25259 6

Електронні публічні закупівлі — уже реальність

25.01.16
У багатьох країнах світу замовники користуються перевагами е-торгів. А до середини 2016 року всі країни Європейського Союзу переходять на електронні держзакупівельні рейки. Таке передбачено Директивами ЄС «Про здійснення державних закупівель» від 26.02.2014 р. № 2014/24/ЄС та «Про здійснення закупівель в комунальній сфері» № 2014/25/ЄС.

Автор: Дуброва Ярослава, начальник відділу Департаменту безпеки ПАТ «АК «Київводоканал»


Упродовж 2015 року в Україні активно впроваджувався механізм проведення електронних державних закупівель в рамках пілотного проекту «Прозорро» в межах вартісних порогів, за яких не потрібно було проводити відповідні процедури згідно із законом. Зазначені торги були, так би мовити, «тренувальним етапом» перед запровадженням електронізації тих державних закупівель, вартість яких перевищує пороги застосування законів України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197 та «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851.
І от наприкінці 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про публічні закупівлі». Тож у новому 2016 році Україна «семимильними» кроками доганяє Європейський Союз і також переводить закупівлі держави на електронні рейки. На момент підготовки цього матеріалу зазначений законодавчий акт ще не підписаний Президентом України і, звісно ж, не набрав чинності. Але ми будемо слідувати народній мудрості, яка говорить: «готуй сани влітку»! Тож у цій статті пропонуємо вам починати готуватися та розглянути, як же мають відбуватися електронні торги за новими правилами та які можуть бути ризики.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Директива № 2014/24/ЄС — Директива ЄС «Про здійснення державних закупівель» від 26.02.2014 р. № 2014/24/ЄС.

Директива № 2014/25/ЄС — Директива ЄС «Про здійснення державних закупівель» від 26.02.2014 р. № 2014/25/ЄС.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 4851 — Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851.

Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197.

Закон про публічні закупівлі — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р.

Наказ № 1106 — наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель» від 15.09.2014 р. № 1106.

Наказ № 743 — наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про затвердження Порядку розміщення інформації для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель» від 25.06.2014 р. № 743.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

ЕСЗ — електронна система закупівель.

ТП — тендерна пропозиція.

ТД — тендерна документація.

ЕА — електронний аукціон.

ЦЗО — централізовані закупівельні організації.

Новорічний подарунок

Закон про публічні закупівлі розроблено, зокрема, на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів УкраїниКоаліційної угоди та Указу Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020» від 12.01.2015 р. № 5/2015 щодо впровадження електронних закупівель, а також ст. 153 гл. 8 «Державні закупівлі» розд. IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у частині імплементації зазначених нами вище Директив № 2014/24/ЄС і № 2014/25/ЄС.

Насамперед варто зазначити, що Закон про публічні закупівлі передбачає обов’язковість проведення закупівельних процедур через електронну систему. Перехід на електронні рейки має бути поступовий, щоб замовники та учасники мали можливість підготуватися до такого переходу, розібратися в новаціях. Далі схематично розглянемо терміни впровадження е-торгів.

 

Як бачимо, на першому етапі обов’язковість проведення таких процедур буде поширюватися з 1 квітня 2016 року на головних розпорядників коштів та монополістів, а на другому етапі з 1 серпня 2016 року поширюватиметься на всіх замовників.

Водночас Закон про публічні закупівлі урегульовує закупівлі, що здійснюють усі замовники та замовники, які є окремими суб’єктами господарювання за Законом № 4851, у зв’язку з чим положення законів № 1197 і № 4851 об’єднуються в зазначеному законі, а самі закони № 1197 і № 4851 скасовуються, а саме:

з 1 квітня 2016 року, але не раніше дня набрання чинності Законом про публічні закупівлі

Закон № 4851

з 1 серпня 2016 року, але не раніше дня набрання чинності Законом про публічні закупівлі

Закон № 1197

При цьому, як бачимо з назви «новорічного» закону, з’являється новий підхід до розуміння поняття «державні закупівлі». Так, нині, з огляду на новації, закупівлі за кошти держави реформатори назвали «публічні закупівлі» на кшталт європейського підходу до цього визначення. Але смислове визначення такого терміна не змінилося. Для порівняння визначення наведено нижче у таблиці.

п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197

п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі

державна закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом

публічна закупівля — придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом

Змінено також й іншу термінологію, як-от: замість термінів «конкурс», «документація конкурсних торгів», «пропозиція конкурсних торгів», «комітет з конкурсних торгів» передбачено поняття «тендер», «тендерна документація», «тендерна пропозиція», «тендерний комітет». При цьому змінилися тільки назви термінів, а їх зміст залишився незмінним. Ті ж учасники держзакупівельної спільноти, які в системі державних закупівель працюють давно, пам’ятають, що такі назви термінів є в законодавстві ЄС та були раніше в українському законодавстві до 2010 року. Тож сподіваємось, що перехід на нову «стару» термінологію — це не просто чергова зміна, а дійсно, наближення до європейських практик у частині адаптації нашого законодавства.

Змінено вартісні межі

Ключовою новацією в регулюванні системи державних закупівель є те, що Закон про публічні закупівлі певною мірою поширюється на закупівлі, що здійснюються від 50 тис. грн. до порогів застосування процедур закупівель. Прогнозується, що зазначена новація сприятиме прозорості використання бюджетних коштів.

Далі в таблиці порівняємо зміни щодо вартісних порогів застосування нового Закону про публічні закупівлі.

До змін

Після змін

Закон № 1197 застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1 млн 500 тис. грн. Закон № 4851 поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг, які: — повністю або частково здійснюються за рахунок бюджетних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — дорівнює або перевищує 1 млн 500 тис. грн.; — здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.

Закон про публічні закупівлі застосовується: — до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.; — до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн. (ч. 1 ст. 2 Закону про публічні закупівлі)

Увага! Закон про публічні закупівлі визначив, що під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, зазначену вище, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом про публічні закупівлі, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, зазначену вище, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону про публічні закупівлі.

Як бачимо, вартісні межі залишилися такими ж. Разом з тим, незважаючи на те, що законодавець дає замовникам право вибору: застосовувати електронні торги при «допорогових» закупівлях чи ні, замовник отримує і певний обов’язок, зокрема щодо оприлюднення відповідної інформації.

Так, якщо вартість предмета закупівлі хоч і є меншою вартісних порогів застосування Закону про публічні закупівлі, але при цьому дорівнює або перевищує 50 тис. грн., і замовник вирішив робити закупівлі за прямими договорами без проведення електронних торгів, то такий замовник зобов’язаний оприлюднити звіт про укладений по цьому предмету закупівлі договір у системі електронних закупівель у строк протягом одного дня з дня укладення договору.

Планування закупівель: що нового?

Торги мають бути заплановані замовником у річному плані закупівель. Зауважимо, що законодавцем змінено підхід та строк оприлюднення документів щодо планування.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону про публічні закупівлі передбачено оприлюднення не тільки річного плану, змін до нього, а й додатка до річного плану та змін до додатка.

По-друге, строк оприлюднення однаковий для річного плану та додатка до нього (а також змін до них) і становить п’ять календарних днів з дня їх затвердження.

По-третє, річний план, додаток до нього (зміни до них) оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

ДОВІДКА

Нині Закон № 1197 не врегульовує питання оприлюднення додатка до річного плану закупівель, натомість це питання передбачено у наказі № 1106.

Строки оприлюднення для річного плану і додатка до нього різні: річний план — 5 робочих днів з дня затвердження, а додаток — 1 раз на квартал.

Річний план оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, а додаток — на власному сайті.

Зміни в процедурах закупівель

Слід зазначити, що як Закон № 1197, так і Закон про публічні закупівлі забороняє придбання товарів, робіт та послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. При цьому замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч. 6 ст. 2 Закон про публічні закупівлі).

При цьому, на відміну від Закону № 1197, який передбачає п’ять видів процедур державних закупівель, Закон про публічні закупівліпередбачає три види процедур публічних закупівель, а саме:

Дві конкурентні процедури

Одна неконкурентна процедура

— відкриті торги; — конкурентний діалог

переговорна процедура закупівлі

Разом з тим, як і попередньо, відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Далі розглянемо особливості застосування таких процедур закупівель та звернемо увагу, до яких нововведень слід готуватися замовникам.

Порівняльна таблиця процедур закупівель

Відповідно до Закону № 1197

Відповідно до Закону про публічні закупівлі

відкриті торги

відкриті торги

двоступеневі торги

немає

запит цінових пропозицій

немає

попередня кваліфікація учасників

немає

переговорна процедура закупівлі

переговорна процедура закупівлі

не було

конкурентний діалог

ДОВІДКА

Процедура конкурентного діалогу подібна до двоступеневих торгів.

Увага! Замовник має здійснювати процедури закупівлі, передбачені Законом про публічні закупівлі, шляхом використання електронної системи закупівель. Подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

ДОВІДКА

Електронна система закупівель(ЕСЗ) — це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією та документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Строки подання ТП

Відкриті торги

Конкурентний діалог

 

Не менше 15 календарних днів з дня оприлюднення оголошення*

1-й етап

2-й етап

 

Не менше 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення*

Не менше 15 календарних днів з дня отримання учасниками запрошення взяти участь у 2-му етапі

 

Не менше 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення(якщо воно оприлюднюється відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі)

 

Оголошення про проведення процедури закупівлі.

Відкриті торги

Здійснюються з обов’язковим проведенням аукціону з найнижчою ціною та з урахуванням нецінових критеріїв.

Так, критеріями оцінки є:

1

ціна

2

ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як:

— умови оплати;

— строк виконання;

— гарантійне обслуговування;

— експлуатаційні витрати;

— загальна вартість користування (життєвий цикл);

— передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили та матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником

При цьому питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 %, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Оцінка ТП проводиться автоматично ЕСЗ на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у ТД, а також шляхом застосування ЕА.

ДОВІДКА

Приведена ціна — це ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована ЕСЗ з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.

Зауважимо, що після оцінки пропозицій замовник розглядає ТП на відповідність вимогам ТД з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

При цьому строк розгляду ТП, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Разом з тим строк розгляду ТП може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду ТП замовник має оприлюднити повідомлення в ЕСЗ.

У разі відхилення ТП, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну ТП з переліку учасників, яка вважається найбільш економічно вигідною.

Водночас варто звернути увагу, що в разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень ч. 4 ст. 10 Закону про публічні закупівлі (тобто англійською мовою з огляду на вищу вартісну межу закупівлі), то замовник має розглянути тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у ТД, та визначити відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки ТП у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

При цьому у такому випадку оцінка проводиться лише щодо тих ТП, які не були відхилені.

Конкурентний діалог

Процедура застосовується у разі, якщо:

1

замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики товарів та робіт або визначити вид послуг

2

у разі, якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками (предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розроблення інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень тощо)

Проводиться у два етапи. Особливості проаналізуємо в таблиці нижче.

Увага! Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону про публічні закупівлі передбачено, що в разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Законузамовник відхиляє ТП такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії ТП яких ще не минув.

Переговорна процедура закупівлі

Як і раніше, така процедура використовується замовником як виняток, замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Залишилося незмінним те, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам.

Не змінився строк, протягом якого замовник не має права укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі: 10 календарних днів (5 календарних днів — у виключних випадках).

Водночас варто звернути увагу, що хоч Закон про публічні закупівлі не визначає конкретно кінцевого строку укладання договору за результатами переговорної процедури закупівлі, однак з огляду на одну з підстав відміни процедури, яку законодавець передбачив у цьомуЗаконі (наведено нижче в таблиці), вбачається, що кінцевим строком є 35 календарних днів (20 календарних днів — у виключних випадках) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Окремі особливості процедур публічних закупівель

особливості

Відкриті торги

Конкурентний діалог

Переговорна процедура закупівлі

В оголошенні про проведення процедури закупівель обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математичну формулу, яка буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки

На першому етапі всім учасникам пропонується подати ТП, у якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у ТД, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни

Здійснюється без попереднього оприлюднення інформації про її проведення (оприлюднюється тільки повідомлення про намір укласти договір після проведення переговорів з учасником процедури)

Дата і час розкриття ТП та дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу (крім випадків, коли вартісна межа закупівлі підпадає під оприлюднення англійською мовою — ч. 4 ст. 2 Закону про публічні закупівлі)

Після розкриття ТП замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у ТД для першого етапу. Усі учасники, ТП яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники

Застосування у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі пов’язано тільки з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам

ТД повинна містити, зокрема: — проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; — опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ)

Після завершення діалогу з учасниками замовник вносить зміни до ТД щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи визначає нові характеристики предмета закупівлі та запрошує всіх учасників, які брали участь у діалозі, взяти участь у другому етапі

Може бути застосована, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, за умови, якщо предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації

Зміни, що вносяться замовником до ТД, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції ТД додатково до початкової редакції ТД. Замовник разом зі змінами до ТД в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення ТД, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до ТД

На другому етапі учасники повинні подати остаточні ТП із зазначенням ціни

Відміняється, зокрема, у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 календарних днів (20 календарних днів у разі нагальної потреби, а також у разі закупівлі передбаченого Законом про публічні закупівлі виключного переліку предметів закупівель, наприклад: компослуг) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі

Відкриті торги схематично

 

Новації в оприлюдненні

Варто зазначити, що законодавцем суттєво змінено порядок і строки оприлюднення документів та інформації.

Так, Законом № 1197 передбачено, що замовник у визначені ст. 10 цього Закону строки подає для оприлюднення відповідні документи/інформацію. Тобто для дотримання вимог законодавця замовнику достатньо було лише надіслати через автоматизоване робоче місце (наприклад, електронний кабінет замовника) у відповідні строки документи/інформацію. При цьому, враховуючи наказ № 743, державне підприємство «Зовнішторгвидав України» забезпечувало оприлюднення на веб-порталі поданих замовником документів /інформації для оприлюднення протягом трьох робочих днів з наступного дня після подання таких документів/інформації. Тож на веб-порталі в режимі онлайн такі документи/інформація могли з’явитися у наявності й після передбачених ст. 10 Закону № 1197 строків.

Разом з тим Законом про публічні закупівлі передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, уставленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, передбачену ст. 10 цього Закону. Тобто у визначені строки інформація вже має бути наявна на веб-порталі в режимі онлайн.

Увага! Як і раніше, тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про публічні закупівлі.

Як передбачено Законом про публічні закупівлі, доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. При цьому інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

Далі розглянемо за допомогою порівняльної таблиці, як змінилися строки оприлюднення документів/інформації. Одночасно звертаємо увагу й на різницю в назві документів, а також на те, що, з огляду на зміни, одні документи не оприлюднюються, а інші — навпаки, мають бути оприлюднені.

Порівняльна таблиця щодо строків оприлюднення інформації та видів інформації (документів)

Назва документа (інформації)

За Законом № 1197

Назва документа (інформації)

За Законом про публічні закупівлі

Примітка

Оголошення про проведення процедури закупівлі;

документація конкурсних торгів або кваліфікаційна документація

Не пізніш як за 20 робочих днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів або кваліфікаційних пропозицій, якщо цим Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено інший строк

Оголошення про проведення процедури закупівлі та ТД

Не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня розкриття ТП, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, установлені у ч. 4 ст. 10 цьогоЗакону, та не пізніше 30 календарних днів у разі перевищення таких меж

Змінився строк

Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі

Одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі

 

 

Не оприлюднюється

Зміни до документації конкурсних торгів, кваліфікаційної документації або запиту цінових пропозицій та роз’яснення до них (у разі наявності)

Протягом 1 робочого дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень

Зміни до ТД та роз’яснення до неї (у разі наявності)

Протягом 1 календарного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень

Змінився строк

Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами)

Не пізніш як через 7 календарних днів з дня укладення рамкової угоди

Оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами)

Не пізніше ніж через 7 календарних днів з дня укладення рамкової угоди

Не змінився строк

Протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій

Протягом 3 робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій

Протокол розкриття ТП

В день розкриття пропозицій

Автоматично формується та оприлюднюється ЕСЗ

 

 

Протокол розгляду ТП

Протягом 1 календарного дня з дня його затвердження

Нове.

Водночас ЕСЗ автоматично розсилає повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднює перелік учасників, ТП яких не відхилені

Інформація про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу

Протягом 3 робочих днів з дня прийняття такого рішення

Інформація про відхилення ТП учасника

Протягом 1 календарного дня з дня прийняття рішення про відхилення

Змінився строк

Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі) та протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій)

Протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі

 

 

Не оприлюднюється

 

 

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю

Протягом 1 календарного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі

Нове

 

 

Договір про закупівлю

Протягом 2 календарних днів з дня його укладення

Нове

Оголошення про результати процедури закупівлі

Не пізніш як через 7 календарних днів з дня укладення (неукладення) договору про закупівлю або прийняття рішення про відміну торгів (переговорної процедури закупівлі) чи визнання їх такими, що не відбулися

 

 

Не оприлюднюється

Звіт про результати проведення процедури закупівлі

Не пізніш як через 3 календарні дні з дня його затвердження

Звіт про результати проведення процедури закупівлі

Протягом 1 календарного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу

Автоматично формується та оприлюднюється ЕСЗ

Повідомлення про внесення змін до договору у випадках, передбачених пп. 1, 2, 4, 5 та 8 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197

Протягом 3 робочих днів з дня внесення змін

Повідомлення про внесення змін до договору

Протягом 3 календарних днів з дня внесення змін

Змінився строк і випадки (в усіх випадках, передбаченихч. 5 ст. 36 Закону про публічні закупівлі)

Звіт про виконання договору

Протягом 3 робочих днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання

Звіт про виконання договору

Протягом 3 календарних днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання

Змінився строк

 

 

Звіт про укладені договори

Протягом 1 календарного дня з дня укладення договору

Нове.

У разі закупівель без використання ЕСЗ, якщо вартість предмета закупівлі ≥ 50 тис. грн. і ≤ 200 тис. грн. (1 млн грн.) для товарів та 1,5 млн грн. (5 млн грн.) для робіт

Як бачимо, строки оприлюднення законодавець зменшив у більшості випадків до 1 дня. При цьому робочі дні замінено на календарні.

Тож, наприклад, звіт про укладені договори в зазначений нами в таблиці строк (тобто один календарний день з дня укладення договору) має бути вже оприлюднений та загальнодоступний для перегляду на веб-порталі Уповноваженого органу.

Хочеться сподіватися, що згідно з тим (новим) порядком оприлюднення, про який говорить законодавець, інформація та документи будуть оприлюднюватися одразу без «зависання» на три робочих дні, як це прописано зараз у порядку наказу № 743.

Практичні поради щодо оприлюднення

Ситуація

У замовника може існувати ситуація, коли зазначений вище договір буде укладено у п’ятницю, а строк для оприлюднення припадатиме на суботу — неробочий день. Так, секретар комітету не зобов’язаний виходити на роботу в суботу, тобто той календарний день, на який припадає строк оприлюднення звіту. При цьому з огляду на те, що в даному випадку строк законодавцем установлено в обсязі одного календарного дня, то в нашому випадку субота, тобто вихідний день, є першим і останнім днем строку.

Вирішення

Щоб розібратися в зазначеній ситуації, не зайвим буде згадати порядок визначення строків, передбачений ЦК.

Так, в силу норми ч. 1 ст. 251 ЦК строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Як бачимо, в нашому випадку строк визначено одним календарним днем.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Тобто в нашому випадку перебіг строку починається з наступного дня після дня укладання договору, а отже, оскільки договір укладено у п’ятницю, перебіг строку починається з суботи.

Статтею 254 ЦК встановлено правила визначення закінчення строку. Так, згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Тобто в нашій ситуації — понеділок.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Підсумуємо: замовник може оприлюднити в даному випадку звіт про укладений договір як у п’ятницю, суботу (за власним бажанням), так і в понеділок.

Тож замовникам варто бути уважними при оприлюдненні інформації. Нагадаємо: відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, як і раніше, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника. Окрім того, за Законом про публічні закупівлі таку відповідальність нестиме й уповноважена особа (особи). Більш детально про новації щодо відповідальності ми поговоримо далі.

Хто закуповуватиме та нестиме відповідальність?

Кому ж пощастило запроваджувати проаналізовані нами вище реформи в життя, хто буде проводити публічні торги?

Оскільки Закон про публічні закупівлі об’єднав у собі два закупівельних закони — № 1197 і № 4851, то визначення поняття «замовники» також об’єднано в одній нормі. При цьому смислове наповнення такого визначення залишилося незмінним. Тобто усі ті юридичні особи, які вважалися попередньо замовниками у розумінні законів № 1197 і № 4851 (ср. 031233400), так і залишаються в розумінні нового Закону про публічні закупівлі замовниками. Отже, вони мають керуватися зазначеним законодавчим актом та проводити передбачені ним процедури закупівель у відповідних випадках.

ДОВІДКА

Поняття «замовники» визначено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону про публічні закупівлі.

Новим є те, що Закон про публічні закупівлі не містить імперативу в частині того, що процедури закупівель повинен проводити виключно тендерний комітет замовника.

Так, з огляду на новації, для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) або визначати уповноважену особу (осіб).

ДОВІДКА

Уповноважена особа (особи) — це службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно з Законом про публічні закупівлі на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту).

При цьому склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. А уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. В уповноваженої особи має бути вища освіта.

Зауважимо: не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.

Як і раніше, до складу тендерного комітету має входити не менше п’яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою п’яти, до складу тендерного комітету повинні входити всі службові (посадові) особи замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається замовником та організовує роботу комітету.

Якщо ж замовник визначить уповноважену особу (осіб) для проведення торгів, то організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення.

Варто зазначити, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування можуть визначити в якості замовників ЦЗО.

ЦЗО — це юридичні особи, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону про публічні закупівлі. При цьому ЦЗО набувають усіх прав та обов’язків замовників, що визначені зазначеним Законом, та несуть відповідальність згідно із законами України.

На жаль, у Законі про публічні закупівлі не передбачено обов’язкового навчання для всіх членів тендерного комітету, проте їх відповідальність за порушення законодавства з питань публічних закупівель законодавцем не зменшено.

Разом з тим, на відміну від Закону № 1197, Закон про публічні закупівлі передбачає, що не тільки голова та секретар тендерного комітету, а й інші його члени можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Таке навчання можуть пройти також і уповноважені особи, які будуть визначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі розпорядчим рішенням замовника або на підставі трудового договору (контракту).

Увага! Відповідальність за вибір і застосування процедур закупівлі несуть виключно члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

При цьому згідно із Законом про публічні закупівлі голова тендерного комітету несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій, а члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) — персональну відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до законів України.

Зауважимо: в силу ст. 38 Закону про публічні закупівлі відповідальність у сфері публічних закупівель зазначені вище особи несуть не тільки в разі порушення вимог, установлених цим Законом, а й у разі порушення вимог, установлених нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону.

При цьому п. 3 розд. VIII «Прикінцеві положення» Закону про публічні закупівлі законодавець вносить зміни до КпАП, зокрема, викладає в новій редакції його ст. 16414.

Так, позитивним моментом є те, що з тексту статті виключено термін «державні кошти», адже таке посилання надавало можливість замовникам, які здійснювали закупівлі за власні кошти, а не бюджетні, оскаржувати складені посадовими особами контролюючого органу адміністративні протоколи за ст. 16414 КпАП.

Та найцікавішою новацією, на наш погляд, є те, що оновлена редакція диспозиції ч. 1 ст. 16414 КпАП не містить словосполучення «в тому числі», наявність якого дозволяла посадовим особам контролюючого органу складати адміністративні протоколи не тільки в разі наявності складів правопорушень, перелічених у диспозиції ч. 1 ст. 16414 КпАП (у попередній редакції), а й в інших випадках застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Отже, відповідно до нової редакції ст. 16414 КпАП передбачено виключний перелік складів правопорушень, за вчинення яких посадові особи контролюючого органу мають право скласти адміністративний протокол. Тобто вбачається, що не може бути складено за ст. 16414КпАП адмінпротокол у разі неприйняття рішення тендерним комітетом (чи уповноваженою особою) про відхилення тендерної(их) пропозиції(й) учасника(ів) у зв’язку з її(їх) невідповідністю умовам ТД.

Зауважимо, що санкція і в ч. 1, і в ч. 2 зазначеної статті КпАП залишилася незмінною, а саме:

— ч. 1 ст. 16414 КпАП: 11900 грн. - 17000 грн.;

— ч. 2 ст. 16414 КпАП: 17000 грн. - 25000 грн.

При цьому законодавець оновив визначення суб’єкта правопорушень, відповідальність за які встановлена ч. 1 ст. 16414 КпАП, а саме: замість «посадових осіб» передбачено «членів тендерного комітету» та «уповноважених осіб». Поряд з цим у ч. 2 ст. 16414 КпАП залишено поняття посадової особи, натомість доповнено ще поняттями «службова» та «уповноважена» особи.

Далі розглянемо проаналізовані нами зміни у ст. 16414 КпАП за допомогою порівняльної таблиці.

Порівняльна таблиця до ст. 16414 КпАП

Стаття 16414. Порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти (у редакції до змін)

Стаття 16414. Порушення законодавства про закупівлі (у редакції після змін)

ч. 1: Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур; застосування процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформлення документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), укладення з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації); неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства, неподання в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображення недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ч. 1: Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом — тягне за собою накладення штрафу на членів тендерного комітету та уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ч. 2: Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ч. 2: Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових) та уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як бачимо, змін чимало, а відповідальність для членів комітету замовника не зменшена.

Та як говорив давньогрецький філософ Демокріт, «краще думати перед тим, як діяти, аніж опісля».

Тож замовникам уже зараз варто вчитуватися в новації та готуватися до електронних торгів і надалі бути уважними, щоб не помилитися, коли новації буде введено в дію!

Ми ж зі свого боку будемо слідкувати за новинами у законодавстві, що регулює сферу закупівель держави, щоб якнайшвидше ділитися з читачами актуальною інформацію та аналізом новацій, надавати практичні поради та допомагати у вирішенні тієї чи іншої ситуації.

 

БЮДЖЕТНАЯ БУХГАЛТЕРИЯ, СІЧЕНЬ, 2016/№ 4/1

iFactor



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (6)
Ольга
28.01.2016
А чи є вже форма звіту про укладені договори?
Ольга
04.03.2016
Супер роз'яснення, дуже доступно і зрозуміло.
Анастасия
15.04.2016
Отличный материал! Спасибо большое!
Ольга
18.04.2016
Дайте, будь ласка, обгрунтовану відповідь на запитання! Чи об'єднаються пілотний проект ПРОЗОРО та державні закупівлі відповідно ЗУ" Про публічні закупівлі"?! Та зможе державне підприємство обирати дежавні закупілі чи ПРОЗОРО, чи державні закупівлі є обов'язковими, якжо державне підприємство є виконавцем і його послуги коштують меньше 50000 грн.????????
Ольга Ольга
30.07.2016
Нам на курсах пояснювали, що в державних закупівлях працюємо до кінця року лише по тих договорах, по яких було проведено тендера в 2016 році та вже укладено договори, а по новим закупівлям використовуємо лише систему ПРОЗОРРО. До 50000 грн. в ПРОЗОРРО можно не проводити допорогові закупівлі. А від 50 000 до 200 000 можете лише викласти на майданчику електронний звіт про укладення договору. Інша справа, якщо ви дійсно бажаєте знайти вигіднішу пропозицію, тоді від 3000 грн. можете користуватись сисемою, але це не є обов"язок. ІМХО.
Валентина
21.07.2016
Доброго дня! Поясніть, будь ласка, ще раз, якщо я ФОП - надаю послуги державним підприємствам, загальга сума за рік менше ніж 50 тис.грн. з кожним із них, що тоді?