та Закон № 875 відповідно).

1. Розмір нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з 01.01.2026 наведемо в табл. 2 нижче. Як і сьогодні, при його розрахунку використовуємо показник середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (далі — СКШП).

Таблиця 2. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю

Увага! При визначенні нормативу не враховуються штатні одиниці, що належать до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабміном. Перелік таких робіт / професій готує Мінсоцполітики, про що зазначалося в листі від 25.07.2025 № 8392/0/2-25/55.

2. У виконання нормативу враховуватимемо осіб з інвалідністю, що:

по-перше, працевлаштовані за основним місцем роботи;

по-друге, працюють на умовах повної / скороченої зайнятості чи неповного робочого часу, але за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує мінімальну.

Якщо ж працівник має інвалідність першої групи незалежно від причин її встановлення або другої групи з порушенням зору чи психічними розладами, то у виконання нормативу він має зараховуватись, як один за двох осіб. Але тут потрібно ще дочекатися відповідного порядку від КМУ.

А ще у виконання нормативу можна буде зарахувати осіб з інвалідністю, які проходять у роботодавця стажування відповідно до ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI та отримують зарплату в розмірі, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати.

3. Наразі роботодавці, які не виконали норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, сплачують адміністративно-господарські санкції (АГС).

З 2026 року замість АГС запроваджується внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

При цьому, на період воєнного стану та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде скасовано, розмір такого внеску становитиме 50 % його базового розміру. Це передбачено п. 3 розд. ІІ Закону № 4219. Протягом цього часу розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (В) обчислюватимемо за формулою:

В = ЗП_сер х 0,4 х 0,5 х К х (Н - І_пр),

де ЗП_сер — середньомісячна зарплата (винагорода) у відповідному календарному кварталі у розрахунку на одного працівника;

К — кількість місяців у кварталі;

Н — норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

І_пр — СКШП осіб з інвалідністю за квартал, працевлаштованих роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру їх оплати праці.

Після спливу пільгового періоду показник 0,5 зникне з наведеної вище формули розрахунку внеску.

Зауважимо, що порядок визначення показника ЗП_сер має встановити КМУ. Наразі є оприлюднений Мінсоцполітики проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю» (далі — проєкт). Відповідно до його положень показник ЗП_сер для цілей розрахунку внеску пропонують обчислювати за такою формулою:

ЗП_сер = ЗП_кварт : К_сер : 3,

де ЗП_кварт — нарахована заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за календарний квартал, на яку нарахований ЄСВ;

К_сер — середня кількість працівників, які працюють на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім ЦПД, та яким нараховано заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) за відповідний календарний квартал;

3 — кількість місяців у календарному кварталі.

При цьому проєктом передбачено, що при розрахунку ЗП_кварт не враховуються:

• винагороди за ЦПД;
• лікарняні та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
• зарплата працівників з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці з переліку, визначеного КМУ;
• щомісячна матдопомога або зарплата, яка надається / зберігається роботодавцями добровільно за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу.

Передбачається, що показник К_сер обчислюватиметься як сума СКШП та кількості зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості.

При обчисленні показника СКШП для цілей внеску не враховуватимуться:

• особи, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД;
• працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством;
• працівники, праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається КМУ.

А ще проєктом передбачається, що

не потраплятимуть до СКШП працівники, які (1) перебувають у відпустці за свій рахунок протягом всього звітного періоду, (2) з якими призупинено дію трудового договору, та (3) працівники, які призвані / прийняті на військову службу

У свою чергу, кількість зовнішніх сумісників в еквіваленті повної зайнятості за відповідний календарний квартал визначатиметься шляхом ділення загальної кількості людино-годин робочого часу (відпрацьованого (без понаднормових годин) та невідпрацьованого), за який була нарахована зарплата зовнішнім сумісникам, на табельний фонд робочого часу, визначений з урахуванням тривалості робочого тижня, встановленої роботодавцем згідно з законодавством або колективним договором.

4. Звітність. Вона повертається. Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

До передачі адміністрування ЄСВ Пенсійному фонду звітність щодо внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю подаватиметься до податкових органів за основним місцем обліку. Робити це будемо протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (п.п. 1 п. 2 розд. II Закону № 4219).

Сплатити внесок слід протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності.

5. За порушення порядку нарахування та сплати внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю передбачаються штрафні санкції (див. табл. 3).

Таблиця 3. Штрафні санкції за порушення

Також на суму недоїмки нараховуватиметься пеня 0,1 % від суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

Гарантії працівникам з інвалідністю. З 01.01.2026 нова редакція ст. 17 Закону № 875 вимагатиме, щоб при зверненні особи з інвалідністю з проханням про прийняття на роботу або просування по службі у письмовій чи електронній формі роботодавець у разі відмови повідомляв про її причини у такі самі спосіб і за формою, в яких особа з інвалідністю зверталася до роботодавця.

Крім того, з 2026 року ст. 18 Закону № 875 зобов’язуватиме роботодавця:

• забезпечити повернення на роботу працівника, інвалідність якого настала внаслідок нещасного випадку на виробництві такого роботодавця або професійного захворювання, та
• здійснити для цього всі необхідні заходи розумного пристосування протягом чотирьох місяців з дня повідомлення особи з інвалідністю про готовність приступити до роботи або протягом чотирьох місяців з дня, коли особа приступила до роботи.

Виняток — випадок, коли єдиною причиною нещасного випадку на виробництві було порушення працівником з його вини вимог з охорони та безпеки праці або якщо нещасний випадок стався з працівником, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння.

Компенсація витрат на облаштування робочого місця. З 18.03.2025 у новій редакції запрацював Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 22.08.2023 № 893. Про це писали у статті «Робоче місце особи з інвалідністю: облаштував — отримай компенсацію» // «Податки & бухоблік», 2025, № 27.

Пізніше до цього Порядку ще вносилися зміни. А саме, з 29.05.2025 він містить заборону на надання компенсації підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які отримали фінансову допомогу на поворотній та безповоротній основі для технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць.., затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 № 70.

Крім того, з 01.01.2026 право на отримання такої компенсації втратять заявники у разі отримання ними грошової компенсації за переобладнання (пристосування) транспортних засобів для керування особами з інвалідністю внаслідок війни відповідно до постанови КМУ від 07.11.2025 № 1442.

Лікарняні та декретні

Право допомогу від ПФУ. Завдяки змінам, унесеним Законом України від 18.12.2024 № 4158-IX до абзацу другого ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, далі — Закон № 1105),

з 04.04.2025 повернули право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах за всіма місцями роботи (діяльності) застрахованої особи

Нагадаємо, що з 01.01.2023 до 04.04.2025 за рахунок ПФУ зазначені вище виплати надавалися за замовчуванням за основним місцем роботи (діяльності). Винятком була допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вона призначалася як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (див. лист ПФУ від 18.06.2024 № 24884-33720/К-03/8-2800/24).

«Нещасний» лікарняний. З 04.04.2025 підкориговано правила оплати «нещасного» лікарняного (див. абзац третій ч. 3 ст. 36 Закону № 1105).

Так, якщо страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку стався 04.04.2025 чи пізніше з особою, в якої декілька місць роботи, то:

• за місцем роботи, де стався нещасний випадок, роботодавець, як і раніше, оплачує власним коштом перші 17 днів непрацездатності, а з 18-го дня — ПФУ;
• за іншим місцем роботи (ніж те, на якому настав такий страховий випадок) за рахунок роботодавця оплачують перші 5 днів тимчасової непрацездатності, а з 6-го — ПФУ.

При цьому в обох роботодавців розмір допомоги = 100 % середньої зарплати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника.

Зауважимо, що до 04.04.2025 за наведених обставин такий «нещасний» лікарняний оплачувався однаково за всіма місцями роботи, а саме: 17 днів за власний рахунок, а з 18-го дня — коштом ПФУ.

Розрахунок. КМУ постановою від 14.07.2025 № 837 вніс зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266). Вони набули чинності з 18.07.2025.

Із наведеної дати при розрахунку лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (з 1-го до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду (див. статтю «Обчислюємо середньоденну зарплату для лікарняних і декретних» // «Податки & бухоблік», 2025, № 85).

Крім того, КМУ прописав порядок обчислення обмеження, визначеного абзацом четвертим п. 2 Порядку № 1266, щодо суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті. Детально — в статтях «Лікарняні та декретні: є зміни в розрахунку!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 59, «Лікарняні обчислює резидент Дія Сіті» // «Податки & бухоблік», 2025, № 97, «Декретні у резидентів Дія Сіті» // «Податки & бухоблік», 2025, № 99.

Індексація зарплати

Індексація-2025. У 2025 році законодавці обнулили індексацію.

У результаті в січні — червні 2025 року зарплата індексації не підлягала, оскільки величина ІСЦ наростаючим підсумком не перевищувала поріг індексації в 103 %.

Уперше право на поточну індексацію зарплати виникло в липні 2025 року для працівників із базовими місяцями січень і лютий 2025 року. У грудні 2025 року індексація з’явилась у працівників, яким оклади (ставки, розцінки) востаннє підвищували в березні 2025 року.

Всю інформацію щодо коефіцієнтів для індексації зарплати та сум поточної індексації, що склалися у відповідному місяці 2025 року, для вас зібрали у статті «Індексація-2025: підбиваємо підсумки, закриваємо рік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 99.

Індексація-2026. З 01.01.2026 законодавці знову обнуляють індексацію (ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX).

Січень 2026 року стане базовим для всіх працівників, незалежно від того, чи відбулося підвищення окладів (ставок, розцінок) у такому місяці. Якщо враховувати минулорічні роз’яснення фахівців Мінсоцполітики, надані в листі від 10.12.2024 № 105/0/214-24, обчислення ІСЦ наростаючим підсумком маємо проводити з лютого 2026 року. Тоді в умовах високої інфляції право на індексацію може виникнути тільки у квітні 2026 року. Але якщо інфляція невелика або взагалі матимемо дефляцію, то право на індексацію може виникнути значно пізніше. Тут усе залежить від того, в якому саме місяці величина ІСЦ наростаючим підсумком перевищить поріг індексації 103 %.

Висновки

• У загальному трудовому законодавстві з:
  — 02.05.2025 унормували питання направлення у відрядження дистанційників;
  — 02.05.2025 скасували обов’язок подання форми № 3-ПН. Подаємо її добровільно;
  — 12.09.2025 запровадили студентський трудовий договір;
  — 01.01.2026 роботодавці отримали право за рахунок власних коштів установлювати скорочену тривалість робочого часу для осіб з інвалідністю.
• З 11.12.2025 строк звернення працівників до суду щодо стягнення зарплати та інших належних виплат не обмежується, тоді як інші строки трудових спорів залишаються чинними і не зупиняються на період воєнного стану. Для 2026 року це залишається поки актуальним.
• У законодавстві, що регулює трудові відносини під час воєнного стану, з:
  — 14.06.2025 оновили порядок призупинення дії трудового договору, запровадили обов’язок комунікації між працівниками та роботодавцем та ввели заборону на звільнення за прогул працівників, робоче місце яких розташоване на території активних бойових дій;
  — 13.09.2025 змінили умови призупинення дії положень колдоговору;
  — 04.12.2025 запровадили для підприємств оборонно-промислового комплексу можливість прийняття на роботу військовозобов’язаних-порушників з бронюванням на 45 календарних днів.
• З 01.01.2026 кардинально змінюються правила обчислення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок врахування таких осіб у виконання цього нормативу.
• З 04.04.2025 законодавець:
  — повернув право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності та пологах за всіма місцями роботи (діяльності) застрахованої особи;
  — підкоригував правила оплати «нещасного» лікарняного для працівників, які мають декілька місць роботи.
• З 01.01.2026 законодавці знову обнуляють індексацію.

Амброзяк Наталя, юрист, Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань

Податки & бухоблік Грудень, 2025/№ 104