Контрольована іноземна компанія в Польщі: що має знати резидент України

Якщо ви — резидент України і маєте компанію в Польщі, українське податкове законодавство вважає вас контролюючою особою. А значить, у вас є конкретні зобов'язання: подавати звітність, платити податок з нерозподіленого прибутку і повідомляти податкову про саму компанію. Ігнорування цих правил коштує дорого — штрафи починаються від 300 мінімальних зарплат.

Що таке КІК і коли польська компанія стає контрольованою?

КІК — контрольована іноземна компанія. Це будь-яка іноземна юридична особа, в якій резидент України має частку або фактичний контроль.

Згідно зі статтею 39-2 Податкового кодексу України, ваша польська компанія визнається КІК, якщо виконується хоча б одна умова:

• ви володієте часткою понад 50% (або понад 10%, якщо сукупна частка резидентів України перевищує 50%);

• ви фактично контролюєте компанію — навіть без формального володіння.

Фактичний контроль — це коли ви приймаєте рішення про розподіл прибутку, підписуєте договори або маєте право вето. Польська sp. z o.o. з єдиним українським засновником — класичний приклад КІК.

Які обов'язки виникають у резидента України?

Їх три, і кожен має свій дедлайн.

Повідомлення про КІК подається до податкової за місцем реєстрації фізичної особи. Строк — 60 днів з моменту набуття або відчуження частки, або зміни розміру частки. Форма затверджена наказом Мінфіну.

Звіт про КІК подається щорічно разом із декларацією про майновий стан і доходи. Для фізичних осіб — до 1 травня року, наступного за звітним. У звіті відображається фінансова звітність польської компанії, скоригований прибуток і розрахунок податку.

Податок з прибутку КІК сплачується, якщо скоригований прибуток перевищує 2 мільйони євро на рік або якщо компанія не відповідає критеріям звільнення. Ставка — 18% для фізичних осіб плюс 1,5% військового збору.

Чи можна не платити податок з прибутку польської компанії?

Так, якщо компанія підпадає під звільнення. Польща — член ЄС, тому тут діє важливий виняток.

Прибуток КІК не оподатковується в Україні, якщо одночасно виконуються дві умови: компанія сплатила корпоративний податок у Польщі за ефективною ставкою не менше 13% (польська ставка CIT — 19%, для малого бізнесу — 9%), і частка пасивних доходів не перевищує 50% від загального доходу.

Уявіть це як митний контроль: якщо товар вже обклали митом у країні відправлення за достатньою ставкою, повторно його не обкладають. Так само і тут — якщо Польща вже взяла своє, Україна не дублює оподаткування.

Але є нюанс. Звільнення не означає відсутності звітності. Навіть якщо податок нульовий, звіт про КІК подавати все одно потрібно.

Порівняння: звітність КІК для фізичної та юридичної особи — резидента України

Як правильно вести облік: покроковий алгоритм

1. Зареєструйте КІК в українській податковій — подайте повідомлення протягом 60 днів після реєстрації польської компанії.

2. Отримайте фінансову звітність польської компанії за рік — баланс і звіт про прибутки та збитки за польськими стандартами (або МСФЗ).

3. Розрахуйте скоригований прибуток КІК за правилами статті 39-2 ПКУ — виключіть дивіденди, що вже оподатковані, і певні внутрішньогрупові операції.

4. Перевірте, чи виконуються умови звільнення — ефективна ставка CIT у Польщі та частка пасивних доходів.

5. Заповніть звіт про КІК і подайте його разом із декларацією до 1 травня.

6. Якщо звільнення не діє — розрахуйте і сплатіть податок.

Алгоритм виглядає зрозуміло, але на практиці кожен крок потребує точних вхідних даних із польської сторони — коректно складеної фінансової звітності (Sprawozdanie finansowe), підтверджених декларацій CIT-8 та правильно відображених операцій у JPK. Саме тому більшість власників sp. z o.o. починають із того, що знаходять надійного бухгалтера у Польщі, який веде облік за польськими стандартами — з урахуванням VAT, CIT і звітності перед Urząd Skarbowy. Без коректних польських документів скласти звіт про КІК для української податкової просто неможливо.

Реальна ситуація з практики

Підприємець із Харкова відкрив sp. z o.o. у Варшаві в 2022 році. Компанія займалася IT-аутсорсингом, річний прибуток — близько 180 000 євро. Польський CIT сплачено за ставкою 19%. Пасивні доходи — 0%.

Він не подавав жодної звітності в Україні, вважаючи, що "польська компанія — польські податки". У 2024 році під час перевірки ДПС виявила порушення. Результат: штраф 300 МЗП (понад 2,1 млн грн на той момент) плюс зобов'язання подати звіти за два роки.

Якби він подав повідомлення і щорічні звіти вчасно — податок з прибутку КІК був би нульовим через звільнення. Заплатив би лише за послуги бухгалтера.

"Найпоширеніша помилка — плутати відсутність податку з відсутністю звітності. Навіть якщо ваша польська компанія повністю підпадає під звільнення, звіт про КІК подавати обов'язково. Саме за неподання звіту — а не за несплату податку — більшість клієнтів і отримують штрафи."

Які документи потрібно зберігати?

Для підтвердження права на звільнення або коректного розрахунку прибутку КІК зберігайте:

• фінансову звітність польської компанії (підписану аудитором або бухгалтером);

• підтвердження сплати CIT у Польщі — податкові декларації CIT-8;

• виписки з банківських рахунків компанії;

• установчі документи та реєстраційні дані з KRS (польський реєстр підприємців);

• договори з контрагентами, якщо є ризик визнання операцій пасивними доходами.

Строк зберігання — 7 років. Це стандарт і для польського, і для українського законодавства.

"Якщо ви ще не подавали повідомлення про КІК, але компанія вже існує — не чекайте. Добровільне виправлення порушення до початку перевірки суттєво знижує ризики. ДПС має право перевіряти КІК за останні 7 років, але на практиці активно перевіряє з 2022 року."

Що змінилося після 2022 року?

До 2022 року правила КІК в Україні існували лише на папері — реального правозастосування майже не було. З 2022 року ДПС почала активно запитувати інформацію через механізми автоматичного обміну даними (CRS/FATCA). Польща бере участь у CRS з 2017 року. Це означає: інформація про рахунки вашої польської компанії автоматично передається до України.

Приховати факт існування компанії стало практично неможливо. Легалізувати її — навпаки, нескладно, якщо діяти за алгоритмом вище.

Польська компанія — зручний і легальний інструмент для бізнесу. Але резидент України, який нею керує, живе одночасно в двох податкових системах. Знати правила обох — не опція, а необхідність.