Виключити не можна залишити: розраховуємо лікарняні, якщо місяць відпрацьовано не повністю
ОПЛАТА ПРАЦІ ЖОВТЕНЬ, 2019/№ 20
Гуль Тетяна, експерт з питань оплати праці
У листі від 08.10.2019 р. № 1993-11-1, що коментується, ФСС роз’яснив, як визначити кількість календарних днів у розрахунковому періоді для розрахунку лікарняних/декретних.
Наведемо суть запиту, з яким ми звернулися до Фонду.
Працівник хворів з 5 по 14 серпня 2019 року. Розрахунковий період: серпень-2018 — липень-2019. У липні працівник з 1 по 19 — хворів, а з 22 по 31 — перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Чи виключати з розрахункового періоду весь липень?
Ситуація не нова, але важлива*. У липні у працівника немає жодного відпрацьованого дня. На нього припали такі періоди: хвороба (з 1 по 19 липня) — вихідні дні (20 і 21 липня) — відпустка «за свій рахунок» (з 22 по 31 липня).
*Див. також статтю «Лікарняні в нестандартних ситуаціях» // «ОП», 2019, № 19.
Виникає запитання: виключати треба повністю цей місяць (з 1 по 31 липня) або ж тільки календарні дні, не відпрацьовані з поважної причини? Адже від цього залежить розмір середньоденної зарплати. А оскільки правильність нарахування лікарняних/декретних перевіряє ФСС, то важливо знати думку цього відомства.
Нагадаємо, що середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (період перебування в трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку № 1266).
До поважних причин належать:
- тимчасова непрацездатність;
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років;
- відпустка без збереження зарплати.
При цьому Порядком № 1266 передбачено, що місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають із розрахункового періоду. У листі, що коментується, ФСС зазначив, що зарплату виплачують за відпрацьовані дні, згідно з графіком роботи, встановленим на підприємстві.
У вихідні дні працівник не працює, а відпочиває, відповідно й зарплату за такі дні він не отримує. А оскільки в липні працівник не відпрацював жодного дня у зв’язку з хворобою і відпусткою «за свій рахунок», то такий місяць потрібно виключити з розрахункового періоду, як не відпрацьований з поважної причини.
Таким чином, у розрахунку середньоденної зарплати братимуть участь 334 к. дн.
(365 - 31липень).
Висновок Якщо в місяці немає відпрацьованих днів (з поважних причин), то його повністю виключають із розрахункового періоду.
До речі, ФСС у листі, що коментується, нагадав, що надавати роз’яснення щодо розрахунку непрацездатних виплат повинно Мінсоцполітики.
І дійсно, кілька років тому працеоплатне відомство (див. лист Мінсоцполітики від 13 жовтня 2016 р. № 334/18/99-16) вже надавало відповідь на подібне запитання.
Радує, що позиція і Мінсоцполітики, і Фонду в цій ситуації збігається.
