Декілька постанов виконавця: як проводити утримання?

Коли проводиться стягнення з працівника, виконавець направляє роботодавцю постанову про звернення стягнення із зарплати, пенсії, стипендії, інших доходів боржника. Такий порядок передбачено ч. 3 ст. 68 Закону № 1404¹. У постанові виконавця має бути зазначено:

¹ Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

• повне найменування і місцезнаходження установи — одержувача постанови;

• порядок стягнення суми боргу;

• розмір відрахувань;

• рахунок держвиконавчої служби / приватного виконавця, куди треба перераховувати кошти;

• вимогу про направлення звітів про здійснення відрахувань із періодичністю їх подання та адреси для відправлення;

• роз’яснення про відповідальність за невиконання вимог виконавця, порушення вимог Закону № 1404 (у т. ч. за неподання / несвоєчасне подання звіту).

Яку суму утримувати?

Тут діють такі п’ять правил:

1) суму (відсоток від заробітку або фіксовану сму), що підлягає утриманню з конкретного працівника, зазначено в постанові;

2) щодо розміру відрахувань із заробітку працівника ст. 128 КЗпП та ст. 70 Закону № 1404 встановлено обмеження. Останні наведено в таблиці нижче.

Обмеження щодо відрахувань із заробітку

3) працівник може сам ініціювати утримання більшої суми, написавши заяву. Тоді обмеження, зазначені в таблиці вище щодо розміру відрахувань, не діють;

4) відрахування проводять із суми, яка залишається після утримання податків і зборів (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404);

5) є перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення згідно з виконавчими документами. Такі «недоторканні» доходи визначено в ст. 73 Закону № 1404 і п. 12 Переліку 146² (якщо йдеться про аліменти).

² Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, наведений у додатку до постанови КМУ від 23.02.93 № 146.

Як утримувати, якщо декілька постанов?

Для тих, хто утримує із заробітку фізособи виплати за виконавчими документами, нормативка ієрархію не встановлює. А черговість, установлена в ст. 46 Закону № 1404, стосується тільки випадків, коли вже перерахованих виконавцеві сум недостатньо для погашення всіх боргів (див. ухвалу Подільського райсуду м. Києва від 24.05.2018 у справі № 758/5811/17).

То як роботодавцеві розрахувати, яку конкретно суму слід утримати та перерахувати за одним виконавчим документом, а яку — за іншими? На жаль, жоден нормативно-правовий акт наразі не визначає правил чи алгоритму дій для роботодавця в такій ситуації. Тому радимо звернутися до автора останньої (у випадку читача — третьої) постанови з письмовим запитом.

Сформулювати його можна приблизно так: «До (назва установи і дата надходження третьої постанови) надійшла постанова державного/приватного виконавця (П. І. Б. виконавця) №… від… щодо проведення стягнень з (П. І. Б. боржника, його ідентифікаційний код). Водночас повідомляємо, що (дата надходження першої та другої постанови) було отримано постанови державного(их) / приватного(их) виконавця(ів) №… від… та № … від… щодо проведення стягнень з того ж боржника (П. І. Б. боржника, його ідентифікаційний код). У зв’язку із цим просимо надати роз’яснення щодо виконання вимог постанови (реквізити третьої постанови) та відповідну формулу для розрахунку».

Чи є відповідальність для роботодавця?

Якщо ігнорувати законні вимоги виконавця, то посадовим особам порушника загрожує штраф від 850 до 1700 грн (ст. 188¹³ КпАП). Тобто відповідальність передбачено. Причому протоколи складають державні чи приватні виконавці (ст. 255 КпАП). Ось тільки не зовсім зрозуміло, хто безпосередньо штрафуватиме, якщо протокол складено приватним виконавцем. Адже КпАП визначає тільки орган, який накладає штраф на підставі протоколів держвиконавців, — органи держвиконавчої служби (ст. 244²¹ КпАП).

За не подання (несвоєчасне подання) «виконавчого» звіту загрожує адмінштраф від 850 до 1700 грн (ст. 188¹³ КпАП). І тут також складатимуть протоколи державні чи приватні виконавці, а ось притягуватиме до відповідальності вже суд.

Якщо ж у таких діях розгледять ознаки умисного невиконання рішення суду, посадові особи можуть потрапити під кримінальну відповідальність. А це як мінімум — штраф у розмірі від 8500 до 17000 грн або позбавлення волі на строк до трьох років. Таке покарання передбачено ч. 1 ст. 382 ККУ³.

³ Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.