Чи враховувати при визначенні розміру допомоги на оздоровлення підвищення окладу «за шкідливість»?

Як визначити розмір допомоги на оздоровлення до відпустки: виходячи зі схемного («чистого») окладу чи з окладу з урахуванням зазначених підвищень? 

Насамперед з’ясуємо підстави для встановлення працівникам територіального центру соціального обслуговування підвищень «за шкідливість». Для цього звернемось до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519. Бо саме цей документ визначає умови та розміри оплати праці працівників установ соціального захисту, у тому числі і працівників терцентру соцобслуговування.

Так, згідно із абз. 2 п. 1.4 цих Умов оплата праці працівників терцентру здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням підвищень, доплат і надбавок, передбачених чинним законодавством.

У працівників терцентрів особливий характер роботи. Адже така робота пов’язана з обслуговуванням певного контингенту підопічних: пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян, осіб із значно зниженою рухомою активністю, з порушенням психіки тощо. За виконання такої роботи для певних категорій працівників терцентрів Умовами № 308/519 передбачено підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці. 

Підвищення окладу за роботу у терцентрі

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів та структурних підрозділів, перелік яких наведено у додатку 3 до Умов № 308/519, підвищуються на 60, 30, 25 та 15 % у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці (п. 1 п.п. 2.4.5 Умов № 308/519).

Щодо працівників терцентрів, які обіймають посади, визначені у п.п. 2.6 додатка 3 до Умов № 308/519, то вони мають право на підвищення посадових окладів на 15 % у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці. До цих працівників належать, зокрема, фахівці із соціальної роботи (соціальної допомоги вдома), соціальні працівники, соціальні робітники.

Конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади підвищують на 15 %, затверджує керівник установи, закладу за погодженням із профспілковим комітетом залежно від функціональних обов’язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці (п. 12 п.п. 2.4.5 Умов № 308/519). При цьому не потрібно проводити атестацію робочих місць для встановлення такого підвищення посадового окладу.

Тож колективним договором терцентру має бути затверджено перелік посад працівників, які мають право на підвищення посадових окладів відповідно до п. 1 п.п. 2.4.5 Умов № 308/519.

Ураховуючи, що посада соціального робітника зазначена в п.п. 2.6 додатка 3 до Умов № 308/519, керівник терцентру за погодженням із профспілкою має повне право включити її до зазначеного переліку. 

Підвищення окладу за роботу з пацієнтами із значно зниженою рухомою активністю

 Працівники установ соцзахисту, які безпосередньо обслуговують осіб із значно зниженою рухомою активністю та ліжкових хворих, мають право на підвищення посадового окладу в розмірі 20 % (п. 8 п.п. 2.4.5 Умов № 308/519).

Свого часу Мінсоцполітики у листі від 18.10.2013 № 917/13/155-13 відзначило, що до осіб із значно зниженою рухомою активністю належать особи з IV і V групами рухової активності згідно з карткою медичного огляду:

• IV група — рухова активність значно знижена (може самостійно пересуватися по приміщенню, домашню роботу самостійно не виконує;
• V група — рухова активність втрачена повністю (пересуватися самостійно не може, ліжковий хворий).

Групи рухової активності та відповідна характеристика індивідуальної потреби визначені додатком 1 до Державного стандарту догляду вдома, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 13.11.2013 № 760.

Але для підвищення окладу також має важливе значення саме безпосереднє обслуговування хворих. У вищезгаданому листі Мінсоцполітики пояснило, що безпосереднє обслуговування хворих — це робота, виконання якої здійснюється в умовах контакту медичного працівника та пацієнта: виконання діагностичних і лікувальних процедур, заходів щодо догляду за хворими, створення відповідного лікувально-оздоровчого режиму (зокрема, проведення масажу, ін’єкцій, процедур, маніпуляцій, годування хворих, їх транспортування), санітарна обробка.

До працівників терцентру, які безпосередньо обслуговують осіб із значно зниженою рухомою активністю та ліжкових хворих, належать у тому числі й соціальні робітники. При цьому підвищення окладу у розмірі 20 % встановлюється їм незалежно від часу обслуговування «особливих» підопічних. Це тому, що Умови № 308/519 не визначають залежність такого підвищення від чисельності хворих та часу, безпосередньо відпрацьованого з ними.

Отже, соціальний робітник терцентру, який безпосередньо обслуговує осіб зі значно зниженою рухомою активністю та ліжкових хворих, має право на підвищення посадового окладу на 20 % та на 15 % за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.

Важливо: абсолютний розмір кожного підвищення установлюється окремо одне від одного до схемного посадового окладу (п.п. 2.4.7 Умов № 308/519). 

Допомога на оздоровлення

Керівники установ соціального захисту мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (п.5.11 Умов № 308/519).

Як правило, виплату матеріальної допомоги прив’язують до щорічної відпустки працівника. Допомога на оздоровлення виплачується згідно з наказом, затвердженим керівником закладу на підставі заяви працівника, яку він подає на оформлення щорічної відпустки з виплатою зазначеної допомоги.

Важливо: надання такої допомоги може здійснюватися за рішенням керівника лише у разі, коли такі кошти будуть закладені до фонду оплати праці під час формування кошторису на відповідний бюджетний рік.

Що стосується безпосередньо визначення розміру допомоги на оздоровлення, то час від часу у бухгалтерів терцентрів виникають сумніви з приводу того, чи враховувати при виплаті «оздоровчих» підвищення «за шкідливість».

Розвіяти сумніви взялися МОЗ та Профспілка працівників охорони здоров’я. І зробили вони це у спільному листі від 23.03.2012 № 10.01.67/773, № 03-93.

Так, у графі 12 тарифікаційного списку (додаток 1 до Умов № 308/519) відображається посадовий оклад з підвищеннями, який, у свою чергу, затверджується у штатному розписі терцентру у графі «Посадовий оклад (грн.)» відповідно до вимог постанови КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228.

Крім того, як зазначено у п. 3.5 та п. 4.6 Умов № 308/519, доплати та надбавки працівникам установлюються до посадового окладу з урахуванням підвищень.

Отже, у згаданому листі бачимо такий висновок: допомога на оздоровлення, яка передбачена п. 5.11 Умов № 308/519, виплачується працівникам терцентру у розмірі посадового окладу з урахуванням усіх підвищень.

Розглянемо на прикладі порядок визначення розміру допомоги на оздоровлення.

Приклад. Посадовий оклад соціального робітника терцентру складає 4633 грн (6-й тарифний розряд за ЄТС). Також йому встановлені підвищення: у розмірі 15 % посадового окладу у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці та у розмірі 20 % посадового окладу за роботу з пацієнтами із значно зниженою рухомою активністю.

Визначимо розмір підвищення за роботу в терцентрі:

4633 х 15 % = 694,95 грн.

Розрахуємо розмір підвищення за роботу з пацієнтами із значно зниженою рухомою активністю:

4633 х 20 % = 926,60 грн.

Розрахуємо розмір допомоги на оздоровлення:

4633 + 694,95 + 926,60 = 6254,55 грн.

Округлення результату в даному випадку не передбачено, тому працівник має отримати «оздоровчі» у розмірі 6254,55 грн.

Отже, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення соціальному робітнику терцентру слід враховувати обидва підвищення «за шкідливість», встановлені п.п. 2.4.5 Умов № 308/519.