МЗП = 5000 грн: на що вплине підвищення

Долга Ірина, експерт з питань оплати праці

ОПЛАТА ПРАЦІ ВЕРЕСЕНЬ, 2020/№ 17

Законом № 822* унесено зміни до Держбюджету на 2020 рік та підвищено розмір МЗП. Перед цим останнє зростання МЗП було з 1 січня 2020 року.

Як та на скільки наразі змінився розмір МЗП у місячному та у погодинному значенні, наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Зміна розміру МЗП

Багато зарплатних показників прив’язані саме до розміру МЗП. Тож давайте проаналізуємо, на які показники вплине новий розмір МЗП з 1 вересня, а які залишаться без змін.

Трудова доплата до МЗП

Розмір зарплати за повністю відпрацьований місяць не може бути нижчим за мінімальний (ст. 3¹ Закону про оплату праці). Тобто якщо працівник відпрацював повний місяць і його заробіток нижче за МЗП — йому нараховується доплата до розміру МЗП. Тепер ми маємо новий розмір мінімальної зарплати.

Тому починаючи із зарплати за вересень поточного року таку «дотяжку» треба робити до суми 5000,00 грн. Якщо працівник неповністю відпрацював місяць, то доплату до МЗП треба розраховувати пропорційно відпрацьованому часу. Ця гарантія стосується всіх фізичних осіб, які працюють за трудовими договорами (за основним місцем та за сумісництвом), а також пільгових категорій працівників (осіб з інвалідністю, пенсіонерів).

Не поширюється така гарантія на фізосіб, які працюють за договорами ЦПХ, — їх заробіток з МЗП не порівнюють. Також не нараховують доплату до МЗП працівникам, які не відпрацювали жодного дня за місяць (через хворобу, відпустку тощо).

На деяких підприємствах найнижчий розмір посадового окладу встановлено на рівні МЗП. Це роблять для того, щоб не розраховувати кожен місяць трудову доплату до МЗП. У цьому випадку у вересні ви можете або підвищити оклад до рівня нової мінімалки, або кожен місяць розраховувати трудову доплату до МЗП.

Мінімальний та максимальний розмір ЄСВ

При сплаті ЄСВ роботодавці повинні виконуватися вимоги щодо мінімального та максимального розміру внеску.

Мінімальна межа: сума ЄСВ за місяць, яка нарахована на доходи працівника (без інвалідності) за основним місцем роботи, не може бути меншою за суму ЄСВ, сплачену з мінімальної зарплати.

Згідно з ч. 5 ст.8 Закону про ЄСВ:

ЦИТАТА у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Тобто якщо за місяць база для нарахування ЄСВ нижча за МЗП, то ЄСВ обчислюємо з мінімалки, встановленої у місяці нарахування такого доходу. За вересень 2020 року порівнювати нараховану базу ЄСВ треба з мінімалкою розміром 5000,00 грн. Відповідно й мінімальний страховий внесок (22 %) становить 1100,00 грн (5000 x 22 %).

Мінімальну базу та, відповідно, розмір страхового внеску з ЄСВ у 2020 році ми зазначили у табл. 2.

Таблиця 2. Мінімальні величина бази нарахування та розмір ЄСВ за місяць

Зауважте: це правило стосується працівників, що працюють за основним місцем роботи та ставка ЄСВ яких становить 22 %.

Відповідно до п. 9 розд. III Інструкції № 449** ЄСВ нараховують на фактичну суму доходу працівника (без застосування правила ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ):

** Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.

• не за основним місцем роботи (зовнішнім сумісникам);
• особам з інвалідністю (до їх доходу застосовується ставка ЄСВ 8,41%);
• у разі перебування працівника у трудових відносинах НЕповний календарний місяць (місяць прийняття/звільнення).

Максимальна межа обмежує базу нарахування ЄСВ розміром 15 МЗП. Яку максимальну базу для нарахування ЄСВ застосовувати у 2020 році, покажемо у табл. 3.

Таблиця 3. Максимальні величина бази нарахування та розмір ЄСВ за місяць

Розмір лікарняних та декретних

Для лікарняних та декретних законодавством установлено максимальні та мінімальні обмеження. Їх сума напряму залежить від чинного розміру мінімальної зарплати. Для розрахунку лікарняних та декретних максимальні і мінімальні обмеження поділяють на загальні та спеціальні.

1. Загальні обмеження:

• сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрахування);
• сума допомоги по вагітності та пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 26 Закону про соцстрахування).

Крім того, ще один вид обмеження встановлено п. 4 Порядку № 1266, а саме: середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

2. Спеціальні обмеження стосуються тільки тих працівників, стаж яких за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку виявився меншим за 6 місяців. Щодо таких осіб, то згідно з ч. 2 ст. 19 Закону про соцстрахування:

• сума лікарняних не може бути більше допомоги, розрахованої з мінімалки, що діяла на час настання страхового випадку;
• сума декретних не може бути більше за розмір допомоги, обчисленої із двократного розміру МЗП, та менше за розмір допомоги, обчисленої із МЗП, що діяла на час настання страхового випадку.

Сумові значення обмежень показано в табл. 4.