Витрати на підвіз людей до кордону: чи можливо?
Насамперед звернемося до норм БКУ* та Закону № 280**.
* Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI.
** Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.
Так, видатки, які можуть здійснюватися з міських бюджетів, визначено ст. 89 БКУ. Та серед них безпосередньо видатків на підвіз чи перевезення населення немає.
Водночас БКУ надає так звану «свободу» у здійсненні видатків для всіх місцевих бюджетів за наявності відповідних місцевих програм. При цьому до видатків, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки за іншими програмами, пов’язаними з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом. Це прямо передбачено п. 21 ч. 1 ст. 91 БКУ.
Тепер з’ясуємо, чи належать такі повноваження до власних повноважень міських рад.
Звичайно, дослівного формулювання щодо «перевезення евакуйованих або тимчасово переміщених осіб до кордону» годі й шукати в Законі № 280. Це й не дивно, адже при розробленні та прийнятті цього Закону нормотворці навряд чи могли передбачити таку ситуацію. Утім, повноваження, під які можна «підвести» такі заходи, є.
Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, належить вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів щодо забезпечення державної і громадської безпеки і порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування людей, захисту їх здоров’я, збереження матеріальних цінностей. Це передбачено п.п. 2 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону № 280. Такі заходи слід планувати та здійснювати за КПКВК 8110 «Заходи із запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха» (наказ № 793***).
Отже, вважаємо, що саме в рамках заходів із врятування людей можливо виділити кошти місцевого бюджету на перевезення цих людей до кордону для подальшої евакуації.
Також додамо: виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішують питання щодо затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування. Це закріплено в п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 280.
ВАЖЛИВО!
Заходи з перевезення тимчасово переміщених осіб можуть здійснюватися виключно за наявності відповідної цільової програми
Це обов’язкова умова. До речі, під час воєнного стану потреби збирати депутатів на сесію для затвердження місцевих програм немає. Затвердити місцеві (цільові) програми (вносити зміни до них) із дотриманням вимог ст. 91 БКУ можуть виконкоми відповідних місцевих рад, місцеві держадміністрації, військові (військово-цивільні) адміністрації. Це дозволено п.п. 2 п. 1 постанови № 252****.
Тобто, як бачимо, насамперед має бути місцева програма, якою буде передбачено відповідні заходи та кошти на їх здійснення. А вже потім на виконання цієї програми голова ОМС видає відповідне розпорядження щодо виділення коштів з місцевого бюджету та здійснення заходів з підвезення людей до кордону.
Із заправкою пальним шкільних автобусів громади все досить просто. Рада придбаває пальне в рамках програми і передає це пальне для заправлення автобусів.
А от заправляти автобуси інших громад не вийде. Але вихід із ситуації є. Ви цілком можете передати кошти на такі цілі іншій громаді у вигляді міжбюджетного трансферту. Причому під час воєнного стану рішення про передачу коштів між місцевими бюджетами можуть прийняти виконкоми відповідних місцевих рад, місцеві держадміністрації, військові (військово-цивільні) адміністрації без укладення договорів. Це передбачено п.п. 2 п. 1 постанови № 252 (ср. USER_SHOW_ID).
Звісно, можна надати кошти іншій громаді в рамках договору про співробітництво. Докладніше про такі договори читайте у статті «Співробітництво ТГ: як організувати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 30).
Бюджетна бухгалтерія, квітень, 2022/№ 16