Інформація по темі "" | Публікації по тегу
13.05.21
1019 0
Друкувати
Обране

Військові збори: оплатні моменти

У попередній статті ми з'ясували, що на період навчальних зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, за працівником зберігають місце роботи, посаду, а також середню зарплату (ст. 119 КЗпП). Про нюанси розрахунку і виплати останньої та можливість компенсувати таку виплату з бюджету розповімо в сьогоднішній статті.

Важливий нюанс

В оплати періоду військових зборів є одна особливість: виплата середнього заробітку і суми нарахованого на нього ЄСВ за увесь період зборів здійснюється за рахунок бюджетних коштів у порядку, визначеному КМУ (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232*).

* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

Незважаючи на це, розрахувати і виплатити середній заробіток доведеться все ж роботодавцю, в якого працює працівник, із подальшим відшкодуванням таких витрат з бюджету.

Про те, як це правильно зробити, — читайте далі.

Рахуємо «середню»

Суму оплати за період військових зборів (ВЗ) визначити не складно. Для цього достатньо вирахувати два показники:

• середньоденну зарплату (ЗПсер);

• кількість днів військових зборів + днів проїзду на збори і назад, що припадають на робочі дні за графіком роботи працівника на підприємстві, в установі, організації (Дпропущ).

Перемноживши ці показники, знайдемо шукану суму для оплати періоду військових зборів:

ВЗ = ЗПсер x Дпропущ.

Розрахунок першого показника (середньоденної зарплати) проводимо згідно з Порядком № 100. Для цього використовуємо формулу:

ЗПсер = В : Двідпр,

де В — виплати, нараховані за розрахунковий період;

Двідпр— кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді.

У загальному випадку, розрахунковим періодом для оплати військових зборів є два останніх місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому працівника призвали на військові збори.

Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць ураховується до розрахункового періоду як повний.

Виключаємо з розрахункового періоду час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (період відпустки за свій рахунок, відрядження, хвороби і так далі).

Отримане значення і буде шуканим показником Двідпр.

Розглянемо числовий приклад.

Приклад 1. Працівника призвали на військові збори з 11.05.2021 р. У період з 12 по 30 квітня 2021 року працівник перебував у карантинній відпустці за свій рахунок.

Розрахунковий період для нашого працівника: березень — квітень 2021 року.

На цей період припадає 44 робочих дні

(22березень + 22квітень) за графіком п’ятиденки. Виключаємо з нього робочі дні, які припали на період карантинної відпустки.

Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді дорівнює:

44 - 15 = 29 роб. дн.

А чи усі виплати братимуть участь у розрахунку «середньої»? Ні.

До розрахунку потраплять суми нарахованої заробітної плати (доходу) за відпрацьований час. Виплати включаємо в розрахунок середньоденної заробітної плати:

• у тому розмірі, в якому вони були нараховані;

• у тих місяцях, за які вони нараховані.

Єдиний виняток із цього правила — премії (винагороди), нараховані за 2 місяці і більш тривалий період (абз. 3 п. 3 Порядку № 100).

Такі виплати розподіляємо по місяцях, за які вони нараховані, і пропорційно відпрацьованим у них робочим дням. Після цього включаємо їх у заробіток у частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Використовуючи все вищесказане, розрахуємо середньоденну зарплату для нашого працівника з прикладу 1.

Приклад 2. Припустимо, зарплата співробітника за відпрацьовані дні березня й квітня 2021 року склала 12522,73 грн (у березні — 9500 грн, у квітні — 3022,73 грн).

Тоді середньоденна зарплата для оплати періоду військових зборів дорівнює:

12522,73 грн : 29 роб. дн. = 431,82 грн.

А що робити:

• якщо протягом останніх 2 місяців працівник не працював (наприклад, хворів або був у відпустці)?

• на військові збори призвали новоприйнятого працівника?

Як діяти в таких нестандартних ситуаціях, покажемо в таблиці нижче.

Визначаємо розрахунковий період у нестандартних ситуаціях

Ситуація

Правила визначення розрахункового періоду

Протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем, в якому працівника призвали на військові збори, він не працював (хворів і був у відпустці)

Попередні 2 місяці роботи (абз. 4 п. 2 Порядку № 100)

Приклад 1. Працівника призвали на військові збори з 11.05.2021 р. У березні — квітні 2021 року він був у відпустці за свій рахунок. У січні — лютому 2021 року він відпрацював 39 днів (19січень + 20лютий). Йому нарахована зарплата по 9500 грн за місяць.

Середню зарплату розраховуємо виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (січень — лютий 2021 року): (9500 + 9500) : 39 = 487,18 грн

Працівник відпрацював менше 2 календарних місяців

Фактично відпрацьований період у рамках 2 місяців

Приклад 2. Працівник прийнятий на роботу 5 квітня 2021 року, а вже 11 травня його призвали на військові збори. Зарплата за відпрацьовані дні у квітні (20 робочих днів) склала 8636,36 грн, за відпрацьовані дні в травні (3 робочих дні) — 1583,33 грн.

Середню зарплату розраховуємо виходячи з виплат за фактично відпрацьований час у рамках 2 календарних місяців (05.04 — 30.04.2021 р.): (8636,36 : 20) = 431,82 грн

Протягом останніх 4 місяців працівник не працював з поважних причин (був в простої, хворів і був у відпустці)

Розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу, встановленого на момент розрахунку (п. 4 Порядку № 100). Але! Якщо оклад менше мінімалки, середньоденну зарплату розраховуємо з МЗП, встановленої на момент розрахунку.

Приклад 3. Працівника призвали на військові збори з 11.05.2021 р. У березні — квітні 2021 року він хворів, а в січні — лютому 2021 року перебував у карантинній відпустці. Його місячний посадовий оклад станом на травень 2021 року — 5000 грн.

Середня зарплата складе: (6000 + 6000) : (22березень + 22квітень) = 272,73 грн

Приклад 4. Перший робочий день працівника — 05.05.2021 р. А 11.05.2021 р. він повинен був з’явитися на військові збори. Місячний посадовий оклад працівника — 8000 грн.

Середньоденна заробітна плата складе: (8000 + 8000) : (22березень + 22квітень) = 363,64 грн

Середньоденну зарплату слід розраховувати тільки один раз!

Навіть якщо настав наступний місяць, а працівник все ще на зборах. Для оплати періоду військових зборів у такому місяці беремо показник раніше розрахованої середньоденної зарплати. Множимо його на кількість невідпрацьованих робочих днів у такому місяці і таким чином знаходимо суму середнього заробітку.

Виплачуємо середній заробіток

Тут теж є свої особливості. Так, перед від’їздом працівника на збори йому слід виплатити (п. 8 Інструкції № 80*):

* Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затверджена наказом Міноборони від 12.03.2007 р. № 80.

• не лише зарплату за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом,

• але й середню зарплату за перші пів місяця зборів. Тобто оплатити робочі дні, які припадають на 15 календарних днів з дати, зазначеної в повістці.

За час перебування на зборах, що залишився, зарплату виплачуємо у звичайні строки, встановлені на підприємстві, в установі, організації.

Увага! Пунктом 1 Інструкції № 80 передбачена виплата добових військовозобов’язаним і резервістам за кожен день перебування їх на зборах, включаючи дні дороги від військкомату до місця проведення зборів і назад. Такі виплати проводять військові частини, в яких військовозобов’язані проходять збори (п. 4 Інструкції № 80).

Витрати на проїзд до місця проведення зборів і назад до місця проживання їм відшкодовують військкомати (п. 6 Інструкції № 80).

Оподаткування

Середня зарплата за період перебування на військових зборах є зарплатною виплатою, яка належить до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

Тому на неї нараховуємо ЄСВ, утримуємо з неї ПДФО і військовий збір на загальних підставах.

Середній заробіток працівників, призваних на збори, враховуємо при визначенні граничного розміру доходу, який надає право на ПСП. Також до нього у складі зарплати застосовуємо ПСП (за наявності права на застосування пільги).

В об’єднаній звітності середній заробіток відображаємо:

• у додатку 4ДФ — у складі нарахованої зарплати (ознака доходу «101»). Якщо до середнього заробітку застосовувалася ПСП, то обов’язково вказуємо відповідну ознаку;

• у додатку Д1 — загальною сумою в одному рядку разом із нарахованою зарплатою за відпрацьований час до початку зборів (з кодом категорії застрахованої особи в графі 08 — «1»).

Із додатка Д1 сума середнього заробітку працівників, призваних на військові збори, разом із загальною сумою нарахованої зарплати потрапить до Податкового розрахунку (у рядки 1.1 та 1).

У разі призову на військові збори трудові відносини з працівником не припиняються. Тому додаток Д5 не заповнюється.

Отримуємо компенсацію

Середній заробіток працівників, призваних на військові збори, компенсують роботодавцеві (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232):

• за рахунок коштів держбюджету на утримання Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями;

• згідно з порядком, затвердженим постановою № 1644*.

* Постанова Міноборони «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» від 23.11.2006 р. № 1644.

До речі, для військовозобов’язаних, призваних на військові збори в лави Нацгвардії, діє своя Інструкція № 856**. Вона регулює питання виплати грошового забезпечення та заохочення, в тому числі й призваних на військові збори.

** Інструкція про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам Національної гвардії України, затверджена наказом МВС від 14.07.2015 р. № 856.

Порядок отримання компенсації такий:

Роботодавець розраховує і виплачує працівникові середній заробіток за рахунок своїх коштів.

Роботодавець подає документи до військкомату для відшкодування витрат.

Витрати з виплати середнього заробітку відшкодовують роботодавцеві з бюджету.

Термінів для подання документів на відшкодування середнього заробітку не встановлено.

Зверніть увагу: джерело відшкодування залежатиме від підпорядкування військового формування, в якому проводилися збори.

1. Військові збори проходять у ЗСУ.

Для відшкодування витрат роботодавець подає у військовий комісаріат, в якому перебувають на обліку військовозобов’язані:

• рахунки на оплату;

• відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, за формою, наведеною в абз. 2 п. 12 Інструкції № 80 (ср. USER_SHOW_ID).

У відомостях вказують:

• П. І. Б. працівника;

• середню зарплату за місяць;

• період перебування на зборах;

• суму витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі ЄСВ).

Роботодавцеві відшкодовують усі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку, у тому числі і ЄСВ, нарахований на нього.

2. Військові збори проходять в Нацгвардії.

Для відшкодування витрат роботодавець також подає рахунки на оплату, до яких додає відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори (п. 5 Інструкції № 856).

Тільки для цього використовують форму відомості, яка наведена в додатку до Інструкції № 856. У ній (на відміну від форми, наведеної в Інструкції № 80) додатково доведеться розписати:

• ЄСВ, нарахований на середню зарплату (за місяць і за увесь період перебування на зборах);

• суму середньої зарплати (за місяць і за увесь період перебування на зборах).

Кравченко Дар’я

Оплата праці, травень, 2021/№ 9

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі