Середня для «оздоровчих»: орієнтир — дата відпустки

Подія для розрахунку

Допомога на оздоровлення надається посадовим особам ОМС виключно при наданні щорічної основної відпустки. Окремо без надання такої відпустки допомога на оздоровлення не виплачуються. Детальніше про порядок та умови надання «оздоровчих» посадовим особам, службовцям та робітникам ОМС читайте у статті «Допомога на оздоровлення в ОМС» // «Оплата праці», 2024, № 8.

Утім інколи бувають такі випадки, коли дата розпорядження керівника ОМС про надання щорічної відпустки з одночасною виплатою допомоги на оздоровлення припадає на один місяць, а сама щорічна відпустка починається у наступному місяці. На що потрібно орієнтуватись у зазначеному випадку: на дату видання розпорядження про надання щорічної відпустки (і виплату допомоги на оздоровлення) чи на дату (місяць) початку самої щорічної відпустки?

Відповідь на це запитання надало Мінекономіки у листі від 29.09.2023 № 4707-05/52588-09. Фахівці Міністерства зазначили: оскільки допомога на оздоровлення виплачується до щорічної відпустки, то подією, з якою пов’язана її виплата, є дата початку відпустки.

Ключовою є не дата видання наказу (розпорядження) керівника про виплату допомоги на оздоровлення, а саме дата початку щорічної відпустки

Тож у ситуації, що розглядається, орієнтуємось на дату початку відпустки — 1 травня 2025 року. Саме відштовхуючись від цієї дати, будемо визначати розрахунковий період для обчислення суми допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати.

Розрахунок середньої зарплати

Розрахунок суми допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати проводимо на підставі норм Порядку № 100*. У загальному випадку розрахунковий період для обчислення середньої зарплати при визначенні суми «оздоровчої» допомоги становить 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю початку відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку № 100).

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

У нашому випадку розрахунковий період: травень 2024 року — квітень 2025 року.

Середньомісячна зарплата визначається шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

У свою чергу, середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення зарплати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи установи, встановленим з дотриманням вимог законодавства (п. 7 Порядку № 100).

Виплати, які включаються до розрахунку середньої зарплати, перелічені у п. 3 Порядку № 100. Це всі ті виплати, які безпосередньо пов’язані з відпрацьованим часом: оклад, надбавки, доплати, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати.

А ось у п. 4 Порядку № 100 наведені виплати, які враховувати не треба. Серед них:

• одноразові премії, в тому числі до ювілеїв, пам’ятних дат, професійних свят;
• виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася середня зарплата (відпускні, «донорські», підвищення кваліфікації, середня за час відрядження, лікарняні та декретні тощо).

Усі виплати (крім премій), що беруть участь у розрахунку, враховуємо у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані (абз. 2 п. 3 Порядку № 100)

Премії враховують при обчисленні середньої зарплати за особливими правилами, передбаченими у абз. 3 п. 3 Порядку № 100. А саме:

• премії (у тому числі за місяць) враховуємо в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані;
• до заробітку місяця, на який розподіляємо премію, відносимо її частину, яку визначаємо так: суму премії ділимо на кількість відпрацьованих роб. дн. періоду, за який вона нарахована, та множимо на кількість відпрацьованих роб. дн. місяця, що припадає на розрахунковий період;
• якщо період, за який нараховано премію, відпрацьовано не повністю, в розрахунок середньої зарплати враховуємо суму в розмірі не більше фактично нарахованої суми премії.

Обчислюємо на прикладі

Розглянемо приклад розрахунку середньої зарплати для визначення суми «оздоровчих».

Приклад. Посадовій особі має бути виплачена допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати. Розрахунковий період: травень 2024 — квітень 2025 року. Працівник хворів з 3 по 14 березня 2025 року (10 робочих днів) і тому фактично у розрахунковому періоді відпрацював 251 роб. дн. Зарплата, що бере участь у розрахунку середньої, становить 120480 грн. Кількість роб. дн. за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи ОМС — 261 роб. дн. Місячна премія згідно з положенням про преміювання нараховується місяць у місяць.

Сума допомоги на оздоровлення становить:

(120480 грн : 251 роб. дн.) × (261 роб. дн. : 12) = 10440 грн.

Фахівці Мінекономіки в листі від 16.05.2024 № 4707-05/36086-09 радять не округлювати проміжні показники середньоденної зарплати та середньомісячного числа робочих днів, а застосовувати довгий дріб і округлювати кінцевий результат для більш точного визначення суми.

Утім якщо ваша комп’ютерна програма округлює середньоденну зарплату та середньомісячне число робочих днів до двох знаків після коми, то помилки немає.

За рекомендаціями Мінекономіки, алгоритм нарахування матдопомоги у розмірі середньої зарплати слід закріпити в локальних актах або колдоговорі. Це дасть змогу завжди дотримуватись послідовності при розрахунках та убезпечити себе у разі перевірок контролюючими органами.

Висновки

• Подією, від якої слід відштовхуватися при визначенні розрахункового періоду для обчислення допомоги на оздоровлення, є дата початку відпустки.
• У загальному випадку розрахунковий період при обчисленні середньої зарплати для допомоги на оздоровлення — 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю відпустки.
• Середньомісячна зарплата визначається шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.