Сумісник без основного місця роботи: що з ЄСВ?

В грудні 2020 до установи на роботу за сумісництвом на неповний робочий день  був прийнятий працівник, який повідомив, що має основне місце роботи. У листопаді 2023 року він звільнився з нашої установи. У наступному місяці з’ясувалося, що у серпні 2023 року він вже не працював за основним місцем роботи та не повідомив про це.

Розрахунки по оплаті в період з грудня 2020 по листопад 2023 проводилися із розрахунку фактично відпрацьованого часу та ЄСВ було нараховано на ці суми, без донарахувань до мінімального платежу.

Чи необхідно нам зараз донарахувати ЄСВ до мінімального платежу за серпень – листопад 2025? 

Ознаку місця роботи обирає сумісник

Відповідно до ст. 102¹ КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи.

Сумісництво можливе за наявності у працівника основної роботи. Якщо немає основного місця роботи, то не може бути й роботи за сумісництвом. При цьому згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VIосновне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до її відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування на її підставі.

Отже, визначення ознаки місця роботи (основне або сумісництво) — зона відповідальності працівника. Але це один бік медалі. 

Роботодавець не перевіряє чи є у сумісника основне місце роботи

Другий же полягає у тому, що при оформленні сумісника роботодавець не повинен вимагати у нього документи про наявність основного місця роботи. Не просто не повинен, а не має права вимагати таких документів, оскільки це не передбачено чинним законодавством (ст. 24 і 25 КЗпП).

Простіше кажучи, трудове законодавство не містить обов’язку роботодавця за сумісництвом перевіряти, чи є у працівника основне місце роботи (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. № 198/06/186-15). Тобто роботодавець фактично має повірити працівнику на слово.

Про звільнення сумісника з основної роботи роботодавець може не знати. І це не порушення! Ніякої відповідальності для роботодавця або працівника за це законодавством про працю не передбачено (лист Мінсоцполітики від 09.06.2017 № 294/0/22-17/134). 

Чи бути ЄСВ з МЗП?

Як бачимо з запитання, за відсутності в працівника основного місця роботи постає питання про правильність нарахування ЄСВ. Адже податківці, на відміну від роботодавця, мають можливість перевірити, де працівник отримує доходи. Тому вони можуть запідозрити приховування основного місця роботи через оформлення працівника як сумісника. А потім вимагатимуть доплатити ЄСВ — нарахувати мінімальний страховий внесок за кожен місяць. Але такі вимоги безпідставні.

Нагадуємо, що вимогу по сплату ЄСВ з МЗП виконує роботодавець, в якого працівник працевлаштований за основним місцем роботи. Тому за зовнішнього сумісника ЄСВ платимо з фактичного доходу (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI).

Роботодавець не має підстав виконувати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати. Тобто не потрібно виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. При цьому не має значення, що основного місця роботи у працівника немає. На цьому наголосилі і податківці в ІПК від 09.10.2025 № 5403/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Втім, все ж саме в інтересах працівника-сумісника мати основне місце роботи, щоб коректно відображався страховий стаж, а також за для отримання лікарняних у разі хвороби. 

Висновки

1. Ознаку основного місця роботи визначає сам працівник

Працівник самостійно обирає, яке місце роботи є для нього основним, і подає відповідну заяву. Це його зона відповідальності, а не роботодавця.

2. Роботодавець не зобов’язаний і не має права перевіряти, чи є в сумісника основне місце роботи

Законодавство забороняє вимагати в працівника документи про основне місце роботи. Тому якщо працівник звільнився з основної роботи і не повідомив — це не порушення і не створює відповідальності для роботодавця.

3. Немає підстав донараховувати ЄСВ до мінімального страхового внеску

Вимогу про сплату ЄСВ з МЗП виконує лише роботодавець за основним місцем роботи.
            За сумісника ЄСВ сплачується лише з фактичного доходу, навіть якщо фактично основного місця роботи немає.
            Отже, донараховувати ЄСВ за минулі місяці НЕ потрібно.

4. Податківці підтверджують: ЄСВ з МЗП для сумісника не застосовується

В ІПК податкова підкреслила, що відсутність основного місця роботи не є підставою для вимоги нараховувати ЄСВ з мінзарплати за сумісником.