ЄСВ з мінзарплати: розбираємося з нюансами

Огай Олена, експерт з питань оплати праці

БУХГАЛТЕР 911 СЕРПЕНЬ, 2020/№ 33

За загальним правилом, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінзарплати (МЗП), встановленої законом на місяць, за який отриманий дохід, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП і ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Винятки із цього правила перераховані в абзаці третьому ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ і п. 3 розд. III Інструкції № 449*. Так, ЄСВ платимо з фактичної бази нарахування ЄСВ, навіть якщо її сума нижче МЗП:

* Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

1) при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи(тобто тим же зовнішнім сумісникам, а також особам, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами (ЦПД) для замовників, у яких вони не працюють за основним місцем роботи);

2) при нарахуванні зарплати (доходу) за основним місцем роботи працівникам:

— за яких ЄСВ сплачується за пільговими ставками, — 8,41 % (працівники з інвалідністю), 5,3 % або 5,5 %;

— які перебували у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки (далі — АТО/ООС-відпустка за свій рахунок);

— прийнятим на роботу не з першого робочого дня (звільненим з роботи не останнім робочим днем) звітного місяця, передбаченого правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіком змінності.

В усіх цих «виняткових» випадках ЄСВ платимо з фактичної бази нарахування ЄСВ.

Але повернемося до ситуації, коли треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. У цьому випадку роботодавцю слід визначити фактичну базу нарахування ЄСВ основного працівника і порівняти її з МЗП. Які виплати сформують базу нарахування?

База: формуємо і порівнюємо

Базу нарахування ЄСВ основного працівника сформують такі виплати:

— зарплата. Під зарплатою розуміємо основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі;

Види виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, визначені Інструкцією № 5**.

** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

— лікарняні. Оплата перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця і допомога по тимчасовій непрацездатності входять до бази нарахування ЄСВ. При цьому для цілей порівняння з МЗП суми лікарняних відносимо до тих місяців, за які вони нараховані;

— допомога по вагітності та пологах. Для цілей порівняння з МЗП її суми відносимо до місяців, за які вона нарахована;

— винагорода за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, якщо такий договір був укладений із найманим працівником підприємства, для якого це місце роботи є основним.

Зауважте: якщо працівник — внутрішній сумісник (працює в одного роботодавця-страхувальника і за основним місцем роботи, і за сумісництвом), то за ним формують загальну базу нарахування ЄСВ. До неї увійдуть доходи, нараховані за основною посадою (роботою), і доходи, нараховані за внутрішнім сумісництвом, а також сума винагороди за ЦПД, що припадає на цей місяць (за наявності).

Формування декількох баз нарахування ЄСВ за однією застрахованою особою не передбачене Законом про ЄСВ.

Зверніть увагу: особливий порядок нарахування ЄСВ передбачений і для:

1) осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконані роботи (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, у тому числі для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД;

2) осіб, яким після звільнення нарахована зарплата (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду, — середня зарплата за вимушений прогул.

У перерахованих випадках для цілей нарахування ЄСВ і порівняння з МЗП винагороду (заробітну плату) ділять на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ).