Продали майно: чи треба реєструватися як платник ПДВ?

На превеликий жаль, податківці в цій ситуації абсолютно праві. Пояснимо, на чому ґрунтуються такі висновки фіскалів.

ОМС — НЕ суб’єкт господарювання

Дійсно, в ГКУ є окремі норми, якими закріплено особливий статус ОМС. Зокрема, ч. 1 ст. 8 ГКУ визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Разом з тим ч. 3 ст. 8 ГКУ передбачено, що ОМС можуть брати участь у господарській діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. При цьому ОМС можуть бути наділені господарською компетенцією (сукупність господарських прав та обов’язків), яку реалізують від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Отже, ГКУ дозволяє ОМС брати участь в господарській діяльності, одночасно забороняючи їм набувати статусу суб’єкта господарювання.

До речі, щодо правомірності застосування зазначених норм ГКУ податківці ніколи не заперечували. Але застосовувати господарську компетенцію ОМС необхідно виключно в межах відносин у сфері господарювання. Це підтверджують й положення ст. 7 ГКУ.

Натомість статус та повноваження ОМС визначено в окремому документі — Законі № 280*. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є ОМС, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, згаданим Законом та іншими законами.

* Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.

Утім, особливий статус ОМС, визначений ГКУ, жодним чином на поширюється на відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів. так, ці питання регулюються окремим документом — ПКУ. Тож розглянемо, які норми цього документа стосуються нашої ситуації.

ОМС — платник податків та зборів

Насамперед нагадаємо: платником ПДВ вважається будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і добровільно реєструється як платник ПДВ. Також до числа платників належать особи, зареєстровані як платники податку, або ті, що підлягають такій реєстрації. Про це свідчить пп. 1 та 2 п. 180.1 ПКУ. У свою чергу, особою для цілей оподаткування ПДВ є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Як бачимо, для реєстрації як платника ПДВ не має значення, чи є юридична особа суб’єктом господарювання та чи веде вона господарську діяльність. У податковому законодавстві визначальними є інші критерії, передбачені спеціальними нормами ПКУ, а не ГКУ.

Відповідно ОМС, як і всі інші бюджетні установи, при реєстрації платниками ПДВ мають керуватися загальними вимогами щодо ПДВ-реєстрації. До речі, податківці розглядали саме таку ситуацію та озвучили свою позицію в листі «Щодо оподаткування податком на додану вартість об’єктів приватизації та реєстрації платником ПДВ органів місцевого самоврядування у разі платного відчуження об’єктів комунального майна» від 23.09.2016 № 3088/10/25-01-15-01-09 та ІПК від 16.11.2021 № 4357/ІПК/99-00-21-03-02-05 (ср. USER_SHOW_ID). Розглянемо детальніше, на чому ґрунтуються їх висновки.

Умови ПДВ-реєстрації

Для цілей реєстрації установи як платника ПДВ необхідно правильно визначити, чи виконуються умови, передбачені ст. 181, 182 ПКУ.

У загальному порядку під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Тобто тільки-но обсяг надходжень бюджетної установи від оподатковуваних операцій за 12 місяців перевищує 1 млн грн, вона стає потенційним кандидатом на включення до реєстру платників ПДВ. У переважній більшості випадків саме так і є. Але це абсолютно не означає, що всі надходження слід включати до розрахунку загального обсягу таких операції. Пояснимо, як установі правильно розрахувати обсяг оподатковуваних операцій.

1. Для визначення загального обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг необхідно взяти виключно ті операції, які відповідають визначенню «постачання товарів» та «постачання послуг» згідно з пп. 14.1.191 та 14.1.185 ПКУ.

У вашій ситуації доходи від продажу нерухомого майна є різновидом операції з постачання товарів. Адже під постачанням товарів розуміють будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власника, у т. ч. продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Причому податківці вважають, що операції з приватизації майна, яке перебуває у комунальній власності, також підпадають під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та обкладаються ПДВ за основною ставкою. Саме до таких висновків дійшли податківці у вищезгаданих роз’ясненнях. Тож як не крути, а такі операції необхідно взяти до уваги при визначенні обсягу оподатковуваних операцій.

2. До переліку оподатковуваних операцій, тобто до тих, які бюджетна установа повинна врахувати при визначенні реєстраційного обсягу, належать операції:

— що підлягають оподаткуванню за ставками 20 %, 14% 7 % і 0 %;

— звільнені від обкладення ПДВ (ст. 197 ПКУ).

Із цього випливає, що до розрахунку межі для цілей реєстрації особи платником ПДВ не включаються тільки ті операції, які не є об’єктом обкладення ПДВ (ст. 196 ПКУ) та не відповідають критеріям постачання товарів/послуг.

3. При визначенні граничного обсягу оподатковуваних операцій необхідно орієнтуватися на 1 млн грн без урахування ПДВ.

Утім, особі, яка реєструється платником ПДВ вперше, на таке уточнення — «без урахування ПДВ» не варто звертати увагу. Таке застереження стосується лише тих осіб, які вже були платниками ПДВ та здійснюють повторну ПДВ-реєстрацію.

4. Для визначення граничної межі рахуємо обсяг операцій за останні 12 календарних місяців. При цьому фразу «протягом останніх 12 календарних місяців» слід розуміти буквально. Не плутайте 12 календарних місяців із календарним роком, який обчислюють з 1 січня по 31 грудня.

Для такого розрахунку необхідно відраховувати 12 календарних місяців у зворотному порядку. Тобто у серпні 2022 року для розрахунку потрібно брати дані за серпень 2021 — липень 2022.

Таким чином, врахувавши всі наведені вище нюанси, установа має визначити, чи перевищує загальна сума здійснених нею оподатковуваних операцій 1 млн грн.

Та у випадку нашого читача все доволі просто і однозначно. Адже вже в серпні 2022 обсяг надходжень від оподатковуваних операцій перевищив 1 млн грн (становить 3268863 грн). Тому, поза сумнівом, ваша установа повинна зареєструватися як платник ПДВ у загальному порядку.

З якого періоду реєструватися?

Подати реєстраційну заяву необхідно до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем досягнення реєстраційного ліміту (п. 183.2 ПКУ).

Тобто якщо обсяги постачання перевищили 1 млн грн у серпні, то заяву необхідно подати не пізніше 10 вересня. Заяву подають до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням.

За відсутності підстав для відмови в реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження заяви № 1-ПДВ внести до Реєстру запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ. Із дня внесення запису до Реєстру установа є платником ПДВ.

Після того, як установа отримала статус платника ПДВ, вона стає повноцінним податковим гравцем.