Зарплатний аванс: відповідаємо на найцікавіші запитання

Аванс працівнику-новачку

Чи потрібно виплачувати аванс працівнику-новачку?

Тут усе залежить від того, коли працівника прийнято на роботу. Далі пояснимо.

За загальними правилами, встановленими у ст. 115 КЗпП, зарплата виплачується працівникам у робочі дні у строки, встановлені колективним договором:

1) не рідше двох разів на місяць;

2) через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

3) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Детальніше про строки виплати зарплати та авансу читайте у статті «Виплачуємо аванс працівникам: якщо дата припала на вихідний» // «Оплата праці», 2025, № 2.

Ці вимоги поширюються на всіх працівників, у тому числі й новачків. При цьому розмір зарплати за першу половину місяця (авансу) не повинен бути меншим оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку посадового окладу (тарифної ставки) працівника.

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1-го по 15-те число, а друга половина — з 16-го по 30-те (31, 28, 29) число (див. лист Мінсоцполітики від 06.09.2019 № 1268/0/206-19). Це означає, що працівник-новачок має право отримати суму авансу виходячи з його окладу (тарифної ставки) і кількості відпрацьованих ним робочих днів з 1-го по 15-те число місяця.

Виходить, якщо працівник прийнятий на роботу з 16-го числа або пізніше, то немає підстав виплачувати йому зарплату за першу половину місяця.

Якщо працівник прийнятий 15-го числа або раніше, то він має повне право на отримання авансу виходячи з кількості відпрацьованих ним робочих днів у першій половині місяця.

Аванс суміснику

Чи потрібно платити аванс зовнішньому суміснику, який працює на 0,25 ставки?

Так, потрібно. І зовнішньому, і внутрішньому суміснику. Адже КЗпП встановлює загальні строки для всіх працівників. Без винятків. Той факт, що для працівника місце роботи не є основним, ніяк не впливає на його права. Аванс і зарплата йому виплачуються у загальні строки.

Що стосується зайнятості працівника, то тут також не важливо, скільки годин він працює на день (2, 4 чи 8 год). Якщо працівник за першу половину місяця (з 1-го по 15-те число) відпрацював будь-яку кількість часу (хоч 1 годину), то аванс йому виплатити потрібно, як і решті працівників.

Аванс у відсотковому розмірі

Чи можна встановити у колдоговорі розмір авансу у відсотках від окладу?

Так, це не заборонено. Головне, щоб розмір авансу не був менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку посадового окладу (тарифної ставки) працівника. У такому випадку доцільно встановлювати аванс на рівні 60 % від окладу, щоб урахувати коливання кількості робочих днів (годин) у першій і другій половині конкретного місяця.

Аванс та доплата до МЗП

Якщо оклад працівника менше за мінімальну зарплату, то з якої суми потрібно розраховувати аванс: із суми окладу чи з суми мінзарплати?

Як правило, аванс обчислюють виходячи з окладу працівника за фактично відпрацьований час за першу половину місяця. Деякі роботодавці, розраховуючи аванс, використовують не лише оклад, а й інші наявні у працівника складові зарплати: доплати, надбавки та премії.

Але дотягувати зарплату працівника до рівня мінімальної за допомогою доплати до мінзарплати потрібно за підсумками роботи за місяць. Адже саме тоді роботодавцю буде відома сума зарплати за відповідний місяць, яку можна порівняти з розміром мінзарплати.

Податки при виплаті авансу

Чи потрібно з обчисленої суми авансу утримувати ПДФО, ВЗ та нараховувати ЄСВ?

Попри те, що зарплата за першу половину місяця (аванс) в бухобліку не нараховується, сплата податків та внесків з неї є обов’язковою. До речі, у бухобліку не показують нарахування сум таких платежів, їх розраховують та сплачують до бюджету одночасно з виплатою авансу. В обліку відображають лише факт перерахування.

З розрахованої суми авансу потрібно утримати ПДФО, ВЗ та нарахувати ЄСВ. Отже, працівник «на руки» отримує суму авансу, зменшену на утримані податки (ПДФО та ВЗ).

Проте враховуючи, що в ст. 115 КЗпП йдеться про мінімальний розмір авансу, деякі роботодавці обирають інший варіант. Фіксований розмір авансу вони вважають «чистою» сумою, яку треба виплачувати працівникові. Потім на цю суму накручують «зверху» (за допомогою «натурального» коефіцієнта) суми ПДФО і ВЗ. А вже виходячи з такої умовної суми авансу розраховують ЄСВ. Безумовно, такий підхід має право на життя, але він більш складний.

Утім, який би спосіб ви не обрали, ані Держпраці щодо правильного розміру авансу, ані ДПС щодо правильно сплачених ЄСВ, ПДФО та ВЗ не будуть мати претензій.

Аванс та ПСП

Чи застосовується до суми авансу податкова соціальна пільга (ПСП)?

Ні. ПСП застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу. Адже платник податку має право зменшувати на суму ПСП суму загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати (п.п. 169.2.1 ПКУ).

До того ж при виплаті авансу неможливо порівняти загальну суму доходу за місяць із граничною сумою, що надає право на застосування ПСП. До речі, актуальні розміри ПСП та граничного розміру зарплати, що дає право на її застосування у 2025 році, ви можете знайти у «Довіднику зарплатних показників — 2025» // «Оплата праці», 2025, № 1.

Табель на аванс

Чи потрібно заповнювати окремий табель для обчислення суми авансу?

Нарахування зарплати здійснюють наприкінці місяця, тобто один раз. Аванс не нараховують, а в бухгалтерському обліку проводять тільки його виплату.

Водночас щоб розрахувати суму авансу, бухгалтерові потрібна інформація про кількість відпрацьованого часу за першу половину місяця (з 1-го по 15-те число включно). Яким чином ця інформація потрапить до бухгалтерії — кожен роботодавець вирішує самостійно.

Наприклад, кадрова служба може передавати до бухгалтерії заповнений табель за першу половину місяця у визначений строк, а бухгалтерія потім повертатиме його назад.

Також кадровики можуть надавати інформацію про відпрацьований час за першу половину місяця в службовій записці або передавати засвідчену копію табеля на аванс, яка залишатиметься у бухгалтерії та підшиватиметься під розрахунок.

Крім того, можна формувати окремі табелі за першу і другу половини місяця, а потім ще й зведений. Рекомендуємо зафіксувати порядок передачі інформації для розрахунку авансу у внутрішніх документах. Більше відповідей на запитання, пов’язані із заповненням табеля, ви знайдете у статті «Табель обліку робочого часу: важливий документ» // «Оплата праці», 2023, № 22.

Висновки

• Якщо працівник прийнятий на роботу 15-го числа або раніше, то йому виплачуємо аванс виходячи з кількості відпрацьованих ним робочих днів у першій половині місяця.
• Доплату до мінзарплати визначаємо в кінці місяця, тому при розрахунку суми авансу обчислювати доплату до МЗП пропорційно відпрацьованому часу не потрібно.
• При виплаті авансу роботодавець зобов’язаний сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ.
• ПСП застосовується до всієї зарплати за місяць, тому до авансу ПСП не застосовують.